Я дуже сподіваюсь, що ви отримали в подарунок/придбали до свят не лише книги, а й щось з одягу! Якщо ні, то ще встигаєте.

Дуже рекомендую це зробити, зараз самі зрозумієте, чому...

until august | #міфи

Якщо ви думали, що найстрашніше на Різдво — це відключення світла й зайві калорії від салатів, то я вас засмучу.
Познайомтеся з Jólakötturinn — ісландським великим котиком, який робить звичайних котів схожими на пухнастих янголят.

Йольський кіт — це величезний чорний кіт. Коли я кажу "величезний", я маю на увазі "кіт розміром з будинок". Він спускається з гір на Йоль (це скандинавське Різдво, але з набагато більшою кількістю снігу та екзистенційного жаху) і приходить до людських домівок.

Як і у всякого міфічного створіння, у Кота є хобі.
Його хобі — їсти людей.
Його критерій відбору дуже простий: чи маєте ви новий одяг. Маєте? Тоді все ок. Ні? Тоді ми йдемо до вас.
Так, ви все правильно зрозуміли. Цей кіт — як фешн-поліція з легальними летальними повноваженнями.

Технічно це все виглядає приблизно так:
Уявіть, що ви в Ісландії. На вулиці сніжок, атмосфера святкова. Ви дивитесь у вікно, а там два великі місяці. Розумієте, що щось не так, підходите ближче і виявляєте, що це... чиїсь очі. А це і є Йольський кіт, що прийшов з перевіркою.
Він запитує (телепатично, бо він, ну, кіт):
"Нові шкарпетки? Рукавички? Светр? Може, наволочка?"

Далі може бути два варіанти розвитку подій:
✔️ Якщо маєте щось нове → Вітаю, Кіт йде до сусіда.
✔️ Нічого нового нема → Здається, ви зараз станете різдвяним обідом.

Проте звідки ж взявся цей образ?
Насправді історія Йольського кота була мотиваційною легендою.
В Ісландії після осінньої стрижки овець за обробку вовни брались всі члени сім'ї, як старші, так і молодші. Зазвичай робота завершувалася саме до Різдва (Йоля), коли в надходив час ярмарків.
Хто працював добре — той і отримував новий одяг на Йоль. А хто лінувався...
Ну, знаєте. Кіт.

Даю вам офіційне право розповідати цю історію усім своїм друзям та родичам. Вже передчуваю ці діалоги!
— Дякую, але навіщо ти кожного року даруєш мені ці шкарпетки з оленями?
— Це щоб тебе не з'їв величезний демонічний кіт.
— Ем, це знову щось з твоїх книжок?
— Ні, це культурна спадщина вікінгів.

У підсумку.
Йольський кіт — це ідеальна різдвяна історія для тих, хто вважає, що Санта Клаус занадто м'який.
А ще він нагадує нам важливу життєву істину: завжди майте запасну пару шкарпеток. Хтозна, можливо, це врятує вам життя.

P.S. Якщо у вас є кіт, і він дивиться на вас трохи занадто уважно цього Різдва — можливо, варто дати йому трохи більше корму. Провсяк випадок.

until august | #міфи

Пссс, трохи почитати про Візантію не бажаєте? 👀

Коли Ґай Ґевріел Кей писав свою «Сарантійську мозаїку», то надихався Константинополем (та й Візантією) часів правління Юстиніана I.
Якби я знала більше про цей історичний період, то знайшла б і більше паралелей, та, на жаль, мої знання історії Візантії обмежені рамками шкільної програми. Та й ті вже підзабуті 🥲

Проте навіть те, що я вловила — дуже круте!

Так, наприклад, у дилогії є прямі згадки власне Юстиніана (який, за чутками, мав слов'янське коріння), його дружини Теодори (танцівниці й імператриці, у якої все життя як серіал!), імператора-іконоборця Лева III і навіть мусульманського пророка Магомета.

А ще в книгах з неймовірною любов'ю описані мозаїки, фрески й архітектура V століття. І перлиною цього всього, звичайно, виступає образ Софійського собору в Константинополі — сучасної Ая-Софії в Стамбулі.

until august | #цікаве

Софійський собор, також Ая-Софія — храм, а зараз мечеть; одна з найвеличніших архітектурних пам'яток візантійської архітектури; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбула.

Висота собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років ця споруда залишалась найбільшим храмом у християнському світі. І, до речі, храмом вона була майже вдвічі довше, ніж мечеттю :)

Існує легенда, що план будівлі імператору Юстиніану вручили ангели, коли той спав. Будівництво храму тривало 5 років (це дуже швидко!), при цьому на об'єкті щодня працювало близько 10 тисяч робітників.

Для будівництва використовували найкращий мармур. До Константинополя масово звозилися архітектурні елементи стародавніх споруд (так, з Риму привезли вісім порфірових колон, взятих з Храму Сонця, а з Ефеса вісім колон із зеленого мармуру).
Для оздоблення собору використовували золото, срібло й слонову кістку, а мозаїки викладали з коштовних порід каменю й дорогого скла.

Софійський собор був збудований 537 року поруч із Великим імператорським палацом на місці давнішого храму, який згорів при заворушеннях. Після завоювання Константинополя османами 1453 року собор перетворили на мечеть.
У 1934 році мечеть за наказом Мустафи Кемаля Ататюрка була перетворена на музей.
Але! Зовсім нещодавно, 10 липня 2020 року, Державна рада Туреччини визнала указ Ататюрка незаконним і Ая-Софія перейшла у власність Управління релігійних справ і знову стала мечеттю.

Якщо ви бували всередині Ая-Софії, то знаєте, що вона дійсно величезна. Всередині вона вражає ще більше, ніж ззовні.
Цей храм ще при будівництві візантійці називали Великим. Зараз, коли бачиш його, то розумієш, наскільки підходить цей опис.
У коментарях додам декілька фото 📸

until august | #цікаве

Головний герой «Сарантійської мозаїки»— мозаїст. Його робота складна, проте непомітна. У візантійський період мозаїка вважалася сакральним мистецтвом, і майстри залишались анонімними, не намагаючись якимось чином "підписати" свою роботу.

Одна із сюжетних ліній книг розповідає про те, як прикрашали Великий Храм у столиці імперії, що, звісно, є прямою відсилкою до Софійського собору.
Колись Ая-Софія могла похизуватись найбагатшими мозаїками у світі. Я спеціально пишу це в минулому часі, адже зараз мозаїк і фресок збереглося дуже мало.
І чи вціліють ті, що залишились — невідомо ❤️‍🩹

Оскільки собор змінив статус з музею на мечеть, усі зображення християнських святих мають бути прикриті. У ісламі не можна зображати обличчя, а ще потрібно враховувати різницю релігій.

until august | #цікаве