5/11

Мінфін не сидить на місці. Покривати дефіцит між доходами та видатками (який сам мінфін оцінює в 5 млрд на місяць) допомагають міжнародні партнери, НБУ та військові облігації. При цьому міжнародні партнери дуже сильно відстають від наших потреб і більшість покривається за рахунок власних сил. Чучхе, звісно, дуже базована ідеологія, але надовго нас не вистачить. Друк грошей від НБУ не проходить безслідно, військові облігації рано чи пізно теж вичерпають свій потенціал. Зараз надходять сигнали щодо того, що потік коштів для нас буде сталим і його вистачатиме для покриття всіх наших потреб. Але цих сигналів недостатньо, щоб бути абсолютно впевненими в тому, що грошей точно вистачатиме.

6/11

Варто розуміти, що у нас немає можливості самостійно збільшити надходження до бюджету. Плани Марченка щодо збільшення податків не мають ніякого сенсу. Зменшення надходжень відбулося не через занизькі ставки, а саме через крах економіки та війну. На зменшення найбільше вплинуло падіння купівельної спроможності, блокада портів та, власне, бойові дії. Яку зараз ставку податку не став - надходження суттєво не зміняться.

Плани по націоналізації також виглядають дивно. Україна - не автаркічна країна часів Другої світової. Ті країни за рахунок відмежування від міжнародної торгівлі мали можливість самостійно обслуговувати більшість державного та споживчого попиту. Націоналізація там мала сенс, якщо приватні компанії не задовольняли попит так, як треба було державі. В Україні, де конкретна ніша у міжнародному поділі праці давно зайнята, а будівництво патронного заводу за 7 років є неможливою задачею, ніяка націоналізація не допоможе.

7/11
Більш реальною виглядає можливість порізати видатки. Або просто не платити їх. Це дуже сильно ускладнить проблему бідності в Україні - зменшення ділової активності "вішає" на шию держави всіх переселенців та тих, хто втратив роботу від війни. Не платити їм означає суттєво погіршити їх стан, це залишить великі проблеми нам у спадок від війни. Окрім цього, немає можливості різати і "соціальні видатки" - ще до війни абсолютна більшість цих видатків це дофінансування Пенсійного фонду. Зараз, враховуючи ділові настрої і, як наслідок, надходження по ЄСВ, дефіцит ПФ буде ще більшим і виділяти на нього треба буде ще більше коштів.
Про катастрофічні наслідки урізання коштів для оборонної сфери сенсу мені писати ніякого немає.

8/11
Війна це не час приємностей на кшталт бензину всім і без черги. Хоча Україна і не переживає тотальну мобілізацію, з залученням абсолютно всіх в армію і на заводи, не варто очікувати від економіки такого ж життя, як в часи без війни. Нас попереду можуть очікувати будь-які сценарії - від вищезазначеного бензину по талонах, до фіксованих цін на окремі категорії їжі і ще більше зростання цін на абсолютно усі товари. Будьте до них готовими.
Згодом напишу про план Маршалла та післявоєнне відновлення.

9/11

Я тут продовжую трохи збирати дані по видаткам в березні, тому ось невелике доповнення до минулих постів. На малюнку ви бачите видатки державного бюджету суто за березень місяць, за 2021 та 2022 роки. Як ви можете побачити, видатки на оборону зросли п'ятикратно, а всі інші поступилися місцем. При цьому, самі видатки за березень в 2021 році були на 88 млрд гривень менші. Тобто, насправді витрати на оборону зросли більше, ніж в 5 разів в порівняні з минулим роком.

Але що цікаво - не зменшилися витрати на соціальний захист.

10/11

На цьому фоні відбувається комічна річ. Всі надходження від податків просіли на неймовірні цифри. Найбільша частина доходів - ПДВ з імпорту просіла на 74%, інші податки на +- такому ж рівні.

Але не надходження по ЄСВ. Вони - не впали в порівнянні з минулим роком і не відстають від планових показників так сильно, як всі інші доходи держави.

Справа полягає в тому, що зростання оборонного бюджету включає в себе суттєве зростання зарплат військових та появу ТРОшників. Всі вони працевлаштовані легально. Вони чесно отримують гроші і платять з них податки. Саме тому доходи від ЄСВ не просідають, а держава може виконувати левову частку своїх зобов’язань по соціальним видаткам самостійно. Через це почувають себе не так погано і доходи місцевих бюджетів – частина податку на доходи фізичних осіб залишається їм.

11/11

Не забувайте, хто є справжнім платником податків. Не впадайте у колективний маразм, де особам, які отримують валютну зарплату і під час війни розводять зраду з "прихованим оподаткуванням від НБУ", співчуває левова частка людей. Відкриваючи структуру надходжень по податку з доходу фізичних осіб (як на картинці) чи список топ-платників серед компаній, прогресивної частини населення ви там не побачите. Там все буде більш традиційно - військові, держслужбовці, енергетика, природні монополії, обробна промисловість. Ось на цих людях і галузях стоїть економіка і сьогодні.