– Ліна Костенко

В пустелі сизих вечорів,
в полях безмежних проти неба
о, скільки слів
і скільки снів
мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,
де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю — ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.

І я прийду в життя твоє.
Тебе, незнаного, впізнаю,
як син вигнанця впізнає
прикмети батьківського краю,

Я ради цього ладна жить.
Всі інші хай проходять мимо,
аби в повторах не згубить
одне,
своє,
неповториме.

Нехай це — витвір самоти,
нехай це — вигадка й омана!
Моєму серцю снишся ти,
як морю сняться урагани.

– Ліна Костенко

Не забудь – сніги впадуть,
Літа з водою одпливуть...
Хоч в думках зі мною будь –
Не забудь, не забудь!
Вирує пам’ять, як ріка поміж дібров, –
Пливе, не тоне в тій річці моя любов.

Не забудь, яка стрімка
Людської пам’яті ріка. –
Там любов моя гірка
Не зника, не зника.

— Богдан Стельмах

📌 Добірка питомих синонімів та відповідників

• Аванс — завдаток
• Акуратний — чепурний
• Експеримент — дослід
• Клімат — підсоння
• Лозунг — гасло

• Неологізм — новотвір
• Песиміст — зневірений
• Рота — сотня
• Тираж — наклад
• Фундатор — засновник

#Добірка
#Іншомовні_слова

Є два типи людей:
- Ті, яким немає сенсу щось пояснювати.
- І ті, хто розуміє тебе без слів.
І взагалі, памʼятайте, що в житті важливі тільки ті люди, які дійсно щиро хочуть знати де ви, з ким, як почуваєтесь, про що мрієте і чим живете…
А всі інші - це просто інші, просто випадкові люди.

Мати віру — це майже те ж саме, що мати крила.

📚 Тим часом собака зручно вмостився біля ніг, чоловік засвітив торшер і всівся у крісло, за вікном сипав сніг, освітлений жовтим м’яким світлом самотнього ліхтаря на тихій вулиці, де ніхто нікуди не поспішав.

– Надія Гербіш. «Теплі історії до кави»

#Вислови

Говоримо: Каждий раз повторюється одне й те саме, скільки ще це буде тривати?

❌ каждий
✔️ кожний

Виправляємо: Кожний раз повторюється одне й те саме, скільки ще це буде тривати?

#Антисуржик

Коли до губ твоїх лишається півподиху,
Коли до губ твоїх лишається півкроку —
Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
Той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається
І впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву,
В очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
До губ твоїх лишається півкроку.

— Григорій Чубай

Тепло цінується, коли холодно.
Здоров'я - під час хвороби.
Гарний настрій - коли сумно.
Можливо, радість життя і полягає в тому, щоб навчитися цінувати те, що маєш і насолоджуватися цим.

📚 Відчував у тілі несвободу, у душі — стуму... Треба було або взятися до нової роботи, або ж готуватися до зустрічі з Богом, тобто почати думати про смерть.

– Валерій Шевчук. «Око прірви»

#Словниковий_запас

– Ліна Костенко

Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.

— Василь Симоненко

З Днем Соборності України!🙏💙💛