🥺 Схоже, комета C/2025 F2 (SWAN), яка через тиждень мала стати доступною для біноклів, розпалася...
☄️ Перший знімок зробив Norbert Mrozek 15 квітня. Як бачите, комета достатньо яскрава і має довгий газовий хвіст. А другий знімок отримав Dan Bartlett буквально через три дні - 18 квітня, і тут C/2025 F2 (SWAN) вже геть не вражає, хоча Dan Bartlett - дуже майстерний астрофотограф. Третє фото - сьогоднішнє, від Danilo Pivato, і на ньому комета вже зовсім слабенька.
Останні виміри свідчать, що блиск її впав майже до 10 зоряної величини - в 40 разів слабше, ніж можна побачити візуально на гарному небі. А на сайті astro.vanbuitenen.nl C/2025 F2 (SWAN) взагалі вже значиться як така що розпалася 16 квітня. Хоча її і досі фіксують фотографічно, яскравою вона вже точно не стане. Що поробиш, таке буває...
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Останні виміри свідчать, що блиск її впав майже до 10 зоряної величини - в 40 разів слабше, ніж можна побачити візуально на гарному небі. А на сайті astro.vanbuitenen.nl C/2025 F2 (SWAN) взагалі вже значиться як така що розпалася 16 квітня. Хоча її і досі фіксують фотографічно, яскравою вона вже точно не стане. Що поробиш, таке буває...
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥 Нове відкриття! "Між Скіллою і Харібдою" - два невідомих раніше об'єкта в одному кадрі!
Ціла група з 6 астрофотографів працювала над цим знімком невеличкої ділянки неба в сузір'ї Цефея, аби в усій красі показати нововідкритий залишок наднової G115.5+9.1, який вони прозвали "Scylla" (Скілла). Дуже низька світність, надзвичайно тонкі волокна, відсутність чіткої рентгенівської оболонки - ось причини того, що об'єкт залишався раніше невідомим. Хоча загалом ударна хвиля від наднової охоплює приблизно 1° на небі (як 2 діаметри повного Місяця).
Приємним "бонусом" для астрофотографів стала раніше невідома планетарна туманність, що знаходиться у правому верхньому куті. Окрім формального позначення PNG 113.8+08.4, їй дали також прізвисько - "Charybdis" (Харібда).
Згідно з грецькою міфологією, Скілла і Харібда були чудовиськами, що проживали в глибинах Мессінської протоки і становили загрозу для моряків. Перше - багатоголовий монстр, друге - створювало вир, що топив кораблі. Відомий вираз "бути між Скіллою і Харібдою" найчастіше означає вибір між двома однаково поганими або небезпечними варіантами.
Червоні волокна залишку наднової нагадали авторам відкриття морське чудовисько - так новий об'єкт отримав назву Скілла. Ну а "Харібда" вже просто вибрали щоб пасувала до "Скілли" 🙂
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ціла група з 6 астрофотографів працювала над цим знімком невеличкої ділянки неба в сузір'ї Цефея, аби в усій красі показати нововідкритий залишок наднової G115.5+9.1, який вони прозвали "Scylla" (Скілла). Дуже низька світність, надзвичайно тонкі волокна, відсутність чіткої рентгенівської оболонки - ось причини того, що об'єкт залишався раніше невідомим. Хоча загалом ударна хвиля від наднової охоплює приблизно 1° на небі (як 2 діаметри повного Місяця).
Приємним "бонусом" для астрофотографів стала раніше невідома планетарна туманність, що знаходиться у правому верхньому куті. Окрім формального позначення PNG 113.8+08.4, їй дали також прізвисько - "Charybdis" (Харібда).
Згідно з грецькою міфологією, Скілла і Харібда були чудовиськами, що проживали в глибинах Мессінської протоки і становили загрозу для моряків. Перше - багатоголовий монстр, друге - створювало вир, що топив кораблі. Відомий вираз "бути між Скіллою і Харібдою" найчастіше означає вибір між двома однаково поганими або небезпечними варіантами.
Червоні волокна залишку наднової нагадали авторам відкриття морське чудовисько - так новий об'єкт отримав назву Скілла. Ну а "Харібда" вже просто вибрали щоб пасувала до "Скілли" 🙂
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
✨ Занурена в туманність Меропа - одна з "Семи Сестер".
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🛰 Вчора увечері, о 20:51 за Києвом, космічний апарат Lucy, який прямує до орбіти Юпітера, наблизився на 960 км до дуже цікавого астероїда - (52246) Donaldjohanson. Вже через 40 хвилин NASA повідомили, що з апаратом все добре - розпочалася передача наукових даних на Землю. Передача та обробка займуть певний час, але як тільки результати будуть опубліковані, ми з вами обов'язково поділимося.
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
"Lucy - перша місія NASA, що відвідала об'єкт Сонячної системи, названий на честь живої (на момент місії) людини".
Правда чи хиба?
Правда чи хиба?
Anonymous Quiz
39%
Правда
47%
Хиба
13%
🤷🏻
🌋 Давня вулканічна історія Марса натякає на умови, придатні для існування життя.
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Метеори, або, як їх в народі називають, "падаючі зорі", є атмосферним явищем згорання дрібних пилових частинок комет або - рідше - астероїдів. В даному випадку Земля перетинає шлейф порошинок, які залишила довгоперіодична комета C/1861 G1 (Thatcher).
Згідно з Календарем Міжнародної метеорної організації, потік активний з 14 до 30 квітня, а максимум припадає на 22-ге, 16:30 за Києвом. Тож є сенс спостерігати у найближчі дві ночі. Очікуваний ZHR = 18, але цей потік час від часу дивує неочікуваними сплесками до 90 і навіть значно вище.
Радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) піднімається достатньо високо десь ближче до 23:00. Метеори літають по всьому небу. Чим темніше небо над вами - тим більше метеорчиків ви побачите.
📷 Чарівний знімок - композиційне фото: сюди увійшли Ліриди, які Petr Horálek відловив впродовж 5 ночей у 2020 р. над Сечським водосховищем (Seč Reservoir), Чехія.
📹,📷 - Ліриди цієї ночі від Олександра Ангельського.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🎉 Так ось він який! Є перші знімки астероїда (52246) Donaldjohanson з космічного апарату Lucy!
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌍 На честь Міжнародного Дня Землі, що святкується сьогодні, 22 квітня, ось вам невеличка добірка знімків та відео нашої планета з різних апаратів.
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
1️⃣ "Бліда блакитна цяточка" від апарату Cassini, що досліджував систему Сатурна - 2013 та 2017 рр
2️⃣ Вид на Землю з орбіти Місяця - від Lunar Reconnaissance Orbiter у 2015 р.
3️⃣ Земля та Місяць з відстані 63.6 млн км, у фокусі камери апарату OSIRIS-REx в 2018 р. Цей апарат доставив зразки астероїда Бенну, і готується до зустрічі з Апофісом у 2029 р.
4️⃣ Такою крихітною цяточкою побачив нашу Землю з Марса ровер Curiosity, 2014 р.
5️⃣ Серпик Землі від історичної місії Rosetta - знято під час останнього (3-го) гравітаційного маневру.
6️⃣ Апарат MESSENGER прощається із Землею перед далекою мандрівкою до Меркурія, 2005 р.
День Землі був започаткований у США 55 років тому, і головна його мета - привернути увагу до проблем екології та збереження довкілля.
Чи є наша планета унікальною? Достеменно невідомо, але, незважаючи на усі зусилля впродовж останніх кількох десятиліть, на сьогоднішній день астрономи не знайшли ще жодної планети, схожої на нашу 🫶🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook