Ще трошки цікавого: будучи колекціонером, Кавабата володів двома національними скарбами — Tōun shinsetsu zu («Сніг, просіяний крізь застиглі хмари», XIX століття) Ураґамі Ґьокудо та Jūben jūgi zu («Десять переваг і десять радощів», 1771 рік) Іке но Тайґи й Йоси Бусона.

У Японії є окреме поняття: Національні скарби (яп. 国宝, кокухо) — культурні пам'ятки і надбання, що визначені як неповторний скарб японської нації, що має важливе значення для світової культури і людства в цілому. До національних скарбів зараховують навіть людей.

Цікаво те, що обидва вищезазначені твори, які нині зберігаються в колекції Фонду Ясунарі Кавабати, були визнані національними скарбами вже після того, як він їх придбав, що свідчить про його виняткове естетичне чуття.

until august | #мистецтво

І знову я дивлюся на обкладинки іноземних видань 🙂‍↕️
Це видання книг Ясунарі Кавабати: англійською від Penguin (перші п'ять фото) та китайською від 联合读创, Beijing United Publishing (останні чотири).

Наші обкладинки, як на мене, не гірші!

until august | #книги

Кавасе Хасуї (18 травня 1883 — 7 листопада 1957) — видатний японський художник першої половини XX століття, чиє ім'я стало синонімом витонченості та гармонії в пейзажі.
Багато подорожував Японією, створюючи начерки та акварелі безпосередньо з натури, які згодом ставали основою для повноцінних гравюр.

Працював в техніках акварелі, олійного живопису та гравюри; залишив по собі понад 600 сільських та міських краєвидів. Це при тому, що землетрус 1923 року було знищив ксилографічні дошки художника та понад 200 його начерків.

Хасуї вважають одним із провідних пейзажистів століття. Його ксилографії (гравюри на дереві) вирізняються гармонією й бездоганною композицією.

У 1956 році, за рік до смерті, талант митця було відзначено на найвищому рівні — він отримав почесне звання Живого національного скарбу Японії.

У коментарях додам ще його робіт, бо не змогла зупинитись на десяти... :)

until august | #мистецтво