📚 Невеликі відгуки на останнє з прочитаного:

〰️ «Убік» Філіпа Діка

Той випадок, коли книжка залишає тебе з купою питань і жодною відповіддю. І це, як не дивно, чудово.
Сюжет стартує як детективна історія про злочинців з надприродними здібностями, а згодом перетворюється на філософську головоломку про природу реальності.

Цікава (а місцями й кумедна) науково-фантастична історія про битви екстрасенсів, природу смерті, альтернативну реальність і чарівну субстанцію. Або ні.
Читайте :)

〰️ «Кармілла» Ле Фаню

Що тут сказати... Одна з OG vampire stories 🧛
Кармілла, що випередила Дракулу на двадцять шість років — це сапфічна історія, просякнута чуттєвою напругою та готичною романтикою.

Як на мене, ця історія, хоч і коротша, але набагато страшніша, ніж «Дракула».
Вампір тут — це не жахливий монстр, що блукає в пошуках випадкової жертви, а прекрасне створіння, яке підбирається близько і довго мучить свою ціль напівнатяками і відчуттям чи то страху, чи то жаги.

until august | #книгоогляди

Андре Леон Теллі, журналіст і редактор американського Vogue, у свої книзі писав про Карла Лагерфельда так:

Він був ходячою енциклопедією, мав близько 50 тисяч книг, акуратно розставлених на полицях, що сягали стелі. Більшість з них, якщо не всі, він прочитав. Моя літературна освіта — здебільшого заслуга Карла. Він постійно надсилав мені книги, що їх, на його думку, варто було б прочитати. Вони й досі в мене є.

Любов модельєра до книг втілилися у власну бібліотеку Librairie 7L, яку дизайнер заснував у 1999 році в Парижі. Це одна з найбільших приватних бібліотек у світі — в ній понад 300 тисяч книг.

Карл вважав книги не розкішшю, а необхідністю, і читав щодня (зазвичай по 2-3 години); надавав перевагу прозі, а не поезії і не дуже любив сучасну літературу.

Сьогодні до бібліотеки Лагерфельда можна потрапити лише за запрошенням. Вона стала творчим простором, де проводять різноманітні культурні заходи (читання із запрошенням авторів, лекції, концерти, приватні івенти).

until august | #бібліотеки

Після обстрілу 17 червня з читанням (та й загалом зі споживанням/створенням контенту) все ще важко.
Зловила себе на думці, що хочеться втікти в іншу реальність або чуже життя.

І тут якось дуже влучно перечитались «Листи Йона» Чо Хьони, які я передзамовляла ще навесні. Колись давно читала їх англійською, а як побачила анонс — не змогла пройти повз.

Дуже комфортна, ностальгічна, солодко-гірка історія: про вибір і його наслідки, дружбу і те, як вона змінюється з часом 🌱
Гарна манхва, схожа на спогад з дитинства, який майже забувся, але досі залишається теплим.

until august | #книги