Ексглава ЦРУ, чотиризірковий генерал Девід Петреус дав знати про можливі контури американської відповіді на застосування тактичної ядерної зброї РФ в Україні. Петреус зазначив, що у такому разі США можуть знищити усі конвенційні засоби Російської армії в Україні, окупованому Криму та повністю знищити Чорноморський флот РФ.

У тому що Петреус лише «відставник» немає нічого проблемного. США зберігають свою класичну лінію «стратегічної невизначеності» у комунікації офіційних осіб, аби РФ не мала чіткої можливості прорахувати гарантовану точну відповідь на застосування ЯЗ, відповідно окреслити ціну її застосування для себе як не досить високу і використати. Комунікація ж від «колишніх» завжди грає велику роль у таких психологічних іграх, адже дає уявлення про рамки допустимого. Показово і те, як відповідь Петреуса з цієї теми сильно перегукується з подібними ремарками генерала Бена Ходжеса. Застосування ЯЗ перевертає дошку гри докорінно, і навіть конвенційний удар нанесений руками США є джерелом великої ганьби і страху для РФ.

Розповіді про те що Пиня лише маніяк і схиблений дідок, звісно, час від часу мають місце у західному просторі. Але найчастіше ними аргументують саме вуальовані заклики домовлятися із РФ, які зовсім не завжди озвучуються тими хто публічно декларував свою позицію як проросійську раніше.

Показово і те, як сьогодні Пєсков відповідаючи на питання журналістів «звузив» тему застосування ЯЗ росіянами назад, до меж офіційної ядерної доктрини РФ. Там ЯЗ може застосовуватися лише у випадку ядерної війни або ж серйозної загрози існуванню РФ як держави і це показово контрастує із заявами Путіна, зробленими напередодні церемонії анексії, про «захищатимемо усіма засобами».

Окрім того, Петреус досить добре і активно відстежував тренди, які і мені самому потрапляли в активне поле зору. В березні 2019 року він опублікував у Washington post текст про застосування корупційних інструментів як зброї автократій, передусім розуміючи під ними РФ. Мова йшла про явище, яке в 2020му році підхоплять ряд аналітиків - Філіпп Зеліков, Ерік Едельман, Крістофер Гаррісон і Селеста Уорд Гвентер, що опублікували про неї матеріал на Foreign policy. Я особисто почав розробляти цю тему, в значній мірі з опорою на їх методологію, адже в своєму матеріалі вони якнайбільш яскраво у якості прикладу подали саме українсько-російську історію із групою Деркача-Джуліані-Кулика-Теліженка. В 2021 році з цієї теми очолюваний мною Центр політичних студій «Доктрина» встиг презентувати тематичну аналітичну записку.

Війна набрала нових обертів, і ми лише додатково переконались, наскільки була раціональною завчасно вибудувана аналітична конструкція оцінки цього явища. В значній мірі фігуранти гучних нібито «суто політичних» і «суто корупційних» скандалів стали фігурантами російської мережі прихованого впливу в Україні, яка здійснювала безпосередню участь у сприянні захопленню влади росіянами, зокрема через контроль над українськими АЕС.

Як там на шевронах у серйозних дядь сказано? «Мудрий панує над зірками». Так отож. Передбачити наступні великі кроки противника можна лише регулярно тримаючи руку на пульсі його дрібних і повсякденних кроків, які не помічаються загалом через дрібність і повсякденність, в яку їх загортають навмисно.