Сап Наступ!
Начну свой рассказ с того, что у меня сейчас очень и очень горит.
Почему горит? Сейчас поясню.
Давайте поговорим о времени. 18 минут, ровно столько времени понадобилось "долбоебам на приусах" (зачеркнуто) новой полиции, что бы приехать на крайне срочный вызов о нападении хуйлана с собакой на девушку, при условии что пешая прогулка в свободном темпе к участку занимает от силы 5 минут.
Давайте поразмыслим. Много ли времени нужно на то, что бы ограбить кого-то? Как по мне - это дело нескольких минут. Сколько нужно времени что бы изнасиловать кого-то? Понятия не имею, но если очертить это как сам акт ебли, то скорее всего минут 10. (Сужу не по себе, а чисто прикинул) теперь вопрос на миллион, почему при всех этих тренингах, вливании средств, новых тачках, на весь мир рассказанная реформа НИХУЯШЕНЬКИ не работает?
У меня лютейше горит от того, что за что не возьмись, все через жопу. Я не всепропальщик и не занимаюсь популизмом. Просто мне обидно, что в Америке полиция приезжает за полторы минуты а у нас за 18, при условии что участок под боком. Есть плюс, они таки приехали, тут красавцы, поклон и уважуха, но есть одно но. Пока они приехали все, и нападавший и потерпевшая ушли, я более чем скажу. Такси приехало раньше! Вот это лол, вот это кек.
К концу моего гневного высера я немного подостыл, но только теперь мне стал ясен смысл слов сказанных ментом, в далёких 90-х "Как будет труп, тогда и вызывайте"
Труп никуда не уйдёт, но и это не факт. Анон плз.
Начну свой рассказ с того, что у меня сейчас очень и очень горит.
Почему горит? Сейчас поясню.
Давайте поговорим о времени. 18 минут, ровно столько времени понадобилось "долбоебам на приусах" (зачеркнуто) новой полиции, что бы приехать на крайне срочный вызов о нападении хуйлана с собакой на девушку, при условии что пешая прогулка в свободном темпе к участку занимает от силы 5 минут.
Давайте поразмыслим. Много ли времени нужно на то, что бы ограбить кого-то? Как по мне - это дело нескольких минут. Сколько нужно времени что бы изнасиловать кого-то? Понятия не имею, но если очертить это как сам акт ебли, то скорее всего минут 10. (Сужу не по себе, а чисто прикинул) теперь вопрос на миллион, почему при всех этих тренингах, вливании средств, новых тачках, на весь мир рассказанная реформа НИХУЯШЕНЬКИ не работает?
У меня лютейше горит от того, что за что не возьмись, все через жопу. Я не всепропальщик и не занимаюсь популизмом. Просто мне обидно, что в Америке полиция приезжает за полторы минуты а у нас за 18, при условии что участок под боком. Есть плюс, они таки приехали, тут красавцы, поклон и уважуха, но есть одно но. Пока они приехали все, и нападавший и потерпевшая ушли, я более чем скажу. Такси приехало раньше! Вот это лол, вот это кек.
К концу моего гневного высера я немного подостыл, но только теперь мне стал ясен смысл слов сказанных ментом, в далёких 90-х "Как будет труп, тогда и вызывайте"
Труп никуда не уйдёт, но и это не факт. Анон плз.
Сьогодні Україна відзначає свій 25 рік незалежності. За цей період наша країна змінилася, але все ж не відірвалася від тяжкої спадщини радянскього режиму. Хтось ностальгує за ковабасою по 2.20 та морозивом за 10 копійок і бачить у незалежності лише негатив, а хтось розуміє, що Україна має всі шанси на гідне самостійне життя і докладає усіх зусиль, аби це стало реальністю.
Команда Українського Наступу підготувала для вас серію пізнавальних постів, де ви зможете дізнатися про те, як змінювалась ситуація в нашій країні за 25 років незалежності.
Перший запис буде присвячено деяким змінам у економіці.
Станом на кінець 1980-х — початок 1990-х років УРСР мала найпотужніший економічний потенціал серед усії республік Радянсьокого Союзу. Україна на той час виробляла:
1 тонну зерна на душу населення
1 тонну цукрового буряка на душу населення (виробництво цукру було в 4 рази вище, ніж в США, при цьому щороку з України вивозилося 4 млн тонн цукру за ціною на міжнародному ринку 340$/тонна)
близько 3 тонн товарного вугілля на душу населення
2100 кг заліної руди на душу населення
300 млрд кіловатт-годин (теплові електростанції — 68%, атомні — 25%)
Потреби України у мінеральній сировині задовольнялись на такому рівні:
флюси — 110%
титанова руда — 140%
марганцева руда — 165%
самородна сірка — 200%
ртуть — 150%
графіт — 700%
При цьому не треба забувати, що велика частина продукції йшла на підтримку "дружніх" країна і близько 25% потенціалу працювало на ВПК, що згодом зіграло неабияку роль у пострадянському економічному житті України.
26 грудня 1991 року Рада Республік Верховної Ради СРСР прийняла декларацію про припинення існування СРСР. Розпад Радянського Союзу, поява на його руїнах незалежних держав, порушення економічних зв'язків між підприємствами та організаціями, руйнацією спільного ринку товарів і послуг, введення митних кордонів та національних валют негативно вплинули на стан українського господарства.
У січні 1992 року було введено нову валюту — купоно-карбованці.
Нажаль, на стан економіки також вплинуло те, що дієві реформи почалися лише у 1994 році після катастрофічного спаду промисловості та гіперінфляції. Крім того за 3 роки було помічено різкий ріст зовнішнього боргу та загальна запущенність соціальної та промислової сфери.
Також у 90-ті роки відбувся процес злиття влади і бізнесу в єдину систему та появу так званих "червоних директорів" — людей, які встановлювали особистий контроль над підприємствами, які знаходилися у державній власності. Ці "керівники" отримували неабиякі дотації і пільги задля виконання держзамовлень, але на справі це перетворювалося у особисте збагачення. Одним із найприбутковіших секторів збагачення таких бізнес-груп були операції купівлі-продажу енергоносіїв. Першою людиною, хто поставив на рейки систему переплетіння фінансово-економічних груп та виконавчої влади став прем'єр-міністр Павло Лазаренко. Після його конфлікту з Кучмою та його відставки, президент взяв під свій контроль більшість фінансово-економічних кланів, забезпечивши їх податковими пільгами, збільшенням активів через адресну приватизацію, доступом до дешевих енергоносіїв.
У результаті процесу злиття влади та бізнесу в єдина ціле утворився такий феномен, як олігарх.
На початку нульових, скориставшись попитом на продукції чорної металургії у світі, українські металургійні підприємства змогли збільшити обсяги продукції на експорт.
В 2001—2007 роках українська економіка показувала високі темпи росту
5 лютого 2008 року Україна членом Світової організації торгівлі.
Світова економічна криза, яка почалася у 2008 році значно вплинула на Україну та призвела до чергового ускладнення економічної та політичної ситуації.
Станом на кінець 2009 року ВВП країни впав на 14.8%, що виявився одним з найгірших показників у світі. За цей же рік промислове виробництво впало на 50%.
Команда Українського Наступу підготувала для вас серію пізнавальних постів, де ви зможете дізнатися про те, як змінювалась ситуація в нашій країні за 25 років незалежності.
Перший запис буде присвячено деяким змінам у економіці.
Станом на кінець 1980-х — початок 1990-х років УРСР мала найпотужніший економічний потенціал серед усії республік Радянсьокого Союзу. Україна на той час виробляла:
1 тонну зерна на душу населення
1 тонну цукрового буряка на душу населення (виробництво цукру було в 4 рази вище, ніж в США, при цьому щороку з України вивозилося 4 млн тонн цукру за ціною на міжнародному ринку 340$/тонна)
близько 3 тонн товарного вугілля на душу населення
2100 кг заліної руди на душу населення
300 млрд кіловатт-годин (теплові електростанції — 68%, атомні — 25%)
Потреби України у мінеральній сировині задовольнялись на такому рівні:
флюси — 110%
титанова руда — 140%
марганцева руда — 165%
самородна сірка — 200%
ртуть — 150%
графіт — 700%
При цьому не треба забувати, що велика частина продукції йшла на підтримку "дружніх" країна і близько 25% потенціалу працювало на ВПК, що згодом зіграло неабияку роль у пострадянському економічному житті України.
26 грудня 1991 року Рада Республік Верховної Ради СРСР прийняла декларацію про припинення існування СРСР. Розпад Радянського Союзу, поява на його руїнах незалежних держав, порушення економічних зв'язків між підприємствами та організаціями, руйнацією спільного ринку товарів і послуг, введення митних кордонів та національних валют негативно вплинули на стан українського господарства.
У січні 1992 року було введено нову валюту — купоно-карбованці.
Нажаль, на стан економіки також вплинуло те, що дієві реформи почалися лише у 1994 році після катастрофічного спаду промисловості та гіперінфляції. Крім того за 3 роки було помічено різкий ріст зовнішнього боргу та загальна запущенність соціальної та промислової сфери.
Також у 90-ті роки відбувся процес злиття влади і бізнесу в єдину систему та появу так званих "червоних директорів" — людей, які встановлювали особистий контроль над підприємствами, які знаходилися у державній власності. Ці "керівники" отримували неабиякі дотації і пільги задля виконання держзамовлень, але на справі це перетворювалося у особисте збагачення. Одним із найприбутковіших секторів збагачення таких бізнес-груп були операції купівлі-продажу енергоносіїв. Першою людиною, хто поставив на рейки систему переплетіння фінансово-економічних груп та виконавчої влади став прем'єр-міністр Павло Лазаренко. Після його конфлікту з Кучмою та його відставки, президент взяв під свій контроль більшість фінансово-економічних кланів, забезпечивши їх податковими пільгами, збільшенням активів через адресну приватизацію, доступом до дешевих енергоносіїв.
У результаті процесу злиття влади та бізнесу в єдина ціле утворився такий феномен, як олігарх.
На початку нульових, скориставшись попитом на продукції чорної металургії у світі, українські металургійні підприємства змогли збільшити обсяги продукції на експорт.
В 2001—2007 роках українська економіка показувала високі темпи росту
5 лютого 2008 року Україна членом Світової організації торгівлі.
Світова економічна криза, яка почалася у 2008 році значно вплинула на Україну та призвела до чергового ускладнення економічної та політичної ситуації.
Станом на кінець 2009 року ВВП країни впав на 14.8%, що виявився одним з найгірших показників у світі. За цей же рік промислове виробництво впало на 50%.
Після обрання Януковича президентом, Україна почала зближуватися з Росією, були прийняті закони про позаблоковий статус держави, був підписаний Договір про створення Зони вільної торгівлі СНД, але загальний курс залишався в бік Європи.
З 2012 по 2015 рік в країні відбувалося постійне зниження ВВП.
30 березня 2012 року відбулося парафування Згоди про асоціацію з ЄС, але вже восени 2013 року процес підготовки підпису згоди було зупинено з боку укрїнської влади.
Після початку бойових дій на сході та розриву більшості економічних зв'язків з Росією, українська економіка знову увійшла в кризовий період.
16 вересня 2014 все ж відбулося підписання Договору про асоціацію України та ЄС.
З 2012 по 2015 рік в країні відбувалося постійне зниження ВВП.
30 березня 2012 року відбулося парафування Згоди про асоціацію з ЄС, але вже восени 2013 року процес підготовки підпису згоди було зупинено з боку укрїнської влади.
Після початку бойових дій на сході та розриву більшості економічних зв'язків з Росією, українська економіка знову увійшла в кризовий період.
16 вересня 2014 все ж відбулося підписання Договору про асоціацію України та ЄС.