Шлях України до НАТО
501 subscribers
233 photos
9 videos
135 links
Проект "Шлях України до Альянсу – основні досягнення, переваги та завдання" спрямований на популяризацію євроатлантичної інтеграції держави, демонстрацію того, яку користь вже отримала Україна та головне – які завдання ще треба виконати.
Download Telegram
СИЛИ СПЕЦОПЕРАЦІЙ РОЗБУДОВУЮТЬСЯ ЗА НАТОВСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ
Серед одних з критеріїв для вступу України до НАТО у оборонній сфері є те, що Сили спеціальних операцій є самодостатнім боєготовим окремим видом Збройних Сил України, достатньо інтегровані з іншими складовими сил оборони та відповідають стандартам НАТО
У тісній взаємодії з іноземними партнерами здійснюється нарощування спроможностей Сил спецоперацій.
З цією метою планується мати:
укомплектовані, самодостатні та боєготові ССО, спроможні виконували увесь перелік специфічних завдань, які на них покладаються;
система управління ССО ЗС України забезпечує управління військами за будь-яких умов обстановки та у будь-якому районі бойових дій.
Детальніше
СИСТЕМА ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ ФУНКЦІОНУЄ ВІДПОВІДНО ДО ПРИНЦИПІВ І СТАНДАРТІВ НАТО
Одним із пріоритетних напрямів є створення ефективної системи розвідки Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.
Цілями подальшого розвитку системи воєнної розвідки є:
посилення спроможності органів військового управління розвідки та військових частин розвідки ЗС України для здобування розвідувальної інформації;
проведення спеціальних заходів в інтересах застосування ЗС України та інших складових сил оборони.
На сьогодні проведено значну роботу в цих напрямках, а саме:
щодо переведення на нові штати розвідувальних рот бригад;
практично завершено переведення на нові штати розвідувальних батальйонів;
триває перехід на уніфіковані організаційно-штатні структури органів управління, решти частин та підрозділів розвідки ЗС України;
просувається робота щодо формування розвідувального органу ГШ ЗС України (Головне управління розвідувального забезпечення).
Детальніше.
НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ УКРАЇНИ НА МОРІ ЗАХИЩЕНО

Пріоритетним завданням для України на шляху впровадження стандартів та критеріїв НАТО з метою пришвидшення процесу підготовки до майбутнього вступу до Північноатлантичного альянсу є відновлення Військово-Морських Сил ЗС України, які після незаконної анексії Криму втратили більшу частину свого бойового потенціалу.
Для виконання цього завдання проводяться заходи щодо:
створення скоординованої системи захисту безпеки і реагування на загрози з моря (JMOC);
набуття військово-морських спроможностей достатніх для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів та захисту інтересів держави у територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні;
готовності ВМС ЗС України виконувати завдання за призначенням;
упровадження принципів, підходів та цінностей НАТО в систему військової освіти у сфері захисту національних інтересів на морі.
Детальніше
АРМІЯ ТА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА
Основним завданням Державної спеціальної служби транспорту є забезпечення своєчасної відбудови об’єктів транспортної інфраструктури у воєнний час.
Для досягнення ДССТ цього завдання основні зусилля мають бути спрямовані на:
забезпеченні необхідного рівня підготовки особового складу підрозділів ДССТ для виконання завдань за призначенням за рахунок:
упровадження сучасних програм підготовки особового складу служби;
забезпечення матеріально-технічними ресурсами для навчання і підготовки особового складу ДССТ;
забезпечення високої мотивації особового складу служби;
запровадження ефективної системи кар’єрного зростання для офіцерського, старшинського та сержантського складу ДССТ;
наявності достатнього рівня матеріально-технічного забезпечення, а саме:
уточнення потреб ДССТ, закупівля сучасних зразків спеціальної техніки, запасних частин та механізмів, інших матеріальних засобів для використання у мирний час та в особливий період.
Детальніше.
СТАНДАРТИЗАЦІЯ І КОДИФІКАЦІЯ ЗА ПРИНЦИПАМИ НАТО
Метою реформування системи стандартизації і кодифікації у сфері оборони України є досягнення сумісності з відповідними системами НАТО та відповідність потребам сил оборони держави.
Для її досягнення мають бути виконані такі пріоритетні завдання:
створення і належне функціонування системи стандартизації у сфері оборони, яка відповідає принципам і підходам НАТО;
створення і належне функціонування системи кодифікації предметів постачання сил оборони;
належний рівень професійної компетенції персоналу зі стандартизації та кодифікації у складі сил оборони;
рівень матеріально-технічного та фінансового забезпечення достатній для ефективного функціонування систем стандартизації та кодифікації, що досягається виконанням таких пріоритетних завдань.
Детальніше.
ЛОГІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
Створення єдиної система логістичного забезпечення сил оборони України сумісної зі стандартами НАТО є одним з ключових моментів їх здатності до взаємодії з збройними силами країн-членів НАТО.
Застосування силами оборони єдиної системи логістичного забезпечення під час спільного виконання завдань потребує:
розроблення та впровадження організаційно-штатної структури логістики сил оборони відповідно до стандартів НАТО;
запровадження єдиного порядку логістичного забезпечення сил оборони під час спільного виконання завдань
.
система логістичного забезпечення має надати змогу виконувати завдання силами оборони відповідно до існуючих та прогнозованих загроз:
забезпечення функціонування ефективної системи планування, обліку та контролю МТЗ та ОВТ;
запровадження системи електронного обліку в продовольчих службах військових частин та органах військового управління
.
Детальніше
МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ ОБОРОНИ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО
Систему медичного забезпечення сил оборони України сплановано привести до стандартів держав-членів НАТО. Основною метою реформування системи медичного забезпечення сил оборони є вдосконалення системи охорони здоров’я військових та осіб, звільнених з військової служби, здійснення системного перетворення всебічного медичного забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей.
У підсумку сили оборони мають отримати належну медичну підтримку, яка відповідає стандартам НАТО.
Зазначене потребує виконання таких пріоритетних завдань:
запровадження єдиних підходів до системи медичного забезпечення у всіх складових сил оборони відповідно до стандартів НАТО;
укомплектування сил оборони сучасним, уніфікованим медичним майном, медичною та санітарною технікою;
забезпечення функціонування системи підготовки та перепідготовки військово-медичних працівників сил оборони з питань тактичної медицини.
Детальніше
КЛЮЧОВА РОЛЬ МВС У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ ТА СТАБІЛЬНОСТІ
Під час нещодавньої офіційної зустрічі керівництва МВС України з делегацією НАТО на чолі з координатором Комплексного пакету допомоги НАТО Україні Марчіном Кожієлом заступниця міністра внутрішніх справ Мері Акопян підкреслила, що саме органи системи МВС відіграватимуть ключову роль у забезпеченні безпеки та стабільності в постконфліктному середовищі.
Тому цілком зрозуміло, що Національна поліція та Національна гвардія є головними силами для забезпечення громадського порядку та безпеки, а отже, і стабільності регіонів. За словами пані Мері Акопян, враховуючи, що НАТО має великий досвід управління кризовими ситуаціями та проведення стабілізаційних операцій, обмін досвідом з питань проведення стабілізаційних дій правоохоронного характеру є взаємовигідним перспективним напрямком співпраці.
На сьогодні, основні зусилля МВС зосереджуються на забезпеченні безпечного середовища для існування та розвитку вільного суспільства та розвитку України. Детальніше.
НАЦГВАРДІЯ - ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

У Національній гвардії України розробляється доктрина, яка буде спрямована на сумісність з аналогічними документами країн НАТО. В цьому нацгвардійцям допомагає група радників з питань доктрини та освіти (DEAG) посольства США в Україні – адже важливо, щоб доктрина не суперечила національним нормативним документам як з питань оборони, так і з питань безпеки та була сумісною з доктринами країн НАТО.
Окрім цього, частини та підрозділи Нацгвардії поступово переозброюються відповідно до стандартів НАТО – вже завершено перший етап переоснащення – в списку нових озброєнь нові снайперська та штурмова гвинтівки, пістолети, гранатомети, ПТРК, бронетехніка. Більшість з цих зразків – українського виробництва.
Навіть попри обмеження, викликані поширенням пандемії COVID-19, Національна гвардія протягом 2020-2021 років продовжувала активно співпрацювати з країнами НАТО.
Детальніше.
ШВИДКИЙ ТА ЯКІСНИЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ СЕРВІС

Одним з критеріїв членства України в НАТО є забезпечення громадської безпеки, яка складається з безпеки людини та безпеки держави. І кожен українець, окрім безпечного середовища, у якому забезпечені права людини, також повинен бути забезпечений швидким та якісним поліцейським сервісом.
З цією метою МВС України розроблено проект Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту України. Ця Стратегія є великим програмним документом, який дасть можливість системно, крок за кроком, збудувати потужний та злагоджений механізм, що відповідає викликам сьогодення.
Також однією з цілей Річної національної програми Україна-НАТО є досягнення того, що населення країни довіряє власну безпеку Національній поліції.
Детальніше.
ПАРТНЕРСТВО З НАТО ЩОДО ЗАХИСТУ ДЕРЖКОРДОНУ
Державна прикордонна служба України є активним учасником всіх євроатлантичних процесів, які нині відбуваються у секторі безпеки та оборони й успішно впроваджує реформи, що спрямовані на досягнення стандартів НАТО. Це стосується не лише підготовки військовослужбовців та обміну досвідом між Україною та іноземними партнерами, а й посилення матеріально-технічного забезпечення військ за допомогою країн НАТО. Наприклад, тільки за перше півріччя цього року прикордонники отримали міжнародну технічну допомогу на суму понад 72 млн грн., що дозволило значно посилити спроможності прикордонних підрозділів. Окрім цього, прикордонники не припиняли нарощувати інженерно-технічне облаштування кордону та систему висвітлення надводної обстановки.
Також за підтримки США облаштовано перший в Україні навчальний комплекс підготовки операторів БПЛА, що контролюють ділянки держкордону.
Детальніше.
ПРОТИДІЯ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ

Коли мова заходить про НАТО, то переважна більшість українців уявляють собі, у першу чергу, військові аспекти співробітництва між нашою країною та Альянсом. Однак, невійськові напрямки діяльності НАТО, зокрема політична співпраця, розвиток цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та внутрішніх реформ, протидія надзвичайним ситуаціям, науково-технічне співробітництво та розвиток цивільного персоналу сектору безпеки, а також протидія кіберзагрозам складають дуже значну частину практичного співробітництва між Україною та Північноатлантичним альянсом.
Одним з пріоритетних напрямків співробітництва між Києвом та Брюсселем у безпековій сфері є боротьба з нелегальною міґрацією і торгівлею людьми.
Детальніше.
СПІЛЬНЕ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

НАТО постійно удосконалює систему планування та спільного реагування на надзвичайні ситуації – адже у сучасному світі наслідки техногенних катастроф, стихійних лих та терористичних актів є доволі руйнівними та задають велику шкоду і не тільки цивільному населенню країн Північноатлантичного альянсу.
Для покращення спроможностей України та НАТО у галузі готовності до катастроф у 1997 році було укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях та готовності до катастроф, яким визначено основні сфери взаємного інтересу.
Насамперед, заслуговують на увагу такі сфери співпраці як:
оцінка ризиків, планування, аналіз наслідків, запобіжні заходи, взаємосумісність підрозділів з ліквідації наслідків катастроф;
транспортна підтримка операцій;
реагування на ядерні та радіаційні аварії, пошуково-рятувальні операції, захист об’єктів критичної інфраструктури тощо.
Детальніше.
РЕФОРМА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ НАБЛИЗИТЬ УКРАЇНУ ДО НАТО ТА ЄС

В НАТО вважають, що закон про реформування Служби безпеки України, який має ухвалити Верховна Рада, значно посилить здатність країни протистояти російській гібридній агресії та іншим загрозам національній безпеці.
До речі, наші іноземні партнери підкреслюють, що саме цей закон, який передбачає суттєві реформи у Службі безпеки, є важливим кроком на шляху України до ЄС і НАТО.
Перетворення СБУ на сучасну, деполітизовану й ефективну службу є необхідною умовою для організації її роботи за євроатлантичними та європейськими принципами і провідною практикою.
Новий закон покладає на СБУ такі життєво важливі функції, як контррозвідка, боротьба з тероризмом і захист державної таємниці.
В цьому контексті Україна активно співпрацює з спеціалізованою структурою НАТО - Центром передового досвіду з питань захисту від тероризму. Детальніше.
УКРАЇНСЬКІ СПЕЦСЛУЖБИ АКТИВНО СПІВПРАЦЮЮТЬ З ПАРТНЕРАМИ З КРАЇН НАТО ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Розвідувальні органи не лише успішно співпрацюють з іноземними спецслужбами, а й активно реформуються відповідно до стандартів найкращих практик країн НАТО.
Наприклад, серед головних пріоритетів у діяльності Служби зовнішньої розвідки (СЗР) є співробітництво саме з колегами з подібних структур НАТО та Євросоюзу.
В цьому контексті заслуговує увага співпраця вітчизняної спецслужби з Об’єднаним відділом розвідки і безпеки НАТО. Ця структура Альянсу була створена нещодавно – на початку 2017 року як відповідь на зміну загроз, викликану зухвалою й агресивною поведінкою Росії на міжнародній арені та зростанням загрози тероризму. Тоді в Брюсселі зазначили, що союзники фундаментально переглядають підходи НАТО до організації і аналізу розвідувальної діяльності та інформації.
Детальніше.
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЇЇ ЗАХИЩЕНІСТЬ
Стрімкий розвиток і використання всесвітньої мережі та нових комп’ютерних технологій, глобалізація систем масової комунікації окрім беззаперечної користі також принесли безліч проблем, пов’язаних з несанкціонованим доступом і витоками інформації та втратами важливих даних. З кожним роком зростає загроза глобального кібертероризму, який набуває глобального характеру, і це ускладнює ефективну протидію цьому явищу. В цьому контексті експерти з кібербезпеки одноголосно стверджують, що упродовж наступних десятиріч на всі держави світу чекають специфічні випробовування, викликані стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій.
Тому інформаційна безпека вже давно стала інтегрованою складовою нацбезпеки і її треба розглядати як пріоритетну функцію держави, яка прагне захистити себе від кіберзагроз, у тому числі і безпеки інформації. Детальніше
БЕЗПЕКА У КІБЕРПРОСТОРІ

Протидія загрозам національній безпеці
, що надходять з кіберпростору, на сьогодні є для України дуже актуальною, у тому числі з огляду на російську агресію.
У 2016- 2020 роках під час реалізації Стратегії кібербезпеки України на цей період, у країні було зроблено чимало для нарощування потенціалу щодо протидії кіберзагрозам – і саме це дає можливість здійснювати подальшу розбудову національної системи кібербезпеки на засадах стримування, кіберстійкості, взаємодії.
Одним з головних завдань нової Стратегії, яку було затверджено в серпні цього року та яка розрахована на період до 2025-го року, є створення максимально відкритого, вільного, стабільного і безпечного кіберпростору, де серед інших завдань нацбезпеки враховуються права і свободи людини. І діяльність держави у кіберпросторі також орієнтується на забезпечення подальшого соціального та економічного розвитку.
Детальніше
ГАРМОНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ НАТО

Стратегічний курс України на набуття повноправного членства в НАТО визначений і закріплений у Конституції. І для того, щоб Україна могла повністю інтегруватися до Північноатлантичного альянсу, необхідно привести вітчизняне законодавство у сфері оборони до тих правових критеріїв і стандартів, що висуває НАТО до країн, які мають намір до нього приєднатися.
Одним із суттєвих кроків наближення українського законодавства у сфері оборони до євроатлантичних принципів треба вважати відокремлення посади Головнокомандувача Збройних Сил та начальника Генерального штабу і розподіл повноважень та завдань між ними. Це є натовським принципом і стандартом в оборонній сфері.
Також в контексті гармонізації українського законодавства до натовських принципів важливим є затвердження Стратегії національної безпеки та Стратегії воєнної безпеки України.
Детальніше.
ШЛЯХИ ПОВЕРНЕННЯ СУВЕРЕНІТЕТУ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ

З першого дня, коли Росія розв’язала гібридну війну проти України, офіційний Київ наголошує, що агресія Кремля є грубим порушенням загальновизнаних норм та основоположних принципів міжнародного права. І особливу зухвалість цим порушенням надає статус РФ як постійного члена Ради Безпеки ООН, на якого відповідно до Статуту ООН покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки.
І з 2014 року світовій спільноті продемонстровано численні факти агресії з боку Росії проти України. Наша держава дотримується позиції, що припинення війни на Донбасі, а також повернення окупованих територій та Криму повинно вирішуватися виключно політико-дипломатичним та мирним шляхом. Для цього Україна скоординовано з міжнародними партнерами застосовує всі наявні політико-дипломатичні засоби для відновлення своєї територіальної цілісності та суверенітету.
Детальніше
КОНТРИБУТОР МІЖНАРОДНОГО МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
Серед держав-партнерів Північноатлантичного альянсу саме Україна є єдиною країною, яка брала участь в усіх основних миротворчих операціях та місіях НАТО.
У Брюсселі завжди високо цінували миротворчу діяльність України не лише в рамках операцій з підтримання миру, які проводили країни Альянсу в різних регіонах світу, а також і під проводом інших міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ тощо. В НАТО особливо підкреслюють, що Україна здавна робила та продовжує робити активний внесок у гарантування євроатлантичної безпеки, надаючи свої військові підрозділи до складу спільних миротворчих місій Альянсу.
Детальніше.