Український Наступ | #УкрТг ∆
⚡️Голова МЗС Чехії закликав Сполучене Королівство і інших союзників розглянути можливість вислання російських дипломатів
Якщо хтось пропустив, Чехія вчора офіційно звинуватила спецслужби РФ в організації вибуху на військовому складі у Врбетицях у 2014 році, під час якого загинуло декілька осіб. У зв'язку з цим Чехія оголосила у міжнародний розшук двох громадян РФ — Петрова і Баширова, які, до речі, також є головними підозрюваними по справі Скрипаля.
На складі знаходилася, зокрема, зброя, яка мала бути передана Україні.
На складі знаходилася, зокрема, зброя, яка мала бути передана Україні.
Не так давно нам в Інстаграм надіслали доволі цікаве і складне питання, на яке ми вирішили дещо розлого відповісти. Далі пряма мова.
----------------------------------------------------------------
Яке ваше ставлення до приватизації після розпаду Радянського Союзу, та яка можливість, що передивляться її результати?
Теперішній олігархат та монополії в Україні сформований тією приватизацією та незаконними діями в 90ті, чи можливі, якісь дії для руйнування теперішніх монополій та створення вільного ринку?
Дякую за відповідь.
----------------------------------------------------------------
Отже, спробуємо потезово розібратись в цьому питанні.
Екстерналії української приватизації [1/3]
----------------------------------------------------------------
Яке ваше ставлення до приватизації після розпаду Радянського Союзу, та яка можливість, що передивляться її результати?
Теперішній олігархат та монополії в Україні сформований тією приватизацією та незаконними діями в 90ті, чи можливі, якісь дії для руйнування теперішніх монополій та створення вільного ринку?
Дякую за відповідь.
----------------------------------------------------------------
Отже, спробуємо потезово розібратись в цьому питанні.
Екстерналії української приватизації [1/3]
1. Відношення до приватизації
Приватизація залишається найбільш неоднозначною з усіх економічних реформ. Специфічне відношення населення до приватизації є характерною ознакою будь-якої країни, де вона відбувалася. Східна Європа (включаючи Україну) тут є особливим випадком, оскільки приватизація є одним з основних елементів політики посткомуністичної трансформації. І хоча її наслідки різні від країни до країни, загалом населення залишається незадоволеним з питань приватизації – через нечесний та корупційний шлях її проведення, а не через нелюбов до приватної власності.
2. Початкові умови України
Початкові умови для проведення зваженої економічної політики в Україні відразу після набуття нею незалежності були несприятливі. Оле Норґаард в своїй роботі «Економічні інституції та демократична реформа» визначає українську державу як одне з найбільш деформованих соціалістичним пануванням – більшою деформацією відзначалася тільки Білорусь. Підприємства України були монополістичними гігантами, звикли існувати в умовах м’яких бюджетних обмежень та перехресних субсидій, були повністю в державній власності та суттєво залежали від торгівлі з іншими підприємствами радянського союзу. Така економіка не може довго існувати без радянської надбудови та потребує швидкого реформування. Також варто зазначити, що багато інших країн соцблоку, наприклад Польша, почали реформуватись ще у 80х роках та не були навіть близько так інтегровані в економіку СРСР, як була УРСР.
3. Поведінка агента після приватизації
Ключовим елементом ефективності приватизації є поведінка економічних агентів після проведення приватизації.
Після приватизації економічний агент стикається з необхідністю швидко відшкодувати власні витрати на приватизацію та максимізувати прибуток шляхом налагодження діяльності підприємства або шляхом швидкої реалізації її активів.
Якщо власник обирає перший варіант, він стає перед основною проблемою – низькою продуктивністю підприємства. Для вирішення цієї проблеми він може обрати довільну комбінацію з наступних трьох шляхів:
- Збільшення інвестицій задля оновлення основних фондів;
- Зменшення обсягу робочої сили;
- Пошук рентного доходу.
В умовах майже нульових цін початкової приватизації (ціна, що сплатив новий власник в багато разів менша за ціну балансову вартість такого активу), слабкого розвитку фінансового сектору та специфіки нових власників, шлях додаткового інвестування новими власниками фактично ніколи не обирався. Зменшення обсягів робочої сили суттєво стримувалося жорсткістю ринку праці України. Водночас, інституційна слабкість держави призводила до зловживання норм новим власником і систематичної невиплати заробітної плати України. Пошук рентного доходу в умовах все тих же слабких інституцій призводив до корупції та паразитування на проблемах державного управління будь-яким шляхом. За умови, що власник обирає другий варіант, доля підприємства загальновідома і невтішна – від його основних засобів нічого не залишається.
Екстерналії української приватизації [2/3]
Приватизація залишається найбільш неоднозначною з усіх економічних реформ. Специфічне відношення населення до приватизації є характерною ознакою будь-якої країни, де вона відбувалася. Східна Європа (включаючи Україну) тут є особливим випадком, оскільки приватизація є одним з основних елементів політики посткомуністичної трансформації. І хоча її наслідки різні від країни до країни, загалом населення залишається незадоволеним з питань приватизації – через нечесний та корупційний шлях її проведення, а не через нелюбов до приватної власності.
2. Початкові умови України
Початкові умови для проведення зваженої економічної політики в Україні відразу після набуття нею незалежності були несприятливі. Оле Норґаард в своїй роботі «Економічні інституції та демократична реформа» визначає українську державу як одне з найбільш деформованих соціалістичним пануванням – більшою деформацією відзначалася тільки Білорусь. Підприємства України були монополістичними гігантами, звикли існувати в умовах м’яких бюджетних обмежень та перехресних субсидій, були повністю в державній власності та суттєво залежали від торгівлі з іншими підприємствами радянського союзу. Така економіка не може довго існувати без радянської надбудови та потребує швидкого реформування. Також варто зазначити, що багато інших країн соцблоку, наприклад Польша, почали реформуватись ще у 80х роках та не були навіть близько так інтегровані в економіку СРСР, як була УРСР.
3. Поведінка агента після приватизації
Ключовим елементом ефективності приватизації є поведінка економічних агентів після проведення приватизації.
Після приватизації економічний агент стикається з необхідністю швидко відшкодувати власні витрати на приватизацію та максимізувати прибуток шляхом налагодження діяльності підприємства або шляхом швидкої реалізації її активів.
Якщо власник обирає перший варіант, він стає перед основною проблемою – низькою продуктивністю підприємства. Для вирішення цієї проблеми він може обрати довільну комбінацію з наступних трьох шляхів:
- Збільшення інвестицій задля оновлення основних фондів;
- Зменшення обсягу робочої сили;
- Пошук рентного доходу.
В умовах майже нульових цін початкової приватизації (ціна, що сплатив новий власник в багато разів менша за ціну балансову вартість такого активу), слабкого розвитку фінансового сектору та специфіки нових власників, шлях додаткового інвестування новими власниками фактично ніколи не обирався. Зменшення обсягів робочої сили суттєво стримувалося жорсткістю ринку праці України. Водночас, інституційна слабкість держави призводила до зловживання норм новим власником і систематичної невиплати заробітної плати України. Пошук рентного доходу в умовах все тих же слабких інституцій призводив до корупції та паразитування на проблемах державного управління будь-яким шляхом. За умови, що власник обирає другий варіант, доля підприємства загальновідома і невтішна – від його основних засобів нічого не залишається.
Екстерналії української приватизації [2/3]
4. Проблеми реалізації
Початково приватизація відкладалася через високу державну зайнятість та орієнтацію на перезапуск економічних відносин з РФ як на національному так і на рівні окремих підприємств. Оскільки політика м’яких бюджетних обмежень не була відкликана, відкладання приватизації призвело до прискорення інфляції та додаткового накопичення державного боргу.
Фактична реалізація політики призвела до створення монополістичних об’єднань. Це відбулося через відсутність іноземної участі в процесі приватизації, фактичну відсутність фінансового сектору економіки в Україні та зацікавленість держави у збережені монополістичних форм організації. Монополістична та вертикальна форма організації суттєво спрощувала рентоорієнтовану поведінку, яка також заохочувалася державою. Окрім цього, така поведінка ставала фактично безальтернативною в умовах відсутності інвестицій та джерел капіталу. Скорочення персоналу при цьому відбувалося, але поступово.
В умовах стагнуючої державної спроможності, монополістичні об’єднання та їх кінцеві власники змогли досягти значного впливу на формування політики в Україні. Масштаб їх діяльності та важливість національної економіки призводили до постійного врахування їх рентоорієнтованості державою та подальшому сприянню такій поведінці.
Отже, виходячи із даних нам умов, можемо зробити висновок, що принципово краще провести приватизацію було б нереально. Значна деформація економіки, залежність від зовнішніх чинників та відсутність можливостей залучити серйозні інвестиції не дали нам змоги здійснити економічне чудо.
Результати невтішні, але маємо що маємо, як казав один із президентів України. Навряд ми можемо серйозно і комплексно "переглянути" результати приватизації. Скасування просто факту приватизації це постріл не в коліно, а в голову, націоналізація навряд призведе до хоч якогось хорошого результату, оскільки вона не вирішує кореня цієї проблеми. Загалом, одних із можливих інструментів вирішення є Антимонопольний комітет України, котрий треба реформувати аби він дійсно виконував свої функції. Втім, конкретні механізми боротьби з негативними наслідками приватизації тема є доволі обширна і за раз все викласти доволі важко, тому про це ми напишемо іншим разом.
----------------------------------------------------
Якщо у вас є власні питання, які ви хотіли б нам задати, то ви можете з нами зв'язатись в телеграмі через @proponuy_un_bot або ж в Інстаграмі написати ваше питання в дірект. Втім, прохаємо вас не надсилати нам просто спижжені меми, паразитувати на сторонніх меморобах як деякі трибуквенні канали ми не бажаємо.
Екстерналії української приватизації [3/3]
Початково приватизація відкладалася через високу державну зайнятість та орієнтацію на перезапуск економічних відносин з РФ як на національному так і на рівні окремих підприємств. Оскільки політика м’яких бюджетних обмежень не була відкликана, відкладання приватизації призвело до прискорення інфляції та додаткового накопичення державного боргу.
Фактична реалізація політики призвела до створення монополістичних об’єднань. Це відбулося через відсутність іноземної участі в процесі приватизації, фактичну відсутність фінансового сектору економіки в Україні та зацікавленість держави у збережені монополістичних форм організації. Монополістична та вертикальна форма організації суттєво спрощувала рентоорієнтовану поведінку, яка також заохочувалася державою. Окрім цього, така поведінка ставала фактично безальтернативною в умовах відсутності інвестицій та джерел капіталу. Скорочення персоналу при цьому відбувалося, але поступово.
В умовах стагнуючої державної спроможності, монополістичні об’єднання та їх кінцеві власники змогли досягти значного впливу на формування політики в Україні. Масштаб їх діяльності та важливість національної економіки призводили до постійного врахування їх рентоорієнтованості державою та подальшому сприянню такій поведінці.
Отже, виходячи із даних нам умов, можемо зробити висновок, що принципово краще провести приватизацію було б нереально. Значна деформація економіки, залежність від зовнішніх чинників та відсутність можливостей залучити серйозні інвестиції не дали нам змоги здійснити економічне чудо.
Результати невтішні, але маємо що маємо, як казав один із президентів України. Навряд ми можемо серйозно і комплексно "переглянути" результати приватизації. Скасування просто факту приватизації це постріл не в коліно, а в голову, націоналізація навряд призведе до хоч якогось хорошого результату, оскільки вона не вирішує кореня цієї проблеми. Загалом, одних із можливих інструментів вирішення є Антимонопольний комітет України, котрий треба реформувати аби він дійсно виконував свої функції. Втім, конкретні механізми боротьби з негативними наслідками приватизації тема є доволі обширна і за раз все викласти доволі важко, тому про це ми напишемо іншим разом.
----------------------------------------------------
Якщо у вас є власні питання, які ви хотіли б нам задати, то ви можете з нами зв'язатись в телеграмі через @proponuy_un_bot або ж в Інстаграмі написати ваше питання в дірект. Втім, прохаємо вас не надсилати нам просто спижжені меми, паразитувати на сторонніх меморобах як деякі трибуквенні канали ми не бажаємо.
Екстерналії української приватизації [3/3]
Американські журналісти-розслідувачі з Пітсбург-Пост Ґазет викрили нові деталі афер Коломойського
Згідно з даними видання, український олігарх на викрадені у вкладників Привату гроші придбав 13 металургійних заводів у США. Метою було відмивання грошей. На підприємствах кудрявого кофемана не дотримувалися норм безпеки праці та захисту довкілля. Більшість заводів було доведено до ручки. Зокрема, на фабриці Warren Steel 2010 року відбувся вибух. "Вони знищили життя багатьох людей" - коментує подію Браян Шафер, робітник, що зазнав поранень внаслідок аварії тепер змушений ходити з палицею. Цією ситуацією наразі займаються прокурори, а завод не працює. Наразі він виглядає не краще, ніж залишки промислового потенціалу Лисичанська.
Згідно з даними видання, український олігарх на викрадені у вкладників Привату гроші придбав 13 металургійних заводів у США. Метою було відмивання грошей. На підприємствах кудрявого кофемана не дотримувалися норм безпеки праці та захисту довкілля. Більшість заводів було доведено до ручки. Зокрема, на фабриці Warren Steel 2010 року відбувся вибух. "Вони знищили життя багатьох людей" - коментує подію Браян Шафер, робітник, що зазнав поранень внаслідок аварії тепер змушений ходити з палицею. Цією ситуацією наразі займаються прокурори, а завод не працює. Наразі він виглядає не краще, ніж залишки промислового потенціалу Лисичанська.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Арсен Барбарисович під час інспекції підрозділів МВС на лінії зіткнення також заявив про готовність українських збройних сил до успішної протидії РФ у разі відкритого нападу.
"В ході перевірки ми виявили необхідність ряду адміністративних рішень точки зору забезпечення, як матеріального, так і військово-технічного. Такі рішення ми приймемо на рівні Кабінету Міністрів та РНБО і будемо на 100% готові до виконання завдань. Починаючи з 2014 року – ми готуємось до наступу. Ми розраховуємо, що готовність вбереже нашу землю і наших солдат.
Національна гвардія, поліцейські сили, прикордонники та навіть рятувальники, які значною мірою готові до ліквідації наслідків у зонах конфлікту, демонструють високий рівень підготовки. І хочу, щоб агресор зрозумів, напад на Україну – не буде легкою прогулянкою, це будуть величезні втрати для того, хто вирішить зайти на нашу землю без нашої згоди", - сказав Аваков.
"В ході перевірки ми виявили необхідність ряду адміністративних рішень точки зору забезпечення, як матеріального, так і військово-технічного. Такі рішення ми приймемо на рівні Кабінету Міністрів та РНБО і будемо на 100% готові до виконання завдань. Починаючи з 2014 року – ми готуємось до наступу. Ми розраховуємо, що готовність вбереже нашу землю і наших солдат.
Національна гвардія, поліцейські сили, прикордонники та навіть рятувальники, які значною мірою готові до ліквідації наслідків у зонах конфлікту, демонструють високий рівень підготовки. І хочу, щоб агресор зрозумів, напад на Україну – не буде легкою прогулянкою, це будуть величезні втрати для того, хто вирішить зайти на нашу землю без нашої згоди", - сказав Аваков.
🤯1
Речник оборонного відомства США Джон Кірбі заявив, що на кордоні з Україною наразі зосереджено більше російських військ, ніж у 2014.
Він також констатував, що попри офіційно заявлену мету перебування військ – навчання – не зовсім зрозуміло, яку мету насправді переслідує РФ, і закликав Росію бути більш прозорою у своїх намірах.
Він також констатував, що попри офіційно заявлену мету перебування військ – навчання – не зовсім зрозуміло, яку мету насправді переслідує РФ, і закликав Росію бути більш прозорою у своїх намірах.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Міністерство закордонних справ Росії висловило протест через висилку одного зі старших російських дипломатів посольства РФ у Києві та попередило про підготовку "симетричних заходів". Пресслужба МЗС РФ називає дії України "черговим недружнім кроком української сторони", а причини таких дій — голослівними і безпідставними 🤡
Також русняве МЗС стверджує, що висланням 18 російських дипломатів Чехія "зганьбила себе на увесь світ". Нагадуємо, речник ЄС вчора офіційно підтримав Чехію у її рішенні.
Альтернативна реальність Росії вражає.
Також русняве МЗС стверджує, що висланням 18 російських дипломатів Чехія "зганьбила себе на увесь світ". Нагадуємо, речник ЄС вчора офіційно підтримав Чехію у її рішенні.
Альтернативна реальність Росії вражає.
Росія оголосила персоною нон-грата двох співробітників посольства Болгарії в Москві.
"20 квітня Посол Болгарії Атанас Крастін був запрошений до Міністерства закордонних справ Росії, де йому була вручена нота міністерства, в якій «persona non grata» були оголошені перший секретар консульської служби Посольства Болгарії в Росії Н. Панайотов і перший секретар служби з торгівельно-економічних питань посольства Болгарії в Росії Ч. Христозов.
"20 квітня Посол Болгарії Атанас Крастін був запрошений до Міністерства закордонних справ Росії, де йому була вручена нота міністерства, в якій «persona non grata» були оголошені перший секретар консульської служби Посольства Болгарії в Росії Н. Панайотов і перший секретар служби з торгівельно-економічних питань посольства Болгарії в Росії Ч. Христозов.
Голова Совєта Фєдєрациї Валентина Матвієнко анонсувала на 23 квітня засідання верхньої палати парламента, відзначивши, що це буде "послання нового часу". Депутат петербурзьких законодавчих зборів Борис Вишневський аналізуючи оперативні конституційні повноваження Совєта Федерациї, говорить про три можливі варіанти:
1. Введення військового стану
2. Введення надзвичайного стану
3. Рішення використовувати військові сили РФ за межами її території
Також відзначаємо, що саме Совєт Федерациї у 2014 році ухвалив рішення щодо використання російських військ на території України.
1. Введення військового стану
2. Введення надзвичайного стану
3. Рішення використовувати військові сили РФ за межами її території
Також відзначаємо, що саме Совєт Федерациї у 2014 році ухвалив рішення щодо використання російських військ на території України.
⚡️У Харківській області співробітники СБУ затримали автобуси з тітушками, які прямували до Харкова для проведення акцій протесту та провокування місцевого населення. Замовник — проросійські партії.
"Зазначені акції мали на меті дестабілізувати громадсько-політичну ситуацію в регіоні та створити вигідну керівництву Росії картинку для обґрунтування можливих актів агресії РФ проти України", – йдеться у повідомленні СБУ.
"Зазначені акції мали на меті дестабілізувати громадсько-політичну ситуацію в регіоні та створити вигідну керівництву Росії картинку для обґрунтування можливих актів агресії РФ проти України", – йдеться у повідомленні СБУ.
В ніч з вівторка на середу Національний центр проти організованої злочинності Чехії провів широкомасштабну операцію, в ході якої було затримано щонайменше п'ятьох чехів, які були членами воєнізованих формувань і, як підозрюють, воювали на Донбасі на боці окупантів. Операція не пов'язана з вибухом у Врбетицях, детальнішу інформацію обіцяють надати громадськості протягом дня.