На днях уряд опублікував меморандум взаєморозуміння з МВФ. Частинами цей документ розглянули всі кому не лінь, побачивши там і збільшення податків і зменшення зарплат бюджетникам і що завгодно. Але насправді це лише фрагменти цілої картини, що представлена в меморандумі. І вивчати його варто цілком, а не окремими невеличкими дозами.

Чому це важливий документ? Фінансування МВФ супроводжує Україну майже всю її історію і війна не стала виключенням. Співпраця дає українському уряду гроші для стабілізації бюджету та національної валюти і є сигналом для інших кредиторів (в першу чергу – для інших країн) щодо правильності шляху, якого дотримується національний уряд. Це важливо і для допомоги з ЄС, США та інших інституцій на кшталт Світового банку – успішна співпраця з МВФ є запорукою успішної співпраці з усіма іншими. За наступний рік Україна планує залучити рекордний обсяг допомоги і хороші стосунки з МВФ для нас дуже важливі.

Але допомога не дається безкоштовно. МВФ завжди має однакові цілі – забезпечення фіскальної стабільності та стабільності платіжного балансу країни, що в решті решт, призводить до макроекономічної стабільності та дозволяє уряду ефективно проводити політику щодо економічного зростання. Кожна країна, що сподівається на довгу і плідну співпрацю з МВФ, має ставити собі за цілі все те саме і тоді співпраця буде і буде результативною. Як показала практика України за останній рік, ці підходи не змінюються навіть для воюючих країн.

Для досягнення макроекономічної стабільності, уряд має дотримуватися певної економічної політики. І меморандум – це один зі способів уряду взяти на себе зобов’язання щодо дотримання цілей фіскальної стабільності та стабільності платіжного балансу і детально роз’яснити, яких конкретно буде вжито заходів для досягнення цих цілей. Саме тому меморандум важливий – він є маяком для всіх економічних агентів стосовно того, що уряд буде робити найближчим часом.

Новий меморандум має декілька частин – Економічний прогноз; Податково-бюджетна політика; Фінансування бюджету; Грошово-кредитна і валютно-курсова політика; Фінансовий сектор; Корпоративне управління, боротьба з корупцією та прозорість; Реалізація програми та її моніторинг. Ми розглянемо ключові з них і спробуємо дізнатися, що ж запланував український уряд на наступний рік.

Економічний прогноз. Уряд розраховує, що наступного року економіка зростатиме щонайменше на 1%, а інфляція зменшиться з 30% до 22.5% в порівнянні з цим роком. Окрім цього, уряд очікує, що вплив російського енергетичного терору на українську економіку обмежиться лише першим кварталом, після цього його ефекти стануть незначними. Більше того, дозволяється певний оптимізм – якщо військові дії і далі будуть обмежені в конкретних регіонах, допомога надходитиме вчасно і ППО працюватиме ще краще, нічого нас не вбереже від зростання на 3-4% в порівнянні з 2022 роком.

Податково-бюджетна політика. В 2022 році уряд стикнувся з двома речами, що здаються повністю протилежними – війна суттєво зменшила доходи бюджету і саме війна потребувала суттєвого збільшення державних витрат. Ця політика призвела до великого дефіциту бюджету, який попри масштабну допомогу від міжнародних партнерів, сягнув 400 млрд грн. Більшість дефіциту була покрита емісією від НБУ.

Наступний рік обіцяє бути простішим. Економічне відновлення сприятиме зростанню державних доходів. Уряд почне поступову відміну пільг, запроваджених на початку військового стану і також спробує скоротити окремі статті видатків, зокрема і через зменшення витрат на зарплати працівникам державного сектору. Але значних скорочень очікувати не варто – соціальні витрати, військові витрати і витрати на відновлення енергетики та інфраструктури в цілому уряд планує залишити в пріоритеті. Окрім цього, уряд обіцяє продовжувати реформу податкової системи, направлену на збільшення прозорості та надходжень до державного бюджету.

[1|2]

Фінансування бюджету. Вищезазначена бюджетна політика уряду на наступний рік призведе до того ж, до чого вона призвела в 2022 році – до великого дефіциту бюджету. Але якщо в цьому році уряд активно використовував «друкування грошей», то заради боротьби з інфляцією, в 2023 обіцяють не використовувати цей інструмент. Очікується, що казну фінансуватимуть за допомогою ОВДП (основними покупцями якого будуть українські банки) та міжнародні партнери.

Грошово-кредитна і валютно-курсова політика. Ключовими інструментами цього блоку були емісія коштів, фіксований курс та регулювання на валютному ринку та ставка НБУ. З першим ми розібралися в минулих розділах – емісію для фінансування бюджету більше не планують застосовувати. Зі ставкою також все більш менш зрозуміло – в документі ясно сказано, що її не переглядатимуть аж до 2024 року і вона залишатиметься на поточному рівні в 25%. Ключова аргументація для цього рішення – боротьба з інфляцією та збільшення привабливості активів в Україні.

З валютними обмеженнями все складніше. З однієї сторони – обмеження, які запровадив уряд, дозволили підтримувати достатній рівень резервів та не призвели до катастрофічного падіння гривні по відношенню до іноземних валют. З іншої сторони – обмеження не сприяють економічному розвитку, що прямо заявляється в меморандумі. Тому в 2023 році НБУ обіцяє в режимі реального часу відстежувати ефективність обмежувальних заходів та впливати на ринок таким чином, щоб досягати одночасно і макроекономічної стабільності і економічного розвитку.

Інші дві частини – фінансовий сектор та боротьба з корупцією концентруються, або на технічних деталях функціонування фінансової системи (нормативи банків та фінансова звітність), або декілька разів повторюють важливість незалежних наглядових рад на державних підприємствах. Окрім цього, окремим пунктом прописане функціонування незалежних антикорупційних інституцій, їх реформування та забезпечення їх безперебійної та політично-незалежної роботи. Хотілося би в це вірити, але побачимо, що покаже практика.

Зазначене в меморандумі автоматично не стає виконаним. Всі дії, які там описані (а з самим меморандумом радимо ознайомитися) до виконання урядом залишаються лише намірами. Але сам по собі меморандум – дуже хороший знак. З ним підтримка бюджету міжнародними партнерами стане системною і інвестори будуть більше впевнені у нашому уряді. Завдяки таким речам, 2023 рік обіцяє бути хоч і не менш складним, але більш передбачуваним – що, в кінці кінців, дозволить нам краще проявляти себе і на фронтах.

[2|2]

Наступ рекомендує підписатись на Державне Бюро Мемів і отримувати оригінальні приколи без нахрюків з достовірного джерела

Вічному польоту рік кста

Пані та панове.
Наші співвітчизники у прифронтовій зоні сильно потерпають.
Часто вони не мають змоги сплатити за комунальні послуги.
Тож просимо підписати цю петицію, яка звертає увагу на цю проблему.
https://petition.president.gov.ua/petition/167818?fbclid=PAAaZHxPeK0TnDXT5e_3-aTY8bi2Di-ULELZgDuPWnxfRCRYB4oeSE7Ex637U

Ор

Єбєйший зроз

Вираховував по кольоровій гамі прапорів🤯

Ви тільки уявіть цю ситуацію… 🤯

Товаріщ Сталін, проізошла чудовіщная ашибка...

Ситуація станом на ранок 28 грудня.

🚀 Протягом минулої доби противник завдав ракетного удару та здійснив 33 обстріли з реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільних об’єктах міста Херсон.

🛡️ Наші воїни відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Площанка і Червонопопівка Луганської області та Спірне, Яковлівка, Соледар, Бахмутське, Підгородне, Бахмут, Андріївка, Кліщіївка, Авдіївка, Водяне, Мар’їнка, Побєда і Золота Нива на Донеччині.

🔻 На Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках обстановка залишається стабільною, ознак формування наступальних угруповань не виявлено.

🔻 На Сіверському та Слобожанському напрямках обстрілів зазнали райони населених пунктів Мефедівка, Товстодубове та Вовківка Сумської області, а також Глибоке, Стариця, Огірцеве і Вовчанськ на Харківщині.

🔻 На Куп’янському напрямку ворог обстріляв райони населених пунктів Новомлинськ, Тавільжанка, Дворічне, Куп’янськ, Табаївка, Крохмальне, Берестове і Першотравневе Харківської області та Новоселівське, Стельмахівка і Коломийчиха - Луганської.

🔻 На Лиманському напрямку вогневого впливу зазнали Площанка і Діброва Луганської області, а також Ямполівка, Торське та Григорівка на Донеччині.

🔻 На Бахмутському напрямку обстріляно райони населених пунктів Спірне, Берестове, Білогорівка, Соледар, Підгородне, Бахмут, Часів Яр, Опитне, Ступочки, Кліщіївка, Андріївка, Біла Гора, Олександро-Шультине, Курдюмівка, Озарянівка, Майорськ та Нью-Йорк Донецької області.

🔻 На Авдіївському напрямку ворог стріляв по районах Водяного, Первомайського, Мар’їнки та Новомихайлівки на Донеччині.

🔻 На Новопавлівському напрямку вогневого ураження зазнали Вугледар, Новоукраїнка, Пречистівка, Золота Нива, Времівка та Велика Новосілка Донецької області.

🔻 На Запорізькому напрямку обстріли з танків та реактивної артилерії зафіксовано в районах населених пунктів Темирівка, Ольгівське, Полтавка, Малинівка, Дорожнянка, Білогір’я, Мала Токмачка, Новоданилівка, Новоандріївка, Щербаки, Кам’янське та Плавні Запорізької області.

🔻 На Херсонському напрямку противник продовжує мінометні та артилерійські обстріли населених пунктів вздовж правого берега річки Дніпро. Зокрема постраждали Червоногригорівка Дніпропетровської області; Антонівка - Херсонської та місто Херсон. Є постраждалі серед цивільного населення.

😵‍💫 У тимчасово окупованому Севастополі загарбники активізували агітацію щодо вступу на військову службу за контрактом до збройних сил російської федерації.

🔷 26 грудня, в результаті нашого вогневого ураження позицій противника в районі Чаплинки Херсонської області, втрати окупантів склали близько 50 військовослужбовців загиблими.

🔷 Українські ракетники і артилеристи за минулу добу уразили пункт управління, 7 районів зосередження живої сили та військової техніки, 2 склади боєприпасів, а також важливий військовий об’єкт окупантів.