ℹ️ З 1 квітня діятимуть нові правила ввезення гуманітарної допомоги до України - без паперових декларацій

У Мінсоцполітики нагадали, що 31 березня завершується перехідний період, під час якого в Україну можна було завозити гуманітарну допомогу, використовуючи паперові декларації.

З 1 квітня завезти гуманітарну допомогу до України буде можливо лише з використанням Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги.

Ці зміни впроваджуються для того, щоб зробити процедуру ввезення та обліку гуманітарки зручнішою та прозорішою для всіх: для фондів і волонтерів, для організацій та інституцій, які отримують допомогу, і для держави. Цифровий механізм дозволить позбутись паперів, а, значить, і зловживань під час завезення та розподілу гуманітарної допомоги. А ще - дасть можливість фондам та громадським організаціям зберігати всю історію завезення гуманітарної допомоги в одному місці.

З моменту запуску цифрової системи до офіційного Реєстру отримувачів гуманітарної допомоги приєдналось більше ніж 8 тисяч отримувачів. Усі ці організації можуть легально завозити гуманітарну допомогу. За час роботи цифрового механізму у системі було сформовано понад 18 тисяч записів про вантажі та 12,5 тисяч декларацій.

До 1 квітня ще діє перехідний період. Він передбачає, що отримувачі гуманітарної допомоги (фонди, громадській організації та інші установи) можуть обирати один із двох варіантів завезення та обліку гуманітарної допомоги - паперовий або цифровий.

Детальну інструкцію з користування системою можна знайти за посиланням. Також за посиланням можна знайти відповіді на запитання , які найчастіше виникали під час запровадження нових правил.

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ З 1 квітня збільшаться компенсації роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян

Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата в Україні підвищиться до 8 тис. гривень. У зв'язку з цим збільшаться деяки виплати, що стосуються сфери зайнятості, розмір яких пов'язаний з мінімальною зарплатою. У Державній службі зайнятості звертають увагу, що підвищення розміру мінімальної заробітної плати в Україні вплине, зокрема, на розмір компенсаційних виплат роботодавцям.

Так, розмір компенсації за працевлаштування людей з інвалідністю, учасників бойових дій, тих кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років та громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяцьстановитиме 8 тис. грн (50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати). Тривалість такої компенсації становить 6 місяців за кожен непарний місяць роботи працівника.

Компенсація за працевлаштування молоді з-поміж зареєстрованих безробітних(віком до 25 років - в яких страховий стаж менше ніж 12 місяців; віком до 35 років - на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової / альтернативної служби - на перше робоче місце) збільшиться до 4 тис. грн (не більше 50 відсотків мінімальної заробітної плати). Тривалість такої компенсації становить 6 місяців за кожен непарний місяць роботи працівника.

Компенсація за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітногопонад 1 місяць і мають додаткові гарантії у працевлаштуванні або, тих які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців підвищиться до 3520 грн (не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску, який становить 22% від розміру мінімальної заробітної плати). Тривалість такої компенсації становить 12 місяців за кожен непарний місяць роботи працівника.

Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осібпід час дії воєнного стану з 1 квітня 2024 року становитиме 8 тис. грн (1 мінімальна зарплата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці). Тривалість такої компенсації становить не більше 3 місяців, для людей з інвалідністю не більше 6 місяців.

Водночас компенсація витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованих за направленням центрів зайнятості ВПО збільшиться до 16 тис. грн. (не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць). Тривалість такої компенсації становить 6 місяців, для осіб які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні 12 місяців, за кожен непарний місяць.

Також збільшиться розмір допомоги по частковому безробіттю у розрахунку на одного працівника або ФОПа - до 4 тис. грн (не вище 50 % розміру мінімальної заробітної плати). Тривалість такої допомоги становить не більш 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців.

Максимальний розмір оплати праці за участь у суспільно-корисних роботах теж зросте і з 1 квітня становитиме 12 тис. грн за місяць (не більше півтора розміру мінімальної заробітної плати за повністю виконану місячну(годинну) норму праці).

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ Впровадження порядків щодо перевірки кінцевих бенефіціарів відтерміновано до 1 вересня

Впровадження порядків щодо перевірки кінцевих бенефіціарих власників відтерміновано до 1 вересня 2024 року. Про це повідомляє пресслужба Мінюсту.

Відповідне рішення було ухвалено з метою вжиття всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення держателя ЄДР про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціара та структури власності юридичної особи.

Так, зокрема:

▪️наказом Мінюсту від 18 березня 2024 року № 727/5 відтерміновано до 1 вересня впровадження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи (про які розбіжності йдеться та які вимоги до оформлення й подання відповідного повідомлення, див. коментар "Повідомлення про розбіжності в бенефіціарних відомостях").;

▪️спільним наказом Мінюсту та Мінфіну від 22 березня 2024 року № 834/5/142 відтерміновано до цієї ж дати впровадження Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб'єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб'єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу.

Раніше Мінюст вже переносив їх запровадження з 1 грудня 2023 року на 1 квітня 2024 року.

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ Які нотаріальні дії вчиняють закордонні дипломатичні установи України

Відповідно до статті 44 Консульського Статуту України, консул при вчиненні нотаріальних дій керується Законом України «Про нотаріат», Консульським Статутом України, Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та іншими актами законодавства України.

Статтею 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

▪️посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;
▪️вживають заходів до охорони спадкового майна;
▪️видають свідоцтва про право на спадщину;
▪️видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;
▪️засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
▪️засвідчують справжність підпису на документах;
▪️засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
▪️посвідчують факт, що фізична особа є живою;
▪️посвідчують факт знаходження фізичної особи в певному місці;
▪️посвідчують тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;
▪️посвідчують час пред’явлення документів;
▪️приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
▪️вчиняють виконавчі написи;
▪️приймають на зберігання документи;
▪️вчиняють морські протести;
▪️видають дублікати посвідчених ними документів.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.

Посадові особи дипломатичних представництв та консульських установ України зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами, а дія, що прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів видаються в порядку, передбаченому статтею 8 Закону України «Про нотаріат».

Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться українською мовою. У випадку, коли особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не володіє мовою, якою ведеться діловодство в консульській установі, тексти документів, що оформлюються, повинен перекласти їй консул, який вчиняє нотаріальну дію, або перекладач.

Нотаріальні дії вчинюються в день пред’явлення всіх необхідних для вчинення нотаріальної дії документів і сплати консульського збору.

При вчиненні нотаріальної дії консул встановлює особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Під час посвідчення правочинів консулом визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.

Нотаріально посвідчувані правочини, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчиняє нотаріальну дію. Якщо заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, визначені статтею 47 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до статті 52 Консульського Статуту України, консул відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

▪️учинення такої дії суперечить законові;
▪️не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
дія не підлягає вчиненню консулом;
▪️з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або представник, який не має необхідних повноважень;
▪️в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні. Порядок та перелік підстав відмови консулом у вчиненні нотаріальної дії визначено статтею 49 Закону України «Про нотаріат».

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ Зеленський підписав закон про зниження призовного віку з 27 до 25 років

За цей закон Верховна Рада проголосувала ще в минулому році.

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ У Раді закликають ліквідувати КРАІЛ

Голова фінансового Комітету ВР закликає якнайшвидше винести на розгляд Парламенту законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) (проєкт № 9256). Уряд запропонував ліквідувати КРАІЛ й автоматизувати видачу гральної ліцензії ще у травні минулого року, що було підтримано Комітетом.

Гетманцев звертає увагу, що Комісія протягом трьох років свого існування не виконувала свої обов'язки належним чином, зокрема, КРАІЛ мала зробити, але не зробила наступне:

1. Зробити акцент не на з'ясування стосунків та поділу влади всередині самого себе, а на захисті інтересів гравців - шляхом активного та послідовного формування культури відповідальної гри в Україні.

2. За участю громадськості розробити Правила відповідальної гри - окремо як для організаторів, так і для гравців, керуючись кращими світовими практиками та забезпечити їх дотримання.

3. Організувати не вибірковий в кращих корупційних традиціях (як це є зараз), а тотальний контроль на предмет виконання організаторами вимог про обмеження доступу до азартних ігор осіб, включених до Реєстру самообмежень.

4. Закріпити можливі способи самообмеження гравців залежно від виду азартних ігор.

5. Внести до ВР проект закону про особливості державного регулювання у сфері азартних ігор під час дії воєнного стану.

6. Зібрати аналітику щодо можливого впливу стресових факторів, спричинених війною, для вразливих категорій населення щодо підвищеного ризику формування ігрової залежності та внести через Уряд пропозиції для упередження ігрової залежності на період воєнного стану.

7. Навести лад у сфері реклами азартних ігор замість реклами власних уявних «здобутків».

8. Запустити ще з серпня 2022 року Державну систему онлайн-моніторингу.

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️

ℹ️ Українці через Дію подаватимуть заяви до Реєстру збитків про пошкодження та руйнування житла

Як зазначається, дані з нього покажуть реальні масштаби збитків та стануть основою для майбутніх репарацій. Заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов зазначив, що українці через Дію подаватимуть заяви до міжнародного Реєстру збитків (RD4U) про пошкодження та руйнування житла, завдані російською агресією.

На першому етапі українці зможуть подати через Дію заяви про знищені або пошкоджені:

- приватний будинок;

- квартири;

- дачний будинок;

- садовий будинок;

- інше житлове приміщення.

Для подання заяви треба бути власником майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (ДРРП) і мати Акт про обстеження від місцевої влади. Згодом заяви зможуть подати інші власники зруйнованого чи пошкодженого майна, в тому числі ті, чиє майно розташоване на тимчасово окупованих територій.

Пізніше з’явиться можливість задокументувати в міжнародному Реєстрі збитків заяви про вимушене переміщення, шкоду життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. Згодом скарги зможуть подавати бізнес та держава.

У Мін'юсті повідомили, що подання заяв через Дію до міжнародного Реєстру збитків – новий важливий крок для майбутніх репарацій. Облік заяв про шкоду та втрати від російської агресії дасть можливість майбутній комісії розглянути їх та присудити компенсації до виплати. Це перший кейс міжнародного обміну даними, для якого використовують Дію.

👨‍⚖️Підписатися на ЗіП👨‍⚖️