Псевдораціоналістична паралізуюча "розумність"

Псевдораціоналісти оманливо виглядають як "помірковані", "обачні", "дорослі" люди, які "розумно" пояснюють, чому українська технократія "не на часі", "несерйозна" чи то "занадто ризикована" - як в політичній, так і в технічній частині. Псевдораціоналісти захищають статус-кво мовою "розуму", "реалізму” і "об’єктивності", навіть коли факти вже показують, що їхній підхід не працює.

Сила паралізуючої "розумності" псевдораціоналістів — не в аргументах, а в гальмуванні. Вони можуть не мати власного великого проекту, але чудово вміють доводити, що чужий проект "занадто дорогий", "надто сміливий", "не має достатньої доказової бази" тощо. Псевдораціоналіст ставить себе не на позицію творця, а на позицію фільтра, який пропускає лише перевірене, знайоме і вже кимось схвалене. Псевдораціоналістична “розумність” часто виглядає як "здоровий глузд", але на практиці вона відбирає у суспільства здатність робити стрибки. Псевдораціоналіст щиро вважає себе раціональною людиною, бо не підтримує нічого “надто радикального”. Але в умовах сучасності саме радикальні, незвичні рішення рухають прогрес.

Псевдораціоналіста легко впізнати за формулами на штиб "це не спрацює", "так ніхто не робить", "спершу треба все прорахувати до дрібниць", "немає гарантій", "почекаймо, поки це перевірять інші", "тут є ризики". Проблема не в тому, що ризики не існують. Проблема в тому, що псевдораціоналіст не шукає способи обійти або знизити ризики, а розглядає їх виключно як привід нічого не робити. Мислення псевдораціоналістичного штибу насправді є не обережністю, а інерцією. Воно паралізує не лише окремий проект, а й саму волю до експерименту. Якщо кожну нову ідею одразу розглядати через призму ризиків, відмовок і процедур, то врешті суспільство лишається відсталим, поки інші рухаються вперед.

Псевдораціоналісти зазвичай часто виховуються в системах, де помилка карається сильніше ніж бездіяльність, де безпечніше бути виконавцем ніж автором, де статус важливіший за результат і взагалі, як казали в радянські часи, "инициатива наказуема". У такому середовищі людина звикає, що найкраща стратегія — не вигадати щось нове, а просто "не помилитися". Проблема в тому, що в умовах сучасності це стає згубним для нації. Бо без спроб і помилок не виникає ані нова техніка, ані нова організація, ані нова військова практика. Технократична модерізація потребує швидкого тестування, готовності до спроб і помилок, пріоритету результату над ритуалом. А псевдораціоналістична паралізуюча "розумність" живе зворотним: вона любить ритуали, боїться нетипових рішень, надає перевагу узгодженням над дією і часто прикриває власну пасивність красивими словами про "раціональність".

Псевдораціоналісти з 1991 виправдовували роззброєння України, зокрема ядерне, через що ми отримали війну. Псевдораціоналісти "ринково-ліберального" штибу виправдовували приватизаційний дерибан великих активів, що призвело до деіндустріалізації та бідності - і зараз вони вимагають приватизувати й рештки державного сектору (залізницю, ядерну енергетику тощо). У відповідь на демографічну кризу в псевдораціоналістів відповідь - завезти мігрантів-чужинців, фактично відкривши проти української нації другий фронт на вулицях українських міст. Щодо технологічного відставання, псевдораціоналісти завжди готові "розумно" та "аргументовано" пояснити, чому Україні не потрібні державні програми космічної експансії, підкорення мікросвіту, безсмертя через технології (починаючи з кріоніки), ядерні реактори на швидких нейтронах чи навіть безкоштовний громадський транспорт (з широкими тролейбусами у великих містах).

Псевдораціоналісти гальмують не абстрактний прогрес, а поступ української нації. Далеко не кожен з них - відвертий зрадник та ворог. Але сам по собі псевдораціоналістичний спосіб мислення призводить до інтелектуального самогубства української нації, адже отруює в першу чергу людей, які вважають себе розумними. Плата за псевдораціоналізм минулих десятиліть вже страшна. А ще страшніше - уявити якою буде плата за псевдораціоналізм наших днів!
#програма #база #вата
@ukrtp

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

Вівторок
20:00
26 травня 2026
t.me/ukrtp

Ганна Шестакович. Українка з міста Суми. Жила і працювала кілька років в країнах ЄС, наразі повернулась до України.

Гліб Положій. Фізик, доктор філософії з фізики. Ідеолог української технократії, голова УТП.

#наживо #єс #друзі
@ukrtp

Когнітивний дисонанс

Очільник Білої Варти Олександр Козлов виступає на мітингах проти кольорових мігрантів. Раніше він же виступав і проти ковідних обмежень, свавілля ТЦК з бусифікаціями та інших проявів політики, яку ведуть вороги української нації. Словом, в частині "проти" він, здавалось би, союзник української технократії.

І тут, як дисонанс, він на повному серйозі каже, що треба просити Трампа зупинити війну. Зупинити, звісно, примусивши Зеленського віддати кацапам Краматорськ в обмін на мир під гарантії США. І це каже не хто-небудь, а військовий та ветеран війни, який пішов воювати добровольцем в 2022.

Щодо завезення мігрантів пан Олександр натякає (а то й напряму каже), що не останню роль в цьому процесі грають євреї. Але щодо Трампа, який максимально відверто підтримує Ізраїль, і в якого донька одружена на єврейському бізнесмені - сумнівів ніяких.

Він з недовірою типового псевдораціоналіста дивиться навіть на технічні ідеї з матеріалів УТП. Зокрема, кріоніку вважає не вартою втілення на державному рівні, бо "нікого ще не розморозили", а перспективне оживлення кріонованих технологіями майбутнього через десятки-сотні років - надто "теоретичним". Зате повірити на слово чужинцям і здати реальні українські міста ворогу під паперові гарантії - "практичним" рецептом досягти миру. Який в будь-яку секунду може закінчитись відновленням російської агресії, тільки вже з нових позицій, без бою відданих ворогу. Навіть історія з кидаловом в Будапешті-1994 нічого псевдораціоналіста не вчить!

Словом, у пана Олександра - химерна зуміш з одного боку правильної (навіть можна сказати базованої) позиції з кількох ключових питань, а з іншого - псевдораціоналістичної паралізуючої "розумності", яка стримує його від прийняття ідеології української технократії в усій її повноті. Як таке може уживатись в одній голові?!

Псевдораціоналістична паралізуюча "розумність"

#війна #база
@ukrtp

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

Вівторок
20:00
26 травня 2026
t.me/ukrtp

Ганна Шестакович. Українка з міста Суми. Жила і працювала кілька років в країнах ЄС, наразі повернулась до України.

Гліб Положій. Фізик, доктор філософії з фізики. Ідеолог української технократії, голова УТП.

#наживо #єс #друзі
@ukrtp

Ставимо питання в чаті в коментарях

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

Ганна Шестакович. Українка з міста Суми. Жила і працювала кілька років в країнах ЄС, наразі повернулась до України.

Гліб Положій. Фізик, доктор філософії з фізики. Ідеолог української технократії, голова УТП.

#наживо #єс #друзі
@ukrtp

Ефір з Ганною Шестакович розкрив, що мігранти в ЄС відверто поводяться як загарбники. Цигани, які крадуть речі (Ганні довелось їх бачити в Чехії) - то ще дрібниця. Набагато серйозніше - араби, готові вбити за зауваження в свій бік.

В Баварії (Німеччина), в околицях міста Кобург, була жінка, яка водила автобуси. Там дуже важкі гірські дороги, на яких навіть машину водити непросто - а тут великий важкий автобус, який водила жінка! Ганна там побувала, а через два тижні до неї дійшла новина, що ту жінку вбили араби після того як вона зробила їм зауваження за несплату проїзду! Так, арабів тих посадили, але їм плювати, вони готові й сісти.

І це був далеко не єдиний випадок вбивства, вчиненого кольоровими мігрантами, про який згадала Ганна в ефірі!

Кольорові мігранти в ЄС очима української жінки

#єс
@ukrtp