Якими мають бути нові надзвукові літаки подвійного призначення? Ще раз окреслимо основні риси, які відрізняють їх від класичних керосинових літаків.

Безпілотність

Літак являє собою летюче крило з двигунами і без кабіни пілота. Керується автономним штучним інтелектом вкупі з дистанційним керуванням. Це значно спрощує та здешевлює конструкцію літака, усуваючи необхідність в кабіні та системі життєзабезпечення. Можливий пілотований варіант з підвішуванням командирської пасажирської капсули з пілотом, який командує цілим підрозділом таких безпілотників.

Плюсами безпілотного літака є можливість переживати небачені для пілота-людини перевантаження, можливість без вагань пожертвувати собою без втрати життя людини і навіть проводити реальні бойові навчання, на яких літаки-безпілотники можна буде збивати, щоб в ході цих навчань вдосконалювати програмне забезпечення цих літаків. На відміну від пілотів, яких треба готувати роками, кожному новому літаку достатньо задавати програму, яка з кожним роком буде все кращою і кращою.

Водневе пальне

Водень - пальне майбутнього. Рідкий водень має меншу густину, але більшу енергоємність. Реактивні двигуни на водні будуть значно потужнішими за керосинові. Застосуванням водню в бойовій авіації ще ніде не займались і Україна може стати першою в цьому замість "наздоганяти" іноземні керосинові літаки (тобто приректи себе на відставання від них).

Водневе пальне може генеруватись електролізом води на електроенергії (наприклад, від ядерних реакторів на швидких нейтронах), а також через розкладання чорноморського сірководню (Чорне море - потенційно найбільше в світі джерело водневого пального). Водневе пальне не може довго зберігатись, і його треба використовувати невдовзі після отримання, тому для безперервних польотів треба налагодити і безперервне отримання водневого пального.

Модульність

До літака можна підвісити різні модулі. Це можуть бути і протиповітряні ракети, і гіперзвукові ядерні ракети, і пасажирські модулі розміром з маршрутку (про це нижче). Модулі міняються за лічені секунди. Навіть заправка воднем відбувається за лічені секунди у вигляді заміни порожніх підвісних водневих баків на заправлені.

Вертикальний зліт і посадка, маневрові двигуни

Крім двох основних двигунів для горизонтального польоту у літака буде ще два додаткових двигуна для маневрів, які можуть повертатись під різними кутами - це дасть можливість здійснювати раптові маневри, недоступні літакам, в яких нема маневрових двигунів. Це ще й додасть можливість злітати вертикально без злітної смуги. Замість кількох десятків авіабаз, вразливих до ворожих ударів, тисячі (а то й більше) баз обслуговування, заправки та озброєння можна буде рознести по всій країні: достатньо буде тільки посадкових майданчиків розміром з сам літак. Також виключається необхідність в колісному шасі (замість маси стійки шасі буде маса маневрових авіадвигунів).

Перевезення пасажирів в мирний час

В мирний час замість простоювати на аеродромах бойові літаки нового покоління будуть перевозити пасажирів між областями. Такий маршрут як Харків-Львів буде долатись за годину, а Суми-Київ - за півгодини (поїздом або маршруткою це 5 годин). Або навіть швидше, якщо розігнатись до швидкості більшою за звукову (там, де це не буде створювати сильну ударну хвилю для місцевих жителів).

Попри на перший погляд "витратність" та "нерентабельність" такого способу пересування, він має стратегічне значення для обороноздатності країни. Під час таких польотів літаки будуть працювати, а не іржавіти на базах запасу. Буде безперервно використовуватись і вироблятись водневе пальне, тобто потужності з його розподіленого виробництва будуть відповідними кількості літаків - а з налагодженим виробництвом пального в разі війни літакам буде чим заправлятись. Буде поставлене на потік виробництво літаків, двигунів та інших необхідних компонентів. Обсяги виробництва будуть в рази більшими ніж були б якби літаки не робили ніякої цивільної роботи.
Продовження
#авіа #тр
@ukrtp

Попередній пост
В пасажирів середнього класу, яким недостатньо швидкості звичайного наземного транспорту, буде гарна нагода відчути себе в технократичному майбутньому. Престиж України та української нації буде зростати в очах як українців, так і іноземних гостей. Ілон Маск втратить монополію на майбутнє!

Також важливо розуміти, що успішне використання бойових літаків для перевезення пасажирів дасть змогу Україні не інвестувати в дорогі інфраструктурні проекти з іншого високошвидкісного транспорту. Чим інші альтернативи гірші і чому всі ресурси треба замість них скерувати на виробництво ще більшої кількості бойових літаків?

Звичайні дозвукові літаки

Літають повільніше (800-850 км/г) і мають меншу потужність (динаміка, довший набір швидкості). Політ маршрутом Харків-Львів займе 3-4 години, на бойовому літаку навіть з дозвуковою швидкістю (1200 км/г) - приблизно годину. Потребують злітної смуги та аеропорту. Мають дуже малу військову користь. Вони, звісно, економніші за пальним. Але економія пального не має значення: в мирний час надзвукові літаки треба ганяти як мінімум щоб підтримувати достатній для війни рівень виробництва водневого пального - і навіть з запасом, бо частину потужностей з виробництва водню можуть знищити.

Суто пасажирські надзвукові літаки

В коментарях висловлювали думки, мов, надзвукові літаки - це добре, але військові літаки - це військові, а цивільні - то цивільні. Тобто крім військових літаків треба ще й паралельно утримувати цивільний надзвуковий авіапарк. Це не витримує жодної критики: Україні критично важливо максимально нарощувати парк саме військових літаків, тому між цивільним та військовим надзвуковим літаком треба завжди обирати саме військовий. Але при цьому в мирний час, замість іржавіти на консервації, військові літаки нового покоління можуть возити пасажирів з пасажирськими модулями. А суто пасажирський надзвуковий літак без бойових можливостей буде тільки споживати обмежені ресурси, не будучи при цьому здатним стати в стрій бойової авіації в війну.

Високошвидкісна залізниця

Звичайна залізниця вантажно-пасажирського призначення має максимальні швидкості до 100 - 160 км/г. Обмеження продиктовані геометрією колій (вони не завжди прямі, бо слідують за нерівностями місцевості), а також співіснуванням пасажирського і вантажного руху. Україна може досягти більшої ширини вагонів (3,75 м замість 3,1), тобто більшого комфорту поїздів, що УТП і має на меті реалізувати в нових поїздах. Але для досягнення значно більших швидкостей треба фактично будувати нові залізниці з нуля, що й роблять у Японії, Франції, Китаї та інших країнах. А також будувати або закуповувати спеціалізований рухомий склад. При цьому швидкості будуть лише 300 км/г, якщо дуже добре постаратись - 400 км/г, світовий рекорд наразі 575 км/г. Це не бойовий літак вертикального зліту та посадки з 1200 км/г (або понад 2000 км/г в надзвуковому режимі), для якого майже не треба будувати інфраструктуру. Військове значення високошвидкісних залізниць мінімальне (можливе перекидення військових ешелонів, але для військових вантажів достатньо і вже наявної звичайної залізниці). Особливу шкоду несуть пропозиції будувати високошвидкісні залізниці несумісної з українською ширини колії 1435 мм, тобто це автоматично означає ще й імпорт рухомого складу. Зекономлених на цьому ресурсів буде достатньо для розробки та побудови як мінімум сотень бойових літаків.
Продовження
#авіа #тр
@ukrtp

Попередній пост
Маглев

Поїзд на магнітній левітації може бути дещо швидшим за рейковий поїзд (рекорд 603 км/г). Але лінія маглеву незрівнянно дорожче: вона являє собою електромагніти з мідних котушок та трансформаторної сталі. По суті це "дорога з трансформаторів". Наразі японці ведуть єдине в світі будівництво довгої лінії маглеву (438 км). Але будують вони її вже десятки років і проект оцінюється у 82 млрд доларів США. Тобто, щоб долати 438 км за годину, треба витратити ресурси, достатні для побудови сотень (якщо не тисяч) бойових літаків, здатних долати цю ж відстань в рази швидше без необхідності побудови дорогої інфраструктури. Військова користь від маглеву практично нульова.

Гіперлуп

Гіперлуп - це по суті вакуумна труба, в якій літають прискорені капсули. Швидкість обіцяють під 1100 км/г, що може зрівнятись з бойовим літаком, але тільки в дозвуковому режимі. Виглядає простіше ніж маглев, але все одно значно складніше ніж навіть надзвукові літаки. Потрібно побудувати вакуумну трубу, постійно підтримувати в ній вакуум (відкачувати повітря насосними станціями) і гарантувати, що розгерметизація ніколи ні за яких обставин не станеться. До того ж, це ще неперевірена і до кінця не доведена технологія. Військове значення гіперлупу практично нульове, тому бойові літаки що так що так треба утримувати. В умовах обмежених ресурсів краще кинути всі сили на розробку і виробництво саме бойових літаків, ніж на гіперлуп.

Космоплан

Найцікавіша альтернатива з більш-менш реалістичних в найближчі десятиліття - суборбітальні польоти з однієї точки Землі до іншої через космос (швидкість - кілька кілометрів на секунду). Таким чином до найвіддаленішої точки Землі можна дістатись менш ніж за годину. Ця технологія виникне як слідство космічної програми (екраноракетоплани) і знадобиться в далекому міжнародному сполученні (наприклад, з Японією). Нинішня територія України надто мала для такого транспорту, але в разі приєднання до України Зеленого Клину (зараз це далекий схід РФ) космоплани знадобляться ще й для внутрішніх авіарейсів туди!
#авіа #тр #космос
@ukrtp

Друзі, в колі ідейних соратників на днях ми провели аудіо ефір на тему чому правий рух занепав та як його відродити?

Бесіда вийшла довгою, бо інакше таке складне питання не розібрати. Для кращого сприйняття змонтована👇 відеоверсія ефіру в ютубі.

Питань піднято й обговорено багато, починаючи з домайданівських часів та самого Майдану, так і подальшого періоду стагнації правого руху в Україні після нього.

Міжнародна ситуація у Світі, геополітика, реформи та технократичне майбутнє. Не оминули й питання чим є сьогодні для людства стрімкий розвиток штучного інтелекту, загрозою або порятунком?

З цим повідомленням ви можете побачити лише епізод з ефіру, а повна версія за посиланням 👉 у ютубі.

#УТП
#Вісник Нового Риму
#Соціум

Спиш вночі - пропустиш війну:)

Ми (@ukrtexnokrat та @zhvlad) не спали в ніч на 24 лютого 2022, чекали війни - і таки дочекались.
#війна
@ukrtp

На багатьох націоналістичних каналах вже пишуть про захід наших військ в Придністров'я з метою знищення російських баз. Чудовий подарунок російським загарбникам на річницю повномасштабної війни. Чи будуть наші читачі не спати і чекати звідти новин, як рік тому голова УТП @ukrtexnokrat та один зі співзасновників УТП @zhvlad не спали і чекали повномасштабної війни?
#Молдова #війна
@ukrtp

Веб-камера кордону України з Придністров'ям, там де на цю ніч з боку України поставили той самий прожектор: https://webcam.idc.md/?id=6
#війна #Молдова
@ukrtp

Поки в Придністров'ї тихо (за винятком нашого ІПСО в чатах ПМР), згадаємо як ми зустрічали війну рік тому: https://t.me/ukrtp/885
#війна
@ukrtp

В Придністров'ї пропадав місцевий (придністровський) мобільний зв'язок.

Оновлення: з'явився.
#війна #Молдова
@ukrtp

Над Молдовою немає літаків. Лише один в аеропорті. Нема рейсів чи чекають війни?
#війна #Молдова #авіа
@ukrtp

На флайтрадарі з Кишинева за розкладом рейс до Києва!
#Молдова #авіа #гумор
@ukrtp

Рівно рік тому - перше повідомлення каналу УТП про повномасштабну війну: https://t.me/ukrtp/887

В УТП про її початок дізнались досить швидко. Тому що замість спати по ночам ми чекали на війну. І таки дочекались!
#війна
@ukrtp

На флайтрадарі в Кишеневському аеропорті лише катаються наземні аеропортові машини.
#Молдова #авіа #гумор
@ukrtp

Згадки річної давнини. Такі дивні рейси ВПС США літають щодня чи тільки 24 лютого (рік тому і зараз)?

Кажуть літають щодня, моніторять що там в Криму.
#Молдова #авіа #Крим
@ukrtp

Порахуйте скільки літаків летять строєм в одному напрямку над Бухарестом (Румунія).

В напрямку Молдови нічого нема!
#Молдова #авіа #Румунія
@ukrtp

Дивимось камеру. То вантажівки то ще щось рухається. Може щось буде?
https://webcam.idc.md/?id=6
#Молдова #війна
@ukrtp

Літаки в кишеневському аеропорті готуються до вильоту. Кіна не буде?

Другий літак на Єреван, Вірменія.
#Молдова #авіа
@ukrtp

Прошу отнестись со снисхождением, это мое первое видео.

Ровно год с начала Отечественной Войны.

8760 час нескончаемого 24 февраля 2022-го. Тысячи убитых, разрушенные города, изнасилованные женщины, украденные дети...

Враг думал, что своей жестокостью и вероломством сможет сокрушить нас.
Он ожидал, что украинцы побегут в ужасе, будут молить о пощаде и предавать своих товарищей, чтобы спасти свои шкуры.

Не вышло. Украина впала во всенародную ярость берсерка. В ужасе за своих близких, наши люди сжигали элитнейшие войска россии, не думая о своем выживании. Наши власти стали молить об оружии, а не о спасении. Даже наши украинофобы предали свои убеждения и стали патриотами своей земли.

Как один человек, вся украинская нация отражает нашествие азиатских орд. Как единый организм мы боремся за свою жизнь, дом и свободу.

Прошедший год - был годом обороны. Этот год — должен стать годом мести.
Враг заплатит кровью за каждую слезинку пролитую в Украине по его вине.

Наступает время побеждать!

@zunarm

Чому Україна цілий рік терпіла російські війська в Придністров'ї? Скоріш за все, причина в Молдові. Захід українських військ через кордон Молдови без згоди її уряду - це "інтервенція", на яку нинішня влада не здатна, бо "ми не такі як росіяни". А захід українських військ за згодою Молдови - це по суті вступ Молдови у війну з росією. Молдавани, очевидно, боялась що по їхній території так само будуть літати російські ракети.

Українській владі теж було вигідніше використовувати Молдову як безпечний логістичний майданчик (через який постачається пальне, зброя та інші необхідні для війни речі), ніж втягувати її з її слабкою армією в пряму війну. Але тепер обставини змінились. На кону - дві залізничні гілки, які значно скоротять шлях для українських поїздів (що особливо важливо для щойно відновленої гілки Березине-Бясарабяска). А російські ракети з покращеним ППО мають вже значно менше шансів долетіти до Молдови. Тому Україна має зайти в Придністров'я - не сьогодні так трохи пізніше!
#Молдова #війна #тр
@ukrtp