Чорнобиль.. Це слово вже давно стало синонімом техногенної катастрофи. Чорнобиль - чорна біль в історії людства, мовчазне застереження для нас і живий символ для нащадків.
32 роки тому, у теплий квітневий день відбулася аварія на Чорнобильській АЕС. Через людську халатність та недосконалість конструкції реактора відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, а й велику частину Європи.
Наслідки аварії були катастрофічними - спустошені села та місто Прип'ять, забруднені землі, радіоактивні опади, тисячі людей отримали дози радіації. Три десятки років потому Чорнобиль продовжує відгукуватися на українцях онколонічними захворюваннями та аномаліями розвитку.
Але найстрашнішим у цій катастрофі стало ставлення до неї та до людей влади колишнього СРСР. Сотні ліквідаторів отримали смертельні дози радіації через відсутність елементарних засобів захисту. Солдати-строковики буквально голими руками розгрібали радіоактивний шлак на даху енергоблоку. Населення в умовах інформаційної блокади не знало про аварію. Кияни спокійно святкували травневі свята, дихаючи радіоактивним пилом. Чорнобиль став останнім ударом по агонізуючому Совку, показавши всю гнилість тодішньої системи та її байдужість до людського життя.
Сьогодні, 32 роки потому, ми вшановуємо пам'ять героїв-ліквідаторів. Ми згадуємо та аналізуємо ті події, ми робимо висновки, щоб запобігти подібних катастроф у майбутньому.
Чорнобильська Зона вже давно перетворилася на заповідник, а над четвертим енергоблоком побудовано новий саркофаг. Але Чорнобиль ще багато років буде для людства пам'яттю. Пам'яттю про людську байдужість і зухвалість та про рунівну силу "мирного атому..".
32 роки тому, у теплий квітневий день відбулася аварія на Чорнобильській АЕС. Через людську халатність та недосконалість конструкції реактора відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, а й велику частину Європи.
Наслідки аварії були катастрофічними - спустошені села та місто Прип'ять, забруднені землі, радіоактивні опади, тисячі людей отримали дози радіації. Три десятки років потому Чорнобиль продовжує відгукуватися на українцях онколонічними захворюваннями та аномаліями розвитку.
Але найстрашнішим у цій катастрофі стало ставлення до неї та до людей влади колишнього СРСР. Сотні ліквідаторів отримали смертельні дози радіації через відсутність елементарних засобів захисту. Солдати-строковики буквально голими руками розгрібали радіоактивний шлак на даху енергоблоку. Населення в умовах інформаційної блокади не знало про аварію. Кияни спокійно святкували травневі свята, дихаючи радіоактивним пилом. Чорнобиль став останнім ударом по агонізуючому Совку, показавши всю гнилість тодішньої системи та її байдужість до людського життя.
Сьогодні, 32 роки потому, ми вшановуємо пам'ять героїв-ліквідаторів. Ми згадуємо та аналізуємо ті події, ми робимо висновки, щоб запобігти подібних катастроф у майбутньому.
Чорнобильська Зона вже давно перетворилася на заповідник, а над четвертим енергоблоком побудовано новий саркофаг. Але Чорнобиль ще багато років буде для людства пам'яттю. Пам'яттю про людську байдужість і зухвалість та про рунівну силу "мирного атому..".
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
У цей день, чотири роки тому - 2 травня 2014 року, відбулися події, які врятували Одесу від долі Донецьку та Луганську. Дехто називає їх "Одеською трагедією", але для нас це - Одеська Перемога.
Можна багато шуткувати на тему травневого шашлика або смаженої пєтушатини, але давайте об'єктивно розглянемо ті події.
Одеса - традиційно мультикультурне місто із великою кількістю проросійськи налаштованого населення. Одеська область межує із маріонеточною російською недореспублікою - ПМР. У Одесі на той момент не було дієздатних силовиків, а місцева міліція виступала на боці сепаратистів. У Одесі, на відміну від Харкова та Дніпра, не було своїх Бєні чи Авакова, а пасивна частина населення мовчки прийняла б будь-яку владу. Саме тому ризик створення ОНР був доволі реальним, доки за справу не взялися українські патріоти.
Навіть перебуваючи у меньшості, навіть першими зазнавши втрат, вони змогли відстояти українську Одесу, а сепаратисти через власну тупість опинилися у вогняній пастці.
Пройшло чотири роки. Одеса, у якій сепари зазнали поразки - квітуче українське місто, яке після окупації Криму стало головним українським курортом. Донецьк і Луганськ, де сепари перемогли - спустошені війною та зруйновані. Одесу від ватного реваншу надійно охороняють бійці НГУ та СБУ.
Тож давайте сьогодні віддамо шану тим, хто три роки тому не злякався, вийшов і відстояв українську Одесу, та піднімемо за їх здоров'я чарку, закусивши смачним курячим шашликом із хрумкою скоринкою.
Можна багато шуткувати на тему травневого шашлика або смаженої пєтушатини, але давайте об'єктивно розглянемо ті події.
Одеса - традиційно мультикультурне місто із великою кількістю проросійськи налаштованого населення. Одеська область межує із маріонеточною російською недореспублікою - ПМР. У Одесі на той момент не було дієздатних силовиків, а місцева міліція виступала на боці сепаратистів. У Одесі, на відміну від Харкова та Дніпра, не було своїх Бєні чи Авакова, а пасивна частина населення мовчки прийняла б будь-яку владу. Саме тому ризик створення ОНР був доволі реальним, доки за справу не взялися українські патріоти.
Навіть перебуваючи у меньшості, навіть першими зазнавши втрат, вони змогли відстояти українську Одесу, а сепаратисти через власну тупість опинилися у вогняній пастці.
Пройшло чотири роки. Одеса, у якій сепари зазнали поразки - квітуче українське місто, яке після окупації Криму стало головним українським курортом. Донецьк і Луганськ, де сепари перемогли - спустошені війною та зруйновані. Одесу від ватного реваншу надійно охороняють бійці НГУ та СБУ.
Тож давайте сьогодні віддамо шану тим, хто три роки тому не злякався, вийшов і відстояв українську Одесу, та піднімемо за їх здоров'я чарку, закусивши смачним курячим шашликом із хрумкою скоринкою.