Я знаю, що ви чекали цього моменту.... в студії наша (вже) регулярна рубрика: суб'єктивно найцікавіші західні обкладинки! 🌟
Цього разу у нас травневі книжечки, розказуйте, яка вам сподобалась найбільше?
until august | #книги
Цього разу у нас травневі книжечки, розказуйте, яка вам сподобалась найбільше?
until august | #книги
❤🔥10❤3😍3🔥1🥰1
until august
Привіт! Я офіційно повернулась з відпустки і хочу написати рецензії на книги :)
Допоможіть обрати, про що писати першим:
Допоможіть обрати, про що писати першим:
Переможець, та ще й з відривом!
❤4
Цей відгук я б хотіла почати з зазначення того, що «Буремний перевал» — це не любовна історія. Його досить довго рекламували саме як історію кохання, але насправді це не так.
Якщо порівняти, то «Володар мух» — це не книжка про канікули на острові, а «Буремний перевал» — не романтична оповідь.
Для мене ця книга стала дослідженням того, як травма і жорстокість передаються з покоління в покоління.
Коли «Буремний перевал» вперше побачив світ (а це було ще у 1847!), критики були шоковані його жорстокістю. Вікторіанське суспільство не було готове до такого відвертого зображення темних сторін людської натури.
Цей твір порушив табу на зображення "неприємних" персонажів і складних психологічних станів.
until august | #книгоогляди
Якщо порівняти, то «Володар мух» — це не книжка про канікули на острові, а «Буремний перевал» — не романтична оповідь.
Для мене ця книга стала дослідженням того, як травма і жорстокість передаються з покоління в покоління.
Коли «Буремний перевал» вперше побачив світ (а це було ще у 1847!), критики були шоковані його жорстокістю. Вікторіанське суспільство не було готове до такого відвертого зображення темних сторін людської натури.
Цей твір порушив табу на зображення "неприємних" персонажів і складних психологічних станів.
until august | #книгоогляди
🔥15❤🔥5❤1😍1
until august
Цей відгук я б хотіла почати з зазначення того, що «Буремний перевал» — це не любовна історія. Його досить довго рекламували саме як історію кохання, але насправді це не так. Якщо порівняти, то «Володар мух» — це не книжка про канікули на острові, а «Буремний…
Роман побудований як історія, почута по зламаному телефону. Ми дізнаємось про події через розповідь Неллі Дін, яка не завжди була присутня, коли вони відбувались, а також має власні упередження. Неллі переказує їх Локвуду, і вже той ділиться історією з читачами.
Інтерпретації Неллі і Локвуда змушують підсвідомо ставити їх під сумнів. Цей прийом створює відчуття, що "справжня" версія подій десь поруч, але все ще залишається недосяжною.
Найглибша ідея роману — у зображенні того, як травма передається з покоління в покоління. Бронте майстерно показує, як дитячі кривди перетворюються на дорослі жорстокість та помсту. Домівки замість безпечних просторів стають в'язницями, родини — полями битв.
Так, дитячі страждання Гіткліфа не залишаються в минулому, а трансформуються, впливаючи на наступне покоління і створюючи цикл насильства.
Але найбільша особливість «Буремного перевалу» — це, звичайно, його персонажі. Вони не створені для того, щоб подобатися :)
Навіть другорядні персонажі (і оповідач!) проявляють себе егоїстичними, істеричними та жорстокими.
А Кетрін Ерншоу і Гіткліф взагалі є одними з найсуперечливіших персонажів в англійській літературі. Вони безжальні до оточуючих й одержимі собою. Їхнє "кохання" виглядає як взаємозалежність.
Гіткліф особливо показовий у контексті генеративної травми. Його шлях від знедоленої дитини до тирана демонструє, як насилля може спотворювати людську особистість. Він не народжується злим, але приниження та утиски формують з нього монстра.
При цьому сам Гіткліф свідомий того, що він поводиться жахливо і розуміє причини своєї поведінки, але не робить нічого, щоб це змінити.
Та й Кетрін не є "традиційною" головною героїнею. Її егоїзм, дратівливість і нездатність прийняти відповідальність за свої рішення роблять її не менш проблематичною.
Цікаво й те, як дикі йоркширські болота ідеально відображають характери героїв, підкреслюючи їхню віддаленість від соціальних норм. Природа тут така ж непередбачувана і жорстока, як і люди.
Навіть ізоляція двох маєтків натякає на психологічну замкненість персонажів: вони живуть у власних світах, керуючись власними правилами, що часто суперечать загальноприйнятій моралі.
Цей роман не для тих, хто шукає втішних історій кохання. «Буремний перевал» — жорстокий, незручний, але абсолютно чесний твір про травму та її наслідки.
until august | #книгоогляди
Інтерпретації Неллі і Локвуда змушують підсвідомо ставити їх під сумнів. Цей прийом створює відчуття, що "справжня" версія подій десь поруч, але все ще залишається недосяжною.
Найглибша ідея роману — у зображенні того, як травма передається з покоління в покоління. Бронте майстерно показує, як дитячі кривди перетворюються на дорослі жорстокість та помсту. Домівки замість безпечних просторів стають в'язницями, родини — полями битв.
Так, дитячі страждання Гіткліфа не залишаються в минулому, а трансформуються, впливаючи на наступне покоління і створюючи цикл насильства.
Але найбільша особливість «Буремного перевалу» — це, звичайно, його персонажі. Вони не створені для того, щоб подобатися :)
Навіть другорядні персонажі (і оповідач!) проявляють себе егоїстичними, істеричними та жорстокими.
А Кетрін Ерншоу і Гіткліф взагалі є одними з найсуперечливіших персонажів в англійській літературі. Вони безжальні до оточуючих й одержимі собою. Їхнє "кохання" виглядає як взаємозалежність.
Гіткліф особливо показовий у контексті генеративної травми. Його шлях від знедоленої дитини до тирана демонструє, як насилля може спотворювати людську особистість. Він не народжується злим, але приниження та утиски формують з нього монстра.
При цьому сам Гіткліф свідомий того, що він поводиться жахливо і розуміє причини своєї поведінки, але не робить нічого, щоб це змінити.
Та й Кетрін не є "традиційною" головною героїнею. Її егоїзм, дратівливість і нездатність прийняти відповідальність за свої рішення роблять її не менш проблематичною.
Цікаво й те, як дикі йоркширські болота ідеально відображають характери героїв, підкреслюючи їхню віддаленість від соціальних норм. Природа тут така ж непередбачувана і жорстока, як і люди.
Навіть ізоляція двох маєтків натякає на психологічну замкненість персонажів: вони живуть у власних світах, керуючись власними правилами, що часто суперечать загальноприйнятій моралі.
Цей роман не для тих, хто шукає втішних історій кохання. «Буремний перевал» — жорстокий, незручний, але абсолютно чесний твір про травму та її наслідки.
until august | #книгоогляди
❤🔥16❤5🔥3👍1
until august
Цей відгук я б хотіла почати з зазначення того, що «Буремний перевал» — це не любовна історія. Його досить довго рекламували саме як історію кохання, але насправді це не так. Якщо порівняти, то «Володар мух» — це не книжка про канікули на острові, а «Буремний…
Є одна цікава деталь, яка потенційно змінює сприйняття «Буремного перевалу».
Гіткліфа описують як "чорнявого цигана" ("dark-skinned gipsy"), проте Ліверпуль XVIII століття — це не просто портове місто, а один з найбільших центрів работоргівлі в Європі.
У тексті зазначається, що містер Ерншоу знайшов його на вулицях Ліверпуля; в той час там жили діти африканських невільників, індійських моряків, мулатів, ромів — усіх, кого англійці не розбираючись називали "циганами" або "дикунами".
Ще одна річ, про яку забуваєш, але яка має значення: Гіткліф — це одночасно і його ім'я, і прізвище. Знайду назвали на честь мертвого немовляти Ерншоу, тобто він фактично "зайняв" місце мертвого хлопчика.
Також Гіткліф не знав (або не казав) дату свого народження. На його могилі в кінці роману — тільки ім'я і дата смерті.
Якщо Гіткліф дійсно темношкірий, то його дитячі поневіряння набувають іншого виміру. Це вже не просто класова боротьба, а расові утиски в епоху, коли людей його кольору шкіри не вважали за повноцінних.
until august | #цікаве
Гіткліфа описують як "чорнявого цигана" ("dark-skinned gipsy"), проте Ліверпуль XVIII століття — це не просто портове місто, а один з найбільших центрів работоргівлі в Європі.
У тексті зазначається, що містер Ерншоу знайшов його на вулицях Ліверпуля; в той час там жили діти африканських невільників, індійських моряків, мулатів, ромів — усіх, кого англійці не розбираючись називали "циганами" або "дикунами".
Ще одна річ, про яку забуваєш, але яка має значення: Гіткліф — це одночасно і його ім'я, і прізвище. Знайду назвали на честь мертвого немовляти Ерншоу, тобто він фактично "зайняв" місце мертвого хлопчика.
Також Гіткліф не знав (або не казав) дату свого народження. На його могилі в кінці роману — тільки ім'я і дата смерті.
Якщо Гіткліф дійсно темношкірий, то його дитячі поневіряння набувають іншого виміру. Це вже не просто класова боротьба, а расові утиски в епоху, коли людей його кольору шкіри не вважали за повноцінних.
until august | #цікаве
❤13🔥4👍1😁1🤣1
until august
Є одна цікава деталь, яка потенційно змінює сприйняття «Буремного перевалу». Гіткліфа описують як "чорнявого цигана" ("dark-skinned gipsy"), проте Ліверпуль XVIII століття — це не просто портове місто, а один з найбільших центрів работоргівлі в Європі. У…
Ще одна цікава теорія про «Буремний перевал» і все, більше не буду 🙂↕️
Існує думка, що Кетрін після смерті стала вампіркою. Про це свідчать одразу декілька речей: матеріальність її "привида", переслідування Гіткліфа (хоча це може бути його сумління) і... стан її мертвого тіла.
Коли Гіткліф вдругевикопує мертве тіло Кетрін з могили (згодна, фу, але він це робив), то розповідає, що її тіло навдивовижу добре збереглося.
Логічним поясненням такого феномену є близькість торф'яних боліт, які могли б спрацювати як природний консервант. Мохи та торф здатні утримувати велику кількість води та запобігати її випаровуванню, тому у болотах можуть добре зберігатися органічні речовини, які в інших умовах швидко б піддалися розкладу і гниттю.
Але цікавіше, звичайно, думати про вампірів (привіт, Кармілла!) 🧛♀️
until august | #цікаве
Існує думка, що Кетрін після смерті стала вампіркою. Про це свідчать одразу декілька речей: матеріальність її "привида", переслідування Гіткліфа (хоча це може бути його сумління) і... стан її мертвого тіла.
Коли Гіткліф вдруге
Логічним поясненням такого феномену є близькість торф'яних боліт, які могли б спрацювати як природний консервант. Мохи та торф здатні утримувати велику кількість води та запобігати її випаровуванню, тому у болотах можуть добре зберігатися органічні речовини, які в інших умовах швидко б піддалися розкладу і гниттю.
Але цікавіше, звичайно, думати про вампірів (привіт, Кармілла!) 🧛♀️
until august | #цікаве
❤🔥9❤4🔥4😁2🍓1
Ми з у Сунь Цзи («Мистецтво війни») прийшли нагадати, що
І командування дійсно добирають, тому варто вказувати йому на помилки. Хто має можливість/бажання — ось тут зібрали точки збору по містам.
Хто не має можливості приєднатись — задонатьте на будь-який збір, нашим військовим потрібна підтримка.
Командування добирають за такими чеснотами: мудрість, чесність, людяність, мужність і дисциплінованість.
І командування дійсно добирають, тому варто вказувати йому на помилки. Хто має можливість/бажання — ось тут зібрали точки збору по містам.
Хто не має можливості приєднатись — задонатьте на будь-який збір, нашим військовим потрібна підтримка.
👏6🔥3
Принесла вам обкладинки різних видань «Буремного перевалу».
Цікаво, що на багатьох з них використовувались рослинні мотиви/орнаменти (а я таке люблю)!
Не можу обрати фаворита... А вам яка подобається найбільше?
until august | #книги
Цікаво, що на багатьох з них використовувались рослинні мотиви/орнаменти (а я таке люблю)!
Не можу обрати фаворита... А вам яка подобається найбільше?
until august | #книги
😍15❤4🔥1🥰1👏1