Наша пісня гарна й нова, починаєм її знову...знову...знову.

«62% українців вважають, що для швидкого післявоєнного відновлення уряд має знизити податки, щоб підприємці швидше створювали робочі місця»

https://t.me/vox_ukraine/1080

Спробую наскільки це можливо коротко і схоластично: чи стимулюватимуть низькі податки відновлення – скоріше ні, але точно ми не знаємо.

Аргумент «за», який базується на анекдотичному, але цілком ймовірному прикладі. Побачив у коментарях під постом Держексперта.

Економічному агенту потрібні гроші для реінвестування. Чим менше будуть ставки податків, тим скоріше він зможе накопичити необхідні кошти, а отже таким чином інтенсифікуєця економічний ріст.

В цілому, це може спрацювати для малого та мікро-бізнесу: роздрібних торговців (спекулятивного капіталу), невеликих фірм у сфері виробництва і тд. Подібне стимулювання може існувати у вигляді окремих податкових пільг, але для конкретного ДиЗаЙнУ цього потрібно проводити розрахунки (про що ще скажу в наступному пості).

Великі та середні підприємства (ось актуальна класифікація від 2018 року) дають близько половини українського ВВП (можете зайти на Держстат і перерахувати самі). От вже для їх суттєвого зростання, одного лише реінвестування в наближчі десятиліття буде зовсім недостатньо. Тут потрібно залучати прямі іноземні інвестиції.

А оце вже хочеться зафіксувати раз і назавжди (однак, впевнений, що доведеться повторювати знову і знову): актуальне податкове навантаження в Україні не є перешкодою для ПІІ. В основні ТОП-10 перешкод для них (за даними опитування іноземних інвесторів EBA) податки не входять.

Подібні речі згадували усі кому не лінь: і Павло Шеремета, і Vox (неодноразово, проте одне посилання залишу), Конкретика, та навіть ваш покірний слуга у лонгріді про податки ще у 2020 році.

Накінець для продовження: розрахунки > ідеологізований «ліберальний» дискурс.

Отже, продовжимо. Рахувати потрібно не тільки позитивні ефекти від податкових стимулювань, а й втрати. Тобто мова йде моделювання можливих наслідки дефіциту державного бюджету, викликаного тими чи іншими фіскальними стимулюваннями.

Ось ще влітку заступник голови ОП Ростислав Шурма, вкинув у публіку ідею про податкову реформу «10-10-10», яку в ОП «розробили» разом з Михайлом Кухарем(!) та Co. В межах цього планується знизити ставку ПДВ, податок на прибуток та податок на доходи фізосіб (ПДФО) до 10%.

Ось нещодавно, в Шурма завив, що представники ЄС не проти реформи, якщо українська влада скасує всі пільги зі сплати ПДВ, які діють зараз (завжди було цікаво, що у кулуарних розмовах кажуть євробюрократи на такі чергові «продумані» ідеї).

Балачок було багато, розрахунків мало. Ніхто, ще раз наголошую, ніхто з ініціаторів не представив ніякого бачення того, як буде покриватися дефіцит бюджету внаслідок цієї реформи. А знаєте чому? Тому що для цього треба не язиком тріпати, а займатися складними економетричними обрахунками: будувати моделі там, стовбці в екселі заповнювати, ну оце от все чим займаються справжні економісти, а не пройдисвіти та інфоцигани вроді Кухаря.

От ми недавно з колегами-одногрупниками думали взятися щось порахувати на цю тему для НАУКОВОЇ (science) конференції з фінансів у Могилянців. Потрібно було:
• на основі відносно вільного від шоків року вирахувати значення коефіцієнта кожного з цих трьох податків у структурі дохідної частини бюджету
• на основі цього побудувати модель зменшення цих надходжень та перекинути «звільнені» від оподаткування кошти або на споживання, або на реінвестування
• вже на основі цього вирахувати новий розмір дефіциту держборгу
• якимось чином (взагалі досі не уявляю як) імплементувати отримані дані на сучасність
• придумати яким чином покривати утворений дефіцит та спрогнозувати можливі наслідки

Звійсно, дружньо почесавши свої голови, ми кинули цю затію бо ми також ліниві балаболи, бо це завдання, яке можуть виконати не для три undergraduate BCS студента за три тижні до дедлайну, а для як мінімум команди освічених професіоналів-економістів з аналітичного центру, по типу ЦЕС, за декілька місяців.

І, взагалі, до чого це все. Вся проблема в дискурсі. Всякого роду «просвітницькі» ініціативи створюють враження знання у людей, котрі цього знання не мають. Це справедливо і для економіки. Звідси і ростуть ноги у прихильників неоліберальних ініціатив, котрі вам будуть тикати кривою Лаффера, допоки ви не погодитесь. А якщо не погодитесь – значить комуніст.

Немає ніяких економічних законів в дусі «зменшення податків не- чи дорівнює автоматичному зростанню». Існує тільки проблема, мета, і неймовірно складний процес еконаналізу як цієї мети досягти.

доброго вечора ми з ґрифіндору😎😎 пес Іклань їбаш їх блядь😈😈🤙 дурмстернзький военний корабль иди нахуй🖕🖕👹 аврор😏 батько наш ґодрик💪 привид алеї діаґон✈️✈️ 💥 514 маєток мелфоя 🤢 Слизерин 🤣🤣 Заспокійливе зілля 🍉 дамблдорівський контрнаступ🇺🇦🇺🇦 За 2-3 тижні😎🤙 бандеротестрал 👹крейсер Слізерін💩🤮 ельфи-домовики вкрали дементора😈🤣🤣💪 🍉База🍉 фелікс-феліціс тобі брате🥰🥰 єбейший прільот перуанського порошку миттєвої темряви🔥🔥🔥 зіллєнюхи🖕 горить палає міністерство магії💪💥 допоможе Орден Фенікса🤙 🤒❤️ а я вам покажу откуда на Азкабан готовилось нападение🤮🤮 античистокровні🥰 лабораторії клонуванння в кімнаті на вимогу🤣 гіпогрифи 🤣🤣боже яке конфунднуте🤭 а ми з площі Ґримо 🥰🥰 чимось можемо 😅труха гнила шоколадна жабка🖕🖕🤮

@privatnamemarnya