Forwarded from Булгарская Конфедерация
1942 год. «УПА» в Чувашии: попытка сопротивления в тылу
К лету 1942 года Чувашия формально находилась глубоко в тылу. Фронт был далеко, но война ощущалась ежедневно — мобилизациями, заготовками, усилением НКВД, страхом перед доносами.
Общество уже имело опыт насильственного давления: коллективизация, репрессии конца 1930-х, уничтожение автономных институтов.
Поражения 1941 года, катастрофы под Харьковом и в Крыму подрывали веру в непобедимость Москвы. Именно в этот период по всей стране — от Украины до Поволжья — возникают разрозненные формы подпольного сопротивления.
Происхождение группы
По архивным данным (введённым в научный оборот уже в постсоветский период), в 1942 году на территории Чувашии действовала небольшая подпольная группа, ориентировавшаяся на украинское националистическое движение.
Ключевой фигурой был беглый заключённый, уроженец Украины, ранее осуждённый и находившийся в лагерной системе на севере СССР. В условиях войны ему удалось бежать, после чего он оказался в Поволжье.
Оказавшись в Чувашии, он сумел привлечь несколько местных жителей, чувашей. Точное число участников, согласно архивам, — около 8 человек. Имена большинства не сохранились или не были опубликованы, что типично для дел НКВД этого периода.
Идеология и цели
Группа ориентировалась на идеи украинского националистического подполья — в первую очередь на борьбу против советской власти как имперского центра и свободу народов.
Они провели серию операций, которые советские хроники обозначили как «грабежи», чтобы лишить группу политического контекста и сделать криминальной для пропаганды.
Разгром группы
Группа просуществовала несколько месяцев. В условиях плотной агентурной сети НКВД, отсутствия поддержки извне и невозможности легальной коммуникации её раскрытие было вопросом времени.
В конце 1942 года все участники были арестованы. Следствие велось по стандартной для военного времени схеме:
• обвинение в бандитизме;
• антисоветской деятельности;
• подготовке вооружённых выступлений.
Судьбы и имена участников были скрыты Советской властью чтобы не создавать героев.
Это был не единственный случай диверсионной борьбы чувашей с Москвой, однако массового движения им сформировать так и не удалось.
К лету 1942 года Чувашия формально находилась глубоко в тылу. Фронт был далеко, но война ощущалась ежедневно — мобилизациями, заготовками, усилением НКВД, страхом перед доносами.
Общество уже имело опыт насильственного давления: коллективизация, репрессии конца 1930-х, уничтожение автономных институтов.
Поражения 1941 года, катастрофы под Харьковом и в Крыму подрывали веру в непобедимость Москвы. Именно в этот период по всей стране — от Украины до Поволжья — возникают разрозненные формы подпольного сопротивления.
Происхождение группы
По архивным данным (введённым в научный оборот уже в постсоветский период), в 1942 году на территории Чувашии действовала небольшая подпольная группа, ориентировавшаяся на украинское националистическое движение.
Ключевой фигурой был беглый заключённый, уроженец Украины, ранее осуждённый и находившийся в лагерной системе на севере СССР. В условиях войны ему удалось бежать, после чего он оказался в Поволжье.
Оказавшись в Чувашии, он сумел привлечь несколько местных жителей, чувашей. Точное число участников, согласно архивам, — около 8 человек. Имена большинства не сохранились или не были опубликованы, что типично для дел НКВД этого периода.
Идеология и цели
Группа ориентировалась на идеи украинского националистического подполья — в первую очередь на борьбу против советской власти как имперского центра и свободу народов.
Они провели серию операций, которые советские хроники обозначили как «грабежи», чтобы лишить группу политического контекста и сделать криминальной для пропаганды.
Разгром группы
Группа просуществовала несколько месяцев. В условиях плотной агентурной сети НКВД, отсутствия поддержки извне и невозможности легальной коммуникации её раскрытие было вопросом времени.
В конце 1942 года все участники были арестованы. Следствие велось по стандартной для военного времени схеме:
• обвинение в бандитизме;
• антисоветской деятельности;
• подготовке вооружённых выступлений.
Судьбы и имена участников были скрыты Советской властью чтобы не создавать героев.
Это был не единственный случай диверсионной борьбы чувашей с Москвой, однако массового движения им сформировать так и не удалось.
❤4👍2
Forwarded from Булгарская Конфедерация
Чуваши в УПА (1943–1945): союз угнетённых народов
Как и почему чуваши оказались в УПА
К 1943 году часть чувашей оказалась на территории Западной Украины по разным траекториям войны: как военнопленные, беглецы, рабочие команды или дезертиры. Для них украинское подполье стало альтернативой двум системам.
Важный момент: вступление чувашей в УПА не было массовым и не носило характер национального подразделения. Это были индивидуальные решения людей, которые уже не рассчитывали ни на Германию, ни на Москву, и выбирали антиимперский союз.
Статус и роль чувашей внутри УПА
Источники (украинские архивные публикации, материалы АБН, послевоенные сводки) показывают, что чуваши:
• не занимали командных постов в общевойсковом смысле;
• действовали как рядовые бойцы, связные, охрана, хозяйственные работники;
• иногда использовались как переводчики (русский/тюркские языки), что было ценно для контактов с пленными и перебежчиками из восточных регионов СССР.
Их ценили за политическую надёжность в антисоветской позиции и опыт выживания.
Где именно действовали
Подтверждённые географические зоны присутствия чувашей в подразделениях УПА:
• Волынь (1943–1944) — период наибольшей концентрации интернациональных бойцов;
• Полесье — охранные и вспомогательные функции;
• Галиция (1944–1945) — уход в подполье после возвращения Красной армии.
Именно в Волыни фиксируется наибольшее число неукраинских бойцов УПА, включая выходцев из Поволжья.
Операции и бои: что можно утверждать точно
Политическое участие: ключевой подтверждённый факт
Самым важным и документально зафиксированным эпизодом является участие чувашского представителя под псевдонимом Скворцов в Конференции порабощённых народов Восточной Европы и Азии (Волынь, ноябрь 1943 года).
Это событие имело стратегическое значение:
• УПА и союзные группы впервые оформили идею общего антисоветского фронта народов;
• чуваши были признаны как отдельный народ, а не «часть русского»;
• началось формирование Антибольшевистского блока народов (АБН), где чувашский вопрос присутствовал наравне с украинским, балтийским и кавказским.
Этот факт — ключевой: он подтверждает, что чувашское присутствие в УПА имело политическое измерение, а не только военное.
1944–1945: распад возможностей
С возвращением Красной армии в 1944 году положение чувашей в УПА резко ухудшается:
• любые контакты с СССР означают немедленный расстрел или лагеря;
• репатриация невозможна;
• имена скрываются, документы уничтожаются.
Часть чувашей погибает в боях, часть растворяется в подполье, часть — вероятно — уходит на Запад вместе с украинскими эмигрантскими структурами. Поимённые судьбы в большинстве случаев утрачены.
Почему эта история долго замалчивалась
Советская историография:
• отрицала интернациональный характер УПА;
• представляла всех участников исключительно как «бандитов»;
• стирала участие нерусских народов, чтобы не допустить прецедента антиимперской солидарности.
Поэтому чуваши в УПА исчезли из официальной памяти — но не из истории.
Источники для проверки
• Архивные публикации украинских историков по УПА и интернациональному составу (Волынь, 1943–1944)
• Материалы Антибольшевистского блока народов (АБН)
• Документы Конференции порабощённых народов (1943)
• Постсоветские исследования по восточным легионам и беглецам из лагерей
• Региональные обзоры о выходцах из Поволжья в украинском подполье
Как и почему чуваши оказались в УПА
К 1943 году часть чувашей оказалась на территории Западной Украины по разным траекториям войны: как военнопленные, беглецы, рабочие команды или дезертиры. Для них украинское подполье стало альтернативой двум системам.
Важный момент: вступление чувашей в УПА не было массовым и не носило характер национального подразделения. Это были индивидуальные решения людей, которые уже не рассчитывали ни на Германию, ни на Москву, и выбирали антиимперский союз.
Статус и роль чувашей внутри УПА
Источники (украинские архивные публикации, материалы АБН, послевоенные сводки) показывают, что чуваши:
• не занимали командных постов в общевойсковом смысле;
• действовали как рядовые бойцы, связные, охрана, хозяйственные работники;
• иногда использовались как переводчики (русский/тюркские языки), что было ценно для контактов с пленными и перебежчиками из восточных регионов СССР.
Их ценили за политическую надёжность в антисоветской позиции и опыт выживания.
Где именно действовали
Подтверждённые географические зоны присутствия чувашей в подразделениях УПА:
• Волынь (1943–1944) — период наибольшей концентрации интернациональных бойцов;
• Полесье — охранные и вспомогательные функции;
• Галиция (1944–1945) — уход в подполье после возвращения Красной армии.
Именно в Волыни фиксируется наибольшее число неукраинских бойцов УПА, включая выходцев из Поволжья.
Операции и бои: что можно утверждать точно
Политическое участие: ключевой подтверждённый факт
Самым важным и документально зафиксированным эпизодом является участие чувашского представителя под псевдонимом Скворцов в Конференции порабощённых народов Восточной Европы и Азии (Волынь, ноябрь 1943 года).
Это событие имело стратегическое значение:
• УПА и союзные группы впервые оформили идею общего антисоветского фронта народов;
• чуваши были признаны как отдельный народ, а не «часть русского»;
• началось формирование Антибольшевистского блока народов (АБН), где чувашский вопрос присутствовал наравне с украинским, балтийским и кавказским.
Этот факт — ключевой: он подтверждает, что чувашское присутствие в УПА имело политическое измерение, а не только военное.
1944–1945: распад возможностей
С возвращением Красной армии в 1944 году положение чувашей в УПА резко ухудшается:
• любые контакты с СССР означают немедленный расстрел или лагеря;
• репатриация невозможна;
• имена скрываются, документы уничтожаются.
Часть чувашей погибает в боях, часть растворяется в подполье, часть — вероятно — уходит на Запад вместе с украинскими эмигрантскими структурами. Поимённые судьбы в большинстве случаев утрачены.
Почему эта история долго замалчивалась
Советская историография:
• отрицала интернациональный характер УПА;
• представляла всех участников исключительно как «бандитов»;
• стирала участие нерусских народов, чтобы не допустить прецедента антиимперской солидарности.
Поэтому чуваши в УПА исчезли из официальной памяти — но не из истории.
Источники для проверки
• Архивные публикации украинских историков по УПА и интернациональному составу (Волынь, 1943–1944)
• Материалы Антибольшевистского блока народов (АБН)
• Документы Конференции порабощённых народов (1943)
• Постсоветские исследования по восточным легионам и беглецам из лагерей
• Региональные обзоры о выходцах из Поволжья в украинском подполье
❤3
Українська технократія заперечує меншовартісну інтеграцію України в чужинецькі структури на правах "молодшого партнера". Втім, це не означає, що український технократ проти будь-яких відносин з чужинцями. Навпаки - тільки за, якщо ці відносини вигідні українській нації.
Ще в УПА разом з українцями проти більшовизму воювали представники інших поневолених народів. Розвал СРСР був в інтересах не лише українців, а й багатьох інших націй. Так само і розвал РФ потрібен не лише українцям. Поневоленим народам, які ще лишаються в складі РФ, розвал РФ так само потрібен, і в них треба шукати собі союзників. Наприклад, в чувашах, яких представляє Михайло Орєшніков.
Що стоїть на заваді розвалу РФ та деокупації українських територій?
#війна #рф
@ukrtp
Ще в УПА разом з українцями проти більшовизму воювали представники інших поневолених народів. Розвал СРСР був в інтересах не лише українців, а й багатьох інших націй. Так само і розвал РФ потрібен не лише українцям. Поневоленим народам, які ще лишаються в складі РФ, розвал РФ так само потрібен, і в них треба шукати собі союзників. Наприклад, в чувашах, яких представляє Михайло Орєшніков.
Що стоїть на заваді розвалу РФ та деокупації українських територій?
#війна #рф
@ukrtp
Telegram
Українська технократична партія
Ютуб|Аудіо
Що стоїть на заваді розвалу РФ та деокупації українських територій?
В 2022 українці повірили в швидку перемогу та розвал РФ. Але за три роки ентузіазм змінився гірким розчаруванням. Україна втрачає території і повільно дає задню, в той час як…
Що стоїть на заваді розвалу РФ та деокупації українських територій?
В 2022 українці повірили в швидку перемогу та розвал РФ. Але за три роки ентузіазм змінився гірким розчаруванням. Україна втрачає території і повільно дає задню, в той час як…
Forwarded from Українська технократична партія
День Злуки - гарна нагода поміркувати про причини поразок України 100 років тому і зараз, а також проблеми сучасних українських націоналістів.
22 січня 1919 УНР та ЗУНР (українські держави, утворені на уламках Російської та Австро-угорської імперій) об'єдналися. Але тривало існування єдиної української держави недовго: державне керівництво на чолі з соціалістами Грушевським та Вінниченком не вважало за потрібне будувати сильне українське військо та максимально скерувати сили української промисловості на виробництво бронепоїздів, бронеавтомобілів та військових літаків для потреб армії. Нічого не нагадує? Отож бо!
Поки що націоналізм наших націоналістів обмежується відзначенням пам'ятних дат. Для виживання національної держави в наш час потрібне дещо більше: технологічна армія, передова наука та промисловість, підкорення глибин мікросвіту, індустріалізація космосу під українським прапором, прагнення безсмертя. Тільки великі прагнення зроблять нас великою нацією!
#унр #історія
@ukrtp
22 січня 1919 УНР та ЗУНР (українські держави, утворені на уламках Російської та Австро-угорської імперій) об'єдналися. Але тривало існування єдиної української держави недовго: державне керівництво на чолі з соціалістами Грушевським та Вінниченком не вважало за потрібне будувати сильне українське військо та максимально скерувати сили української промисловості на виробництво бронепоїздів, бронеавтомобілів та військових літаків для потреб армії. Нічого не нагадує? Отож бо!
Поки що націоналізм наших націоналістів обмежується відзначенням пам'ятних дат. Для виживання національної держави в наш час потрібне дещо більше: технологічна армія, передова наука та промисловість, підкорення глибин мікросвіту, індустріалізація космосу під українським прапором, прагнення безсмертя. Тільки великі прагнення зроблять нас великою нацією!
#унр #історія
@ukrtp
💯2
Давно купували/збирали собі комп'ютер?
Anonymous Poll
25%
Менше 1 року тому
30%
2-4 років тому
17%
5-7 років тому
14%
Понад 8 років тому
14%
Не маю ПК
👍2
Криза пам'яті та вихід з неї
Зараз триває безпрецедентна криза з оперативною пам'яттю. Плашка 64 гб DDR5 вже коштує як надпотужна відеокарта і ціни лиш ростуть. Це відбувається тому що через вибуховий ріст інтересу до штучного інтелекту більшість світових виробничих потужностей наноелектроніки (таких як тайванська TSMC) перейшли від пам'яті для ПК на пам'ять для датацентрів. Дефіцит пам'яті прогнозують принаймні до 2028. Крім оперативної пам'яті, дефіцит відчувається і на SSD.
За наявності української технократичної політичної еліти при владі, в Україні вже велись би розробки в напрямі пам'яті нового покоління. Скоріш за все, це була б магніторезистивна пам'ять (MRAM), якою можна замінити і оперативну пам'ять, і SSD. Носієм інформації в комірці магніторезистивної пам'яті є не електричний заряд, а намагніченість. Магнітні моменти можуть зберігатись значно довше, ніж схильні до стікання електричні заряди.
В класичній DRAM (в тому числі нових DDR4/DDR5) заряд без підтримки стікає за мікросекунди і така пам'ять постійно потребує живлення. Складні схеми підтримки заряду призводять до затримок (latency) в читанні/записі. В магнітній оперативній пам'яті з цим значно простіше: магнітні моменти можуть триматись днями а то й довше. Спрощується схема, збільшується швидкість та енергоефективність.
В SSD/флешках носієм інформації так само є електричний заряд. Неякісні SSD забувають інформацію за лічені роки через стікання заряду. Кожен цикл перезапису - це знос тонкого шару оксиду в транзисторах комірок пам'яті, що обмежує ресурс по запису. В магнітній пам'яті таких проблем немає: ресурс по запису практично необмежений.
Вкупі з електронікою на карбіді кремнію та фотонікою, українська технократична держава змогла б за лічені роки витворити власну елементну базу комп'ютерної техніки - кращу, ніж нинішні провідні світові аналоги, ніж дорогі та дефіцитні DRAM та SSD. Заділ для цього в української науки вже є: технологія протонної літографії, яка дає змогу налагодити виробництво мікро- та наноструктур набагато простіше і дешевше, без мільярдів доларів інвестицій необхідних для прийнятої в світовій практиці EUV-літографії. Водночас, на кафедрі прикладної фізики Сумського державного університету вже десятиліттями вивчається спінтроніка - фізика про магнітної взаємодії шарів феромагнетиків, розділених шарами немагнітних матеріалів.
Питання витворення української наноелектроніки, як і інших напрямів технократичної модернізації України, впирається не у відсутність технологій. Це питання впирається в дефіцит українських технократів - носіїв вольової технократичної суб'єктності української нації.
Наукові праці
Науково-практичні конференції УТП
Ідеологічні засади української технократії
Членство в УТП
#іт #пром #база
@ukrtp
Зараз триває безпрецедентна криза з оперативною пам'яттю. Плашка 64 гб DDR5 вже коштує як надпотужна відеокарта і ціни лиш ростуть. Це відбувається тому що через вибуховий ріст інтересу до штучного інтелекту більшість світових виробничих потужностей наноелектроніки (таких як тайванська TSMC) перейшли від пам'яті для ПК на пам'ять для датацентрів. Дефіцит пам'яті прогнозують принаймні до 2028. Крім оперативної пам'яті, дефіцит відчувається і на SSD.
За наявності української технократичної політичної еліти при владі, в Україні вже велись би розробки в напрямі пам'яті нового покоління. Скоріш за все, це була б магніторезистивна пам'ять (MRAM), якою можна замінити і оперативну пам'ять, і SSD. Носієм інформації в комірці магніторезистивної пам'яті є не електричний заряд, а намагніченість. Магнітні моменти можуть зберігатись значно довше, ніж схильні до стікання електричні заряди.
В класичній DRAM (в тому числі нових DDR4/DDR5) заряд без підтримки стікає за мікросекунди і така пам'ять постійно потребує живлення. Складні схеми підтримки заряду призводять до затримок (latency) в читанні/записі. В магнітній оперативній пам'яті з цим значно простіше: магнітні моменти можуть триматись днями а то й довше. Спрощується схема, збільшується швидкість та енергоефективність.
В SSD/флешках носієм інформації так само є електричний заряд. Неякісні SSD забувають інформацію за лічені роки через стікання заряду. Кожен цикл перезапису - це знос тонкого шару оксиду в транзисторах комірок пам'яті, що обмежує ресурс по запису. В магнітній пам'яті таких проблем немає: ресурс по запису практично необмежений.
Вкупі з електронікою на карбіді кремнію та фотонікою, українська технократична держава змогла б за лічені роки витворити власну елементну базу комп'ютерної техніки - кращу, ніж нинішні провідні світові аналоги, ніж дорогі та дефіцитні DRAM та SSD. Заділ для цього в української науки вже є: технологія протонної літографії, яка дає змогу налагодити виробництво мікро- та наноструктур набагато простіше і дешевше, без мільярдів доларів інвестицій необхідних для прийнятої в світовій практиці EUV-літографії. Водночас, на кафедрі прикладної фізики Сумського державного університету вже десятиліттями вивчається спінтроніка - фізика про магнітної взаємодії шарів феромагнетиків, розділених шарами немагнітних матеріалів.
Питання витворення української наноелектроніки, як і інших напрямів технократичної модернізації України, впирається не у відсутність технологій. Це питання впирається в дефіцит українських технократів - носіїв вольової технократичної суб'єктності української нації.
Наукові праці
Науково-практичні конференції УТП
Ідеологічні засади української технократії
Членство в УТП
#іт #пром #база
@ukrtp
🔥5
Сором і ганьба
Замість власноруч виробляти електроніку та іншу продукцію власної ж розробки з української сировини - в нинішньої влади (як і в усіх попередників з 1991) вистачає розуму лиш на те щоб віддати наші надра чужинцям. І ще й відшкодовувати ПДВ експортерам.
Натомість технократична влада має запровадити високі експортні мита, а на сировину - надвисокі. І виручку направити на розгортання власної наноелектронної та іншої промисловості. Спрямованої в першу чергу не на експорт, а на задоволення власних потреб української нації!
Фінансова політика: ПДВ як антиукраїнський податок
#пром #бабло #єс
@ukrtp
Замість власноруч виробляти електроніку та іншу продукцію власної ж розробки з української сировини - в нинішньої влади (як і в усіх попередників з 1991) вистачає розуму лиш на те щоб віддати наші надра чужинцям. І ще й відшкодовувати ПДВ експортерам.
Натомість технократична влада має запровадити високі експортні мита, а на сировину - надвисокі. І виручку направити на розгортання власної наноелектронної та іншої промисловості. Спрямованої в першу чергу не на експорт, а на задоволення власних потреб української нації!
Фінансова політика: ПДВ як антиукраїнський податок
#пром #бабло #єс
@ukrtp
👍9👏2🤬1
😈1
Українська технократична партія
Процесор на вашому ПК
Кремнієва наноелектроніка з техпроцесами в одиниці нанометрів поступово наближується до фізичної межі. Розмір атомів та тунелювання електронів унеможливлюють подальше фізичне "зменшення нанометрів".
Для нових пост-кремнієвих поколінь комп'ютерної техніки надважливими, скоріш за все, будуть рідкоземельні метали, такі як галій. Цей матеріал у сполуках з азотом або миш'яком (нітрид/арсенід) дає змогу виготовляти транзистори, які працюють на частоті в десятки-сотні гігагерц (нинішня кремнієва електроніка - менше 10 ГГц). Крім, власне, електроніки - це відкриває перспективу стикування з фотонікою: світловим чіпами, які працюють ще в десятки-сотні разів швидше і яким потрібен високошвидкісний інтерфейс.
В Україні в 2015 галію видобуто 15 тонн, при світовому виробництві менше 1000 тонн. Замість того щоб задешево продавати його за кордон - українська держава має накопичувати цей стратегічний матеріал і разом з тим розробляти технології електроніки на нових фізичних принципав, порівняно з якою сучасні кремнієві процесори та відеокарти будуть схожими на примітивні калькулятори.
#іт #пром
@ukrtp
Для нових пост-кремнієвих поколінь комп'ютерної техніки надважливими, скоріш за все, будуть рідкоземельні метали, такі як галій. Цей матеріал у сполуках з азотом або миш'яком (нітрид/арсенід) дає змогу виготовляти транзистори, які працюють на частоті в десятки-сотні гігагерц (нинішня кремнієва електроніка - менше 10 ГГц). Крім, власне, електроніки - це відкриває перспективу стикування з фотонікою: світловим чіпами, які працюють ще в десятки-сотні разів швидше і яким потрібен високошвидкісний інтерфейс.
В Україні в 2015 галію видобуто 15 тонн, при світовому виробництві менше 1000 тонн. Замість того щоб задешево продавати його за кордон - українська держава має накопичувати цей стратегічний матеріал і разом з тим розробляти технології електроніки на нових фізичних принципав, порівняно з якою сучасні кремнієві процесори та відеокарти будуть схожими на примітивні калькулятори.
#іт #пром
@ukrtp
❤1
Чи вистачить Україні грошей на технократичну модернізацію?
Коли йдеться про українську наноелектроніку на нових матеріалах та фізичних принципах, аерокосмічні системи на екраноракетопланах, ядерну програму з реакторами на швидких нейтронах, безсмертя через кріоніку і навіть безкоштовний та частий громадський транспорт (вже реалізований в Харкові) - часто доводиться стикатись зі стереотипом, що для України це "надто дорого". Як аргументацію наводять "непідйомну" для України вартість космічних програм та нанотехнологій на заході. Але цей міф легко руйнується на прикладі залізниці.
В Англії в 2021 зробили залізничну платформу за мільярд гривень. Платформа була прибудована до вже наявної на той момент залізничної колії. В тому ж 2021 на Київщині за 218 млн грн реконструювали 11 км залізниці під запуск електрички у Васильків. До реконструкції то була малодіяльна під'їзна гілка у ледве придатному для руху стані. Реконструкція включала повну заміну рейок та шпал на нові, а також електрифікацію з нуля: до того там електрички ніколи не їздили. Ще й платформу побудували - і це все змогла "корумпована" та "неефективна" Укрзалізниця в понад 4 рази дешевше, ніж одна лиш платформа в "цивілізованій" Англії, де "немає корупції"!
Українській нації для технократичної наддержавності не вистачає не грошей, а самостійного технократичного мислення на противагу меншовартісній оглядці на пана за кордоном.
#програма #база #бабло #тр
@ukrtp
Коли йдеться про українську наноелектроніку на нових матеріалах та фізичних принципах, аерокосмічні системи на екраноракетопланах, ядерну програму з реакторами на швидких нейтронах, безсмертя через кріоніку і навіть безкоштовний та частий громадський транспорт (вже реалізований в Харкові) - часто доводиться стикатись зі стереотипом, що для України це "надто дорого". Як аргументацію наводять "непідйомну" для України вартість космічних програм та нанотехнологій на заході. Але цей міф легко руйнується на прикладі залізниці.
В Англії в 2021 зробили залізничну платформу за мільярд гривень. Платформа була прибудована до вже наявної на той момент залізничної колії. В тому ж 2021 на Київщині за 218 млн грн реконструювали 11 км залізниці під запуск електрички у Васильків. До реконструкції то була малодіяльна під'їзна гілка у ледве придатному для руху стані. Реконструкція включала повну заміну рейок та шпал на нові, а також електрифікацію з нуля: до того там електрички ніколи не їздили. Ще й платформу побудували - і це все змогла "корумпована" та "неефективна" Укрзалізниця в понад 4 рази дешевше, ніж одна лиш платформа в "цивілізованій" Англії, де "немає корупції"!
Українській нації для технократичної наддержавності не вистачає не грошей, а самостійного технократичного мислення на противагу меншовартісній оглядці на пана за кордоном.
#програма #база #бабло #тр
@ukrtp
Telegram
Українська технократична партія
Залізничну платформу в маленькому містечку Сохем (Soham, населення 12 тисяч) біля Кембріджу в Англії побудували за 18,6 млн фунтів Стерлінгів. На українські гроші це цілий мільярд гривень!
В тому ж Сохемі вже був залізничний вокзал, який був закритий в 1965.…
В тому ж Сохемі вже був залізничний вокзал, який був закритий в 1965.…
❤4
Ефективність сонячних панелей навіть вдень вкрай сумнівна. А вночі взагалі нульова! Особливо в довгі зимові ночі. При цьому взимку попит на електрику різко росте: електрообігрівачі (компенсація слабкого центрального опалення) та ті самі довгі зимові ночі (освітлення).
В Україні ще з часів Януковича щороку виділяли понад 30 млрд грн на підтримку "альтернативних джерел" за рахунок державних субсидій та завищених тарифів на електрику. Результат - 4-годинні відключення взимку, і це ще не межа.
Якби натомість ресурси виділялись на ТЕЦ нового покоління в бункерах та розробку компактних реакторів на швидких нейтронах - ми б зараз навіть у війну мали дешеву електрику 24/7 і топили до +30 в мороз -30. Потрібна лиш українська технократична еліта замість зеків, кондитерів та клоунів.
Енергетична політика
Ядерна енергетика нового покоління
ТЕЦ нового покоління
#пром #екошиза #атом
@ukrtp
В Україні ще з часів Януковича щороку виділяли понад 30 млрд грн на підтримку "альтернативних джерел" за рахунок державних субсидій та завищених тарифів на електрику. Результат - 4-годинні відключення взимку, і це ще не межа.
Якби натомість ресурси виділялись на ТЕЦ нового покоління в бункерах та розробку компактних реакторів на швидких нейтронах - ми б зараз навіть у війну мали дешеву електрику 24/7 і топили до +30 в мороз -30. Потрібна лиш українська технократична еліта замість зеків, кондитерів та клоунів.
Енергетична політика
Ядерна енергетика нового покоління
ТЕЦ нового покоління
#пром #екошиза #атом
@ukrtp
🔥4❤1😢1
На фото - не Україна після чергових російських обстрілів енергетики, а мирна та сонячна Каліфорнія, США.
В цьому штаті сонячні панелі генерують десятки % електрики. Там нема зими з такими довгими ночами як в Україні, нема снігу який засипає сонячні панелі, погода значно більш сонячна. Здавалось би, ідеальне місце де сонячні панелі як джерело енергії - максимально ефективні.
Але і там фізика невблаганна: сонячні панелі ввечері після заходу Cонця перестають генерувати електрику. Зате ввечері в Каліфорнії все ще спекотно (може бути понад 40 градусів Цельсію), і люди, прийшовши додому, масово включають кондиціонери. Традиційна теплоенергетика, яка могла б виручити - була урізана через екошизу з "викидами СО2". Електрики не вистачає - і починаються відключення, які в 2020х різко почастішали.
Екошиза навіть без війни вбиває енергетику. А для воюючої України десятки млрд грн дотацій на "зелену енергетику" щороку - це саботаж значно більший ніж схематози Міндича, тільки ще й узаконений!
#екошиза #бабло
@ukrtp
В цьому штаті сонячні панелі генерують десятки % електрики. Там нема зими з такими довгими ночами як в Україні, нема снігу який засипає сонячні панелі, погода значно більш сонячна. Здавалось би, ідеальне місце де сонячні панелі як джерело енергії - максимально ефективні.
Але і там фізика невблаганна: сонячні панелі ввечері після заходу Cонця перестають генерувати електрику. Зате ввечері в Каліфорнії все ще спекотно (може бути понад 40 градусів Цельсію), і люди, прийшовши додому, масово включають кондиціонери. Традиційна теплоенергетика, яка могла б виручити - була урізана через екошизу з "викидами СО2". Електрики не вистачає - і починаються відключення, які в 2020х різко почастішали.
Екошиза навіть без війни вбиває енергетику. А для воюючої України десятки млрд грн дотацій на "зелену енергетику" щороку - це саботаж значно більший ніж схематози Міндича, тільки ще й узаконений!
#екошиза #бабло
@ukrtp
👍4
Українська технократична партія
На фото - не Україна після чергових російських обстрілів енергетики, а мирна та сонячна Каліфорнія, США. В цьому штаті сонячні панелі генерують десятки % електрики. Там нема зими з такими довгими ночами як в Україні, нема снігу який засипає сонячні панелі…
Коментар з чату до допису про Каліфорнію
Ну, жителі ж самі обирають владу, яка це все втілює. Там – демократично-ліберальний рай вже купу років. Значить їх все влаштовує, навіть така нестача електрики. Страждають за переконання, так би мовити.
Відповідь УТП
Не без цього. А ми в Україні страждаємо... теж за переконання виходить? За наївну віру в мир в усьому світі, в те що можна обійтись без ядерної зброї, в доброго пана за кордоном (не в Москві так в Вашингтоні), в те що віддамо економіку на аутсорс ЄС, а безпеку на аутсорс НАТО - і заживемо. За меншовартість перед чужинцями і не тільки, наприклад: "безсмертя через кріоніку - утопія", "де Україна а де космос", "нам би замінити Зеленського на когось на 0,5% кращого, а не про технократію фантазувати".
Відповідно, щоб перестати страждати - українцям треба вбити в собі меншовартість та прийняти ідеологію української технократії. І робити все можливе та неможливе, щоб її втілити!
#база
@ukrtp
Ну, жителі ж самі обирають владу, яка це все втілює. Там – демократично-ліберальний рай вже купу років. Значить їх все влаштовує, навіть така нестача електрики. Страждають за переконання, так би мовити.
Відповідь УТП
Не без цього. А ми в Україні страждаємо... теж за переконання виходить? За наївну віру в мир в усьому світі, в те що можна обійтись без ядерної зброї, в доброго пана за кордоном (не в Москві так в Вашингтоні), в те що віддамо економіку на аутсорс ЄС, а безпеку на аутсорс НАТО - і заживемо. За меншовартість перед чужинцями і не тільки, наприклад: "безсмертя через кріоніку - утопія", "де Україна а де космос", "нам би замінити Зеленського на когось на 0,5% кращого, а не про технократію фантазувати".
Відповідно, щоб перестати страждати - українцям треба вбити в собі меншовартість та прийняти ідеологію української технократії. І робити все можливе та неможливе, щоб її втілити!
#база
@ukrtp
🫡3
Троєщина в холоді
Кацапня розбомбила ТЕЦ-6, яка давала 500 мегават електрики і опалення цілому району.
Принцип дії теплової машини такий, що за температури робочого тіла 600-650 градусів Цельсію на електрику перетворюється приблизно 40% енергії спалювання палива, а решта 60% переходить в тепло. Це дуже ефективно взимку, і саме тому в радянські часи масово будувались ТЕЦ (теплоелектроцентралі): майже вся енергія палива використовується як електрика та тепло. Особливо економічно ефективно коли котел та турбіна великі, але тільки в мирний час: в війну централізація стає критичною вразливістю.
Очільник Деснянської райдержадміністрації прямо каже, що краще 100 об'єктів генерації по 5 мегават, ніж один на 500. Це якраз добре узгоджується з програмовою статтею УТП про ТЕЦ нового покоління, написаною 10 січня (два тижні тому).
ТЕЦ нового покоління
#пром #Київ
@ukrtp
Кацапня розбомбила ТЕЦ-6, яка давала 500 мегават електрики і опалення цілому району.
Принцип дії теплової машини такий, що за температури робочого тіла 600-650 градусів Цельсію на електрику перетворюється приблизно 40% енергії спалювання палива, а решта 60% переходить в тепло. Це дуже ефективно взимку, і саме тому в радянські часи масово будувались ТЕЦ (теплоелектроцентралі): майже вся енергія палива використовується як електрика та тепло. Особливо економічно ефективно коли котел та турбіна великі, але тільки в мирний час: в війну централізація стає критичною вразливістю.
Очільник Деснянської райдержадміністрації прямо каже, що краще 100 об'єктів генерації по 5 мегават, ніж один на 500. Це якраз добре узгоджується з програмовою статтею УТП про ТЕЦ нового покоління, написаною 10 січня (два тижні тому).
ТЕЦ нового покоління
#пром #Київ
@ukrtp
❤3⚡1
Хочете собі чіп в мозок від Маска (Neuralink)?
Anonymous Poll
28%
Так, коли з'явиться і буде доступним за ціною
72%
Ні, не довіряю чужинцям
⚡3
Розкольники під час вересневого розколу 2025 вимагали переписування ідеологічних засад української технократії з заміною українського націоналізму на "філософський матеріалізм" з присмаком марксизму. В цьому їм було відмовлено. Відмовлено було їм і в "колективних органах управління", через які вони хотіли проштовхнути те саме переписування ідеологічних засад. В результаті вони відкололись і утворили організацію, яка претендує на "технократичність", але насправді є соціалістичною.
В останньому дописі розкольники поставили Запорізьку січ в один ряд з Паризькою комуною та навіть СССР! Критика глобалізму в них впирається в політекономію, подібно до Маркса: винен капіталізм як такий. Українська техократія теж критикує глобалізм, але з протилежної позиції - націоналістичної. І як рішення пропонується не "відняти засоби виробництва в триклятих буржуїв" (за винятком краденого в держави через махінації з приватизацією), а набуття українською державою та нацією технократичної суб'єктності!
#вата
@ukrtp
В останньому дописі розкольники поставили Запорізьку січ в один ряд з Паризькою комуною та навіть СССР! Критика глобалізму в них впирається в політекономію, подібно до Маркса: винен капіталізм як такий. Українська техократія теж критикує глобалізм, але з протилежної позиції - націоналістичної. І як рішення пропонується не "відняти засоби виробництва в триклятих буржуїв" (за винятком краденого в держави через махінації з приватизацією), а набуття українською державою та нацією технократичної суб'єктності!
#вата
@ukrtp
😇10❤4🤗2
Українська технократична партія
Photo
Підземна ТЕЦ нового покоління: можливий варіант конструкції
Нумерація відповідно до картинки.
1. 45-градусний тунель. Основний хід використовується як вугільний бункер. Є відокремлений боковий прохід для обслуговуючого персоналу та ніші для комунікацій. Вхід в підземний бункер розташований зворотньо від напрямку тунелю, що ще більш ускладнює удар по бункеру навіть якщо бомба влетить прямо в тунель.
2. Герметичні двері, розраховані на захист від ударів, вибухів, пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Закривають тунель від бомб та ракет з поверхні. Закривають підземний бункер від тунелю на випадок проникнення бомби чи вибухової хвилі до тунелю. Закривають реакторне відділення від інших приміщень бункера на випадок надзвичайних ситуацій через поломку обладнання в них.
3. Паливний конвеєр. Забирає паливо з дна тунелю і доставляє в паливний котел.
4. Паливний котел, працює на спалюванні вугіллі або іншого сумісного палива. Може працювати разом з ядерним реактором, оперативно додаючи потужність для пікових навантажень. Може працювати самостійно у відсутності ядерного реактора, як суто вугільна ТЕЦ (особливо в перші роки, коли реакторів ще немає). Тепло котла кип'ятить воду, при тепловому режимі 600-650 градусів Цельсію коефіцієнт корисної дії ТЕЦ сягає 30-40%.
5. Парова турбіна. Працює на парі, згенерованій паливним котлом та/або ядерним реактором. Крутить вал генератора. Тепловий режим оптимізований під стандартні 600-650 градусів Цельсію.
6. Генератор. Генерує електрику від турбіни.
7. Електрообладнання.
8. Конденсатор-охолоджувач. Перетворює відпрацьовану пару назад на воду, забираючи у пари тепло. Парова турбіна крутиться завдяки потужному потоку пари. Потужний потік пари створюється завдяки різниці тисків на вході та виході. Різниця тисків створюється (якщо спрощено) різницею температур, тому на додачу до джерел тепла (паливного котла та/або реактора) потрібне "джерело холоду". Тепло від відпрацьованої пари забирається в труби системи опалення, а конденсована вода перекачується в котел та реактор на кип'ятіння.
9. Труби системи опалення. Забирають тепло від ТЕЦ в конденсаторі-охолоджувачі і подають тепло в теплотрасу та систему опалення. Влітку, якщо є потреба в генерації електрики, тепло скидається в систему подачі гарячої води (багато малих ТЕЦ значно зменшать літні відключення гарячої води через часткову децентралізацію) та інші можливі охолоджувачі.
#програма #пром #атом
@ukrtp
Нумерація відповідно до картинки.
1. 45-градусний тунель. Основний хід використовується як вугільний бункер. Є відокремлений боковий прохід для обслуговуючого персоналу та ніші для комунікацій. Вхід в підземний бункер розташований зворотньо від напрямку тунелю, що ще більш ускладнює удар по бункеру навіть якщо бомба влетить прямо в тунель.
2. Герметичні двері, розраховані на захист від ударів, вибухів, пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Закривають тунель від бомб та ракет з поверхні. Закривають підземний бункер від тунелю на випадок проникнення бомби чи вибухової хвилі до тунелю. Закривають реакторне відділення від інших приміщень бункера на випадок надзвичайних ситуацій через поломку обладнання в них.
3. Паливний конвеєр. Забирає паливо з дна тунелю і доставляє в паливний котел.
4. Паливний котел, працює на спалюванні вугіллі або іншого сумісного палива. Може працювати разом з ядерним реактором, оперативно додаючи потужність для пікових навантажень. Може працювати самостійно у відсутності ядерного реактора, як суто вугільна ТЕЦ (особливо в перші роки, коли реакторів ще немає). Тепло котла кип'ятить воду, при тепловому режимі 600-650 градусів Цельсію коефіцієнт корисної дії ТЕЦ сягає 30-40%.
5. Парова турбіна. Працює на парі, згенерованій паливним котлом та/або ядерним реактором. Крутить вал генератора. Тепловий режим оптимізований під стандартні 600-650 градусів Цельсію.
6. Генератор. Генерує електрику від турбіни.
7. Електрообладнання.
8. Конденсатор-охолоджувач. Перетворює відпрацьовану пару назад на воду, забираючи у пари тепло. Парова турбіна крутиться завдяки потужному потоку пари. Потужний потік пари створюється завдяки різниці тисків на вході та виході. Різниця тисків створюється (якщо спрощено) різницею температур, тому на додачу до джерел тепла (паливного котла та/або реактора) потрібне "джерело холоду". Тепло від відпрацьованої пари забирається в труби системи опалення, а конденсована вода перекачується в котел та реактор на кип'ятіння.
9. Труби системи опалення. Забирають тепло від ТЕЦ в конденсаторі-охолоджувачі і подають тепло в теплотрасу та систему опалення. Влітку, якщо є потреба в генерації електрики, тепло скидається в систему подачі гарячої води (багато малих ТЕЦ значно зменшать літні відключення гарячої води через часткову децентралізацію) та інші можливі охолоджувачі.
#програма #пром #атом
@ukrtp
👍6
Українська технократична партія
Photo
Реакторна частина ТЕЦ нового покоління
10. Ядерний реактор.
Центральна частина реакторного контейнера. Реактор на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм. Тобто каструля зі свинцем.
Має тиск лише 1 атмосферу за температури 600-650 градусів Цельсію, тобто сумісний з тепловим режимом турбіни та паливного котла і при цьому сам по собі не вибухонебезпечний. На відміну від реакторів на теплових нейтронах з водою під тиском (таких як ВВЕР на працюючих українських АЕС та РБМК на Чорнобильській АЕС), де при 300 градусах Цельсію вже тиск води порядку 150 атмосфер і найменша аномалія температури спричиняє пароутворення та вибух (як на ЧАЕС).
В реакторі в товщі свинцю є вертикальні стрижні з діоксидом урану (зелений) та діоксидом плутонію (по центру, червоний). Активна зона з плутонієм (або високозбагаченим по урану-235 ураном) генерує нейтрони та тепло через ядерні реакції.
Нейтрони з активної зони розлітаються по зоні розмноження (з природним або збідненим ураном, понад 99% уран-238) і перетворюють уран-238 на плутоній. Плутонію з урану-238 може генеруватись більше ніж витрачається на роботу активної зони. Таким чином кількість палива для роботи активної зони збільшується прямо в процесі роботи реактора. Крім палива для реакторів, плутоній може бути корисним і для ядерної зброї.
Понад 99% природного урану - уран-238, який перетворюється на паливо в реакторах на швидких нейтронах, але в традиційних реакторах на теплових нейтронах майже не використовується і викидається як "відходи". Таким чином, кількість ядерного палива збільшується в понад 100 разів. Це дасть українській нації енергію та зброю на тисячі років вперед.
При цьому кількість ядерних відходів зменшується: реактори на швидких нейтронах переробляють переважну більшість радіоактивних продуктів розпаду, які не переробляються на старих АЕС. Лишаються переважно ізотопи, які сильно фонять але зберігають активність недовго та ті, які довго зберігають активність, але мало фонять. З іншого боку, те що на старих АЕС було "відходами" - для реакторів на швидких нейтронах стає паливом.
#програма #пром #атом
@ukrtp
10. Ядерний реактор.
Центральна частина реакторного контейнера. Реактор на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм. Тобто каструля зі свинцем.
Має тиск лише 1 атмосферу за температури 600-650 градусів Цельсію, тобто сумісний з тепловим режимом турбіни та паливного котла і при цьому сам по собі не вибухонебезпечний. На відміну від реакторів на теплових нейтронах з водою під тиском (таких як ВВЕР на працюючих українських АЕС та РБМК на Чорнобильській АЕС), де при 300 градусах Цельсію вже тиск води порядку 150 атмосфер і найменша аномалія температури спричиняє пароутворення та вибух (як на ЧАЕС).
В реакторі в товщі свинцю є вертикальні стрижні з діоксидом урану (зелений) та діоксидом плутонію (по центру, червоний). Активна зона з плутонієм (або високозбагаченим по урану-235 ураном) генерує нейтрони та тепло через ядерні реакції.
Нейтрони з активної зони розлітаються по зоні розмноження (з природним або збідненим ураном, понад 99% уран-238) і перетворюють уран-238 на плутоній. Плутонію з урану-238 може генеруватись більше ніж витрачається на роботу активної зони. Таким чином кількість палива для роботи активної зони збільшується прямо в процесі роботи реактора. Крім палива для реакторів, плутоній може бути корисним і для ядерної зброї.
Понад 99% природного урану - уран-238, який перетворюється на паливо в реакторах на швидких нейтронах, але в традиційних реакторах на теплових нейтронах майже не використовується і викидається як "відходи". Таким чином, кількість ядерного палива збільшується в понад 100 разів. Це дасть українській нації енергію та зброю на тисячі років вперед.
При цьому кількість ядерних відходів зменшується: реактори на швидких нейтронах переробляють переважну більшість радіоактивних продуктів розпаду, які не переробляються на старих АЕС. Лишаються переважно ізотопи, які сильно фонять але зберігають активність недовго та ті, які довго зберігають активність, але мало фонять. З іншого боку, те що на старих АЕС було "відходами" - для реакторів на швидких нейтронах стає паливом.
#програма #пром #атом
@ukrtp
👍6
Українська технократична партія
Photo
11. Парогенератори реактора.
Два парогенератори з двох сторін від реактора, підключені до водяної та парової системи, спільної з паливним котлом. Забирають 600-650-градусне тепло з реактора і перетворюють його на пару високого тиску для турбіни. В разі виходу з ладу одного з парогенераторів другий може охолодити реактор до зупинки та затвердіння свинцю.
600-650 градусів - температура на краях реактора, а всередині реактора температура обмежується лиш температурою кипіння свинцю (1740 градусів Цельсію). Температури плавлення оксидів урану та плутонію ще вищі (2400 та 2875 градусів Цельсію). Можливо, компактний свинцевий реактор може взагалі обійтись без насосів первинного контуру і бути лиш гарячою каструлею зі свинцем, тепло з якої забирається водою та парою на краях.
В самому реакторі тиск 1 атмосфера, тобто низький, що виключає вибух реактора як на ЧАЕС (про це докладніше вище). Високий тиск - у вторинному паро-водякому контурі високого тиску, спільному з паливним котлом. Навіть раптова розгерметизація вторинного контура не призведе до радіаційної аварії, лиш до аварійної зупинки реактора. Через природну безпеку
Свинець за кімнатної температури твердий і розплавляється лиш при 327 градусах Цельсію. Тобто для того щоб запустити реактор на місці, потрібен початковий нагрів. З цим якраз добре впорається паливний котел, подаючи на реактор тепло через паро-водяну систему високого тиску. Коли свинець повністю розплавився і реактор вийшов на робочий режим - паливний котел переходить на допоміжну роботу, додаючи потужності для турбіни в пікові години, а реактор працює весь час.
З іншого боку, твердий стан свинцю за нормальних умов значно підвищує безпеку перевезення реакторного контейнера. Його можна перевозити армійським танковим тягачем з воєнізованою охороною: навіть в разі ДТП твердий свинець унеможливлює витік радіоактивних матеріалів. Реакторний контейнер возиться раз на кілька місяців на перезаправку на спеціалізовані радіохімічні комбінати (кілька штук на країну в надглибоких укриттях), що усуває необхідність в складній інфраструктурі роботи з ядерним паливом на кожному місці експлуатації. Достатньо лиш простого бункера зі стійлом для реакторного контейнера.
Завантаження та забирання реактора з бункера відбувається через тунель за допомогою лебідки. За планової заміни реактора, тунель завчасно звільняється від вугілля (воно все спалюється котлом). Тунель, маючи достатній габарит для реакторного контейнера (звичайний автомобільний габарит 2,5 метри ширини та 4 метри висоти), може слугувати і для завантаження (та забирання на ремонт) модулів паливного котла, турбіни, електро- та іншого необхідного обладнання. А коли завнтажувати та вивантажувати щось габаритне не треба - слугує вугільним бункером.
12. Аварійний підкритичний розділювач.
Навіть в разі перегріву реактора вміст первинного контуру (розплавлений свинець з радіоактивними продуктами розпаду) не вибухає, а витікає до аварійного підкритичнго розділювача. Це простий фізичний розділювач для рідіни, яка розтікається по різним коміркам. Маса свинцю з радіоактивним матеріалом в тих комірках вже недостатня щоб підтримувати ланцюгову реакцію. При будь-якому витоку свинець охолоджується і застигає, радіаційна аварія локалізується.
Таким чином, реактор на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм надає максимально можливу безпеку для експлуатації на місцях в тисячах малих атомно-вугільних ТЕЦ нового покоління. Ця мережа буде невразливою навіть до ядерної війни і дасть українській нації енергію та зброю на тисячі років вперед.
Енергетична політика Української технократичної партії з максимально дешевою енергією стає реалістичною через фізику та техніку. Українці зможуть мати дешеве опалення до +30 в мороз -30, палити 200-ватні лампочки розжарювання та працювати і грати в ігри на надпотужних персональних комп'ютерах кіловатної потужності. Відключення електрики та опалення лишаться тільки в підручниках історії як повчальний антиприклад не-технократичної політики.
#програма #пром #атом
@ukrtp
Два парогенератори з двох сторін від реактора, підключені до водяної та парової системи, спільної з паливним котлом. Забирають 600-650-градусне тепло з реактора і перетворюють його на пару високого тиску для турбіни. В разі виходу з ладу одного з парогенераторів другий може охолодити реактор до зупинки та затвердіння свинцю.
600-650 градусів - температура на краях реактора, а всередині реактора температура обмежується лиш температурою кипіння свинцю (1740 градусів Цельсію). Температури плавлення оксидів урану та плутонію ще вищі (2400 та 2875 градусів Цельсію). Можливо, компактний свинцевий реактор може взагалі обійтись без насосів первинного контуру і бути лиш гарячою каструлею зі свинцем, тепло з якої забирається водою та парою на краях.
В самому реакторі тиск 1 атмосфера, тобто низький, що виключає вибух реактора як на ЧАЕС (про це докладніше вище). Високий тиск - у вторинному паро-водякому контурі високого тиску, спільному з паливним котлом. Навіть раптова розгерметизація вторинного контура не призведе до радіаційної аварії, лиш до аварійної зупинки реактора. Через природну безпеку
Свинець за кімнатної температури твердий і розплавляється лиш при 327 градусах Цельсію. Тобто для того щоб запустити реактор на місці, потрібен початковий нагрів. З цим якраз добре впорається паливний котел, подаючи на реактор тепло через паро-водяну систему високого тиску. Коли свинець повністю розплавився і реактор вийшов на робочий режим - паливний котел переходить на допоміжну роботу, додаючи потужності для турбіни в пікові години, а реактор працює весь час.
З іншого боку, твердий стан свинцю за нормальних умов значно підвищує безпеку перевезення реакторного контейнера. Його можна перевозити армійським танковим тягачем з воєнізованою охороною: навіть в разі ДТП твердий свинець унеможливлює витік радіоактивних матеріалів. Реакторний контейнер возиться раз на кілька місяців на перезаправку на спеціалізовані радіохімічні комбінати (кілька штук на країну в надглибоких укриттях), що усуває необхідність в складній інфраструктурі роботи з ядерним паливом на кожному місці експлуатації. Достатньо лиш простого бункера зі стійлом для реакторного контейнера.
Завантаження та забирання реактора з бункера відбувається через тунель за допомогою лебідки. За планової заміни реактора, тунель завчасно звільняється від вугілля (воно все спалюється котлом). Тунель, маючи достатній габарит для реакторного контейнера (звичайний автомобільний габарит 2,5 метри ширини та 4 метри висоти), може слугувати і для завантаження (та забирання на ремонт) модулів паливного котла, турбіни, електро- та іншого необхідного обладнання. А коли завнтажувати та вивантажувати щось габаритне не треба - слугує вугільним бункером.
12. Аварійний підкритичний розділювач.
Навіть в разі перегріву реактора вміст первинного контуру (розплавлений свинець з радіоактивними продуктами розпаду) не вибухає, а витікає до аварійного підкритичнго розділювача. Це простий фізичний розділювач для рідіни, яка розтікається по різним коміркам. Маса свинцю з радіоактивним матеріалом в тих комірках вже недостатня щоб підтримувати ланцюгову реакцію. При будь-якому витоку свинець охолоджується і застигає, радіаційна аварія локалізується.
Таким чином, реактор на швидких нейтронах зі свинцевим теплоносієм надає максимально можливу безпеку для експлуатації на місцях в тисячах малих атомно-вугільних ТЕЦ нового покоління. Ця мережа буде невразливою навіть до ядерної війни і дасть українській нації енергію та зброю на тисячі років вперед.
Енергетична політика Української технократичної партії з максимально дешевою енергією стає реалістичною через фізику та техніку. Українці зможуть мати дешеве опалення до +30 в мороз -30, палити 200-ватні лампочки розжарювання та працювати і грати в ігри на надпотужних персональних комп'ютерах кіловатної потужності. Відключення електрики та опалення лишаться тільки в підручниках історії як повчальний антиприклад не-технократичної політики.
#програма #пром #атом
@ukrtp
👍8