Головний герой книги — фотограф, тому логічно, що багато посилань було на творчість фотографів, особливо тих, хто висвітлював конфлікти, революції та війни.

Один з них — Нік Ут (справжнє ім'я — Хуїнг Конг Ут) — американський фотограф в'єтнамського походження, фотокореспондент Associated Press.

Його найвідоміша фотографія називається «Жах війни», також відома як «Напалм у Вєтнамі». Вона була зроблена 8 червня 1972 року.

На ньому зображено 8-річну Фан Тхі Кім Фук, село якої атакувала з неба армія Південного В’єтнаму. Разом з односельцями Кім покидала окуповану територію, проте пілот прийняв цивільних утікачів за військових і скинув на них напалмову бомбу.
Нік Ут встиг зробити коротку серію кадрів, на яких Кім Фук зриває палаючий одяг з перекошеним від болю обличчям. Після цього він доставив постраждалу дівчинку до госпіталю, скориставшись службовою прескартою.

За кілька днів цей знімок шокував увесь світ — його навіть називають однією з причин припинення в’єтнамської війни.

until august | #цікаве

А ще було декілька згадок про Анрі Картьє-Брессона (22 серпня 1908 — 3 серпня 2004) — французького фотографа й класика світової фотографії. Він був першопрохідцем у жанрі вуличної фотографії і розглядав зйомки як спосіб зафіксувати ключові моменти життя.

Він дуже класний; я впевнена, що ви хоч раз бачили його фото, навіть не знаючи автора. Це, що в пості — «Вулиця Муфтар, Париж, 1954» — стало таким собі мемом :)

Але конкретно у «Сімох Місяцях Маалі Алмейди» згадується його китайський цикл. У листопаді 1948 року Анрі поїхав зняти серію «Останні дні Пекіна» — останній рік перед створенням КНР. Через десятиліття він повернувся у Китай, щоб порівняти як змінилося життя людей після революції маоїстів.
Ось тут можна придбати книгу з цими фото.

until august | #цікаве