24.02
5 ранку: ракетні удари по Харкову.
6 ранку: командир Фрайкору Георгій Тарасенко отримує зброю в УСБУ Харківської області для патріотів, які готові обороняти місто.
13 година: з цією зброєю зайняті позиції на півночі міста.

27.02
Завдяки їй знищується колона російського спецназу, яка увірвалася в Харків та зайняла 134 школу, що розташована за вулицею Шевченка. Якби їм вдалося в ній закріпитися, то один з основних автомобільних шляхопроводів на Салтівку був би перекритий, тобто доставляти підмогу, боєприпаси і поранених було б набагато важче, й сьогодні б точилися бої в межі міста з окупованими північними районами.
І це тільки перші дні війни.

Служба безпеки України була одним із небагатьох органів, який зберіг дієздатність, і в якому можна було отримувати оперативну інформацію про те, що відбувається. СБУ в суцільному хаосі налагоджувала комунікацію «всіх з усіма», щоб запобігти дружньому вогню і створити можливість для грамотної оборони міста - для чого створила в перші дні на своїй базі координаційний центр; створювала і узгоджувала плани ліній оборони Харкова, відповідно до яких розгорталися позиції та утворювалася фортифікація міста.

Дякуємо Роману Дудіну за те, що залишився в місті і продовжував працювати, не побоявся і видав патріотам зброю в той час, як усі військкомати закрилися. Дякуємо, що допоміг з вивозом наших сімей і близьких, щоб ми могли не турбуватися про їхню безпеку і зосередитися на обороні міста.

Ті, хто захищав Харків, Ваш внесок та внесок вашої команди в захист Харкова знають і не забудуть про нього.

Фото: ранок 24.02.2022, підрозділ комплектується для відправки на бойові позиції

Чого бояться Z-нелюди...

Рідкісної гидоти всі ці суб'єкти з РФ. На всіх рівнях… Заходять на територію іншої країни та масштабно знищують інфраструктуру, масово вбивають мирних громадян та навмисне зносять усі наші міста повністю. Називають це огидним і брехливим терміном «спеціальна військова операція». Застосовують в Україні всі види важкої артилерії, важкі вогнемети, реактивні системи залпового вогню, важкі авіаційні бомби та крилаті ракети різних модифікацій із дальністю понад 1000 км.

Іще раз по складах: істоти з російськими паспортами заходять до суверенної України й випалюють тут усе підряд усіма видами неядерної зброї. Хоча через своє вроджене боягузтво готові застосувати вже й «тактику», і «хімію». І абсолютно шизофренічно вважають, що мають на це право – вбивати всіма (наголошую – всіма) видами важкої зброї мирних людей у абсолютно суверенній іншій державі.

Але щойно стало відомо, що Україна все-таки отримає MLRS з нормальною дальністю дії (100+ км), росіяни відразу впали в істеричну істерику. Дикий вереск стоїть зараз над усім російським болотом: «Тільки не це! Тільки не давайте їм реактивні далекобійні системи! Тільки не зброя відплати!»… Що це означає? Лише одне. Росія здатна воювати виключно проти беззбройних мирних громадян і відразу ж «надзюрює» собі в штани, якщо опонент отримує рівноцінну зброю.

Висновок? Простіше нікуди. Два диких російських ґвалти: «скасуйте санкції!» і «на колінах благаємо: не давайте українцям MLRS!» – прямий доказ крайньої ефективності саме цих двох кроків...