Сподіваюсь, що всі ви цілі 💔

Невеликий відгук на «Роман про Трістана та Ізольду» Жозе Бедьє, бо багато писати про лицарський роман неможливо.
(Тут зі мною не погодяться художники, тому що вони про Трістана та Ізольду написали якраз дуже багато).

Це чудова, дуже стара (тому, очевидно, трохи застаріла) історія кохання. Що ж, одне очевидно: у ті часи знали, що таке справжня драма.

Дисклеймер:
1. Мораль середньовіччя сильно відрізняється від сучасної.
2. Усе закінчується сумно (це ж не Disney!)

until august | #книгоогляди

Бедьє у 1900 році зробив те, що не вдавалося нікому протягом кількох століть: зібрав докупи розкидані по всій Європі шматочки однієї з найдраматичніших любовних історій всіх часів (ні, це не про «Титанік», той ще навіть не затонув).

Уявіть собі: десятки рукописів, написаних різними авторами у різні епохи, розкидані по бібліотеках від Англії до Німеччини. Деякі неповні, деякі суперечать один одному, а деякі виглядають так, наче це фанфік, написаний після п'ятої чашки кави.
І Бедьє вдалося не тільки привести це все до купи, але й створити гарний роман.

Трістан та Ізольда закохуються випадково, через чарівний напій, і далі починається те, що сучасні психологи назвали б "токсичними стосунками", а тодішні трубадури — "високим коханням".
Власне, випробування і поневіряння пари і складають сюжет книги.

Дієві особи:
Трістан — лицар, який не може визначитися між честю та коханням.
Ізольда — принцеса, яка не просто сидить і чекає, поки її врятують, а активно руйнує своє життя заради кохання.
Король Марк — найтрагічніший персонаж у всій історії, що справді заслуговує на співчуття.

Чому варто читати «Роман про Трістана та Ізольду»?
По-перше, тому що після сучасних романтичних комедій приємно прочитати історію про справжню драму з драконами, заколотами і прокаженими.
По-друге, тому що Бедьє доводить: хороша історія не старіє.
По-третє, тому що це культурний код Європи, і без нього важче зрозуміти половину відсилок в мистецтві останніх п'яти століть.

P.S. Після прочитання раджу послухати Вагнера — він теж захопився історією кохання Трістана та Ізольди. Але попередьте сусідів: його опера триває 4 години.

until august | #книгоогляди

І ще слово про «Роман про Трістана та Ізольду»: так, це лицарський епос і потрібно робити знижку на його давність, проте я досі вважаю, що король Марк був надто добрим і наївним.
Щось типу Вільяма Доббіна з «Ярмарку Суєти» Теккерея, тільки королівської крові.

👉 Ну бо ви лише погляньте:

Ізольда: буквально кричить, що вмре за Трістана, просить вбити її замість нього, тікає з ним в ліс.

Трістан: кидає багатство, славу і друзів заради Ізольди, вбиває декількох монстрів в її честь, спотворює собі обличчя, щоб просто потрапити в одну залу з нею.

Король Марк (застанувши їх у компрометуючій позиції десь 9-тий раз): «Погляньте, між ними на ложі лежить МЕЧ це значить вони невинні і не обманювали мене!»

Чувак, ну ти....... 😮‍💨😮‍💨

until august | #книги

📖 Друзі, що читаєте зараз? Можна (навіть треба!) з кількома словами про книгу.

В мене в процесі «Убік» Філіпа Діка, поки що відчувається як химерний сон (це комплімент).

until august | #поговорити

Що я планувала зробити сьогодні: принести вам відгук на «Карміллу» чи «Страшенно голосно і неймовірно близько», розповісти про цікаві анонси.

Що я робила замість цього: годину дивилась на картини Моріса де Вламінка.

Життя — дивна штука 🙂‍↕️