Ничего необычного, просто реклама польской водки Lvov в Нью-Йорке.
Аж в дупі пече. #зрада
Аж в дупі пече. #зрада
Наступ,можно мнение про Приднестровье и рашку? Они какбы хотят соединится. И это выглядит смешно и тупо,но в 14-ом году тоже никто в Краматорске не верил,что эти тупицы могут что-то сделать. Тревожно немного.
#в_мире_животных
Однокласниці російського президента написали та виконали для нього пісню..
Однокласниці російського президента написали та виконали для нього пісню..
«Про паралімпійців, державу, ниття і вміння бачити»
У Ріо триває Паралімпіада на якій українці станом на ранок суботи здобули вже 26 медалей. Відповідно, в медальному заліку ми треті, поступаючись Китаю та Великій Британії. Можливо, трошки важче було б, якби брала участь Росія, але їх виключили з Паралімпіади.
А тепер поговоримо трошки про порядність. Держава платить Паралімпійцям за медалі досить непогані гроші на сьогоднішній день. “Золото” оцінюють у $40 тис., “срібло” у $26 тис. і “бронзу” у $18 тис. Можна говорити, що це мало у порівнянні з олімпійцями, але подивіться на кількість медалей, котра у паралімпійців традиційно велика. І згадайте про наші бюджетні можливості. Для порівняння олімпійці за свої медалі отримували 125, 80 і 55 тис. відповідно за “золото”, “срібло” і “бронзу”. Всього здобули 11 медалей.
Але скільки було ниття за квартири, як від Беленюка, за відсутність умов, чуток про зміну громадянства, не кажучи вже про “обіймашки” з москалями. І це при тому, що по суті олімпійці і паралімпійці тренуються в однакових умовах. Але перші не обділені, а от паралімпійці мають кожен своє нещастя. Проте, вони звикли битися із життям і для них кожна участь у Паралімпіаді – це боротьба. Її продовження. За себе, за нормальність, за цей шанс відчути себе повноцінною людиною.
Чи чули ви скиглення від паралімпійців? Мабуть, ні. Можливо, їм не давали шансу і вони обділені увагою ЗМІ. Але я думаю, що справа в іншому. В самому житті.
Варто сказати, що кожна Паралімпіада викликає певні суперечливі почуття. З одного боку хочеться пишатися цими людьми, радіти кожній новині про медалі. З іншого боку, самі трансляції змагань дивитися важко. Чесно, важко. Так вже склалося, що спорт має дарувати відпочинок, включаючи розумовий. Люди сидять собі з пивом і чіпсами, дивляться в екран ТБ, чи навіть на трибуни приходять, і відпочивають. Але досить важко відпочити розумом, коли бачиш людей в інвалідних візках, без ніг, чи без рук. У твоїй душі народжується біль, жалість. Тобі важко на це дивитися.
Але з іншої сторони – це треба бачити. Щоб цінувати, що ти маєш. Бачити, щоб у наступний раз, коли ти захочеш скиглити про важкий день в офісі, чи якусь проблему, або як #Беленюк про надання “трикімнатної квартири Джамалі”, а не йому, згадувати цих людей. Які попри свої вади йдуть вперед для того, щоб бути нормальними.
Нам важко дивитися на Паралімпіаду. Але ми маємо навчитися бачити.
У Ріо триває Паралімпіада на якій українці станом на ранок суботи здобули вже 26 медалей. Відповідно, в медальному заліку ми треті, поступаючись Китаю та Великій Британії. Можливо, трошки важче було б, якби брала участь Росія, але їх виключили з Паралімпіади.
А тепер поговоримо трошки про порядність. Держава платить Паралімпійцям за медалі досить непогані гроші на сьогоднішній день. “Золото” оцінюють у $40 тис., “срібло” у $26 тис. і “бронзу” у $18 тис. Можна говорити, що це мало у порівнянні з олімпійцями, але подивіться на кількість медалей, котра у паралімпійців традиційно велика. І згадайте про наші бюджетні можливості. Для порівняння олімпійці за свої медалі отримували 125, 80 і 55 тис. відповідно за “золото”, “срібло” і “бронзу”. Всього здобули 11 медалей.
Але скільки було ниття за квартири, як від Беленюка, за відсутність умов, чуток про зміну громадянства, не кажучи вже про “обіймашки” з москалями. І це при тому, що по суті олімпійці і паралімпійці тренуються в однакових умовах. Але перші не обділені, а от паралімпійці мають кожен своє нещастя. Проте, вони звикли битися із життям і для них кожна участь у Паралімпіаді – це боротьба. Її продовження. За себе, за нормальність, за цей шанс відчути себе повноцінною людиною.
Чи чули ви скиглення від паралімпійців? Мабуть, ні. Можливо, їм не давали шансу і вони обділені увагою ЗМІ. Але я думаю, що справа в іншому. В самому житті.
Варто сказати, що кожна Паралімпіада викликає певні суперечливі почуття. З одного боку хочеться пишатися цими людьми, радіти кожній новині про медалі. З іншого боку, самі трансляції змагань дивитися важко. Чесно, важко. Так вже склалося, що спорт має дарувати відпочинок, включаючи розумовий. Люди сидять собі з пивом і чіпсами, дивляться в екран ТБ, чи навіть на трибуни приходять, і відпочивають. Але досить важко відпочити розумом, коли бачиш людей в інвалідних візках, без ніг, чи без рук. У твоїй душі народжується біль, жалість. Тобі важко на це дивитися.
Але з іншої сторони – це треба бачити. Щоб цінувати, що ти маєш. Бачити, щоб у наступний раз, коли ти захочеш скиглити про важкий день в офісі, чи якусь проблему, або як #Беленюк про надання “трикімнатної квартири Джамалі”, а не йому, згадувати цих людей. Які попри свої вади йдуть вперед для того, щоб бути нормальними.
Нам важко дивитися на Паралімпіаду. Але ми маємо навчитися бачити.
Привіт, наступчани. Сьогодні у нас - дуже важливе питання для обговорення, а саме - концепція патріотичного виховання молоді.
У кулуарах уряду вже заплановано деякі рішучі дії, спрямовані на виховання інцестуальних хіхляток у справжніх патріотів Неньки. Але для реалізації цих планів необхідно створити чітку концепцію і головні тезиси, на яких базуватиметься патріотичне виховання.
Наше бачення є таким, що виховувати молодь потрібно не у дусі совково-нацистської системи "вирости і помри за Батьківщину", і не у дусі класичного вишиватництва із шароварами, синьо-жовтими парканами і патріотичними кулонами. Патріотичне виховання має вирощувати "універсального українця", який змалку прагнетиме нових знань, всебічного розвитку, який буде готовий як захистити Україну фізично, так і прикласти максимум зусиль щоб підняти престиж Неньки на інтелектуальному фронті - підіймати науку, промисловість, економіку.
Тож хотілося б запитати думки у наступчан - яке ваше бачення цієї концепції, які основні тези потрібно змалку вкладати у мозок юного українця, яких історичних постатей слід приводити йому за взірець. #Дискас
У кулуарах уряду вже заплановано деякі рішучі дії, спрямовані на виховання інцестуальних хіхляток у справжніх патріотів Неньки. Але для реалізації цих планів необхідно створити чітку концепцію і головні тезиси, на яких базуватиметься патріотичне виховання.
Наше бачення є таким, що виховувати молодь потрібно не у дусі совково-нацистської системи "вирости і помри за Батьківщину", і не у дусі класичного вишиватництва із шароварами, синьо-жовтими парканами і патріотичними кулонами. Патріотичне виховання має вирощувати "універсального українця", який змалку прагнетиме нових знань, всебічного розвитку, який буде готовий як захистити Україну фізично, так і прикласти максимум зусиль щоб підняти престиж Неньки на інтелектуальному фронті - підіймати науку, промисловість, економіку.
Тож хотілося б запитати думки у наступчан - яке ваше бачення цієї концепції, які основні тези потрібно змалку вкладати у мозок юного українця, яких історичних постатей слід приводити йому за взірець. #Дискас
#НаступІнформБюро
Нацполіція Донецької області спіймала у Торецьку російського антифашиста, який ващє-ващє ніколи не бував на Донбасі.
Нацполіція Донецької області спіймала у Торецьку російського антифашиста, який ващє-ващє ніколи не бував на Донбасі.