🔖 «Те, що видно звідси»: окапі, смерть і маленьке німецьке село.
Дуже гарна невелика книга для читання восени чи на початку зими. Щось щемке, меланхолійне і тепле, а ще — дуже ностальгічне.
Хоч я ніколи не була у Вестервальді і не бачила окапі, відчуття впізнавання не відпускає :)
until august | #книгоогляди
Дуже гарна невелика книга для читання восени чи на початку зими. Щось щемке, меланхолійне і тепле, а ще — дуже ностальгічне.
Хоч я ніколи не була у Вестервальді і не бачила окапі, відчуття впізнавання не відпускає :)
until august | #книгоогляди
❤8😍6👏2🔥1
until august
🔖 «Те, що видно звідси»: окапі, смерть і маленьке німецьке село. Дуже гарна невелика книга для читання восени чи на початку зими. Щось щемке, меланхолійне і тепле, а ще — дуже ностальгічне. Хоч я ніколи не була у Вестервальді і не бачила окапі, відчуття…
Ця книга, де магічний реалізм зустрічається з буденністю маленького села, по відчуттям як міцний чай з присмаком меланхолії.
1983 рік. Десятирічна Луїза ближча до своєї бабусі Сельми, ніж до власних батьків. Її бабуся схожа на зірку телебачення (хоч і не красуня), знає відповіді майже на всі питання (хоч і з допомогою друга), вміє багато цікавих речей і товаришує з диким оленем. А ще вона має дивний дар: коли їй сниться окапі — хтось помирає.
Усі в селі знають про це, тому коли Сельмі знову сниться ця дивна тварина, село впадає в паніку. Люди поспішають вирішити старі суперечки й розповісти давні секрети, пишуть заповіти і зізнання в коханні, боячись, що наступними будуть саме вони.
Прикликана видінням смерть таки приходить, але зовсім не так і не тоді, як усі очікували.
І саме цей момент, ця смерть, що забирає неочікувану жертву, й змінює Луїзу назавжди.
Лекі майстерно розгортає історію про пошук свого місця у світі, про скорботу, про громаду, де всі близькі, як члени однієї великої родини. На фоні маленьких буденних подій вміщаються і роздуми про нещасливе кохання, і про буддизм, і про міжнародну пошту, і про втечу від себе в далекі країни.
Персонажі книги дивакуваті й дуже живі. У них свої історії, характери і таємниці. Взагалі сподобалось, що село показане чесно: тут є і затишок тісної громади, і її обмеження, і забобони, і підтримка.
Книга часто грішить навмисними повторами — цілі речення з'являються знову і знову, як казкові мотиви, що вплетені у сюжет. Але при цьому усе це не дратує, а заколисує і додає якоїсь інтимності: мимоволі звикаєш до людей, до їхніх історій, немов стаєш частиною села.
Темп також змінюється, як ритм реального життя: то сповільнюється, то прискорюється.
«Те, що видно звідси» — книга для тих, хто любить теплі історії й цінує характери більше стрімкого сюжету. А ще — для тих, хто готовий придивитись до скорботи і знайти в ній несподівану красу.
until august | #книгоогляди
1983 рік. Десятирічна Луїза ближча до своєї бабусі Сельми, ніж до власних батьків. Її бабуся схожа на зірку телебачення (хоч і не красуня), знає відповіді майже на всі питання (хоч і з допомогою друга), вміє багато цікавих речей і товаришує з диким оленем. А ще вона має дивний дар: коли їй сниться окапі — хтось помирає.
Усі в селі знають про це, тому коли Сельмі знову сниться ця дивна тварина, село впадає в паніку. Люди поспішають вирішити старі суперечки й розповісти давні секрети, пишуть заповіти і зізнання в коханні, боячись, що наступними будуть саме вони.
Прикликана видінням смерть таки приходить, але зовсім не так і не тоді, як усі очікували.
І саме цей момент, ця смерть, що забирає неочікувану жертву, й змінює Луїзу назавжди.
Лекі майстерно розгортає історію про пошук свого місця у світі, про скорботу, про громаду, де всі близькі, як члени однієї великої родини. На фоні маленьких буденних подій вміщаються і роздуми про нещасливе кохання, і про буддизм, і про міжнародну пошту, і про втечу від себе в далекі країни.
Персонажі книги дивакуваті й дуже живі. У них свої історії, характери і таємниці. Взагалі сподобалось, що село показане чесно: тут є і затишок тісної громади, і її обмеження, і забобони, і підтримка.
Книга часто грішить навмисними повторами — цілі речення з'являються знову і знову, як казкові мотиви, що вплетені у сюжет. Але при цьому усе це не дратує, а заколисує і додає якоїсь інтимності: мимоволі звикаєш до людей, до їхніх історій, немов стаєш частиною села.
Темп також змінюється, як ритм реального життя: то сповільнюється, то прискорюється.
«Те, що видно звідси» — книга для тих, хто любить теплі історії й цінує характери більше стрімкого сюжету. А ще — для тих, хто готовий придивитись до скорботи і знайти в ній несподівану красу.
until august | #книгоогляди
❤🔥13❤7🔥2🥰1
until august
Я, сама собі: ну то й що, що у видавництв акції до чорної п'ятниці? В мене досить книг для читання, нових більше не купую! Також я: .....🙂↕️ until august | #книги
Ну що, п'ятниця прийшла 😎
Розказуйте, що купили чи не купили? На що дивитесь і не знаєте, брати чи ні?
І питання: чи показувати вам те,на що я спокусилась завдяки маркетингу що прийшло мені?
❤️🔥 — так!
😈 — ні!
until august | #поговорити
Розказуйте, що купили чи не купили? На що дивитесь і не знаєте, брати чи ні?
І питання: чи показувати вам те,
❤️🔥 — так!
😈 — ні!
until august | #поговорити
❤🔥25😈2🔥1
until august
Ну що, п'ятниця прийшла 😎 Розказуйте, що купили чи не купили? На що дивитесь і не знаєте, брати чи ні? І питання: чи показувати вам те, на що я спокусилась завдяки маркетингу що прийшло мені? ❤️🔥 — так! 😈 — ні! until august | #поговорити
🖇 Отже, показую, що взяла —
〰️ «Епоха невинності» Едіт Вортон
Витончена драма про кохання, обов’язок і соціальні рамки нью-йоркської аристократії кінця ХІХ століття.
〰️ «Сатанинські вірші» Салмана Рушді
Магічний вихор ідентичностей та міфів, що починається з падіння літака і перетворюється на дискусію про добро та зло.
〰️ «Таїна царства» Міки Валтарі
Історія римлянина Марка, який стає свідком страждань і смерті Христа. Філософська хроніка становлення імперії.
〰️ «Пройти крізь стіни» Марини Абрамович
Відверта історія життя зірки сучасного перформансу, яка випробовує межі тіла, свободи й самості.
〰️ «Клоун Шалімар» Салмана Рушді
Трагічна історія кохання, зради й терору, що розгортається між Кашміром і Каліфорнією.
〰️ Дилогія «Сарантійська мозаїка» Ґ. Ґ. Кея
Політичні змови, двірцеві інтриги, помста, релігійні конфлікти... і мозаїка :)
〰️ «Обмірювання світу» Даніеля Кельмана
Іронічний й дотепний роман про двох геніїв-дослідників, які по-своєму намагаються виміряти й зрозуміти світ.
until august | #книги
〰️ «Епоха невинності» Едіт Вортон
Витончена драма про кохання, обов’язок і соціальні рамки нью-йоркської аристократії кінця ХІХ століття.
〰️ «Сатанинські вірші» Салмана Рушді
Магічний вихор ідентичностей та міфів, що починається з падіння літака і перетворюється на дискусію про добро та зло.
〰️ «Таїна царства» Міки Валтарі
Історія римлянина Марка, який стає свідком страждань і смерті Христа. Філософська хроніка становлення імперії.
〰️ «Пройти крізь стіни» Марини Абрамович
Відверта історія життя зірки сучасного перформансу, яка випробовує межі тіла, свободи й самості.
〰️ «Клоун Шалімар» Салмана Рушді
Трагічна історія кохання, зради й терору, що розгортається між Кашміром і Каліфорнією.
〰️ Дилогія «Сарантійська мозаїка» Ґ. Ґ. Кея
Політичні змови, двірцеві інтриги, помста, релігійні конфлікти... і мозаїка :)
〰️ «Обмірювання світу» Даніеля Кельмана
Іронічний й дотепний роман про двох геніїв-дослідників, які по-своєму намагаються виміряти й зрозуміти світ.
until august | #книги
😍17❤5❤🔥3👍2🍓1
В останній день листопада — листопад в картинах 🖼
〰️ «Осіннє листя», Джон Еверетт Мілле, 1856.
〰️ «Будівлі парламенту, сонце пробивається крізь туман», Клод Моне, листопад 1904.
〰️ «Затишшя», Володимир Орловський, 1890.
〰️ «Після осіннього дощу, храм Нанзен-дзі», Кавасе Хасуї, 1951.
〰️ «Ноктюрн у чорному та золотому: Падаюча ракета», Джеймс Вістлер, 1875.
〰️ «Червоні виноградники в Арлі», Вінсент ван Гог, листопад 1888.
〰️ «Чиста осінь в ущелині У», Чжан Дачань, 1935.
〰️ «Ветеран на новому полі», Вінслоу Гомер, 1865.
〰️ «Біла ваза з квітами», Оділон Редон, 1916.
until august | #мистецтво
〰️ «Осіннє листя», Джон Еверетт Мілле, 1856.
〰️ «Будівлі парламенту, сонце пробивається крізь туман», Клод Моне, листопад 1904.
〰️ «Затишшя», Володимир Орловський, 1890.
〰️ «Після осіннього дощу, храм Нанзен-дзі», Кавасе Хасуї, 1951.
〰️ «Ноктюрн у чорному та золотому: Падаюча ракета», Джеймс Вістлер, 1875.
〰️ «Червоні виноградники в Арлі», Вінсент ван Гог, листопад 1888.
〰️ «Чиста осінь в ущелині У», Чжан Дачань, 1935.
〰️ «Ветеран на новому полі», Вінслоу Гомер, 1865.
〰️ «Біла ваза з квітами», Оділон Редон, 1916.
until august | #мистецтво
❤🔥14😍7❤5🔥1🍓1