«Техас»: Оператор-вогнеметник 3 полку ССО

— Коли ми були на Вовчанському агрегатному заводі, побачив групу пі*арів, яка рухалася в наш бік. Почав працювати із засідки та стріляв допоки кулемет не став червоним від перегріву. Коли припинив вогонь, побратим крикнув: «Є*ать, ти техаський рейнджер!» Так і з'явився мій позивний — Техас.

У полку я вже майже три роки. У мене вся сім’я служить у ССО. Мабуть, ще з дитинства хотів бути військовим. Коли виповнилося 19, порадився з братом і сказав, що хочу воювати. Потім, як і всі, здав фізичну підготовку та поїхав навчатися до 142-го навчального центру ССО. Це було наприкінці 2022 року.

За ці роки війна для мене змінилася як у гірший, так і в кращий бік. З одного боку, зараз дуже багато FPV-дронів, через що виконувати завдання стало складніше. З іншого — на початку повномасштабного вторгнення ми не мали такого забезпечення як зараз. Усе стало значно якісніше та краще.

За весь цей час довелося воювати на Вовчанському напрямку, під Покровськом, у Часовому Яру та в Запорізькій області.
Найбільше люблю коли вдається організувати хорошу засідку.

Запам’яталася історія, коли нас із побратимом відправили на підсилення піхоти. Кілька днів було тихо, а потім противник почав штурм на МТ-ЛБ. Висадили десант — близько шести людей. Так сталося, що саме на ділянці прориву нас залишилося лише двоє. Довго не думали: я прикривав із кулемета, а побратим розставив клеймори. Чекали, поки пі*ари зайдуть на позиції. Вони самі себе видали — почали голосно командувати: «Поворот влєво, поворот вправо». Після цих «поворотів» ми їх і підривали.

Ще одна історія була під Покровськом. Ми чергували на СП, і вночі з очерету біля ставка почали вилазити пі*ари. Спочатку відпрацювали самостійно, потім викликали «Бабу Ягу», арту, скинули ТМки. Тоді нарахували шість тіл. Зранку спостерігали за місцевістю й помітили ще чотирьох, які почали рухатися вже при світлі дня. Спочатку подумали, що це свої, тому підпустили їх ближче, щоб упевнитися. Коли зрозуміли хто це, відпрацювали. Мабуть, вони там й досі лежать.

На Вовчанську робота була вже зовсім іншою. Дуже складно зачищати заводські приміщення, особливо коли не знаєш скільки там противника. Але ми завдали ворогу значних втрат. Працювали доти, поки ворожі танки та авіація не почали розбирати Агрегатний завод, не зважаючи на своїх. Через це довелося кілька діб чекати завершення обстрілів.

Після війни планую залишатися в армії. Хочу навчатися далі та будувати кар’єру. Не бачу себе в цивільному житті — уже звик до армії та до того, як тут усе працює. Колись хотів би стати командиром роти, а далі буде видно.

Мені подобається ССО тим, що тут бережуть людей, добре забезпечують, проводять якісні тренування та дають відпочинок коли він дійсно потрібен. Але якщо завдання потрібно виконати — ми його виконуємо. Не відступаємо, яким би складним воно не було.

Раджу всім йти до нас: працювати над собою, покращувати фізичну підготовку та долучатися до хорошого підрозділу. Так, робота важка. Ми долаємо великі відстані, бувало по сім годин йшли з кулеметом і повним боєкомплектом, виконували складні завдання. Але це значно краще, ніж просто стояти на місці та стріляти туди, куди покажуть.

Приєднуйся/Join:
⬇️Signal, WhatsApp, Telegram ⬇️
+380935834170

🕊Instagram 😎Facebook
📹YouTube 🧵Threads
👥X 🔗 Вакансії в ССО