Як українські парламентарі остаточне "ніт" російським спостерігачам сказали
#НаступІнформБюро
Ця історія бере свій початок із далекого січня 2018, коли Сєрґєй Лавров, глава МЗС РФ, заявив, що Організація з безпеки і співспраці в Європі запросила РФ направити своїх спостерігачів на президентські вибори. Через декілька днів Лавров та Ко вже заявляли, що добиватимуться свого представництва на виборах 31 березня.
28 січня МЗС України відреагувало на ситуацію — відмовилися реєструвати російських кандидатів у спостерігачі. Павло Клімкін пояснив це демонстрацією нашої позиції, що "Росія — держава-агресор".
6 січня РФ намагалася проштовхнути своїх людей через ОБСЄ, однак МЗС України відмовив. Тут варто б згадати слова Ірини Геращенко, яка два днями потому висловила занепокоєння щодо: відсутності згадок про незаконні вибори в анексованому Криму в звітах ОБСЄ, які стосувалися виборів президента РФ та до парламенту; бездіяльності ОБСЄ в сфері безпеки в Керченській протоці та Криму; недостатній настійливості в питанні постійного допуску до непідконтрольних українцям частин україно-російського кордону.
Учора Андрій Парубій підписав закон, який забороняє власникам російського паспорту брати участь у президентських виборах в якості спостерігачів. У відповідь на це міністр іноземних справ Словаччини Мірослав Лайчак, під час телефонної розмови з Павлом Клімкіним, запропонував переглянути згадане рішення, на що глава МЗС України рішуче заявив, що "Україна готова прийняти будь-яку кількість міжнародних спостерігачів від всіх країн, окрім Росії".
"Це було б не просто політично неправильно, це суперечило б моральним принципам та законодавства. ... Отже, пропоную поставити крапку в усіх дискусіях навколо суверенного рішення суверенної держави і рухатися далі" — П. Клімкін
#НаступІнформБюро
Ця історія бере свій початок із далекого січня 2018, коли Сєрґєй Лавров, глава МЗС РФ, заявив, що Організація з безпеки і співспраці в Європі запросила РФ направити своїх спостерігачів на президентські вибори. Через декілька днів Лавров та Ко вже заявляли, що добиватимуться свого представництва на виборах 31 березня.
28 січня МЗС України відреагувало на ситуацію — відмовилися реєструвати російських кандидатів у спостерігачі. Павло Клімкін пояснив це демонстрацією нашої позиції, що "Росія — держава-агресор".
6 січня РФ намагалася проштовхнути своїх людей через ОБСЄ, однак МЗС України відмовив. Тут варто б згадати слова Ірини Геращенко, яка два днями потому висловила занепокоєння щодо: відсутності згадок про незаконні вибори в анексованому Криму в звітах ОБСЄ, які стосувалися виборів президента РФ та до парламенту; бездіяльності ОБСЄ в сфері безпеки в Керченській протоці та Криму; недостатній настійливості в питанні постійного допуску до непідконтрольних українцям частин україно-російського кордону.
Учора Андрій Парубій підписав закон, який забороняє власникам російського паспорту брати участь у президентських виборах в якості спостерігачів. У відповідь на це міністр іноземних справ Словаччини Мірослав Лайчак, під час телефонної розмови з Павлом Клімкіним, запропонував переглянути згадане рішення, на що глава МЗС України рішуче заявив, що "Україна готова прийняти будь-яку кількість міжнародних спостерігачів від всіх країн, окрім Росії".
"Це було б не просто політично неправильно, це суперечило б моральним принципам та законодавства. ... Отже, пропоную поставити крапку в усіх дискусіях навколо суверенного рішення суверенної держави і рухатися далі" — П. Клімкін
Монетизація субсидій. Черговий популістичний крок, тарифний геноцид чи реформа, яка змінить країну на краще?
Читайте в нашому матеріалі
Читайте в нашому матеріалі
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM