Пояснення: суть написаного, окрім явного наголошення, що треба з боку держави підтримувати своїх виробників, у тому, що не треба вихваляти поляків чи інші народи/держави, які нам допомагають, перед українцями. Перед самими іноземцями треба пісні співати з вихваляннями, щоб вони були схильніші до нас та втрачали пильність. Бо вже зараз зароджується рабська логіка у деякої частини населення, що треба мовчати та поступатися у всьому перед іноземцями, які колись щось дали. Іноземці теж не втрачають з цієї допомоги Україні, тому ми їм нічого не зобов'язані. Треба розуміти, що українець зобов'язаний тільки перед українцями та Україною, все.

Поляки у минулому році отримали ріст ВВП на 4,9%, що більше за китайський. Зараз українські магазини переповнені польськими виробниками чи виробами, які були зроблені на польських виробнях, бо наші виробництва або були закриті, або були знищені. Тобто треба тверезо дивитися на речі та не виховувати в українцях «треба віддячити іноземцям», бо війна закінчиться, а ця логіка може лишитися. Треба наголошувати на тому, що ми самі по собі, що тільки ми можемо попіклуватися про себе. Треба вічно вимагати від іноземців більше і більше для себе, не дивлячись ні на що, бо совість та сором'язливість нічого не принесе. Українці мають бути совісними тільки з українцями.

Ми маємо виховувати незалежність в самих головах українців, незалежно від того, чи минулі події були вчинені лише нами, чи з кимось (менше вказувати на союзників і більше на себе; робити нахил на вивчення осіб, які виступали за повну незалежність, або відрізки дієпису, де ми були повністю незалежними). Якщо вічно виховувати народ з мисленням, що вони ніколи самі не існували та були залежні від союзників, тоді вони будуть такими рости з дитинства, вони стануть в'язнями свого мислення. Незалежність починається із замислу незалежності.

Індія. Вбивство під час інтерв'ю.

А вас ще лякають подібні відео?
#війна #Індія
@ukrtp

Урок Клемансо...

Жорж Клемансо був журналістом, державним діячем, членом Французької Академії, який протягом 50 років приймав активну участь в політичному житті Третьої Французької республіки.

Він був затятим республіканцем, антимонархістом та антиклерикалом та мав репутацію «руйнівка міністерств».
Але його «лівизна» у внутрішній політиці не заважала бути йому націоналістом і мілітаристом в політиці зовнішній.
Він, як і більшість французів, ненавидів «бошів» і мріяв про відплату за поразку Франції в 1870 році.

Він був прем'єром з 1906 по 1909 рр., але в Третій республіці прем’єри змінювалися так часто, що до 1914 р. Клемансо був вже в жорсткій опозиції.

Початок Першої світової війни став для французів «холодним душем». Всі довоєнні плани, що французька армія швидко розгромить «бошів» з тріском провалилися. Натомість німці розгромили французів у Прикордонній битві, окупували північну (найпромисловішу) частину країни і були зупинені лише біля самого Парижу. Війна набула затяжного позиційного характеру.

Клемансо став гостро критикувати французький уряд через те, що той не підготував країну до війни, проявив недбалість та некомпетентність.
Військова цензура намагалася закрити йому рота.
Але Третя республіка навіть у воєнний час залишалася демократією з працюючими інститутами громадянського суспільства, і Клемансо як критикував, так і продовжував критикувати.
Коли його газету «L’Homme libre» («Вільна людина») було закрито воєнною цензурою, він заснував іншу, але вже під назвою «L’Homme enchaîné» («Скована людина»).

Навесні 1917 р. французи провалили черговий наступ, і армією прокотилася хвиля заколотів.
Восени ледь не впав Італійський фронт і фактично самоліквідувався російський Східний.
Дехто в уряді заговорив про перспективи сепаратного миру з німцями на умовах повернення до довоєнних кордонів.
До франко-німецьких сепаратних переговорів справа не дійшла, але французьке суспільство повірило в те, що війну ось-ось зіллють.

І саме тут, на хвилі громадського обурення, у листопаді 1917 року президент Раймон Пуанкаре був змушений призначити 76-річного опозиціонера Клемансо прем'єр-міністром.

При формуванні уряду Клемансо взяв собі також портфель військового міністра, зосередивши таким чином у своїх руках як цивільну, так й військову владу.

Він одразу заявив про рішучість продовжувати «тотальну війну» до переможного кінця і почав чистки серед пораженців, не звертаючи увагу на жодні посади.

Але при цьому цензура була послаблена, бо Клемансо дотримувався принципу, що «право на критику урядовців є недоторканним навіть у воєнний час».

Весною 1918 року він витримав спробу останнього відчайдушного німецького наступу, і вже влітку Союзники погнали німців назад.

У результаті Франція здобула перемогу, повернула Ельзас-Лотарингію та на найближчі 15 років стала європейським гегемоном.

А Клемансо увійшов до історії тим, що до свого прізвиська «Тигр» (за свій жорсткий характер й непримиренність до політичних противників), отримав від французів ще одне - «Батько Перемоги».

Це я до чого. Приклад Клемансо доводить, що критика уряду в умовах війни зовсім не зрада і опозиціонер у владі може воювати ще більш відчайдушно.

Дівчина-артилерист: я за патріархат, в армії не місце «гендерним» штучкам

Навіть під час війни, коли Україна бореться за своє виживання і місце під сонцем, ліві сили не припиняють спроб нав’язати нашому суспільству та державі свої ідеї. Причому роблять це в особливо цинічний спосіб – спекулюючи на темах самої війни.

Наприклад, звичним елементом теперішнього культурного протистояння стала пропаганда брехні про те, що в армії служить багато гомосексуалістів та трансгендерів. Хоч кожен, знайомий із армійськими реаліями знає, що серед більшості українських військових панує відраза до збочень. Ще одним напрямком лівацьких спекуляцій є феміністичний: служба в армії невеликого відсотка жінок використовується для подальшого нівелювання різниці між чоловіками і жінками. Одначе багато жінок, які пішли захищати країну зі зброєю в руках, не поділяють феміністичні переконання.

"Я за патріархат насправді, і в мене антифеміністичні погляди", — каже Ірина Драгущак, артилерист 67 ОМБр. До повномасштабної війни Ірина Драгущак як член руху «Правий сектор» брала участь у багатьох акціях антифеміністичної і анти-ЛГБТшної спрямованості. Також вона є учасницею ініціативи Центр дослідження історії УГКЦ. Спілкуючись із журналістами Ірина розповіла, що християнська віра дозволяє їй зберігати спокій під час участі в бойових діях:
"Я християнка. Я слідкую, щоб у мене було чисте серце, щоб бути з Богом".

На її думку, служба незначного числа жінок в армії не заперечує ролі, визначені Богом для чоловіків та жінок, зокрема того, що війна є чоловічою справою. "Війну неможливо виграти без чоловіків… В жінок тут немає незамінних ролей… Тут всякі ті “гендерні” штучки не працюють", – розповідає Ірина.

"Масово тут жінок не треба. Добре, що жінок тут меншість".

Говорячи про кінцеву ціль війни – перемогу над противником – Ірина наголошує: "Це би не мало жодного сенсу, якби тут не жила, не розвивалася наша нація. А це буде тільки тоді, коли в нас будуть міцні сім’ї".

Ірина також переконана, що Україна має творити альтернативу тим деструктивних ідейним і духовним тенденціям, які тривають на Заході.

#вороги_нації

@ukrnational

Дешеве українське зерно настільки перекосило європейський ринок, що східноєвропейські країни дружньо почали вводити обмеження на його ввезення з метою захисту власного виробника.

Хто там казав про ринок, про конкуренцію, про вільну торгівлю? Ось ми на практиці бачимо, що навіть такі держави як Польща (яка нам допомагає в війні) захищають свій ринок від конкуренції з боку "аж занадто" конкурентоспроможного українського зерна. Навіть плани УТП на Міжмор'я та побудову залізниці 1520 мм через Польщу (зокрема, для транзиту зерна) були наївними і не витримали випробування реальністю.

Українська промисловість повинна в першу чергу працювати та орієнтуватись на власні потреби України та українців. З такою настановою ми за лічені роки замінимо більшість імпортних товарів своїми. А зі зменшенням залежності від імпорту - зменшиться і залежність від експорту, необхідного щоб заробляти на імпорт. Повністю зовнішню торгівлю УТП не відкидає, але її роль треба звести до суто другорядної!
#їжа #Польща #єс #бабло
@ukrtp

Веселье во Франции.

Протестующие против повышения пенсионного возраста объявили общенациональный протест.

Если правительство Макрона не отступит или не подаст в отставку, протест сможет перерасти в настоящую революцию.

С учетом преобладающих левых и евроскептичных взглядов среди протестующих, а также мою абсолютную уверенность в том, что протест получит поддержку извне - допускаю, что победа бунтовщиков обернется расколом Еврозоны и началом распада Евросоюза.

А ведь это мы еще даже не присоединились к этой "империи".

@zunarm

В Лионе протестующие разгромили полицейский участок.

К слову, для Украины, распад ЕС - был бы хорошим подарком к окончанию войны. Чтобы у населения пропала вера в мессий и спасителей, присоединившись к которым можно исправить что-то у себя.

Мы можем рассчитывать лишь на свои силы и на родственные нам славянские народы(с оглядкой, учитывая некоторый реваншизм польских товарищей), на тех, с кем мы можем строить то будущее, которое устроит наше большинство.

@zunarm

Від читача.

Формально Євросовок може і не розвалитися.
Але фактично Франція створює собі окрему сферу, центр на противагу Німеччині.

Україні, звісно, вигідний розвал Євросовка.
Прошу лише згадати, скільки у нас антилюдських законів ухвалили у Раді під вивіскою обов'язків перед європідарами - від підвищення цін до Стамбульської конвенції.

Слова "Це наші зобов'язання перед ЄС" звучать як щось метафізичне, як чарівне замовляння для дебілів, яке впливає на цих дебілів та легітимізує будь-які антиукраїнські закони та процеси.

Поки не бачу передумов для формального розвалу Євроболота.

Але з боку навезених інтернаціоналістами арабів, негрів та кавказців там колись буде масова різанина, це неминуче буде. Масово, а не поодинокі щоденні випадки, які вже є. І це, на думку деяких розумних, на мій погляд, людей призведе до повернення українців до України. Тих, які виїхали у пошуках жирнішого шмата їжі та комфортніших для тіла умов, кращої сантехніки...
#єс #вата
@ukrtp

Розробка нової економічної моделі України як ресурсного центру Європи.

Саме так пишуть на телеграм-каналі Дениса Шмигаля, прем'єр-міністра України. Того самий Шмигаля, ставленика Ахметова. Того самого Шмигаля, який під час довоєнної ковідної шизи відзначився всіляким сприянням примусу до вакцинації за вказівками з-за кордону.

Слова того самого Шмигаля про перешивку українських залізниць на вужчу та гіршу в усьому колію 1435 мм (з ширшої 1520 мм) стають логічними, якщо Україна буде не самостійною технологічною наддержавою, а всього лиш "ресурсним центром Європи". Ресурсна колонія, з якої буде викачуватись сировина, зерно, чоловіки на заробітки та дівчата в борделі. Ось він - омріяний ЄСівський "рай".

Головна проблема України - меншовартість. Ми воюємо за те щоб позбутися московського рабства, але тільки для того щоб меншовартісні йолопи загнали нас в рабство ЄСівське. Поміняти Москву на Брюсель, поміняти старі залізні іржаві кайдани на нові позолочені - що ще треба рабам для щастя?!
#єс #вата #пром
@ukrtp

Касетні відеомагнітофони і дротові телефони ще 20-30 років тому використовувались масово, в той час як торенти, онлайн-відео та мобільні телефони були за рівнем популярності приблизно як зараз електромобілі - екзотичними новинками. Зараз же опитування показують, що половина наших читачів взагалі не користувалась касетним відеомагнітофоном, а дротові телефони, якщо й були, повідключали.

Заміна касетних відеомагнітофонів на торенти та онлайн-відео і дротових телефонів на мобільні не була продиктована державними законами та бюрократією. Ніхто не вводив "екологічних" податків на відеокасети, не було і нема "екологічних" бюрократичних обмежень на користування "брудними" дротовими телефонами та субсидій для "чистих" мобільних операторів.

Прогрес має йти своїм ходом без "екологічної" заборони авто з ДВЗ на користь електромобілів і без субсидій "зеленій" енергетиці та "екологічних" податків для "брудної" енергетики. Держава має власноруч розробляти технології, а не псувати життя бюрократією!
#нт #екошиза
@ukrtp