Меморіал героям війни, корабель-пам'ятник на березі річки Волхов в Новій Ладозі, Ленінградська область, перетворився на громадський туалет. Через потурання місцевої влади монумент руйнується, б'ють на сполох місцеві ЗМІ. Пам'ятник ні у кого не стоїть на балансі і знаходиться в поганому стані.
#НаступІнформБюро
Військово-повітряні сили США вперше з 1991 року готуються ввести в бойову готовність і поставити на цілодобове чергування стратегічні бомбардувальники В-52.
Військово-повітряні сили США вперше з 1991 року готуються ввести в бойову готовність і поставити на цілодобове чергування стратегічні бомбардувальники В-52.
#НаступІнформБюро
Іспанський уряд попередив про готовність застосувати силу для відновлення порядку в Каталонії.
Іспанський уряд попередив про готовність застосувати силу для відновлення порядку в Каталонії.
#дискас
Аве, наступчани.
Тут, після оцінки результату опитування одного з регіональних пабліків, виникла чергова тема для дискасу.
Всім нам відомо про протекціонізм урядом Угорщини своїх громадян— жителів Закарпатської області, і спроби розширення певних автономних прав частки цих громадян в рамках українського законодавства. Роздача громадянства відбувається за досить простим принципом, згідно з яким громадянам колишніх республік СРСР, чиї родичі проживали в Угорщині або на підконтрольних їй територіях до 1945 року (Словаччина, Закарпатська область, Трансільванія і Воєводіна), можуть отримати громадянство за спрощеною процедурою – через репатріацію, або так звану натуралізацію. Друга умова, окрім етнічної, для отримання угорського паспорта – володіння угорською мовою.
У поляків дещо інший аспект. Замість громадянства видається статус нерезидента через ''картку поляка''. Після 3 років офіційного проживання в Польщі нерезидент має право претендувати уже і на громадянство. Так от, на відміну від уряду Угорщини, уряд Польщі не веде подібну піар-кампанію. Так, є позиція деяких ультраправих і околофутбольних хуліганів з ''lwów jest polski'', але від істеблішменту ні слова. Та й чи потрібно їм узагалі щось коментувати? Актуально в Польщі перебувають понад 1,5 млн. українських трудових мігрантів. Родини із західної України масово звертаються до архівних установ і офісів із запитом про підтвердження своїх польских ''коренів''.
Згідно результату опитування серед жителів м. Калуша та району (в якому народився і Степан Бандера,— ярий противник поляків), кількість тих, хто погодився б відмовитись від укр. громадянства взамін на польске і тих, хто негативно до цього ставиться, практично рівне. Враховуючи, що є і такі, хто відмовився б, але за умови отримання іншого супроти перелічених (ФРН, Франції чи ВБ?), а варіант зі зрадою обрали десятки нерезидентів Калуша та району, статистика таки невтішна.
Що це: тиха експансія поляками потенційних територій чи чисто меркантильний інтерес двох сторін— уряду Польщі та потенційних трудових мігрантів без певного політичного підтексту? І чи можна у такому випадку тих, хто обрав третій варіант відповіді, поставити в один ряд зі жителями Донбасу?
Аве, наступчани.
Тут, після оцінки результату опитування одного з регіональних пабліків, виникла чергова тема для дискасу.
Всім нам відомо про протекціонізм урядом Угорщини своїх громадян— жителів Закарпатської області, і спроби розширення певних автономних прав частки цих громадян в рамках українського законодавства. Роздача громадянства відбувається за досить простим принципом, згідно з яким громадянам колишніх республік СРСР, чиї родичі проживали в Угорщині або на підконтрольних їй територіях до 1945 року (Словаччина, Закарпатська область, Трансільванія і Воєводіна), можуть отримати громадянство за спрощеною процедурою – через репатріацію, або так звану натуралізацію. Друга умова, окрім етнічної, для отримання угорського паспорта – володіння угорською мовою.
У поляків дещо інший аспект. Замість громадянства видається статус нерезидента через ''картку поляка''. Після 3 років офіційного проживання в Польщі нерезидент має право претендувати уже і на громадянство. Так от, на відміну від уряду Угорщини, уряд Польщі не веде подібну піар-кампанію. Так, є позиція деяких ультраправих і околофутбольних хуліганів з ''lwów jest polski'', але від істеблішменту ні слова. Та й чи потрібно їм узагалі щось коментувати? Актуально в Польщі перебувають понад 1,5 млн. українських трудових мігрантів. Родини із західної України масово звертаються до архівних установ і офісів із запитом про підтвердження своїх польских ''коренів''.
Згідно результату опитування серед жителів м. Калуша та району (в якому народився і Степан Бандера,— ярий противник поляків), кількість тих, хто погодився б відмовитись від укр. громадянства взамін на польске і тих, хто негативно до цього ставиться, практично рівне. Враховуючи, що є і такі, хто відмовився б, але за умови отримання іншого супроти перелічених (ФРН, Франції чи ВБ?), а варіант зі зрадою обрали десятки нерезидентів Калуша та району, статистика таки невтішна.
Що це: тиха експансія поляками потенційних територій чи чисто меркантильний інтерес двох сторін— уряду Польщі та потенційних трудових мігрантів без певного політичного підтексту? І чи можна у такому випадку тих, хто обрав третій варіант відповіді, поставити в один ряд зі жителями Донбасу?