Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.

За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.

Наче потопаючий
Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.

Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.

— Іван Франко

 Іноді здається, що весь світ тисне одночасно. Слова ранять сильніше, ніж мали б. Події йдуть не за планом. Люди поводяться не так, як ми сподівались. І всередині повільно накопичується злість...тиха, важка, виснажлива.
Вона не з’являється раптово.
Вона росте з дрібниць: невислуханих слів, несправедливих рішень, втоми, яку ніхто не помітив.
І ми звикаємо жити в цій напрузі, думаючи, що це і є сила.
Але правда інша.
Справжня сила не в тому, щоб тримати все в собі, і не в тому, щоб вибухати.
Сила - вона в умінні зупинитись, зробити подих і не дозволити злості керувати твоїм життям.
Нерви не змінюють минуле.
Злість не виправляє людей.
Вона лише забирає теперішнє: ранок, вечір, сон, тепло всередині.
Навчитись відпускати - означає обрати себе.
Обрати здоров’я замість виснаження.
Світло замість темряви.
Добро замість отрути, яку ми самі собі щодня підливаємо.
Коли ти впускаєш добро, ти не стаєш слабшим. Ти починаєш бачити не лише біль, а й сенс.
Спокій - це не втеча. Це вершина внутрішньої сили.
І той, хто навчився берегти свій спокій, уже переміг у найважливішій битві, битві за самого себе.

Бережіть себе!

📚 Хтозна, доки мріяла б Мар’яна, якби не знялася кругом неї хурделиця. Люди та їх речі зметнулися, як зграї горобців, як осіннє листя перед бурею, і почали розбігатися...

– Докія Гуменна. «Хрещатий яр»

#Вислови

– Ліна Костенко

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

– Василь Симоненко
Художниця Ірина Калюжна (Харків)

Минулося. І вже не треба.
Воно минуло, не болить.
Над білим полем біле небо,
В гнізді сорочім сніг сидить.

І тихо видно білі дива,
На руку руку ніч кладе…
А тінь тремтливо-полохлива —
Хтось наче йде! Хтось наче йде…

Минулося… Твоя ця мИна,
Цей подих опівнічних губ,
Ця купина неопалима —
Забув би вже, давно забув!

Над білим полем біле небо,
На руку руку ніч кладе…
Воно минуло — так і треба…
Це щастя — трясця: нападе
І вже не скоро відійде…

– Микола Вінграновський
1963
Художниця Яна Фефелова (Дніпро)

Сьогодні відзначаємо День Державного Герба України – одного із символів державності та історичної спадщини нашого народу
Державний Герб об’єднує українців, надихає на боротьбу за нашу свободу та незалежність, формує спадковість поколінь.

Шануймо наш Герб, бережімо свою Державу!

📚 Дзвінкі поцілунки лунали по хаті і сплітались з плачем сумної трембіти, що все ознайомляла далекі гори про смерть на самотній кичері.

– Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

#Словниковий_запас

⛽️ Пароніми "пальне" та "паливо"

🔹Паливо – горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ тощо), яка використовується для одержання теплової енергії, тепла: природне паливо, ракетне паливо, економія палива. Прикметник: паливний.

🔸Пальне – паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка, нафта, газ тощо): високоякісне пальне, дизельне пальне, заправити бак пальним. Прикметник: пальний.

#Пароніми

Ти тільки не розкисай. У тому й полягає  завдання в нашому важкому житті - зберегти серце люблячим і не розкисати, незважаючи ні на що. Щоб не сталося, тримай себе в руках і не падай духом.

З Міжнародним днем рідної мови❤

Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...

— Максим Рильський

Говоримо: Запасний ключ завжди пригодиться, особливо, якщо ти втратив основний.

❌ пригодиться
✔️ стане в нагоді

Виправляємо: Запасний ключ завжди стане в нагоді, особливо, якщо ти втратив основний.

#Антисуржик

– Ліна Костенко

В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.

Весно красна! Любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю вас, хоч і знаю,
Що ви всі зрадливі…

— Леся Українка

📚 Ще не згасли ліхтарі, а за невидимим пругом прокидалося сонце. Смуга таємничих півсутінків. Мільйони, мільярди разів воно випливатиме з-за небокраю, а такого світанку не буде більше ніколи.

– Тимофій Гаврилів. «Червнева злива»

#Словниковий_запас