Не надо шутить с Українським Наступом, блядь. Здесь другие ребята. Это не Кропивач, это не Konglomora. Говоруха (http://vk.com/id15196040), твоих кукариотов здесь порвут на части. Это 30 тысяч отборного рачья Укрнета блядь! Они всё разнесут! Они все мемесы зафорсят за один час! Они взорвут всех твоих Скрябиных, всех твоих Парасюков, Савченко. Говоруха (http://vk.com/id15196040) , ты — петушок. Ты остановись, блядь, ты кончай, ты синежелтую краску спрячь подальше на склад. И забудь про своего Ляшко. У нас был один мудак, пошел на штурм зі зброєю, блядь — и обосрался. И другой чудак блядь, с бджолами дрочился — и просрал все полимеры . И ты повторишь ту же ошибку. Ты Ляшко забудь, Ляшко твой отсосал своё, блядь. Ты подумай о будущем Ψ █ МИ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ █ Ψ: она гибнет! Твои аутисты бегут из твоей помойки. Там никто не хочет раковать, в Ψ █ МИ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ █ Ψ, никто! У тебя барахолка, блядь! Зрада, Зрада, Зрада! Это… вскукареки петухов, блядь! Ни души, блядь, ни смешнявок нету у тебя, нет мемесов у тебя! Весь укрнет любит Пастора, Шокофюрера, блядь. СБУ, жидобандеровцы — только Украина, блядь. И Украина здесь — НАСТУП! Потому что здесь любят админа, а тебя — презирают, блядь, презирают! Вам пиздец давно уже, блядь! Вы что делаете, блядь?! Ляшко, блядь! Какой, на хуй, президент?! Какая зрада?! Какой "Ні мобілізації", блядь?! Минетчики чёртовы, блядь! Онанисты, пидарасы, блядь!
Ничего необычного, просто реклама польской водки Lvov в Нью-Йорке.
Аж в дупі пече. #зрада
Аж в дупі пече. #зрада
Наступ,можно мнение про Приднестровье и рашку? Они какбы хотят соединится. И это выглядит смешно и тупо,но в 14-ом году тоже никто в Краматорске не верил,что эти тупицы могут что-то сделать. Тревожно немного.
#в_мире_животных
Однокласниці російського президента написали та виконали для нього пісню..
Однокласниці російського президента написали та виконали для нього пісню..
«Про паралімпійців, державу, ниття і вміння бачити»
У Ріо триває Паралімпіада на якій українці станом на ранок суботи здобули вже 26 медалей. Відповідно, в медальному заліку ми треті, поступаючись Китаю та Великій Британії. Можливо, трошки важче було б, якби брала участь Росія, але їх виключили з Паралімпіади.
А тепер поговоримо трошки про порядність. Держава платить Паралімпійцям за медалі досить непогані гроші на сьогоднішній день. “Золото” оцінюють у $40 тис., “срібло” у $26 тис. і “бронзу” у $18 тис. Можна говорити, що це мало у порівнянні з олімпійцями, але подивіться на кількість медалей, котра у паралімпійців традиційно велика. І згадайте про наші бюджетні можливості. Для порівняння олімпійці за свої медалі отримували 125, 80 і 55 тис. відповідно за “золото”, “срібло” і “бронзу”. Всього здобули 11 медалей.
Але скільки було ниття за квартири, як від Беленюка, за відсутність умов, чуток про зміну громадянства, не кажучи вже про “обіймашки” з москалями. І це при тому, що по суті олімпійці і паралімпійці тренуються в однакових умовах. Але перші не обділені, а от паралімпійці мають кожен своє нещастя. Проте, вони звикли битися із життям і для них кожна участь у Паралімпіаді – це боротьба. Її продовження. За себе, за нормальність, за цей шанс відчути себе повноцінною людиною.
Чи чули ви скиглення від паралімпійців? Мабуть, ні. Можливо, їм не давали шансу і вони обділені увагою ЗМІ. Але я думаю, що справа в іншому. В самому житті.
Варто сказати, що кожна Паралімпіада викликає певні суперечливі почуття. З одного боку хочеться пишатися цими людьми, радіти кожній новині про медалі. З іншого боку, самі трансляції змагань дивитися важко. Чесно, важко. Так вже склалося, що спорт має дарувати відпочинок, включаючи розумовий. Люди сидять собі з пивом і чіпсами, дивляться в екран ТБ, чи навіть на трибуни приходять, і відпочивають. Але досить важко відпочити розумом, коли бачиш людей в інвалідних візках, без ніг, чи без рук. У твоїй душі народжується біль, жалість. Тобі важко на це дивитися.
Але з іншої сторони – це треба бачити. Щоб цінувати, що ти маєш. Бачити, щоб у наступний раз, коли ти захочеш скиглити про важкий день в офісі, чи якусь проблему, або як #Беленюк про надання “трикімнатної квартири Джамалі”, а не йому, згадувати цих людей. Які попри свої вади йдуть вперед для того, щоб бути нормальними.
Нам важко дивитися на Паралімпіаду. Але ми маємо навчитися бачити.
У Ріо триває Паралімпіада на якій українці станом на ранок суботи здобули вже 26 медалей. Відповідно, в медальному заліку ми треті, поступаючись Китаю та Великій Британії. Можливо, трошки важче було б, якби брала участь Росія, але їх виключили з Паралімпіади.
А тепер поговоримо трошки про порядність. Держава платить Паралімпійцям за медалі досить непогані гроші на сьогоднішній день. “Золото” оцінюють у $40 тис., “срібло” у $26 тис. і “бронзу” у $18 тис. Можна говорити, що це мало у порівнянні з олімпійцями, але подивіться на кількість медалей, котра у паралімпійців традиційно велика. І згадайте про наші бюджетні можливості. Для порівняння олімпійці за свої медалі отримували 125, 80 і 55 тис. відповідно за “золото”, “срібло” і “бронзу”. Всього здобули 11 медалей.
Але скільки було ниття за квартири, як від Беленюка, за відсутність умов, чуток про зміну громадянства, не кажучи вже про “обіймашки” з москалями. І це при тому, що по суті олімпійці і паралімпійці тренуються в однакових умовах. Але перші не обділені, а от паралімпійці мають кожен своє нещастя. Проте, вони звикли битися із життям і для них кожна участь у Паралімпіаді – це боротьба. Її продовження. За себе, за нормальність, за цей шанс відчути себе повноцінною людиною.
Чи чули ви скиглення від паралімпійців? Мабуть, ні. Можливо, їм не давали шансу і вони обділені увагою ЗМІ. Але я думаю, що справа в іншому. В самому житті.
Варто сказати, що кожна Паралімпіада викликає певні суперечливі почуття. З одного боку хочеться пишатися цими людьми, радіти кожній новині про медалі. З іншого боку, самі трансляції змагань дивитися важко. Чесно, важко. Так вже склалося, що спорт має дарувати відпочинок, включаючи розумовий. Люди сидять собі з пивом і чіпсами, дивляться в екран ТБ, чи навіть на трибуни приходять, і відпочивають. Але досить важко відпочити розумом, коли бачиш людей в інвалідних візках, без ніг, чи без рук. У твоїй душі народжується біль, жалість. Тобі важко на це дивитися.
Але з іншої сторони – це треба бачити. Щоб цінувати, що ти маєш. Бачити, щоб у наступний раз, коли ти захочеш скиглити про важкий день в офісі, чи якусь проблему, або як #Беленюк про надання “трикімнатної квартири Джамалі”, а не йому, згадувати цих людей. Які попри свої вади йдуть вперед для того, щоб бути нормальними.
Нам важко дивитися на Паралімпіаду. Але ми маємо навчитися бачити.
Привіт, наступчани. Сьогодні у нас - дуже важливе питання для обговорення, а саме - концепція патріотичного виховання молоді.
У кулуарах уряду вже заплановано деякі рішучі дії, спрямовані на виховання інцестуальних хіхляток у справжніх патріотів Неньки. Але для реалізації цих планів необхідно створити чітку концепцію і головні тезиси, на яких базуватиметься патріотичне виховання.
Наше бачення є таким, що виховувати молодь потрібно не у дусі совково-нацистської системи "вирости і помри за Батьківщину", і не у дусі класичного вишиватництва із шароварами, синьо-жовтими парканами і патріотичними кулонами. Патріотичне виховання має вирощувати "універсального українця", який змалку прагнетиме нових знань, всебічного розвитку, який буде готовий як захистити Україну фізично, так і прикласти максимум зусиль щоб підняти престиж Неньки на інтелектуальному фронті - підіймати науку, промисловість, економіку.
Тож хотілося б запитати думки у наступчан - яке ваше бачення цієї концепції, які основні тези потрібно змалку вкладати у мозок юного українця, яких історичних постатей слід приводити йому за взірець. #Дискас
У кулуарах уряду вже заплановано деякі рішучі дії, спрямовані на виховання інцестуальних хіхляток у справжніх патріотів Неньки. Але для реалізації цих планів необхідно створити чітку концепцію і головні тезиси, на яких базуватиметься патріотичне виховання.
Наше бачення є таким, що виховувати молодь потрібно не у дусі совково-нацистської системи "вирости і помри за Батьківщину", і не у дусі класичного вишиватництва із шароварами, синьо-жовтими парканами і патріотичними кулонами. Патріотичне виховання має вирощувати "універсального українця", який змалку прагнетиме нових знань, всебічного розвитку, який буде готовий як захистити Україну фізично, так і прикласти максимум зусиль щоб підняти престиж Неньки на інтелектуальному фронті - підіймати науку, промисловість, економіку.
Тож хотілося б запитати думки у наступчан - яке ваше бачення цієї концепції, які основні тези потрібно змалку вкладати у мозок юного українця, яких історичних постатей слід приводити йому за взірець. #Дискас
#НаступІнформБюро
Нацполіція Донецької області спіймала у Торецьку російського антифашиста, який ващє-ващє ніколи не бував на Донбасі.
Нацполіція Донецької області спіймала у Торецьку російського антифашиста, який ващє-ващє ніколи не бував на Донбасі.