До речі, у своїй книзі Марина Абрамович згадала про цікаву програму, про яку я досі не чула.
У своїй розповіді про Улая вона зазначила, що Polaroid безкоштовно надавав техніку та картриджі молодим митцям.
Ну, мені довелось погуглити про це більш детально, а вам доведеться почитати 😎

Виявляється, ще з 1940-х Polaroid запрошував відомих художників тестувати плівку та камери, а частину робіт залишав собі. У 1949 році засновник компанії Едвін Ленд найняв фотографа Ансела Адамса як консультанта, і той пропрацював з Polaroid 35 років.

Згодом ця практика переросла у формальну програму Artist Support Program: компанія безкоштовно надавала камери та плівку митцям, а ті передавали відібрані роботи до колекції Polaroid. Програма також давала доступ до унікальної студії з велетенською камерою формату 20×24 дюйми. Деякі митці могли позичати її і за межами студії.

Серед учасників були Роберт Раушенберг, Чак Клоуз, Енді Воргол, Девід Гокні та багато інших.
За десятиліття такої співпраці компанія зібрала понад 16 000 (!) художніх фотографій.

Програма тривала аж до 2008 року. Після банкрутства компанії колекція пішла з молотка на аукціоні Sotheby's й принесла понад 12 мільйонів доларів.

Polaroid став першим великим прикладом того, що комерційна корпорація може бути справжнім меценатом :)

until august | #цікаве

Коли розмова заходить про великі книжки, я часто згадую ось цю: