📚 Оголошено короткий список Міжнародної Букерівської премії 2025 року (гарна новина: там нема русні).
До фіналу увійшли шість творів:
〰️ «Під оком великого птаха» Хіромі Кавакамі, переклад — Аса Йонеда;
〰️ «Про розрахунок обсягу I» Сольвей Бале, переклад — Барбара Дж. Хавеланд;
〰️ «Світильник серця» Бані Муштак, переклад — Діпа Бгасті;
〰️ «Маленький човен» Венсана Делакруа, переклад — Гелен Стівенсон;
〰️ «Досконалість» Вінченцо Латроніко, переклад — Софі Г’юз;
〰️ «Капелюх із леопардової шкіри» Анн Серр, переклад — Марк Гатчінсон.
Усі фіналісти потрапили до короткого списку вперше, а Софі Г'юз стала своєрідною рекордсменкою премії — її переклади потрапляють до списків номінантів вже утретє.
Серед книг два переклади з французької, один з датської, один з італійської, один з японської, а також вперше в історії премії — переклад з каннада, мови південної Індії, якою говорять близько 38 мільйонів людей.
Переможця оголосять 20 травня у Лондоні. Чекаємо!
until august | #книги
До фіналу увійшли шість творів:
〰️ «Під оком великого птаха» Хіромі Кавакамі, переклад — Аса Йонеда;
〰️ «Про розрахунок обсягу I» Сольвей Бале, переклад — Барбара Дж. Хавеланд;
〰️ «Світильник серця» Бані Муштак, переклад — Діпа Бгасті;
〰️ «Маленький човен» Венсана Делакруа, переклад — Гелен Стівенсон;
〰️ «Досконалість» Вінченцо Латроніко, переклад — Софі Г’юз;
〰️ «Капелюх із леопардової шкіри» Анн Серр, переклад — Марк Гатчінсон.
Усі фіналісти потрапили до короткого списку вперше, а Софі Г'юз стала своєрідною рекордсменкою премії — її переклади потрапляють до списків номінантів вже утретє.
Серед книг два переклади з французької, один з датської, один з італійської, один з японської, а також вперше в історії премії — переклад з каннада, мови південної Індії, якою говорять близько 38 мільйонів людей.
Переможця оголосять 20 травня у Лондоні. Чекаємо!
until august | #книги
🔥14👍2👏2
Щоб відволіктись від новин (і від снігу за вікном), вирішила подивитись квітневі обкладинки «The New Yorker».
Несу вам :)
until august | #цікаве
Несу вам :)
until august | #цікаве
❤17😍6💘5👍2
Минуло майже півроку після прочитання, і я нарешті зібралась з думками, щоб написати відгук на цю книгу.
«Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро. Досі не відпустило повністю :)
Це дуже дивний для мене роман. Одразу по прочитанню я схилялась до того, що він блискуче написаний, але недостатньо захоплюючий. Через тиждень моя думка змінилась. А на кінець року «Не відпускай мене» неочікувано і спокійно увійшов у мій список улюбленого за рік.
Що ж сказати про цю книгу? Я не знаю.
Проте я можу дати вам пораду, якщо плануєте її читати: не читайте великих рецензій і не слухайте розлогих відгуків. Спробуйте сприйняти її неупереджено.
Якщо ви не будете знати, чого очікувати від сюжету, то безперечно отримаєте від нього значно більшу насолоду.
Саме тому у своєму відгуку я намагатимусь максимально уникати спойлерів. Як складно розповісти про книгу так, щоб заінтригувати вас, але при цьому не розкрити жодних сюжетних подробиць, особливостей персонажів чи ключових моментів! Але я спробую.
until august | #книгоогляди
«Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро. Досі не відпустило повністю :)
Це дуже дивний для мене роман. Одразу по прочитанню я схилялась до того, що він блискуче написаний, але недостатньо захоплюючий. Через тиждень моя думка змінилась. А на кінець року «Не відпускай мене» неочікувано і спокійно увійшов у мій список улюбленого за рік.
Що ж сказати про цю книгу? Я не знаю.
Проте я можу дати вам пораду, якщо плануєте її читати: не читайте великих рецензій і не слухайте розлогих відгуків. Спробуйте сприйняти її неупереджено.
Якщо ви не будете знати, чого очікувати від сюжету, то безперечно отримаєте від нього значно більшу насолоду.
Саме тому у своєму відгуку я намагатимусь максимально уникати спойлерів. Як складно розповісти про книгу так, щоб заінтригувати вас, але при цьому не розкрити жодних сюжетних подробиць, особливостей персонажів чи ключових моментів! Але я спробую.
until august | #книгоогляди
❤🔥16❤2👏2👍1
until august
Минуло майже півроку після прочитання, і я нарешті зібралась з думками, щоб написати відгук на цю книгу. «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро. Досі не відпустило повністю :) Це дуже дивний для мене роман. Одразу по прочитанню я схилялась до того, що він блискуче…
Роман «Не відпускай мене» викликає особливе й дуже специфічне відчуття підшкірного дискомфорту, що залишається надовго після того, як перегортаєш останню сторінку.
Це не страх, який виникає при прочитанні триллерів, а, скоріш, тонка й моторошна незручність перебування у світі, який тобі не до вподоби.
Оповідь ведеться від імені тридцятиоднорічної Кеті, яка повертається думками до Гейлшему — школи-інтернату, де минуло її дитинство. Це своєрідне повернення до витоків, до місця, що сформувало її особистість, її розуміння світу і власного місця в ньому. Історія Кеті складається по шматочкам, як мозаїка: з минулого і теперішнього, але майже ніколи — з майбутнього.
Роман водночас тонкий і пронизливий, моторошний і зворушливий. Є в ньому щось, що змушує замислитися про фундаментальні питання: що означає бути людиною? Як ми проживаємо своє життя перед обличчям неминучого кінця? Де межа між етикою та прогресом?
Одразу по прочитанню я подумала, що, хоча історія безсумнівно цікава, їй бракує динамічності. Персонажі були добре розкриті, їхні історії — переконливі, але залишалось відчуття якоїсь невловимої відсутності...
Проте пізніше я змінила свою думку.
Дивовижа книги і полягає у її мовчанні. У тому, про що герої не говорять, у запитаннях, які ніколи не ставляться вголос. Деякі речі ніколи не називаються, не пояснюються. Як світ міг стати настільки неправильним? Чому ніхто не намагається це зупинити? Як це взагалі дозволено?..
Масштаб відповідей на ці питання криється в самій їхній невисловленості.
Не очікуйте, що ця книга запалить у вас іскру надії. Ні, «Не відпускай мене» не завершується просвітленням чи зціленням: наприкінці роману Кеті «просто їде туди, куди їй слід їхати».
Рекомендую.
until august | #книгоогляди
Це не страх, який виникає при прочитанні триллерів, а, скоріш, тонка й моторошна незручність перебування у світі, який тобі не до вподоби.
Оповідь ведеться від імені тридцятиоднорічної Кеті, яка повертається думками до Гейлшему — школи-інтернату, де минуло її дитинство. Це своєрідне повернення до витоків, до місця, що сформувало її особистість, її розуміння світу і власного місця в ньому. Історія Кеті складається по шматочкам, як мозаїка: з минулого і теперішнього, але майже ніколи — з майбутнього.
Роман водночас тонкий і пронизливий, моторошний і зворушливий. Є в ньому щось, що змушує замислитися про фундаментальні питання: що означає бути людиною? Як ми проживаємо своє життя перед обличчям неминучого кінця? Де межа між етикою та прогресом?
Одразу по прочитанню я подумала, що, хоча історія безсумнівно цікава, їй бракує динамічності. Персонажі були добре розкриті, їхні історії — переконливі, але залишалось відчуття якоїсь невловимої відсутності...
Проте пізніше я змінила свою думку.
Дивовижа книги і полягає у її мовчанні. У тому, про що герої не говорять, у запитаннях, які ніколи не ставляться вголос. Деякі речі ніколи не називаються, не пояснюються. Як світ міг стати настільки неправильним? Чому ніхто не намагається це зупинити? Як це взагалі дозволено?..
Масштаб відповідей на ці питання криється в самій їхній невисловленості.
Не очікуйте, що ця книга запалить у вас іскру надії. Ні, «Не відпускай мене» не завершується просвітленням чи зціленням: наприкінці роману Кеті «просто їде туди, куди їй слід їхати».
Рекомендую.
until august | #книгоогляди
❤🔥16👏3🔥1
Суми 💔💔
Колись ми з вами перестанемо здригатись від новин, але це буде не сьогодні.
Колись ми з вами перестанемо здригатись від новин, але це буде не сьогодні.
💔18
📖 Розкажіть, що читаєте зараз? Діліться в коментарях ✍️
У мене в процесі декілька книг, але наразі увагу повністю захопив «Скляний замок» Джаннетт Воллс, перечитую українською.
Зрозуміла, що майже не пам'ятаю сюжету книги, бо познайомилась з нею дуже давно і запам'ятала лише власні емоції від прочитання. Емоції, до речі, не змінились 🥲
until august | #поговорити
У мене в процесі декілька книг, але наразі увагу повністю захопив «Скляний замок» Джаннетт Воллс, перечитую українською.
Зрозуміла, що майже не пам'ятаю сюжету книги, бо познайомилась з нею дуже давно і запам'ятала лише власні емоції від прочитання. Емоції, до речі, не змінились 🥲
until august | #поговорити
❤7❤🔥2
Книга, яку завжди можна взяти з собою: крихітний часослов роботи голландського майстра Сімона Бенінга.
Ця чарівна мініатюра була створена у 1530 — 1535 роках на замовлення когось дуже багатого.
Часослови — це церковно-богослужбові книги, що містили молитви щоденних церковних служб. Вони були дуже популярними і дорогими (хоча в XVI столітті усі книги були дорогими).
Зберігається ця манюня у Метрополітен-музеї у Нью-Йорку.
until august | #мистецтво
Ця чарівна мініатюра була створена у 1530 — 1535 роках на замовлення когось дуже багатого.
Часослови — це церковно-богослужбові книги, що містили молитви щоденних церковних служб. Вони були дуже популярними і дорогими (хоча в XVI столітті усі книги були дорогими).
Зберігається ця манюня у Метрополітен-музеї у Нью-Йорку.
until august | #мистецтво
😍9🔥4👏3
Моя історія не є приємною, вона не є ані солодкою, ані гармонійною, як вигадані історії, вона має присмак нісенітниці і хаосу, божевілля і сновидінь — як і життя всіх людей, які перестають себе обманювати.
Життя кожної людини — це дорога до себе, спроба такої подорожі, натяк на шлях. Жодна людина ніколи не була цілком і повністю собою. Проте кожен прагне стати таким — хтось незграбно, хтось мудріше, кожен у міру своїх можливостей.
«Деміан» Германа Гессе — така цікава книга. Я її щиро полюбила і хотіла б, щоб ви теж її полюбили. Але про неї так тяжко писати: все, що я хочу сказати, звучить банально 😔
В «Деміані» немає багатого на події сюжету (тут вони радше внутрішні, ніж зовнішні), немає критики суспільства чи яскравих описів. Але ця простота насправді геть не проста.
Мені цікаво, як би я сприйняла цю книгу, прочитавши її у підлітковому віці. Скоріш за все, ще гостріше :)
until august | #книгоогляди
❤10🔥3👏1