Якби мені потрібно було описати своє відношення до сюжету «Діви» Дейзі Ґудвін у одному реченні, то воно було б таким:
May love like this never find me.
(Нехай така любов ніколи не знайде мене).
Ось так :)
Власне, роман — це історія десяти років життя найвідомішої у світі оперної зірки, la divina (божественної) Марії Каллас. А ще — її кохання до казково заможного мільйонера Арістотеля Онассіса.
until august | #книгоогляди
May love like this never find me.
(Нехай така любов ніколи не знайде мене).
Ось так :)
Власне, роман — це історія десяти років життя найвідомішої у світі оперної зірки, la divina (божественної) Марії Каллас. А ще — її кохання до казково заможного мільйонера Арістотеля Онассіса.
until august | #книгоогляди
😍11👏3❤1💯1
until august
Якби мені потрібно було описати своє відношення до сюжету «Діви» Дейзі Ґудвін у одному реченні, то воно було б таким: May love like this never find me. (Нехай така любов ніколи не знайде мене). Ось так :) Власне, роман — це історія десяти років життя найвідомішої…
Я не можу об'єктивно судити цю книгу, бо знала історію Марії і розуміла, чого очікувати.
Та, не дивлячись на те, що сама собі була спойлером, я швидко поринула в сюжет й отримала насолоду від прочитання.
Марія Каллас — легенда світової опери; її сопрано вважається одним із найкращих в історії, її виступи зворушували людей до сліз. Але книга не стільки про зірку опери, як про жінку за лаштунками.
«Діва» розповідає про життя співачки фрагментарно, переплітаючи її раннє дитинство, юність, становлення та складні стосунки з оточуючими.
Увесь роман пронизує відчуття смутку і жалю. Марія не була щасливицею: мати, що постійно цькувала дівчинку і віддавала перевагу її сестрі Джекі; батько, що тікав від проблем у сім'ї; юність в окупованих німцями Афінах; зайва вага, несприйняття свого тіла. Пізніше — чоловік, якого вона не любила, і що був зацікавлений лише у грошах, що вона приносить. Конфлікти з іншими оперними виконавцями. Постійна увага преси, що вишукувала найменші подробиці особистого життя зірки, вічна боротьба з наклепами...
А вже потім — знайомство з іншим "золотим греком" — Арістотелем Онассісом, яке змінить життя Каллас назавжди.
Єдине, що є у Марії у її двобої зі світом — це голос. І вона користується ним на повну, приносячи в жертву своєму таланту усе інше.
Дуже реалістично показана тривога діви, адже голоси не вічні, і її кар'єра рано чи пізно добіжить кінця. І що тоді залишиться від Марії Каллас, якщо співати вона не зможе?..
Загалом — чесна і зворушлива книга про сильну жінку і про вибір між коханням та генієм. Мені сподобалось.
until august | #книгоогляди
Та, не дивлячись на те, що сама собі була спойлером, я швидко поринула в сюжет й отримала насолоду від прочитання.
Марія Каллас — легенда світової опери; її сопрано вважається одним із найкращих в історії, її виступи зворушували людей до сліз. Але книга не стільки про зірку опери, як про жінку за лаштунками.
«Діва» розповідає про життя співачки фрагментарно, переплітаючи її раннє дитинство, юність, становлення та складні стосунки з оточуючими.
Увесь роман пронизує відчуття смутку і жалю. Марія не була щасливицею: мати, що постійно цькувала дівчинку і віддавала перевагу її сестрі Джекі; батько, що тікав від проблем у сім'ї; юність в окупованих німцями Афінах; зайва вага, несприйняття свого тіла. Пізніше — чоловік, якого вона не любила, і що був зацікавлений лише у грошах, що вона приносить. Конфлікти з іншими оперними виконавцями. Постійна увага преси, що вишукувала найменші подробиці особистого життя зірки, вічна боротьба з наклепами...
А вже потім — знайомство з іншим "золотим греком" — Арістотелем Онассісом, яке змінить життя Каллас назавжди.
Єдине, що є у Марії у її двобої зі світом — це голос. І вона користується ним на повну, приносячи в жертву своєму таланту усе інше.
Дуже реалістично показана тривога діви, адже голоси не вічні, і її кар'єра рано чи пізно добіжить кінця. І що тоді залишиться від Марії Каллас, якщо співати вона не зможе?..
Загалом — чесна і зворушлива книга про сильну жінку і про вибір між коханням та генієм. Мені сподобалось.
until august | #книгоогляди
❤11😍7👏2
until august
Я не можу об'єктивно судити цю книгу, бо знала історію Марії і розуміла, чого очікувати. Та, не дивлячись на те, що сама собі була спойлером, я швидко поринула в сюжет й отримала насолоду від прочитання. Марія Каллас — легенда світової опери; її сопрано…
Хтось колись сказав фразу:
На жаль, спів Марії ми з вами можемо почути лише в записах, але навіть так стає зрозумілим, чому її називали божественною.
Принесла вам декілька фрагментів з її виступів:
〰️ «Vissi d’arte», арія Флорії з опери Джакомо Пуччіні «Тоска», Ковент-Гарден, Лондон, 1964.
〰️ «Casta Diva», каватина Норми з опери Вінченцо Белліні «Норма», опера Гарньє, Париж, 1958.
〰️ «Amami, Alfredo», арія Віолетти з опери Джузеппе Верді «Травіата», дату запису не знайшла.
〰️ «Habanera», арія Кармен з опери Жоржа Бізе «Кармен», Гамбург, 1962.
Насолоджуйтесь 🤍
until august | #цікаве
В історії опери є два види сопрано.
Марія Каллас і всі інші.
На жаль, спів Марії ми з вами можемо почути лише в записах, але навіть так стає зрозумілим, чому її називали божественною.
Принесла вам декілька фрагментів з її виступів:
〰️ «Vissi d’arte», арія Флорії з опери Джакомо Пуччіні «Тоска», Ковент-Гарден, Лондон, 1964.
〰️ «Casta Diva», каватина Норми з опери Вінченцо Белліні «Норма», опера Гарньє, Париж, 1958.
〰️ «Amami, Alfredo», арія Віолетти з опери Джузеппе Верді «Травіата», дату запису не знайшла.
〰️ «Habanera», арія Кармен з опери Жоржа Бізе «Кармен», Гамбург, 1962.
Насолоджуйтесь 🤍
until august | #цікаве
🔥10❤🔥6👏1
until august
Хтось колись сказав фразу: В історії опери є два види сопрано. Марія Каллас і всі інші. На жаль, спів Марії ми з вами можемо почути лише в записах, але навіть так стає зрозумілим, чому її називали божественною. Принесла вам декілька фрагментів з її виступів:…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
До речі, саме зображення Марії Каллас у грецькому місті Каламата було визнане найкращим муралом 2025 року у світі за версією платформи Street Art Cities.
Автор муралу, художник Клеоменіс Костопулос, обрав місто невипадково: батько співачки був родом саме з цього регіону.
Уквітчана сукня Каллас символізує благословенну землю регіону, а гілки дерев, птахи та сільськогосподарські продукти вказують на достаток.
until august | #мистецтво
Автор муралу, художник Клеоменіс Костопулос, обрав місто невипадково: батько співачки був родом саме з цього регіону.
Уквітчана сукня Каллас символізує благословенну землю регіону, а гілки дерев, птахи та сільськогосподарські продукти вказують на достаток.
until august | #мистецтво
😍14❤6❤🔥3🔥2
until august
Я не можу об'єктивно судити цю книгу, бо знала історію Марії і розуміла, чого очікувати. Та, не дивлячись на те, що сама собі була спойлером, я швидко поринула в сюжет й отримала насолоду від прочитання. Марія Каллас — легенда світової опери; її сопрано…
Всесвітньо відома американська хореографка Марта Грем одного разу сказала:
Думаю, кожен, хто присвятив всього себе одній справі, знає, що десь на фоні завжди цокає годинник, відміряючи час. Танцівники, спортсмени, художники, співаки й актори розуміють, що колись настане день, коли тіло просто відмовить.
Можливо, саме це знання робить історію Марії такою пронизливою. Вона знала, що її голос — не вічний, і це усвідомлення жило в ній постійно. «Діва» не показує її "першої смерті", проте чудово пояснює, чому співачка так її боялась.
P.S. Фото в пості — з виступів Марти Грем.
until august | #цікаве
Танцівник вмирає двічі — вперше, коли перестає танцювати, і саме ця смерть є більш болісною.
Думаю, кожен, хто присвятив всього себе одній справі, знає, що десь на фоні завжди цокає годинник, відміряючи час. Танцівники, спортсмени, художники, співаки й актори розуміють, що колись настане день, коли тіло просто відмовить.
Можливо, саме це знання робить історію Марії такою пронизливою. Вона знала, що її голос — не вічний, і це усвідомлення жило в ній постійно. «Діва» не показує її "першої смерті", проте чудово пояснює, чому співачка так її боялась.
P.S. Фото в пості — з виступів Марти Грем.
until august | #цікаве
❤🔥11❤3👏2
Почала сьогодні «Таїну царства» Міки Валтарі.
Читається легко і цікаво, а ще автор на перших же сторінках змусив мене виділяти фрагменти про книги :)
Про бібліотекарів (на жаль, досі актуально):
Про книги загалом:
— така собі відсилка на книгу Екклезіаста:
Подобається!
until august | #книги
Читається легко і цікаво, а ще автор на перших же сторінках змусив мене виділяти фрагменти про книги :)
Про бібліотекарів (на жаль, досі актуально):
Асигнування в них мізерні, й самі вони бідні, як це часто буває з найрозумнішими книжниками і завжди — з чоловіками, що люблять книжки більше, ніж життя і свій зір.
Про книги загалом:
У бібліотеці якийсь підсліпуватий дідок, власне, й сказав мені іронічно, що пророцтва — це для молоді. Прочитавши тисячу книжок, людина починає передчувати гнітючу правду. Десять тисяч книжок роблять людину сумною.
— така собі відсилка на книгу Екклезіаста:
Бо в великій мудрості — багато скорботи, і хто примножує знання — примножує печаль.
Подобається!
until august | #книги
❤14👏3
«Хочете, покажу вам казкову бібліотеку?» — хотіла запитати я.
Проте навіть не буду питати, бо й так знаю, що хочете 😎
Ця красуня — Бібліотека Джорджа Пібоді, наукова бібліотека Університету Джонса Гопкінса в Балтиморі, США. Офіційно її було відкрито у 1878 році, і на даний момент колекція бібліотеки складається з 300 000 томів (в основному книг XIX століття).
Завдяки неймовірному інтер'єру Бібліотека Пібоді вважається однією з найкрасивіших у світі. Один з проектантів будівлі описував її як «собор з книгами», що, в принципі, звучить справедливо.
Фонди доступні для широкої громадськості, відповідно до мети балтиморського купця і філантропа Джорджа Пібоді створити бібліотеку «для вільного користування для всіх, хто бажає нею скористатися».
until august | #бібліотеки
Проте навіть не буду питати, бо й так знаю, що хочете 😎
Ця красуня — Бібліотека Джорджа Пібоді, наукова бібліотека Університету Джонса Гопкінса в Балтиморі, США. Офіційно її було відкрито у 1878 році, і на даний момент колекція бібліотеки складається з 300 000 томів (в основному книг XIX століття).
Завдяки неймовірному інтер'єру Бібліотека Пібоді вважається однією з найкрасивіших у світі. Один з проектантів будівлі описував її як «собор з книгами», що, в принципі, звучить справедливо.
Фонди доступні для широкої громадськості, відповідно до мети балтиморського купця і філантропа Джорджа Пібоді створити бібліотеку «для вільного користування для всіх, хто бажає нею скористатися».
until august | #бібліотеки
❤15😍9👏3🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Той рівень емоційної залученості до сюжету, який я розраховую отримувати від людей, коли раджу їм свої улюблені книги:
until august | #книги
until august | #книги
😁21🤣4❤2
Д(уже короткий)айджест дописів за лютий ✍️
Щось про книжки:
〰️ Цитата з «No Time to Spare» Урсули Ле Гуїн.
〰️ Підбірка книг про жінок у мистецтві + трохи більше про кожну з них.
〰️ Анонс книги Гарпер Лі «The Land of Sweet Forever: Stories and Essays».
〰️ Дві новинки від Лабораторії.
〰️ Рецензія на «Діву» Дейзі Ґудвін + про першу смерть митця.
〰️ Цитати з «Таїни царства» Міки Валтарі.
Щось для очей:
〰️ Королева Маргрете II та її ілюстрації до «Володаря перснів».
〰️ Трилогія Толкіна від Gyldendal.
〰️ Суб'єктивно найцікавіші (західні) обкладинки жовтня 2025.
〰️ Суб'єктивно найцікавіші (західні) обкладинки за листопад 2025.
〰️ Найкращий мурал у світі за 2025 рік.
〰️ Казкова бібліотека Джорджа Пібоді.
Щось цікаве:
〰️ Факти з життя Уласа Самчука.
〰️ Зі святом книгодарування :)
〰️ Декілька арій Марії Каллас в записі.
P.S. Картина в пості — це «Зір» Енні Суіннертон, британської художниці.
until august | #дайджест
Щось про книжки:
〰️ Цитата з «No Time to Spare» Урсули Ле Гуїн.
〰️ Підбірка книг про жінок у мистецтві + трохи більше про кожну з них.
〰️ Анонс книги Гарпер Лі «The Land of Sweet Forever: Stories and Essays».
〰️ Дві новинки від Лабораторії.
〰️ Рецензія на «Діву» Дейзі Ґудвін + про першу смерть митця.
〰️ Цитати з «Таїни царства» Міки Валтарі.
Щось для очей:
〰️ Королева Маргрете II та її ілюстрації до «Володаря перснів».
〰️ Трилогія Толкіна від Gyldendal.
〰️ Суб'єктивно найцікавіші (західні) обкладинки жовтня 2025.
〰️ Суб'єктивно найцікавіші (західні) обкладинки за листопад 2025.
〰️ Найкращий мурал у світі за 2025 рік.
〰️ Казкова бібліотека Джорджа Пібоді.
Щось цікаве:
〰️ Факти з життя Уласа Самчука.
〰️ Зі святом книгодарування :)
〰️ Декілька арій Марії Каллас в записі.
P.S. Картина в пості — це «Зір» Енні Суіннертон, британської художниці.
until august | #дайджест
❤9🥰4
Сьогодні день письменника, тому вітаю усіх, хто пише, ви круті! ✍️
А ще принесла вам невеличку підбірку щоденних звичок відомих письменниць (бо березень і хочеться більше говорити про жінок у мистецтві). В один пост усе не помістилось, ловіть лонгрід!
А ще принесла вам невеличку підбірку щоденних звичок відомих письменниць (бо березень і хочеться більше говорити про жінок у мистецтві). В один пост усе не помістилось, ловіть лонгрід!
❤🔥11❤6🔥2
until august
Сьогодні день письменника, тому вітаю усіх, хто пише, ви круті! ✍️ А ще принесла вам невеличку підбірку щоденних звичок відомих письменниць (бо березень і хочеться більше говорити про жінок у мистецтві). В один пост усе не помістилось, ловіть лонгрід!
🔖 Сьюзен Зонтаґ, американська письменниця та критикиня єврейського походження:
Писала уривками по 18-20 годин на день. У її щоденнику за 1977 рік був перелік правил, які вона намагалася встановити для себе:
— прокидатися не пізніше 8 ранку;
— не говорити ні з ким по телефону вранці;
— виходити на обід тільки з редактором;
— читати обмежено («Я занадто багато читаю — щоб утекти від писання»).
Вона могла порушувати два правила на тиждень.
🔖 Симона де Бовуар, французька письменниця, філософиня та феміністка:
«Я завжди поспішаю розпочати день, хоча загалом не люблю це робити. Спочатку я п'ю чай, а потім, приблизно о десятій, приступаю до роботи і працюю до першої години.
Потім я зустрічаюся з друзями, а о п'ятій повертаюся до роботи і продовжую до дев'ятої.
Якщо робота йде добре, я витрачаю чверть або півгодини на те, щоб прочитати те, що написала напередодні, і вношу кілька виправлень. Потім продовжую з того місця. Щоб продовжити роботу, я мушу прочитати те, що вже написала».
until august | #цікаве
Писала уривками по 18-20 годин на день. У її щоденнику за 1977 рік був перелік правил, які вона намагалася встановити для себе:
— прокидатися не пізніше 8 ранку;
— не говорити ні з ким по телефону вранці;
— виходити на обід тільки з редактором;
— читати обмежено («Я занадто багато читаю — щоб утекти від писання»).
Вона могла порушувати два правила на тиждень.
🔖 Симона де Бовуар, французька письменниця, філософиня та феміністка:
«Я завжди поспішаю розпочати день, хоча загалом не люблю це робити. Спочатку я п'ю чай, а потім, приблизно о десятій, приступаю до роботи і працюю до першої години.
Потім я зустрічаюся з друзями, а о п'ятій повертаюся до роботи і продовжую до дев'ятої.
Якщо робота йде добре, я витрачаю чверть або півгодини на те, щоб прочитати те, що написала напередодні, і вношу кілька виправлень. Потім продовжую з того місця. Щоб продовжити роботу, я мушу прочитати те, що вже написала».
until august | #цікаве
❤19❤🔥7🔥1👏1