🤩 Дивовижно як сили природи формують такі "скульптури"... Перед вами химерної форми газо-пиловий стовп від космічного телескопа "Хаббл", і прізвисько цієї цікавої туманності - "Фея" (Fairy Nebula).
Ця структура простягається на 9,5 світлових років і розташована поблизу культових "Стовпів Творіння". Але усі вони є лише невеличкими частинами ще більш грандіозної туманності "Орел". Дещо фантастична форма зумовлена потужним випромінюванням та вітрами від молодих гарячих зір.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ця структура простягається на 9,5 світлових років і розташована поблизу культових "Стовпів Творіння". Але усі вони є лише невеличкими частинами ще більш грандіозної туманності "Орел". Дещо фантастична форма зумовлена потужним випромінюванням та вітрами від молодих гарячих зір.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🤔 Чому річки на Титані не мають дельт? Таким дивним питанням задалася група планетологів, що уважно вивчила архівні дані радару космічного апарату Cassini.
Титан - супутник Сатурна - єдине (окрім Землі) тіло Сонячної системи, на поверхні якого є рідина. Однак його озера, моря та річки заповнені не водою, а вуглеводнями - рідкими метаном та етаном. Проблема в тому, що ці речовини прозорі для радару, а тому важко розрізнити прибережні особливості - побачити де закінчується узбережжя і починається морське дно.
На Землі практично усі річки виносять в озера та моря осадкові породи і формують дельти. Скоріш за все, приблизно такі ж процеси мільярди років тому були і на Марсі. Але на Титані було виявлено лише 2 можливі дельти поблизу південного полюсу, тоді як більше 98% річок закінчувалися... нічим.
Науковці припускають, що це може бути пов'язано із надто швидким коливанням рівню морів на Титані, через що дельти швидко розмиваються. Вітри та припливні течії теж можуть відігравати велику роль. Іще одна загадка - ями невідомого походження глибоко в озерах і морях, а також канали на дні морів. Як вони були утворені - поки що невідомо.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Титан - супутник Сатурна - єдине (окрім Землі) тіло Сонячної системи, на поверхні якого є рідина. Однак його озера, моря та річки заповнені не водою, а вуглеводнями - рідкими метаном та етаном. Проблема в тому, що ці речовини прозорі для радару, а тому важко розрізнити прибережні особливості - побачити де закінчується узбережжя і починається морське дно.
На Землі практично усі річки виносять в озера та моря осадкові породи і формують дельти. Скоріш за все, приблизно такі ж процеси мільярди років тому були і на Марсі. Але на Титані було виявлено лише 2 можливі дельти поблизу південного полюсу, тоді як більше 98% річок закінчувалися... нічим.
Науковці припускають, що це може бути пов'язано із надто швидким коливанням рівню морів на Титані, через що дельти швидко розмиваються. Вітри та припливні течії теж можуть відігравати велику роль. Іще одна загадка - ями невідомого походження глибоко в озерах і морях, а також канали на дні морів. Як вони були утворені - поки що невідомо.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Стало цікаво: чи існує туманність із назвою "Великоднє яйце" - Easter Egg Nebula 🙂
Ну, про туманність "Тухле яйце" ми вже знаємо.
Так от: Easter Egg Nebula не існує, проте є просто Egg Nebula (перший знімок, телескоп "Хаббл") та Robin's Egg Nebula (другий знімок, автор - Vikas Chander).
Обидві туманності, хоча й виглядають дуже по-різному, відносяться до планетарних, тобто вони були утворені зорями, схожими на Сонце, наприкінці їх життя.
P.S. Усіх хто завтра святкує Великдень - з прийдешнім святом!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ну, про туманність "Тухле яйце" ми вже знаємо.
Так от: Easter Egg Nebula не існує, проте є просто Egg Nebula (перший знімок, телескоп "Хаббл") та Robin's Egg Nebula (другий знімок, автор - Vikas Chander).
Обидві туманності, хоча й виглядають дуже по-різному, відносяться до планетарних, тобто вони були утворені зорями, схожими на Сонце, наприкінці їх життя.
P.S. Усіх хто завтра святкує Великдень - з прийдешнім святом!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ще трошки про планетарні туманності як оці ☝️
Як гадаєте, наскільки довго вони існують, перш ніж повністю розчинитися у міжзоряному середовищі?
Як гадаєте, наскільки довго вони існують, перш ніж повністю розчинитися у міжзоряному середовищі?
Anonymous Quiz
16%
10 000 - 25 000 років
28%
3 - 5 мільйонів років
29%
Сотні мільйонів років
27%
Від мільярду років і більше
🥺 Схоже, комета C/2025 F2 (SWAN), яка через тиждень мала стати доступною для біноклів, розпалася...
☄️ Перший знімок зробив Norbert Mrozek 15 квітня. Як бачите, комета достатньо яскрава і має довгий газовий хвіст. А другий знімок отримав Dan Bartlett буквально через три дні - 18 квітня, і тут C/2025 F2 (SWAN) вже геть не вражає, хоча Dan Bartlett - дуже майстерний астрофотограф. Третє фото - сьогоднішнє, від Danilo Pivato, і на ньому комета вже зовсім слабенька.
Останні виміри свідчать, що блиск її впав майже до 10 зоряної величини - в 40 разів слабше, ніж можна побачити візуально на гарному небі. А на сайті astro.vanbuitenen.nl C/2025 F2 (SWAN) взагалі вже значиться як така що розпалася 16 квітня. Хоча її і досі фіксують фотографічно, яскравою вона вже точно не стане. Що поробиш, таке буває...
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Останні виміри свідчать, що блиск її впав майже до 10 зоряної величини - в 40 разів слабше, ніж можна побачити візуально на гарному небі. А на сайті astro.vanbuitenen.nl C/2025 F2 (SWAN) взагалі вже значиться як така що розпалася 16 квітня. Хоча її і досі фіксують фотографічно, яскравою вона вже точно не стане. Що поробиш, таке буває...
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥 Нове відкриття! "Між Скіллою і Харібдою" - два невідомих раніше об'єкта в одному кадрі!
Ціла група з 6 астрофотографів працювала над цим знімком невеличкої ділянки неба в сузір'ї Цефея, аби в усій красі показати нововідкритий залишок наднової G115.5+9.1, який вони прозвали "Scylla" (Скілла). Дуже низька світність, надзвичайно тонкі волокна, відсутність чіткої рентгенівської оболонки - ось причини того, що об'єкт залишався раніше невідомим. Хоча загалом ударна хвиля від наднової охоплює приблизно 1° на небі (як 2 діаметри повного Місяця).
Приємним "бонусом" для астрофотографів стала раніше невідома планетарна туманність, що знаходиться у правому верхньому куті. Окрім формального позначення PNG 113.8+08.4, їй дали також прізвисько - "Charybdis" (Харібда).
Згідно з грецькою міфологією, Скілла і Харібда були чудовиськами, що проживали в глибинах Мессінської протоки і становили загрозу для моряків. Перше - багатоголовий монстр, друге - створювало вир, що топив кораблі. Відомий вираз "бути між Скіллою і Харібдою" найчастіше означає вибір між двома однаково поганими або небезпечними варіантами.
Червоні волокна залишку наднової нагадали авторам відкриття морське чудовисько - так новий об'єкт отримав назву Скілла. Ну а "Харібда" вже просто вибрали щоб пасувала до "Скілли" 🙂
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ціла група з 6 астрофотографів працювала над цим знімком невеличкої ділянки неба в сузір'ї Цефея, аби в усій красі показати нововідкритий залишок наднової G115.5+9.1, який вони прозвали "Scylla" (Скілла). Дуже низька світність, надзвичайно тонкі волокна, відсутність чіткої рентгенівської оболонки - ось причини того, що об'єкт залишався раніше невідомим. Хоча загалом ударна хвиля від наднової охоплює приблизно 1° на небі (як 2 діаметри повного Місяця).
Приємним "бонусом" для астрофотографів стала раніше невідома планетарна туманність, що знаходиться у правому верхньому куті. Окрім формального позначення PNG 113.8+08.4, їй дали також прізвисько - "Charybdis" (Харібда).
Згідно з грецькою міфологією, Скілла і Харібда були чудовиськами, що проживали в глибинах Мессінської протоки і становили загрозу для моряків. Перше - багатоголовий монстр, друге - створювало вир, що топив кораблі. Відомий вираз "бути між Скіллою і Харібдою" найчастіше означає вибір між двома однаково поганими або небезпечними варіантами.
Червоні волокна залишку наднової нагадали авторам відкриття морське чудовисько - так новий об'єкт отримав назву Скілла. Ну а "Харібда" вже просто вибрали щоб пасувала до "Скілли" 🙂
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
✨ Занурена в туманність Меропа - одна з "Семи Сестер".
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Меропа - п'ята за яскравістю зоря скупчення Плеяди, відомого також як M45, "Стожари" або "Сім Сестер". Блакить оточуючої туманності - відбите світло зорі, що класифікується як блакитний субгігант.
Сяйво Меропи ніби намагається сховати один невеличкий секрет: поруч із зорею розташований клаптик туманності - IC 349 (Barnard's Merope Nebula), який можна детальніше побачити у правій панелі. IC 349 поволі руйнується під дією тиску випромінювання та зоряного вітру Меропи.
Цікаво також і те, що скупчення Плеяди НЕ народилося у тій туманності, якою воно оточене. Зорі просто пролітають крізь пил та газ, підсвічуючи їх, а відносна швидкість руху складає 11 км/с.
📷 Brian Diaz
📷 Capella Observatory (Греція)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🛰 Вчора увечері, о 20:51 за Києвом, космічний апарат Lucy, який прямує до орбіти Юпітера, наблизився на 960 км до дуже цікавого астероїда - (52246) Donaldjohanson. Вже через 40 хвилин NASA повідомили, що з апаратом все добре - розпочалася передача наукових даних на Землю. Передача та обробка займуть певний час, але як тільки результати будуть опубліковані, ми з вами обов'язково поділимося.
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Астероїд (52246) Donaldjohanson був названий на честь палеоантрополога Дональда Джохансона, відомого тим, що знайшов кістки австралопітека Люсі. Сам же астероїд належить до Головного поясу, має розмір ~4 км і є одним із ~2000 відомих уламків, що утворилися в результаті зіткнення двох більших астероїдів 150 мільйонів років тому. Він вважається багатим на вуглець, а ще - аномально повільно обертається. Якщо для астероїдів такого розміру типовими є періоди обертання у кілька годин, (52246) Donaldjohanson витрачає на це аж 251 годину.
Поки ми очікуємо на справжні знімки астероїда (на анімації вище - симуляція від NASA), пропонуємо отаку вікторину 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
"Lucy - перша місія NASA, що відвідала об'єкт Сонячної системи, названий на честь живої (на момент місії) людини".
Правда чи хиба?
Правда чи хиба?
Anonymous Quiz
39%
Правда
47%
Хиба
14%
🤷🏻
🌋 Давня вулканічна історія Марса натякає на умови, придатні для існування життя.
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Коли мова йде про вулкани Марса, на думку спадає четвірка найбільших з них: гори Олімп, Аскрійська, Павича та Арсія - позначені на першому фото. Хоча насправді їх значно більше, і вулканічна історія Марсу ймовірно налічує кілька мільярдів років.
Ретельне дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance в кратері Єзеро, виявляє два типи давніх вулканічних порід. Перший, з високим вмістом заліза та магнію, містить такі мінерали як піроксен і плагіоклазовий польовий шпат. Другий включає кристали плагіоклазу і є багатими на калій.
Ці знахідки вказують на складну вулканічну історію, що включає численні лавові потоки різного складу. Тривала вулканічна активність могла створити сприятливі умови для життя, забезпечуючи стійке джерело сполук, які використовують життєві форми.
Perseverance аналізує хімію та мікроструктуру порід прямо на Марсі з точністю, недосяжною для інших марсоходів. Але, звичайно, повернення зразків на Землю відкрило б можливості для більш ретельного аналізу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Метеори, або, як їх в народі називають, "падаючі зорі", є атмосферним явищем згорання дрібних пилових частинок комет або - рідше - астероїдів. В даному випадку Земля перетинає шлейф порошинок, які залишила довгоперіодична комета C/1861 G1 (Thatcher).
Згідно з Календарем Міжнародної метеорної організації, потік активний з 14 до 30 квітня, а максимум припадає на 22-ге, 16:30 за Києвом. Тож є сенс спостерігати у найближчі дві ночі. Очікуваний ZHR = 18, але цей потік час від часу дивує неочікуваними сплесками до 90 і навіть значно вище.
Радіант потоку (уявна точка вильоту метеорів) піднімається достатньо високо десь ближче до 23:00. Метеори літають по всьому небу. Чим темніше небо над вами - тим більше метеорчиків ви побачите.
📷 Чарівний знімок - композиційне фото: сюди увійшли Ліриди, які Petr Horálek відловив впродовж 5 ночей у 2020 р. над Сечським водосховищем (Seč Reservoir), Чехія.
📹,📷 - Ліриди цієї ночі від Олександра Ангельського.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🎉 Так ось він який! Є перші знімки астероїда (52246) Donaldjohanson з космічного апарату Lucy!
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Як бачите, загалом вчені мали правильне уявлення щодо його форми - дуже видовжений, поцяткований безліччю кратерів від численних зіткнень з меншими камінчиками.
З нового - перешийок між двома долями, такі астероїди називають контактними подвійними. Схоже що в далекому минулому відбулося зіткнення двох менших тіл. Через незначну відносну швидкість, вони не зруйнувалися, а злиплися.
Аналіз зображень, отриманих за допомогою інструменту L'LORRI, показав, що астероїд більший ніж припускали раніше: 8 км у довжину та 3,5 км у найбільш широкому місці.
Подальше вивчення зібраної інформації допоможе науковцям дізнатися більше про складну геологію астероїда та процеси, що тривали в Сонячній системі у далекому минулому.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook