Внимательно рассмотри человека на прилагающейся фотографии. Можешь ли ты представить себе, как этот мужчина не проходит 5% барьер, а потом ноет под стенами Рады? Можешь представить, что он стоит у трибуны с арбузом в руках и орет "СКОТИНЯКИ"? А то, что он летает на курорты Италии на приватном самолете? Ты видишь в нем человека, который обмазывается ленточками, флагом, гербом и истошно орет "ЗРАДА"?
Теперь посмотри на него еще раз. Видишь ли ты на нём дешевые политические амбиции? Может он орет на ментов "ТИ ШО СУКА БЛЯ"? Он призывает резать всех жидов, москалей и несогласных? Сзади него стоит толпа молодчиков в масках?
Посмотри снова на этого мужчину и спроси самого себя, что с ним не так? Почему в его взгляде — железо, а в твоей — зрада, в его осанке — сталь, а в твоей — рево. Почему у него вместо кожи — свинец, а у тебя говно?
Теперь посмотри на него еще раз. Видишь ли ты на нём дешевые политические амбиции? Может он орет на ментов "ТИ ШО СУКА БЛЯ"? Он призывает резать всех жидов, москалей и несогласных? Сзади него стоит толпа молодчиков в масках?
Посмотри снова на этого мужчину и спроси самого себя, что с ним не так? Почему в его взгляде — железо, а в твоей — зрада, в его осанке — сталь, а в твоей — рево. Почему у него вместо кожи — свинец, а у тебя говно?
Потрібних підкреслити. На що сподіватися Україні після виборів у світі
#мюсли_наступа #мнение
Сказати, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США була неоднозначно сприйнята громадськістю — не сказати нічого. Проґнозовані підсумки перегонів, які віщували звитягу Гіларі Клінтон, раптово змінили свій вектор на користь скандального мільярдера, на адресу якого відсьогодні лунатимуть виключно запитання, і не в останню чергу це стосується України.
Втім, якщо США мають інституційний взаємовплив гілок влади одна на одну, а також укорінену систему стримувань і противаг, то щодо решти західних країн, а надто власних сусідів, нам варто бути пильними як ніколи раніше. Про це свідчать результати президентських виборів в Болгарії та Молдові, де перемогли проросійські політики Румен Радєв та Ігор Додон відповідно. На сполох б’ють місцеві демократичні сили, здебільшого болгарські, чий лідер, прем’єр-міністр Бойко Борисов, сьогодні подав у відставку.
Про «незначущість» молдован та болгар на европейській ґеополітичній мапі можна говорити досхочу, але факт просування евроскептичности зі Сходу на Захід є надзвичайно важливим. І саме в цій «несуттєвости» криється корінь гібридного зла, що скидає умовний «троян» на багатші країни Европи, знімаючи «набридлий» їм захист демократичного антивірусу. Сучасна Польща, чий уряд попри численні заяви щодо співпраці з Україною не гребує влаштувати війну історичних редагувань методом «РашаТудей», підтверджує це правило на 10/10. І, згідно завченої формули Москви «мета виправдовує засоби», вона робитиме все, аби занести свого віруса у щонайглибші ґеополітичні нетрі Заходу.
Ці доцентрові успіхи Кремля не можуть не відбитися на президентських виборах у Франції та Німеччині, що відбудуться наступного року. Очевидно, найбільша пропаґандистська машина у світі толеруватиме кожен «ручний» інцидент не лише на великих полях, а й на середніх рубежах оборони, як-от в Угорщині, чий прем’єр Віктор Орбан в перерві між вітаннями Путіну розхитує сепаратизм на Закарпатті, і трохи менше — в Словаччині, керманич уряду якої Роберт Фіцо обмежується методами Лукашенка: і рибку з'їсти, і санкцій не ввести.
Але якою б не була риторика наших дружньо-, чи пак ворожоцентристських партнерів, ми маємо винести головне: надія на химерного Штайнмаєра чи Меркель, Фіцо чи Орбана, Трампа чи Клінтон, Ле Пен чи Олланда має зникнути з наших голів назавжди. Ми занадто багато зусиль доклали для того, щоби віддати нашу перемогу тим, хто вклався в її здобуття ледь менше, ніж навпіл.
Тож відтепер у нас немає друзів. Всі решта — тимчасові партнери. Потрібних залишається підкреслити.
#мюсли_наступа #мнение
Сказати, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США була неоднозначно сприйнята громадськістю — не сказати нічого. Проґнозовані підсумки перегонів, які віщували звитягу Гіларі Клінтон, раптово змінили свій вектор на користь скандального мільярдера, на адресу якого відсьогодні лунатимуть виключно запитання, і не в останню чергу це стосується України.
Втім, якщо США мають інституційний взаємовплив гілок влади одна на одну, а також укорінену систему стримувань і противаг, то щодо решти західних країн, а надто власних сусідів, нам варто бути пильними як ніколи раніше. Про це свідчать результати президентських виборів в Болгарії та Молдові, де перемогли проросійські політики Румен Радєв та Ігор Додон відповідно. На сполох б’ють місцеві демократичні сили, здебільшого болгарські, чий лідер, прем’єр-міністр Бойко Борисов, сьогодні подав у відставку.
Про «незначущість» молдован та болгар на европейській ґеополітичній мапі можна говорити досхочу, але факт просування евроскептичности зі Сходу на Захід є надзвичайно важливим. І саме в цій «несуттєвости» криється корінь гібридного зла, що скидає умовний «троян» на багатші країни Европи, знімаючи «набридлий» їм захист демократичного антивірусу. Сучасна Польща, чий уряд попри численні заяви щодо співпраці з Україною не гребує влаштувати війну історичних редагувань методом «РашаТудей», підтверджує це правило на 10/10. І, згідно завченої формули Москви «мета виправдовує засоби», вона робитиме все, аби занести свого віруса у щонайглибші ґеополітичні нетрі Заходу.
Ці доцентрові успіхи Кремля не можуть не відбитися на президентських виборах у Франції та Німеччині, що відбудуться наступного року. Очевидно, найбільша пропаґандистська машина у світі толеруватиме кожен «ручний» інцидент не лише на великих полях, а й на середніх рубежах оборони, як-от в Угорщині, чий прем’єр Віктор Орбан в перерві між вітаннями Путіну розхитує сепаратизм на Закарпатті, і трохи менше — в Словаччині, керманич уряду якої Роберт Фіцо обмежується методами Лукашенка: і рибку з'їсти, і санкцій не ввести.
Але якою б не була риторика наших дружньо-, чи пак ворожоцентристських партнерів, ми маємо винести головне: надія на химерного Штайнмаєра чи Меркель, Фіцо чи Орбана, Трампа чи Клінтон, Ле Пен чи Олланда має зникнути з наших голів назавжди. Ми занадто багато зусиль доклали для того, щоби віддати нашу перемогу тим, хто вклався в її здобуття ледь менше, ніж навпіл.
Тож відтепер у нас немає друзів. Всі решта — тимчасові партнери. Потрібних залишається підкреслити.
#НаступІнформБюро #BREAKING_NEWS
Скандал із сучкою Авакова дійшов до Daily Mail, одного з найпопулярніших часописів Її Величности.
Ідемо до крамниць за попкорном і дивимось на реакцію МВС.
Скандал із сучкою Авакова дійшов до Daily Mail, одного з найпопулярніших часописів Її Величности.
Ідемо до крамниць за попкорном і дивимось на реакцію МВС.
#НаступІнформБюро #чотамукацапов
Мір, любоффь та духовниє скрєпи: ненародна артистка Уркаїни Таісія Увалій заспівала в Кремлі для внутрішніх військ РФ.
Рак дупи, позбавлення громадянства, пірамідка Кобзона… А яких катувань побажали б їй ви?
Мір, любоффь та духовниє скрєпи: ненародна артистка Уркаїни Таісія Увалій заспівала в Кремлі для внутрішніх військ РФ.
Рак дупи, позбавлення громадянства, пірамідка Кобзона… А яких катувань побажали б їй ви?
Доброго ранку!
Починай свій день із покаяння.
Картина - Рембрандт ван Рейн, "Возвращение блудного сына".
Починай свій день із покаяння.
Картина - Рембрандт ван Рейн, "Возвращение блудного сына".