Буквально три дні тому у The Ukrainians Media вийшла цікава (і коротенька) стаття про антиміф «Одіссеї».

Про те, чому давньогрецькі герої та трагедії досі живуть у культурі, і чому ми схильні вірити їм, не дивлячись на тисячоліття, що нас розділяють.

🪡 Декілька цитат:

Греки врятували своїх героїв, піднявши їх майже до рівня богів. Але виявилося, що вони цих героїв не лише боготворять, — що вони критичні щодо них, а інколи безжальні.

Забери в культури один із цих елементів — захоплення чи критику — і вона знищить саму себе. Якщо забереш критику, матимеш просто парк нудного ідолопоклонства, притаманний тираніям. Якщо забереш захоплення, матимеш цинічне ниття, яке веде до втрати віри в цінності.

...шануючи своїх героїв минулого, ми також маємо дивитися прискіпливо на те, в чому вони, можливо, були неправі. На те, коли вони, можливо, не помічали чужих життів і чужої правди.

Раджу до прочитання :)

until august | #статті

Думаю ви вже бачили на сторінках видавництв повідомлення про втрати від російських атак.

По можливості купуйте книги (наявні, електронні, по передзамовленню). Та якщо такої можливості наразі немає, то деякі видавництва приймають донати. Маленьких донатів не буває — навіть 10 грн це вже допомога ❤️‍🩹

Зібрала список видавництв і того, як їм можна допомогти:
〰️ Донат або передзамволення у Жорж
〰️ КнигоЛенд
〰️ Сертифікат підтримки Ще одну сторінку
〰️ Урбіно
〰️ Фабула
〰️ Донат або передзамовлення Varvar publishing
〰️ Readberry
〰️ Korali Books

Якщо я когось або щось пропустила і ви знаєте, яким видавництвам потрібна допомога — пишіть у коментарях 🙏
Буду оновлювати пост.

until august | #книги

Думала про те, як важко писати про щось хороше про книжки зараз. А потім — про те, як важко створювати ті книжки в наш з вами час 💔

Відчуваю шалену повагу до всіх, хто дотичний до бізнесів в Україні, але особливо — до книговидавничого.

Як ви тримаєтесь, друзі?

until august | #поговорити

Хоч увесь роман відбувається всередині голови оповідачки, її імені ні разу не називають. Вона самозакохана і песимістична, уникає людей і власних почуттів, дратівлива й байдужа навіть до єдиної подруги (яку подругою і не вважає). Її важко назвати приємною людиною.

На перший погляд, у героїні немає жодних причин для смутку: легкі гроші, вища освіта, модельна врода, розум. Ззовні усе ідеально. Та якщо поглянути ближче...
Вона згадує, що у школі друзів у неї не було, а однокласниці уникали її через заздрощі. Батькам протягом усього життя було байдуже на дочку, бо в них були власні проблеми. Стосунки з чоловіками не складались. Робота не приносила задоволення. Навіть дружба з єдиною подругою була радше нав'язаною.

Другорядні персонажі тут не менш неприємні. Рева — заздрісна подруга, що вбирається в підробки брендів і постійно худне. Докторка Таттл — жахлива психіатриня з жахливим ставленням до пацієнтів, що роздає сильнодіючі ліки мов цукерки. Тревор — колишній, про якого нічого доброго і сказати не можна.

Життя героїні — це пігулки й відеокасети. У книзі багато повторів: коктейлі з препаратів, а за ними старі фільми, плачуча Рева на дивані, а потім спроби пригадати, що сталося під час чергового провалу в пам'яті. І так по колу.
Снодійне стає для оповідачки втечею в несвідоме. Вона хоче не просто заснути, а перестати відчувати й думати. У тексті вона зізнається у своєму найпотаємнішому бажанні: зникнути повністю, аби потім народитися заново.

Але депресія (чи щось інше, діагнозу ми не знаємо, а на докторку Таттл покладатись не варто) — це не єдина тема книги. Серед інших виділяються:

— тема споживацтва (кумедно, що дія відбувається у 2000-му році; зараз стало ще гірше): бренди, назви, компанії у такій великій кількості, що продукт наче стає живим персонажем. Весь текст пересипаний брендами і відсиланками на них.

— тема соціальних рівнів: героїня та її подруга народились в різних умовах, і протягом усієї книги помітно, наскільки сильно Рева хоче піднятися вище. Усі її журнали Cosmopolitan, книги про самодопомогу і підробні сумочки просто кричать про це.

— тема оновлення: те, як героїня намагається стати новим створінням через сон, як гусінь, що перетворюється в метелика. Це намагання віддзеркалює і рік, в який відбуваються події роману — 2000, злам століть.

— тема сучасного мистецтва: абсурд замість наповнення, хайп замість таланту. Героїня звільняється з галереї, де не бачить жодної вартісної речі.

Так, це книга про депресію. А ще про те, чим ми заповнюємо своє життя і чи варте воно того, врешті-решт.
Сподобалось.

until august | #книгоогляди