🪬 У Кашмірі XIV століття Лаллешварі (1320 — 1392) була відома просто як Лал Дед — «Бабуся Лал», але цей лагідний титул приховує життя, повне вогню.

Народжена в брахманській родині й видана заміж у 12 років, Лалла швидко зрозуміла: традиційний шлях — це не її. Шлюб був нещасливим; коли їй було близько 26 років, Лалла залишила дім чоловіка і стала ученицею шиваїтського вчителя.
Відтоді були лише мандрівки, молитва, пошуки істини й життя з милостині.

За чутками, вона ходила світом повністю або майже оголена. Лаллешварі відмовилася від усіх соціальних рамок — традиційних "жіночих" чеснот, норм поведінки, релігійних ритуалів — і стала вчителькою свободи.

Для зовнішнього світу Лал Дед — найвідоміша духовна й літературна постать Кашміру. А всередині самого Кашміру її сім століть шанували і індуси, і мусульмани. Вона довго залишалась поза межами будь-яких «власницьких» претензій з боку релігійних груп — її неможливо було прив’язати до одного табору.
Так, кожна спільнота бачила Лал Дед по-своєму: для індусів вона була Лаллешварі чи Лалла Йогіні; для мусульман — Лал’аріфа.
Та протягом століть ці образи — святої, поетки, філософині — мирно співіснували в одному просторі.

until august | #цікаве

Панове, цей день настав!
Астролябія на своїй сторінці у фейсбуці повідомила про анонс ілюстрованих видань «Володаря перснів»!
Кажуть, що підготовка нової редакції тексту зайняла з два роки.

Це не сльози, це просто дощ 🥹

until august | #книги

Цей лист Френсіс написав у серпні 1933, поки його дочка Скотті була у літньому таборі.
✍️ Він взагалі чудовий, лиш послухайте:

Дорогий мій пиріжок,
я дуже серйозно ставлюся до того, що ти виконуєш свій обов'язок. Чи не могла б ти надати мені трохи більше інформації про те, які книги ти читаєш французькою мовою? Я радію, що ти щаслива, але я ніколи особливо не вірив у щастя. І в нещастя теж. Такі речі можна побачити на сцені, екрані або на сторінках книг, але в реальному житті вони ніколи не трапляються.
Єдине, у що я вірю в житті, — це винагорода за чесноти (відповідно до твоїх талантів) і покарання за невиконання своїх обов'язків, яке обходиться вдвічі дорожче.

Якщо в бібліотеці табору є така книга, попросіть місіс Тайсон дозволити вам подивитися сонет Шекспіра, в якому є такий рядок: «Lilies that fester smell far worse than weeds...» («Лілії, що гниють, пахнуть гірше за бур'яни...», 94 сонет).

Сьогодні не мав жодних думок, життя здається складеним з написання оповідання для Saturday Evening Post.
Я думаю про тебе, і це завжди приємно; але якщо ти знову назвеш мене «Паппі», я візьму з твоєї коробки з іграшками Білого Кота і добре відшмагаю його, шість разів за кожну твою зухвалість. Ти відреагуєш на це?

Я подбаю про рахунок за табір.

Отже, ось тобі поради твого дурного батька.

Про що варто турбуватися:
Турбуйся про сміливість
Турбуйся про чистоту
Турбуйся про ефективність
Турбуйся про верхову їзду...

Про що не варто турбуватися:
Не турбуйся про громадську думку
Не турбуйся про ляльок
Не турбуйся про минуле
Не турбуйся про майбутнє
Не турбуйся про дорослішання
Не турбуйся про те, що хтось випередить тебе
Не турбуйся про тріумф
Не турбуйся про невдачі, якщо вони не сталися з твоєї власної вини
Не турбуйся про комарів
Не турбуйся про мух
Не турбуйся про комах загалом
Не турбуйся про батьків
Не турбуйся про хлопців
Не турбуйся про розчарування
Не турбуйся про приємності
Не турбуйся про задоволення

Про що варто подумати:
Чого я насправді прагну?
Наскільки я насправді хороша у порівнянні з моїми однолітками в таких аспектах:
(a) Успіхи в навчанні
(b) Чи я справді розумію людей і чи вмію з ними ладнати?
(c) Чи я намагаюся зробити своє тіло корисним інструментом, чи я ним нехтую?

З найщирішою любов'ю,
Тато

P.S. Моя відповідь на те, що ти називаєш мене Паппі, — це хрещення тебе словом «Яйце», яке означає, що ти належиш до дуже примітивного стану життя і що я можу розбити тебе і розкрити за своїм бажанням, і я думаю, що це слово закріпиться, якщо я колись скажу його твоїм одноліткам.
«Егг Фіцджеральд». Як тобі сподобається прожити все життя з таким прізвиськом — «Еггі Фіцджеральд» або ж «Погане яйце Фіцджеральд» чи будь-яким іншим, яке може спасти на думку плідним юним умам?
Спробуй ще раз, і я клянуся Богом, що я приклею його до тебе, і тобі доведеться самостійно його позбутися. Навіщо накликати на себе неприємності?

Все одно люблю тебе.

❤️

until august | #цікаве

Вчора дочитала «Клоуна Шалімара» Рушді і тепер мені потрібно трошечки полежати і подумати 🫠

Дуже дивне відчуття після прочитання: книга, беззаперечно, гарно написана і важлива, та описи кашмірської війни й релігійного конфлікту вельми сильно мене зачепили.

Втрата мрії однією людиною, — подолавши хвилювання, продовжував Макс, — втрата рідного дому, порушення прав лише однієї людини, вбивство тільки однієї жінки — це втрата всіх наших свобод, всіх рідних домівок і всіх наших прагнень і сподівань. Будь-яка трагедія індивідуальна, але, водночас, це і трагедія всього людства. Приниження одного з нас є приниженням нас усіх.

— Яким чином жіноче обличчя може образити релігійні почуття мусульманина? — запитала вона зі щирим нерозумінням.
— У цих ідіотів усе завжди крутиться, вибач, маедж, навколо сексу. Вони вважають науково доведеним фактом те, що волосся жінки промінює силу, яка провокує чоловіків на насильство...
— Ну звісно! Чоловіки — ниці тварюки, але за їхню ницість чомусь мусимо завжди розплачуватися ми, жінки! — обурено вигукну ла вона. — Стара історія. Я думала, вони вигадають що-небудь краще.

...вони ж і врятували командирові життя в Сіоті, бо прикрили його своїми тілами від вибухів і куль. Було би краще, якби вони цього не зробили, адже тоді йому не довелося б останні свої дні провести десь у камерах тортур у Бадамі-Бакх, у приміщеннях, котрих не існує і не існувало, бо не могло існувати, адже ніхто не чув звідти жодного крику, хай би як голосно там кричали.

Обов'язково спробую написати відгук на роман пізніше.
Хто читав — як вам?

until august | #книги