Фактично вона складається з двох частин: одна знаходиться безпосередньо у Львові, тоді як інша - спостережувана станція -розташована у Брюховичах. Отам ми ще не були.
Перше, що привернуло нашу увагу в обсерваторії - маятник Фуко. Нам навіть дозволили його запустити 😊
В одному з приміщень обсерваторії потроху обладнують музей, де вже є колекція різноманітних цікавих експонатів: усіляка оптика, метеорит, арифмометр, стереоскопічний прилад, багата бібліотека (серед іншого - величезна колекція випусків Astronomy & Astrophysics) і купа-купа іншого.
🔭 Діючі телескопи розташовані на даху, і вони здебільшого використовуються як екскурсійні. Зокрема нам показали проекцію Сонця через старенький 130-мм рефрактор фірми Carl Zeiss, що свого часу виготовляла оптичне обладнання найвищої якості.
Окрема величезна подяка Ігорю, який дуже душевно нас прийняв та провів невеличку екскурсію обсерваторією 🫶🏻 Сподіваємося ще зустрітися завтра на фестивалі!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
В пошуках "приятеля" поблизу Бетельгейзе.
У вересні минулого року ми розповідали про гіпотезу існування невидимої маломасивної зорі, що обертається навколо Бетельгейзе. Цей червоний надгігант відомий не тільки як одна з найяскравіших зір Оріона (α Оріона), а і як кандидат на можливий вибух наднової. Тому вчені уважно слідкують за поведінкою зорі, що включає зміни блиску з періодом ~400 діб, тривалими коливаннями у більш ніж 2000 діб та раптові зниження яскравості.
Зоря-компаньйон малої маси може робити повний оберт приблизно за 6 років. І хоча вона б не змінила радикально еволюцію Бетельгейзе, все ж могла би дещо вплинути на надгіганта через припливні сили та взаємодію із зоряним вітром. Це припущення добре узгоджується і з теорією формування зір, і зі спостережуваними даними.
Автори нової статті провели додаткові дослідження за допомогою "Хаббла", отримавши спектри високої роздільної здатності в ультрафіолетовому діапазоні. Ретельний аналіз результатів не показав однозначної наявності супутника, але поки що можна виключити зорі масою більше 1,5 сонячних. Пошуки все ще тривають, а гіпотетичну зорю вже охрестили α Оріона B.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
У вересні минулого року ми розповідали про гіпотезу існування невидимої маломасивної зорі, що обертається навколо Бетельгейзе. Цей червоний надгігант відомий не тільки як одна з найяскравіших зір Оріона (α Оріона), а і як кандидат на можливий вибух наднової. Тому вчені уважно слідкують за поведінкою зорі, що включає зміни блиску з періодом ~400 діб, тривалими коливаннями у більш ніж 2000 діб та раптові зниження яскравості.
Зоря-компаньйон малої маси може робити повний оберт приблизно за 6 років. І хоча вона б не змінила радикально еволюцію Бетельгейзе, все ж могла би дещо вплинути на надгіганта через припливні сили та взаємодію із зоряним вітром. Це припущення добре узгоджується і з теорією формування зір, і зі спостережуваними даними.
Автори нової статті провели додаткові дослідження за допомогою "Хаббла", отримавши спектри високої роздільної здатності в ультрафіолетовому діапазоні. Ретельний аналіз результатів не показав однозначної наявності супутника, але поки що можна виключити зорі масою більше 1,5 сонячних. Пошуки все ще тривають, а гіпотетичну зорю вже охрестили α Оріона B.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
💥 Цієї ночі, о 02:31, на Сонці відбувся спалах із доволі-таки розкішним викидом.
Спалах класу M8.1 (середньої потужності) стався у групі плям AR 4100, і був вельми тривалим. Він супроводжувався так званим гало-викидом, причому схоже що велика його частина спрямована у наш бік, оскільки AR 4100 знаходиться майже точно на лінії Сонце-Земля.
Скоріш за все, плазма досягне нас завтра (1 червня) увечері, але моделей поки що немає, тому для більш точного прогнозу треба дещо почекати.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Спалах класу M8.1 (середньої потужності) стався у групі плям AR 4100, і був вельми тривалим. Він супроводжувався так званим гало-викидом, причому схоже що велика його частина спрямована у наш бік, оскільки AR 4100 знаходиться майже точно на лінії Сонце-Земля.
Скоріш за все, плазма досягне нас завтра (1 червня) увечері, але моделей поки що немає, тому для більш точного прогнозу треба дещо почекати.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🤯 Тільки подивіться на цю динаміку струменів від молодої зорі!!! Між знімками лише 10 років — і який помітний рух!
На анімації один і той самий об'єкт Гербіка-Аро 24 (HH 24), але знятий різними космічними телескопами: "Хабблом" у 2014 та "Веббом" — у 2024. Офіційного релізу другого знімку поки що нема, є тільки неофіційний 🙃 HH 24 розташований за 1300 світлових років від нас у "зоряній колисці" Оріон B.
Джерелом найбільш примітних струменів, тонких і довгих мов світлові мечі, є прихована від нас клубами пилу та газу протозоря - зоря, яка поки що перебуває на стадії формування, накопичуючи речовину. Але певна її частина викидається у простір з полярних областей, утворюючи низку сяючих ударних фронтів - так звані об'єкти Гербіка-Аро. Для HH 24 загальний розмах викидів сягає ~0,5 світлового року.
Але HH 24 примітний не тільки цим. Існує гіпотеза, що там насправді формується не одна зоря, а відразу дві. Тим не менш, якщо ви придивитеся до анімації, то зможете виявити щонайменше три джерела джетів. Наскільки вони близькі і чи пов'язані гравітаційно — сказати важко. Тому буде надзвичайно цікаво дізнатися про висновки вчених. Сподіваємося, через деякий час з'явиться наукова стаття 🥰
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
На анімації один і той самий об'єкт Гербіка-Аро 24 (HH 24), але знятий різними космічними телескопами: "Хабблом" у 2014 та "Веббом" — у 2024. Офіційного релізу другого знімку поки що нема, є тільки неофіційний 🙃 HH 24 розташований за 1300 світлових років від нас у "зоряній колисці" Оріон B.
Джерелом найбільш примітних струменів, тонких і довгих мов світлові мечі, є прихована від нас клубами пилу та газу протозоря - зоря, яка поки що перебуває на стадії формування, накопичуючи речовину. Але певна її частина викидається у простір з полярних областей, утворюючи низку сяючих ударних фронтів - так звані об'єкти Гербіка-Аро. Для HH 24 загальний розмах викидів сягає ~0,5 світлового року.
Але HH 24 примітний не тільки цим. Існує гіпотеза, що там насправді формується не одна зоря, а відразу дві. Тим не менш, якщо ви придивитеся до анімації, то зможете виявити щонайменше три джерела джетів. Наскільки вони близькі і чи пов'язані гравітаційно — сказати важко. Тому буде надзвичайно цікаво дізнатися про висновки вчених. Сподіваємося, через деякий час з'явиться наукова стаття 🥰
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
❤️🔥 Ну що вам сказати, ЦЕ БУЛО НАДЗВИЧАЙНО КРУТО!!!
Нобелівський лауреат, один з найкращих у світі спеціалістів з чорних дір та гравітаційних хвиль, Кіп ТОРН, справді приїхав в Україну!
Він розповів про свою роль у створенні культового фільму «Інтерстеллар»: про складний і довгий шлях від ідеї до втілення, про політ фантазії та розрахунки, про суперечки та компроміси…
Було відчуття, що люди зʼїхалися з усієї країни. І живу легенду сучасної астрофізики зустрічали надзвичайно бурхливими оваціями!!!
А на згадку про цю зустріч мені залишиться фото з автографом 🥰
Насправді, увесь науково-технічний фестиваль виявився дуже різноманітним та цікавим, особливо - для дітей.
Хтось з вас там був? Якщо так - поділіться враженнями та фоточками! ☺️
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Нобелівський лауреат, один з найкращих у світі спеціалістів з чорних дір та гравітаційних хвиль, Кіп ТОРН, справді приїхав в Україну!
Він розповів про свою роль у створенні культового фільму «Інтерстеллар»: про складний і довгий шлях від ідеї до втілення, про політ фантазії та розрахунки, про суперечки та компроміси…
Було відчуття, що люди зʼїхалися з усієї країни. І живу легенду сучасної астрофізики зустрічали надзвичайно бурхливими оваціями!!!
А на згадку про цю зустріч мені залишиться фото з автографом 🥰
Насправді, увесь науково-технічний фестиваль виявився дуже різноманітним та цікавим, особливо - для дітей.
Хтось з вас там був? Якщо так - поділіться враженнями та фоточками! ☺️
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Відшукати планету на геть світлому небі зазвичай є вельми нетривіальною задачею. Але 1 червня нам допоможе Місяць. Найкращим часом для спостережень буде 13:00 - 14:00. У цей час кутова відстань між центром Місяця та Марсом складатиме близько 1 градуса.
Із фазою 34%, Місяць буде легко відшукати над східним обрієм. Навівши на нього телескоп, ви зможете знайти неподалік і Марс. Звичайно, він виглядатиме не таким контрастним як на нічному небі, але матиме характерний жовтогарячий відтінок.
Впродовж дня Місяць від Марса буде віддалятися. Але увечері, коли небо достатньо потемнішає, вони все ще будуть знаходитися неподалік, тож їх цілком можна буде побачити неозброєним оком.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎶 Музичний "місток" між Землею та космосом
Cьогодні о 22:30 за допомогою потужної радіоантени Cebreros Station у космічний простір буде відправлений сигнал із чарівним вальсом Штрауса "На прекрасному блакитному Дунаї". Свого часу вальс розглядався як одна з композицій для запису на "золотий диск Вояджерів", але так і не увійшов у колекцію.
2025-й рік знаменує відразу декілька важливих дат:
200-річчя Йоганна Штрауса (сина) - автора "Блакитного Дуная";
50-річчя ESA (Європейського космічного агентства) - це буквально вчора було;
20-річчя роботи радіоантени Cebreros Station (Іспанія), що підтримує зв'язок з різноманітними місіями, зокрема BepiColombo, Euclid, Juice та Hera.
Радіоантена Cebreros є однією з трьох тарілок мережі Estrack, розташованих у різних куточках планети, що забезпечують безперервний зв'язок з далекими місіями до різних куточків Сонячної системи. А до кінця 2025-го року до них приєднається четверта антена.
Сьогоднішня подія організована сумісно ESA та Віденською туристичною радою. Цю ж композицію, тільки на годину раніше, виконає Віденський симфонічний оркестр.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Cьогодні о 22:30 за допомогою потужної радіоантени Cebreros Station у космічний простір буде відправлений сигнал із чарівним вальсом Штрауса "На прекрасному блакитному Дунаї". Свого часу вальс розглядався як одна з композицій для запису на "золотий диск Вояджерів", але так і не увійшов у колекцію.
2025-й рік знаменує відразу декілька важливих дат:
200-річчя Йоганна Штрауса (сина) - автора "Блакитного Дуная";
50-річчя ESA (Європейського космічного агентства) - це буквально вчора було;
20-річчя роботи радіоантени Cebreros Station (Іспанія), що підтримує зв'язок з різноманітними місіями, зокрема BepiColombo, Euclid, Juice та Hera.
Радіоантена Cebreros є однією з трьох тарілок мережі Estrack, розташованих у різних куточках планети, що забезпечують безперервний зв'язок з далекими місіями до різних куточків Сонячної системи. А до кінця 2025-го року до них приєднається четверта антена.
Сьогоднішня подія організована сумісно ESA та Віденською туристичною радою. Цю ж композицію, тільки на годину раніше, виконає Віденський симфонічний оркестр.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Значить дивіться: показуємо як насправді виглядає Сонце. Отак як тут 👆🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Чи зможемо ми побачити цієї ночі полярне сяйво? Це питання природним чином виникло після спалаху у ніч з 30 на 31 травня, що супроводжувався доволі потужним викидом у бік Землі.
Викид виявився аномально швидким - понад 1000 км/с, тому прибув до Землі суттєво раніше (о 08:42), ніж передбачали моделі, що прогнозували зіткнення ближче до вечора. На шляху до нас він поглинув парочку менших, а коли прибув, то спричинив геомагнітну бурю, що класифікувалася як сильна - G4 (із можливих 5). Тепер питання в тому, чи протримається вона ще хоча б 8-9 годин, поки у нас не стемніє. На даний момент цей показник вже зменшився до G2.
Незважаючи на багатообіцяючі картинки авроральних овалів, міжпланетне магнітне поле (Bz) наразі орієнтоване на північ, тоді як для полярного сяйва повинна бути південна орієнтація. Не виключено, що буря через деякий час підсилиться. Передбачення полярного сяйва - надзвичайно складна багатопараметрична задача. Але поки що обережний прогноз такий - полярного сяйва над Україною сьогодні увечері чекати не варто.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Викид виявився аномально швидким - понад 1000 км/с, тому прибув до Землі суттєво раніше (о 08:42), ніж передбачали моделі, що прогнозували зіткнення ближче до вечора. На шляху до нас він поглинув парочку менших, а коли прибув, то спричинив геомагнітну бурю, що класифікувалася як сильна - G4 (із можливих 5). Тепер питання в тому, чи протримається вона ще хоча б 8-9 годин, поки у нас не стемніє. На даний момент цей показник вже зменшився до G2.
Незважаючи на багатообіцяючі картинки авроральних овалів, міжпланетне магнітне поле (Bz) наразі орієнтоване на північ, тоді як для полярного сяйва повинна бути південна орієнтація. Не виключено, що буря через деякий час підсилиться. Передбачення полярного сяйва - надзвичайно складна багатопараметрична задача. Але поки що обережний прогноз такий - полярного сяйва над Україною сьогодні увечері чекати не варто.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook