Ґуаньїнь Південного моря.
Китай, династія Ляо або Цзінь, X — XIII століття.

Це статуя Авалокітешвари в класичній позі. Зараз поясню, чому це так важливо :)

Вона є прикладом буддійської скульптури XII — XIII століття, коли дерево замінило камінь як найбільш популярний матеріал. Кращі скульптурні твори покривалися ґрунтом, фарбою і золотом, як тут.

Авалокітешвара — це бодгісаттва співчуття. Його китайське ім'я, Шуйюе Ґуаньїнь («Розглядаючий звуки світу»), пов'язане з його позою: він сидить, споглядаючи відбиток місяця у воді («шуйюе»), і слухає звуки світу («ґуаньїнь»).
Тут він одягнений як принц і демонструє впевнений спокій, при цьому виявляючи своє співчуття до страждань людей.

До XIV століття Ґуаньїнь зображали виключно як чоловіка, але в китайській традиції він дуже скоро став жіночим персонажем: його прихильність і ніжний зовнішній вигляд зробили його одним з найпопулярніших божеств у Китаї.

Місцезнаходження: Художній музей Нельсона-Аткінса в штаті Міссурі, США.

until august | #мистецтво

А у травні цього року у Китаї відкрилась книгарня. І це була б проста новина, якби не місце, в якому вона відкрилась :)

Книжковий магазин укитайському окрузі Хечі знаходиться краєчку карстової воронки глибиною 326 метрів. Унікальні краєвиди вже зробили це місце інстаграм-сенсацією і туристичним магнітом.

Архітектура теж вражає: будівля з дерева і скла вписана в гірський ландшафт. Книжкові полиці вирізали прямо в скелі. Вдень простір наповнюється природним світлом, а ввечері підсвічування перетворює книгарню на казкове місце.

Для гостей обладнані лаунж-зони і кав'ярня з видом на обрив.
Ні, ну краса! ✨

until august | #бібліотеки

🔖 «Вегетаріанка» Хан Ґан

Цей роман сподобався більше, ніж «Уроки грецької», проте він і більш сюжетний.

Насправді це не історія про жінку, що відмовилася від м'яса. Або, принаймні, не тільки про це. Я б сказала, що тут більше про автономію тіла, насильство, психічні розлади... і про патріархат.

У Кореї книга виходила в трьох частинах, у нас це три розділи, кожен з яких написаний з перспективи різних героїв. Чоловік, що бачить у дружині зручний об'єкт. Зять, що використовує її для своїх творчих прагнень. Сестра, єдина з рідних, що намагається зрозуміти відмову від м'яса.

Найстрашніше (і найхитріше), це те, що Хан Ґан позбавляє голосу саму Джінг-хай, головну героїню — так само, як це робили з нею інші. Історію вегетаріанки ми дізнаємось через хибні припущення тих, хто не здатен її зрозуміти.

Невелика книга, проте важка.
Дуже не рекомендую читати людям з РХП і сенсорними розладами. Усім іншим — пробуйте, можливо, вам сподобається.

until august | #книгоогляди

🔖 «Доктор Серафікус» Віктора Петрова-Домонтовича

Це, мабуть, найбагатовимірніший роман української літератури. Дуже класна річ для тих, хто вважає, що в нас лише романи про кріпаків і голодних селян. Не тільки!

Це інтелектуальний трактат про Київ 1920-тих, та передусім — про кохання та його різновиди. Тут і любов до ремесла, і до дитини, і до партнера.

Комаха (Серафікус) — учений-інтроверт, який старанно будує навколо себе фортецю: робота, книги, піаніно, жодних стосунків (дружба — лише нав'язана, шлюб — «річ вульгарна»).

Все це руйнується, коли в його житті — о жах! — з'являються три жінки.
Сусідка Таїсія Павлівна, акторка Вер та маленька Ірця — допитлива дівчинка, що пробуджує у Комасі бажання мати дитину. При цьому професор засмучений, що у справу створення дитини треба залучати жінку... Питання орієнтації Комахи теж цікаве, враховуючи час написання роману.

У тексті дуже багато відсилок, здається, я зловила максимум 30%, але і їх достатньо, щоб насолодитись.
Файно!

until august | #книгоогляди

🔖 «Усі вогні — вогонь» Хуліо Кортасара

Який Кортасар прекрасний!
Жалію, що не познайомилась з його творчістю раніше. І однозначно хочу почитати ще!

Ця книга — збірка невеликих оповідань на різні теми, проте кожна володіє власним шармом. Письменник майстерно працює з часом і простором; його магічний реалізм ледь помітний, десь на краєчку свідомості. Читаєш і розумієш, що щось не так, щось не сходиться: не зовсім чуже, але й не знайоме.

Такий собі реалізм, злегка приправлений абсурдом, ідея, доведена до абсолюту. Кортасар бере звичайний затор на дорозі і питає: «А що буде, якщо він буде тривати тижнями, а допомога до водіїв дібратись не зможе?» (А що ж буде?). Потім він бере стюарда і питає: «А що буде, якщо він стане одержимим маленьким острівцем, який бачить з ілюмінатора один раз в тиждень?» (То що ж буде?).
Хочете дізнатись — читайте!

Не скажу, що я фанат короткої прози, але тут мені сподобались усі оповідання.

until august | #книгоогляди