Український Наступ | #УкрТг ∆

Восени 2016 року він після невдалої спроби переобрання в Думу РФ утік до України. У кінці року отримав українське громадянство, відмовившись від російського. В лютому, після того, як Генеральний прокурор України Юрій Луценко озвучив, що є двоє депутатів Госдуми, що даватимуть свідчення у справі Януковича, з’явився в ЗМІ і почав публічно давати інтерв’ю.

Ні в кого, особливо в російських «другорузких» ЗМІ, не виникає сумніву в корупційності даної особи. Так описує його одна з оглядачів російської «ліберальної» «Нової Газети»:

«Еще недавно он был частью режима: того самого аппарата силовиков, которые, как вампиры, сосут издыхающий российский бізнес»
Варто зауважити, що російські «опозиціонери» негативно ставляться до колишнього депутата вже доволі давно. Олексій Навальний, розслідує справи пов’язані з Вороненковим ще з 2015 року, відколи останній одружився з депутаткою від «Єдиної Росії» Марією Максаковою. Стаття називається «О сладкой парочке перебежчиков». У ній він в своєму стилі викриває статки депутата і звинувачує його в корупції нечуваних масштабів.

Сам депутат коментує це так:
«Навальный давно превратился в эффективный инструмент определенной группы в ФСБ, с помощью которого бизнес-кланы расправляются с конкурентами: сначала с генпрокурором Чайкой, сейчас – с премьер-министром Медведевым. И уголовные дела против Навального – фейк, иначе он бы давно сидел в тюрьме».

Про вище згадану «Нову газету», коментуючи масштабне журналістське розслідування, опубліковане одразу після його втечі до України, Денис Вороненков відгукався не менш тепло:
«"Новая газета" публикует сливы ФСБ. Заметьте, оперативные материалы спецслужб, которые ни одно издание не может получить, тут же появляются в "Новой". Схожая ситуация и с телеканалом "Дождь".»

Коли темне корупційне минуле дуже цікавило ЗМІ та читачів Росії, то в нас більшу цікавість проявили до його політичної позиції щодо України.
Факти такі: його картка за окупацію Криму голосувала і пояснював він це в різний спосіб з перебігом часу. Від «Сам я не голосовал, за меня голосовали карточкой » до «Чем грозило мне открытое голосование против, ну, говорили так, что 50 метров от Думы не успеешь дойти» .

Так чи інакше, очевидно, що Денис Вороненков- звичайний російський чиновник, що «жив серед вовків» і доводилося йому «вити по-вовчи».
Момент, який найбільше цікавить в всій історії Дениса Вороненкова, - це те, якою саме інформацією він володіє і що може розказати. Загалом українські урядовці і спецслужби, судячи з їх висловлювань, покладали
великі надії на свідчення депутата.

Дивує кореляція позиції щодо інформації, якою він володіє, у російських опозиційних ЗМІ і відверто пропагандиських ресурсів. Як перші, так і другі впевнено переконують, що ніякою інформацією покійний не володів.

«В том, что Вороненков был смертельно опасен для режима и мог что-то такое рассказать, чего режим не переживет, я не верю» ( Нова газета)

«Бывший депутат, член Комитета по безопасности знает о Януковиче только то, что прочел в газетах. То есть он знает не больше, чем все остальные жители России и Украины» (Московський комсомолець)

І одразу ж після вбивства російські ресурси публікують «основні версії».
Для прикладу пропоную Лента.ру, статю під назвою «Чисто украинское убийство», де першою і головною версією вбивства одразу став, вгадайте хто, звісно Кривавий Пастор. «Судя по всему, «вел» перебежчика в первую очередь лагерь «Народного фронта», который представляют секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Турчинов и глава МВД Арсен Аваков.» І звісно, що версія пояснюється, як завжди, логічними суто російськими аргументами: «В итоге получается, что после убийства Вороненкова, украинские силовые ведомства могут использовать в суде его «показания» так, как им заблагорассудится» .

99 views17:27