24 лютого 2022 року я не читала нічого, окрім новинних чатів і переписок з близькими людьми.

Першою книгою, яку я змогла прочитати після початку повномасштабного вторгнення, була «Ніч у Лісабоні» Ремарка. Було дуже дивно сприймати її по-новому, не з досвіду підлітки (як було вперше, коли я її читала), а з точки зору людини, яка ближче познайомилась з війною.

А яка книга у вас була першою після 24 лютого? Пам'ятаєте?

until august | #поговорити

Я не можу об'єктивно судити цю книгу, бо знала історію Марії і розуміла, чого очікувати.
Та, не дивлячись на те, що сама собі була спойлером, я швидко поринула в сюжет й отримала насолоду від прочитання.

Марія Каллас — легенда світової опери; її сопрано вважається одним із найкращих в історії, її виступи зворушували людей до сліз. Але книга не стільки про зірку опери, як про жінку за лаштунками.
«Діва» розповідає про життя співачки фрагментарно, переплітаючи її раннє дитинство, юність, становлення та складні стосунки з оточуючими.

Увесь роман пронизує відчуття смутку і жалю. Марія не була щасливицею: мати, що постійно цькувала дівчинку і віддавала перевагу її сестрі Джекі; батько, що тікав від проблем у сім'ї; юність в окупованих німцями Афінах; зайва вага, несприйняття свого тіла. Пізніше — чоловік, якого вона не любила, і що був зацікавлений лише у грошах, що вона приносить. Конфлікти з іншими оперними виконавцями. Постійна увага преси, що вишукувала найменші подробиці особистого життя зірки, вічна боротьба з наклепами...
А вже потім — знайомство з іншим "золотим греком" — Арістотелем Онассісом, яке змінить життя Каллас назавжди.

Єдине, що є у Марії у її двобої зі світом — це голос. І вона користується ним на повну, приносячи в жертву своєму таланту усе інше.
Дуже реалістично показана тривога діви, адже голоси не вічні, і її кар'єра рано чи пізно добіжить кінця. І що тоді залишиться від Марії Каллас, якщо співати вона не зможе?..

Загалом — чесна і зворушлива книга про сильну жінку і про вибір між коханням та генієм. Мені сподобалось.

until august | #книгоогляди

До речі, саме зображення Марії Каллас у грецькому місті Каламата було визнане найкращим муралом 2025 року у світі за версією платформи Street Art Cities.

Автор муралу, художник Клеоменіс Костопулос, обрав місто невипадково: батько співачки був родом саме з цього регіону.

Уквітчана сукня Каллас символізує благословенну землю регіону, а гілки дерев, птахи та сільськогосподарські продукти вказують на достаток.

until august | #мистецтво

Почала сьогодні «Таїну царства» Міки Валтарі.
Читається легко і цікаво, а ще автор на перших же сторінках змусив мене виділяти фрагменти про книги :)

Про бібліотекарів (на жаль, досі актуально):

Асигнування в них мізерні, й самі вони бідні, як це часто буває з найрозумнішими книжниками і завжди — з чоловіками, що люблять книжки більше, ніж життя і свій зір.

Про книги загалом:

У бібліотеці якийсь підсліпуватий дідок, власне, й сказав мені іронічно, що пророцтва — це для молоді. Прочитавши тисячу книжок, людина починає передчувати гнітючу правду. Десять тисяч книжок роблять людину сумною.

— така собі відсилка на книгу Екклезіаста:

Бо в великій мудрості — багато скорботи, і хто примножує знання — примножує печаль.

Подобається!

until august | #книги

Той рівень емоційної залученості до сюжету, який я розраховую отримувати від людей, коли раджу їм свої улюблені книги:

until august | #книги