✍️ А згадала я про це відео через те, що Комубук видали книгу «Золотий записник» Доріс Лессінґ.

800 з хвостиком сторінок фрагментарного роману про жінку у всіх її сутностях — матері, дружини, подруги, коханки, пацієнтки, мисткині:

Анна — письменниця, яка веде чотири зошити. В одному, з чорною обкладинкою, вона аналізує свій досвід перебування в Африці минулого року. У червоному вона фіксує своє політичне життя та розчарування в комунізмі. У жовтому вона пише роман, у якому героїня переживає частину її власного досвіду. А в синьому вона веде особистий щоденник.
Зрештою Анна намагається об’єднати сюжетні лінії всіх чотирьох книг у золотому записнику.

Цей роман, опублікований у 1962 році, критики називають центральним у доробку Доріс. Вважається, що саме він став головною підставою присудження авторці Нобелівської премії з літератури у 2007 році.

until august | #книги

Впевнена, що вам не вистачало такого контенту.

Фото Доріс Лессінґ з котиками, книгами і гарними квітами, насолоджуйтесь 😌

until august | #цікаве

Знаю, що цього місяця буквально закидала вас анонсами книжок, але що ж поробиш, коли наші видавництва нас балують?

DIVOCHE.MEDIA поділились уривком і обкладинкою книги «Yesteryear», яка має вийти у Вівату. Переклад назви, як на мене, чудовий!

📗 Сюжет такий:

Головна героїня — успішна tradwife-інфлюенсерка, що для мільйонів підписників втілює ідеальне «традиційне» життя: гарненька ферма, люблячий чоловік, шестеро чепурних дітей, домашній хліб і бездоганний побут. Та насправді за цією картинкою ховаються няні, продюсери й ціла команда людей, які допомагають створювати ілюзію безтурботної досконалості.
Одного ранку жінка прокидається у 1855 році, де більше немає електрики, сучасної медицини чи комфорту, а життя, яке вона так красиво продавала в соцмережах, виявляється виснажливим і небезпечним.

Ця книга з'явилась у всіх можливих рейтингах, а права на її екранізацію вже придбали (головна роль у Енн Гетевей, вона ж буде й продюсеркою).

Буду чекати! Дійсно цікаво, чи варте воно того :)

until august | #книги

🔖 «Життя й часи Майкла К» Джона Максвелла Кутзее

Цей роман був третім прочитаним мною серед творів Кутзее, і він сподобався мені найменше. Це при тому, що, якби я ставила зірочки книгам, то ця отримала б п'ять з п'яти 🤠
Ось наскільки я люблю автора!

Це історія життя «маленької людини». Головний герой, Майкл, очевидно має певні когнітивні розлади, та це жодним чином не применшує його внутрішньої сили та прагнення вижити у жорстокому, розірваному війною світі.

Не схожий на інших з народження, Майкл стикається з суворою реальністю, коли його мати, єдина людина, якій було не байдуже на його існування, помирає. Він лишається без роботи й домівки; міста навколо заповнені біженцями; його навички садівника нікому не потрібні. І, хоч Майкл — фізично дорослий чоловік, ментально він ближчий до дитини.

Кутзее змушує читача зануритися в дивний і повільний розум Майкла, побачити життя його очима; читаючи, наче стаєш людиною, що прагне існувати вільно у повній й абсолютній самоті.

until august | #книгоогляди

🪡 І декілька цитат з книги.

Коли я бачив Майклза, мені завжди здавалося, що хтось набрав у пригорщу пилюки, поплював на неї й виліпив примітивну фігурку чоловічка, кілька разів помилившись (з ротом, і, безсумнівно, з відсутністю мізків), знехтувавши кількома деталями (статевим органом), але врешті-решт створивши все ж справжнього маленького глиняного чоловічка, саме такого, як можна побачити у творах селянського мистецтва, що вигулькує на цей світ з-поміж могутніх стегон своєї господині-матері з відразу скрюченими пальцями і згорбленою спиною, наготувавшись ціле своє життя копатися в землі, істоту, що так ніколи й не розігнеться, а коли нарешті настане його час, він сам викопає собі могилу, тихенько прослизне в неї й висипле собі на голову важкі грудки землі, накриваючись нею, мов ковдрою, востаннє всміхнеться, перевернеться на бік і провалиться в сон, нарешті повернувшись додому, тоді як десь вдалині, як завжди, непомічені, й далі рипітимуть, обертаючись, колеса історії.

until august | #цікаве