Ура! Пулітцера цього року взяв «Джеймс» Еверетта 🤍
Найвищу літературну відзнаку США присуджено роману, що переосмислює класичний твір американської літератури і пропонує альтернативний погляд на знаменитий роман Марка Твена.
«Джеймс» зберігає основну сюжетну канву оригіналу — втечу Джима разом з Геком та їхні пригоди — але надає їй нового звучання через призму досвіду поневоленої людини. Еверетт майстерно балансує між гострим гумором та глибоким трагізмом, створюючи потужну історію про рабство та людську гідність.
Через філософські роздуми, гумор та іронію автор досліджує питання расової нерівності, пошуку свободи, особистої ідентичності та людської гідності. Журі премії особливо відзначило майстерність, з якою твір розкриває абсурдність расових стереотипів.
Дуже радісно, що премія стала можливістю для 68-річного автора стати більш затребуваним і знаним після десятиліть маловідомості широкій публіці.
А в нас скоро буде переклад! 😎
until august | #книги
Найвищу літературну відзнаку США присуджено роману, що переосмислює класичний твір американської літератури і пропонує альтернативний погляд на знаменитий роман Марка Твена.
«Джеймс» зберігає основну сюжетну канву оригіналу — втечу Джима разом з Геком та їхні пригоди — але надає їй нового звучання через призму досвіду поневоленої людини. Еверетт майстерно балансує між гострим гумором та глибоким трагізмом, створюючи потужну історію про рабство та людську гідність.
Через філософські роздуми, гумор та іронію автор досліджує питання расової нерівності, пошуку свободи, особистої ідентичності та людської гідності. Журі премії особливо відзначило майстерність, з якою твір розкриває абсурдність расових стереотипів.
Дуже радісно, що премія стала можливістю для 68-річного автора стати більш затребуваним і знаним після десятиліть маловідомості широкій публіці.
А в нас скоро буде переклад! 😎
until august | #книги
👏6😍4🔥2❤1
until august
А сьогодні рівно 149 років з дня народження фантастичного американського письменника Джона Ґріффіта Чейні, який більше відомий під ім'ям Джека Лондона 😎 Не думаю, що він потребує представлення, проте принесла декілька цікавих фактів з його життя: 〰️ Почав…
Випадково натрапила на фото Лондона і не могла не поділитися з вами :)
Джек Лондон — один з найвідоміших і найуспішніших американських письменників початку XX століття, який здобув величезну популярність і заробив статки завдяки своїм творам, що й досі не втратили актуальності.
Однак мало хто знає, що він також був талановитим фотографом 📸
Окрім літературної спадщини, Лондон залишив близько 12 тисяч фотографій. Це сильні й емоційні знімки: життя безпритульних у східному Лондоні, сцени з російсько-японської війни, портрети корінних мешканців островів Південного Тихого океану, а також фото наслідків руйнівного землетрусу в Сан-Франциско.
until august | #цікаве
Джек Лондон — один з найвідоміших і найуспішніших американських письменників початку XX століття, який здобув величезну популярність і заробив статки завдяки своїм творам, що й досі не втратили актуальності.
Однак мало хто знає, що він також був талановитим фотографом 📸
Окрім літературної спадщини, Лондон залишив близько 12 тисяч фотографій. Це сильні й емоційні знімки: життя безпритульних у східному Лондоні, сцени з російсько-японської війни, портрети корінних мешканців островів Південного Тихого океану, а також фото наслідків руйнівного землетрусу в Сан-Франциско.
until august | #цікаве
❤10🔥4❤🔥1👍1
Що ви (можливо) очікуєте побачити на каналі наступним: рецензію на «Зайчика» Мони Авад, цікаві теорії і обговорення.
Що ви отримуєте натомість: плоди мого міні-дослідження зображень зайчиків у середньовічних манускриптах.
🙂↕️
Що ви отримуєте натомість: плоди мого міні-дослідження зображень зайчиків у середньовічних манускриптах.
🙂↕️
😁6🔥3🤣2
Зайчики (і кролики), які перешли на темну сторону.
До приблизно 1440 року, коли ювелір Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, книги копіювалися вручну. Зазвичай цю важку роботу виконувала ціла армія ченців, які жили в монастирях. Це не було веселою роботою.
Уявіть собі: десь у холодному монастирі сидить монах, годинами переписуючи якийсь супер-серйозний релігійний текст. Він втомився. Він знудився. Він хоче трохи відволіктись. І тоді починає малювати на полях книги кроликів, які... буквально вбивають людей 🐰🗡
Ці малюнки — це маргіналії, ті самі божевільні зображення на полях середньовічних рукописів, де тварини, люди й гібриди роблять те, чого точно не побачиш в недільній школі.
Ці гротескні фігурки часто суперечать основному серйозному змісту книги. Та серед усіх цих дивацтв кролики й зайчики є справжніми зірками жанру.
У середньовіччі кролики розглядалися як символи чистоти та безпомічності: саме тому їх дуже часто можна побачити у сценах зі Святим Сімейством. Проте в маргіналіях життя перевертається з ніг на голову. Чорне стає білим, а милі невинні тваринки перетворюються на озброєних до вух психопатів.
Уявіть собі пухнастика з мечем, який обезголовлює лицаря. Або зайчика, який проводить ритуальну страту людини. Або навіть не уявляйте, а просто подивіться на картинки з рукописів.
Деякі науковці пов'язують це з соціальними і релігійними рамками тих часів. Бідні середньовічні люди, затиснуті в жорсткому суспільстві, знаходили розраду в уявленні світу, де маленькі стають великими, слабкі — сильними, а пухнасті кролики — кривавими вбивцями.
Таким чином, кролики-убивці в середньовічних рукописах — це не просто курйозні зображення. Це важливе джерело для розуміння середньовічної культури, а також спосіб, яким люди того часу намагалися впоратися з жорсткими обмеженнями світу через гумор та абсурд.
until august | #цікаве
До приблизно 1440 року, коли ювелір Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат, книги копіювалися вручну. Зазвичай цю важку роботу виконувала ціла армія ченців, які жили в монастирях. Це не було веселою роботою.
Уявіть собі: десь у холодному монастирі сидить монах, годинами переписуючи якийсь супер-серйозний релігійний текст. Він втомився. Він знудився. Він хоче трохи відволіктись. І тоді починає малювати на полях книги кроликів, які... буквально вбивають людей 🐰🗡
Ці малюнки — це маргіналії, ті самі божевільні зображення на полях середньовічних рукописів, де тварини, люди й гібриди роблять те, чого точно не побачиш в недільній школі.
Ці гротескні фігурки часто суперечать основному серйозному змісту книги. Та серед усіх цих дивацтв кролики й зайчики є справжніми зірками жанру.
У середньовіччі кролики розглядалися як символи чистоти та безпомічності: саме тому їх дуже часто можна побачити у сценах зі Святим Сімейством. Проте в маргіналіях життя перевертається з ніг на голову. Чорне стає білим, а милі невинні тваринки перетворюються на озброєних до вух психопатів.
Уявіть собі пухнастика з мечем, який обезголовлює лицаря. Або зайчика, який проводить ритуальну страту людини. Або навіть не уявляйте, а просто подивіться на картинки з рукописів.
Деякі науковці пов'язують це з соціальними і релігійними рамками тих часів. Бідні середньовічні люди, затиснуті в жорсткому суспільстві, знаходили розраду в уявленні світу, де маленькі стають великими, слабкі — сильними, а пухнасті кролики — кривавими вбивцями.
Таким чином, кролики-убивці в середньовічних рукописах — це не просто курйозні зображення. Це важливе джерело для розуміння середньовічної культури, а також спосіб, яким люди того часу намагалися впоратися з жорсткими обмеженнями світу через гумор та абсурд.
until august | #цікаве
🔥12😁2
Середньовічні варіації мемів про зайчиків.
Бо якщо ти маленький і пухнастий, то тобі потрібен ніж чи тесак. Або і те, і те.
until august | #цікаве
Бо якщо ти маленький і пухнастий, то тобі потрібен ніж чи тесак. Або і те, і те.
until august | #цікаве
❤14🔥4😁3
Насправді цей пост мав би вийти вчора.
Та дуже дивно під час повномасштабної війни писати відгук на книгу про Першу світову в День пам'яті жертв Другої світової... Що поробиш, така вже в нас реальність.
«Поза межами болю» Осипа Турянського.
Мало що можна сказати про цю книгу такого, що не сказано у її назві.
Вона крихітна. Вона страшна. З нею метафора "написано кров'ю" перестає бути метафорою.
Мені декілька разів доводилося відкладати книгу і просто дивитися у вікно. Як передати словами те, що за межами слів? Як говорити про біль, який виходить за межі болю?
until august | #книгоогляди
Та дуже дивно під час повномасштабної війни писати відгук на книгу про Першу світову в День пам'яті жертв Другої світової... Що поробиш, така вже в нас реальність.
«Поза межами болю» Осипа Турянського.
Мало що можна сказати про цю книгу такого, що не сказано у її назві.
Вона крихітна. Вона страшна. З нею метафора "написано кров'ю" перестає бути метафорою.
Мені декілька разів доводилося відкладати книгу і просто дивитися у вікно. Як передати словами те, що за межами слів? Як говорити про біль, який виходить за межі болю?
until august | #книгоогляди
🔥14👏1