"Lucy - перша місія NASA, що відвідала об'єкт Сонячної системи, названий на честь живої (на момент місії) людини".
Правда чи хиба?
Правда чи хиба?
Anonymous Quiz
39%
Правда
48%
Хиба
13%
🤷🏻
🌋 Давня вулканічна історія Марса натякає на умови, придатні для існування життя.
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Метеори, або, як їх в народі називають, "падаючі зорі", є атмосферним явищем згорання дрібних пилових частинок комет або - рідше - астероїдів. В даному випадку Земля перетинає шлейф порошинок, які залишила довгоперіодична комета C/1861 G1 (Thatcher).
Згідно з Календарем Міжнародної метеорної організації, потік активний з 14 до 30 квітня, а максимум припадає на 22-ге, 16:30 за Києвом. Тож є сенс спостерігати у найближчі дві ночі. Очікуваний ZHR = 18, але цей потік час від часу дивує неочікуваними сплесками до 90 і навіть значно вище.
Радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) піднімається достатньо високо десь ближче до 23:00. Метеори літають по всьому небу. Чим темніше небо над вами - тим більше метеорчиків ви побачите.
📷 Чарівний знімок - композиційне фото: сюди увійшли Ліриди, які Petr Horálek відловив впродовж 5 ночей у 2020 р. над Сечським водосховищем (Seč Reservoir), Чехія.
📹,📷 - Ліриди цієї ночі від Олександра Ангельського.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🎉 Так ось він який! Є перші знімки астероїда (52246) Donaldjohanson з космічного апарату Lucy!
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌍 На честь Міжнародного Дня Землі, що святкується сьогодні, 22 квітня, ось вам невеличка добірка знімків та відео нашої планета з різних апаратів.
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
☄️ Свіженький улов метеорів - Олександр Ангельський поділився комбінованими знімками з моніторингових камер за останню ніч!
Триває максимум активності Лірид, але це не означає, що абсолютно кожен помічений вночі метеор справді належить до цього потоку. Маючи щонайменше 2 камери (в даному випадку - в Одесі та в сел. Маяки) та відповідне програмне забезпечення, можна виявити просторове розташування метеорного треку та визначити положення радіанту - видимої на небі точки, з якої прийшов метеороїд. Завдяки цьому можливо точно встановити: метеор відноситься до певного потоку чи є спорадичним.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Триває максимум активності Лірид, але це не означає, що абсолютно кожен помічений вночі метеор справді належить до цього потоку. Маючи щонайменше 2 камери (в даному випадку - в Одесі та в сел. Маяки) та відповідне програмне забезпечення, можна виявити просторове розташування метеорного треку та визначити положення радіанту - видимої на небі точки, з якої прийшов метеороїд. Завдяки цьому можливо точно встановити: метеор відноситься до певного потоку чи є спорадичним.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Поки триває активність метеорного потоку, його радіант зазвичай поволі зсувається (дрейф радіанту). Як гадаєте, в якому сузір'ї перебуває радіант Лірид більшу частину періоду активності потоку?
Anonymous Quiz
13%
Геркулес
15%
Дракон
10%
Лисичка
23%
Лебідь
39%
Ліра
💥 Як перевищити швидкість світла, не привертаючи увагу санітарів та приголомшити астрофізиків?
Події, які ви бачите в ролику, зняв космічний телескоп "Хаббл" впродовж 2002 - 2006 рр. І, здавалося б, усе очевидно: навколо червоної зорі дуже швидко (аномально швидко, насправді) розширюється туманність. Але є проблема: якщо проаналізувати знімки, то виявиться, що газ перевищує швидкість світла! Та як же ж це може бути?!
Секрет в тому, що видимий ефект НЕ Є фізичним розширенням туманності. Це так зване світлове відлуння. Джерелом його виступає змінна зоря V838 Єдинорога (V838 Mon), яка у 2002 році показала потужний спалах. Єдиної думки щодо природи спалаху немає, але найчастіше називається драматична подія злиття двох зір, через що V838 Mon стала на короткий час у 600000 разів яскравішою за Сонце. Такі явища є надзвичайно рідкісними, вони отримали назву "яскрава червона нова" (Luminous red nova).
Навіть коли зоря повернулася до спокійного стану, світло від вибуху продовжило розповсюджуватися та поступово підсвічувати шари невидимої раніше оточуючої оболонки. Світло спочатку досягає оточуючого пилу, що знаходиться з боків та позаду зорі, а вже тоді відбивається у наш бік. Ми спостерігаємо ефект аномально швидкого розширення, хоча насправді бачимо послідовні "зрізи" туманності.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Події, які ви бачите в ролику, зняв космічний телескоп "Хаббл" впродовж 2002 - 2006 рр. І, здавалося б, усе очевидно: навколо червоної зорі дуже швидко (аномально швидко, насправді) розширюється туманність. Але є проблема: якщо проаналізувати знімки, то виявиться, що газ перевищує швидкість світла! Та як же ж це може бути?!
Секрет в тому, що видимий ефект НЕ Є фізичним розширенням туманності. Це так зване світлове відлуння. Джерелом його виступає змінна зоря V838 Єдинорога (V838 Mon), яка у 2002 році показала потужний спалах. Єдиної думки щодо природи спалаху немає, але найчастіше називається драматична подія злиття двох зір, через що V838 Mon стала на короткий час у 600000 разів яскравішою за Сонце. Такі явища є надзвичайно рідкісними, вони отримали назву "яскрава червона нова" (Luminous red nova).
Навіть коли зоря повернулася до спокійного стану, світло від вибуху продовжило розповсюджуватися та поступово підсвічувати шари невидимої раніше оточуючої оболонки. Світло спочатку досягає оточуючого пилу, що знаходиться з боків та позаду зорі, а вже тоді відбивається у наш бік. Ми спостерігаємо ефект аномально швидкого розширення, хоча насправді бачимо послідовні "зрізи" туманності.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook