А лютий не минає
Не минає, не минає.
І берега немає
Все немає і немає.

І де би взяти приводів
Тримати хвіст трубою
Коли ми не з тобою
Коли ми не з тобою

— Святослав Вакарчук

📌 Ожеледь чи ожеледиця?

У медіа та живій мові інколи трапляється форма «гололід». Однак для позначення тонкого шару криги на дорогах у літературній українській слід уживати слово «ожеледиця».

Також не варто плутати його з іменником «ожеледь». Пам'ятаймо, що ожеледь — це лід на гілках, стовбурах, дротах, будівлях, а ожеледиця — шар льоду на поверхні землі.

✔️ ожеледь на деревах
✔️ ожеледиця на дорогах
✔️ ожеледиця на тротуарах

#Слововжиток

Добрі слова залишають в душах людей прекрасний слід. Вони пом'якшують, втішають і зціляють серце того, хто їх чує. Потрібні слова в потрібний час - теж вчинки.

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.

– Ліна Костенко
Художниця Світлана Сальна "Особливий вечір"

Я серце стер у пошуках тебе
Я губи пік об інших, не коханих
Я їм читав надвечір щось святе
А потім пив і днями і ночами.
Я виглядав у них одну тебе

Я був сліпий до їх шальних очей
В поривах жити, я боявсь померти
Бо в світі цім ще не відчув тебе
Для тебе я життя все ладен стерти
Мій тихий біль, солодкий сум ночей.

Я серце стер у пошуках тебе.
Знайдись мені, і будь мені востаннє
Знайдись мені, а інше все пусте
Бо ти душа моя, бо ти моє кохання
Я в світі цім шукав одну тебе.

— Алла Жабокрик

З Днем закоханих, друзі!❤️

хай любов знайде тих, хто шукає,
а в кого є — хай береже.
бо серце, що вміє кохати,
завжди світліше живе!🙏🏻☀️

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! —
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

— Ліна Костенко

"Прошлое никогда не проходит. Оно любит прятаться в песне, в мечтах, в воспоминаниях и в уголке сердца..."

Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.

За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.

Наче потопаючий
Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.

Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.

— Іван Франко