🔺Росії після 2024 року будуть притаманні наступні ознаки:
📌“Залізна завіса”, побудована зсередини
Курс влади, спрямований на обмеження контактів росіян з зовнішнім світом, визначено чітко. Конкретні ж рішення визначатимуть темп руху РФ до повної ізоляції і “товщину залізної завіси”. Режим не ставитиме за мету досягнення повної ізоляції, однак він обмежуватиме міжнародну мобільність (вилучення паспортів, скорочення можливостей перетину кордонів, навіть запровадження виїзних віз). Туреччина залишатиметься головним “вікном у світ” для населення. Китай – головним каналом руху товарів, капіталів, послуг. Всередині “муру” в найближчій перспективі залишаться Білорусь та країни Центральної Азії.
📌Політика макаронів і анальгіну
На суб’єктивному рівні росіяни відчувають погіршення рівня життя, хоча впродовж першого року війни і не визнавали цього. Кримський консенсус (“хоч камені з неба”) пережив ренесанс (гордість, викликана “вставанням з колін”) і підживлювався впевненістю в тому, що перемога буде швидкою. Однак під кінець другого року війни учасники фокус-групових досліджень визнають, що відчувають дискомфорт у побуті, і “шукають винних”, називаючи прізвища не тільки топ-чиновників уряду, а й Путіна. Суттєво знизились і очікування щодо покращення життя. При цьому впевненість у тому, що РФ рухається у правильному напрямку, залишається на рівні 70%. Такі реалії неминуче вестимуть до зниження рівня життя та спрощення структури споживання більшості населення.
📌“Слово пацана” як модель
Серіал про Казань періоду пізнього СРСР став соціокультурним явищем в Росії саме через схожість пізньорадянських реалій до сучасних російських. Коли фальш офіційної ідеології зрозуміла інтуїтивно, порожнеча заповнюється іншими сенсами, моделями поведінки, інтересами та мотивами. Путінська Росія перебуває у нисхідному тренді. Контури майбутнього незрозумілі, розрив між елітами і масою наростає. Відтак “втеча від офіціозу” стає прийнятною альтернативою для значної частини населення. Однак на відміну від 80-х років минулого століття, криміногенне і/або неформальне середовище не єдиний варіант. Їх буде більше. Асиметричний опір системі зростатиме. Вертикальний конфлікт стане головним для пізньопутінського періоду.
📌Війна – “килим”, під який “замітаються” внутрішні проблеми
Один з головних наративів російської пропаганди – “війна до останнього українця”. Цей наратив спрямований не стільки на українську аудиторію, скільки на російську. Путіну потрібно пояснити росіянам, чому війна триває попри те, що запит на її закінчення вже “інстальований” навіть в російське інфополе. Згідно з опитуванням, проведеним у листопаді 2023 року, 48% росіян виступають за початок мирних переговорів, а 74% підтримали б Путіна, якби він “підписав мирну угоду завтра”. Але поки триває війна, режиму легко пояснювати нею всі внутрішні проблеми, всі обмеження прав і свобод. Врешті, проти спільного ворога легше об’єднати населення. А “перемоги” (навіть якщо вони умовні або й вигадані) дозволяють підтримувати віру росіян у те, що влада веде країну “правильним шляхом”.
📒Читайте більше у доповіді «Росія-2024. Політичні та соціальні перспективи».
📌“Залізна завіса”, побудована зсередини
Курс влади, спрямований на обмеження контактів росіян з зовнішнім світом, визначено чітко. Конкретні ж рішення визначатимуть темп руху РФ до повної ізоляції і “товщину залізної завіси”. Режим не ставитиме за мету досягнення повної ізоляції, однак він обмежуватиме міжнародну мобільність (вилучення паспортів, скорочення можливостей перетину кордонів, навіть запровадження виїзних віз). Туреччина залишатиметься головним “вікном у світ” для населення. Китай – головним каналом руху товарів, капіталів, послуг. Всередині “муру” в найближчій перспективі залишаться Білорусь та країни Центральної Азії.
📌Політика макаронів і анальгіну
На суб’єктивному рівні росіяни відчувають погіршення рівня життя, хоча впродовж першого року війни і не визнавали цього. Кримський консенсус (“хоч камені з неба”) пережив ренесанс (гордість, викликана “вставанням з колін”) і підживлювався впевненістю в тому, що перемога буде швидкою. Однак під кінець другого року війни учасники фокус-групових досліджень визнають, що відчувають дискомфорт у побуті, і “шукають винних”, називаючи прізвища не тільки топ-чиновників уряду, а й Путіна. Суттєво знизились і очікування щодо покращення життя. При цьому впевненість у тому, що РФ рухається у правильному напрямку, залишається на рівні 70%. Такі реалії неминуче вестимуть до зниження рівня життя та спрощення структури споживання більшості населення.
📌“Слово пацана” як модель
Серіал про Казань періоду пізнього СРСР став соціокультурним явищем в Росії саме через схожість пізньорадянських реалій до сучасних російських. Коли фальш офіційної ідеології зрозуміла інтуїтивно, порожнеча заповнюється іншими сенсами, моделями поведінки, інтересами та мотивами. Путінська Росія перебуває у нисхідному тренді. Контури майбутнього незрозумілі, розрив між елітами і масою наростає. Відтак “втеча від офіціозу” стає прийнятною альтернативою для значної частини населення. Однак на відміну від 80-х років минулого століття, криміногенне і/або неформальне середовище не єдиний варіант. Їх буде більше. Асиметричний опір системі зростатиме. Вертикальний конфлікт стане головним для пізньопутінського періоду.
📌Війна – “килим”, під який “замітаються” внутрішні проблеми
Один з головних наративів російської пропаганди – “війна до останнього українця”. Цей наратив спрямований не стільки на українську аудиторію, скільки на російську. Путіну потрібно пояснити росіянам, чому війна триває попри те, що запит на її закінчення вже “інстальований” навіть в російське інфополе. Згідно з опитуванням, проведеним у листопаді 2023 року, 48% росіян виступають за початок мирних переговорів, а 74% підтримали б Путіна, якби він “підписав мирну угоду завтра”. Але поки триває війна, режиму легко пояснювати нею всі внутрішні проблеми, всі обмеження прав і свобод. Врешті, проти спільного ворога легше об’єднати населення. А “перемоги” (навіть якщо вони умовні або й вигадані) дозволяють підтримувати віру росіян у те, що влада веде країну “правильним шляхом”.
📒Читайте більше у доповіді «Росія-2024. Політичні та соціальні перспективи».
🕯Без перебільшення, Денис Монастирський та Євген Єнін були державними діячами нової прогресивної формації, патріотами своєї Батьківщини, її надією та опорою.
Пишаємося, що Денис та Євген працювали в Українському інституті майбутнього. Вони мали прогресивні погляди, як змінити нашу країну на краще. І не лише мали та говорили, а й активно діяли.
Ще у березні 2017 року Денис Монастирський представив в УІМ доповідь «Реформа Нацполіції: план дій на 100 днів», яка потім успішно втілювалась у життя. У вересні 2022 року, на посаді керівника МВС, Денис взяв участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ. Тоді додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азову».
Євген Єнін, маючи чималий досвід міжнародної роботи на державному рівні, активно відстоював інтереси та право України в міжнародних судах та брав участь у законотворчій діяльності.
Та рік тому жахлива авіакатастрофа в одну мить трагічно обірвала життя світлих, розумних людей.
Гіркота та біль втрати не пройшли. І навряд чи це можливо. Адже залишається лише здогадуватися, скільки ще Денис Монастирський та Євген Єнін не встигли зробити. На жаль, це правда - найкращі йдуть рано.
Та попри все, такі світлі люди продовжують існувати, поки ми про них пам'ятаємо. Поки продовжуємо їх незавершені справи.
Нам вас дуже не вистачає, друзі!
Вічна пам'ять!🙏🇺🇦
Пишаємося, що Денис та Євген працювали в Українському інституті майбутнього. Вони мали прогресивні погляди, як змінити нашу країну на краще. І не лише мали та говорили, а й активно діяли.
Ще у березні 2017 року Денис Монастирський представив в УІМ доповідь «Реформа Нацполіції: план дій на 100 днів», яка потім успішно втілювалась у життя. У вересні 2022 року, на посаді керівника МВС, Денис взяв участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ. Тоді додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азову».
Євген Єнін, маючи чималий досвід міжнародної роботи на державному рівні, активно відстоював інтереси та право України в міжнародних судах та брав участь у законотворчій діяльності.
Та рік тому жахлива авіакатастрофа в одну мить трагічно обірвала життя світлих, розумних людей.
Гіркота та біль втрати не пройшли. І навряд чи це можливо. Адже залишається лише здогадуватися, скільки ще Денис Монастирський та Євген Єнін не встигли зробити. На жаль, це правда - найкращі йдуть рано.
Та попри все, такі світлі люди продовжують існувати, поки ми про них пам'ятаємо. Поки продовжуємо їх незавершені справи.
Нам вас дуже не вистачає, друзі!
Вічна пам'ять!🙏🇺🇦
📌💥Як російські обстріли України наближають колапс РФ
“Терористи в Газі роблять ракети з водопровідних труб - у прямому сенсі. Дещо схоже роблять і росіяни, але у сенсі переносному.
Грошей, витрачених Кремлем на обстріли України, вистачило б для того, щоб запобігти інфраструктурному колапсу Росії. Але пріоритети там були розставлені по-іншому”.
Розмірковує Сергій Громенко, керівник програми «Історична культурна політика» Українського інституту майбутнього.
Продовження читайте за 👉посиланням
“Терористи в Газі роблять ракети з водопровідних труб - у прямому сенсі. Дещо схоже роблять і росіяни, але у сенсі переносному.
Грошей, витрачених Кремлем на обстріли України, вистачило б для того, щоб запобігти інфраструктурному колапсу Росії. Але пріоритети там були розставлені по-іншому”.
Розмірковує Сергій Громенко, керівник програми «Історична культурна політика» Українського інституту майбутнього.
Продовження читайте за 👉посиланням
Gazeta.ua
Цікавий парадокс: як російські обстріли України наближають колапс РФ
Терористи в Газі роблять ракети з водопровідних труб - у прямому сенсі. Дещо схоже роблять і росіяни, але у сенсі переносному. Грошей, витрачених Кремлем на обстріли України, вистачило б для того, щоб запобігти інфраструктурному колапсу Росії. Але пріоритети…
22 січня - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ💙💛
Свято з’явилося в 1919 році, в день проголошення Акту возз’єднання Української народної республіки та Західно-Української народної республіки. Із утвердженням влади російських більшовиків всі українські свята намагалися стерти із суспільної свідомості.
Та пам'ять про цей день відродилася вже в сучасній Україні. В січні 1990 року, декілька мільйонів українців взялися за руки та з'єднали Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і Київ, продемонструвавши Соборність України на шляху до незалежності.
Сьогодні це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі — один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас.
Україна була, є і буде Соборною!
Вітаємо всіх українців із Днем Соборності!🇺🇦
Свято з’явилося в 1919 році, в день проголошення Акту возз’єднання Української народної республіки та Західно-Української народної республіки. Із утвердженням влади російських більшовиків всі українські свята намагалися стерти із суспільної свідомості.
Та пам'ять про цей день відродилася вже в сучасній Україні. В січні 1990 року, декілька мільйонів українців взялися за руки та з'єднали Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і Київ, продемонструвавши Соборність України на шляху до незалежності.
Сьогодні це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі — один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас.
Україна була, є і буде Соборною!
Вітаємо всіх українців із Днем Соборності!🇺🇦
🇺🇦Сергій Громенко: 22 січня має бути святом Дня першої незалежності
«І здоровий глузд в цілому, і актуальність через війну з Росією просто таки благають встановити 22 січня святом Дня першої незалежності чи чогось в такому роді. Як в країнах Балтії. Щоб перестати давати можливість західним невігласам повторювати путінські мантри про Лєніна», – пропонує експерт UIF Сергій Громенко.
Альтернативою може бути встановлення 22 січня – Дня незалежності та соборності, а 24 серпня – Дня відновлення незалежності, – вважає він.
💙💛У будь якому разі, усіх нас із Днем незалежності УНР та Днем соборності України!
«І здоровий глузд в цілому, і актуальність через війну з Росією просто таки благають встановити 22 січня святом Дня першої незалежності чи чогось в такому роді. Як в країнах Балтії. Щоб перестати давати можливість західним невігласам повторювати путінські мантри про Лєніна», – пропонує експерт UIF Сергій Громенко.
Альтернативою може бути встановлення 22 січня – Дня незалежності та соборності, а 24 серпня – Дня відновлення незалежності, – вважає він.
💙💛У будь якому разі, усіх нас із Днем незалежності УНР та Днем соборності України!
🗂️«Кейс Мазепи» і точка неповернення. Які незворотні сценарії відкрилися перед Україною.
✍️Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього у своїй колонці висловився про так званий «кейс Мазепи».
На думку експерта, погана новина у тому, що це справжній рубікон. Точка неповернення після якого відкривається кілька незворотних сценаріїв для України.
Яких саме, читайте 👉за посиланням
✍️Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього у своїй колонці висловився про так званий «кейс Мазепи».
На думку експерта, погана новина у тому, що це справжній рубікон. Точка неповернення після якого відкривається кілька незворотних сценаріїв для України.
Яких саме, читайте 👉за посиланням
NV
«Кейс Мазепи» і точка неповернення. Які незворотні сценарії відкрилися перед Україною
Висловлюсь і я про «кейс Мазепи». Погана новина у тому, що це справжній рубікон! Точка неповернення після якого відкривається кілька незворотних сценаріїв для України
⚡️У День Соборності 🇺🇦22 січня президент Володимир Зеленський підписав указ “Про історично населені українцями території Російської Федерації”.
Поява такого документу означає рух у правильному напрямку, але рух лише на пів кроку.
✍️Чому саме, відповідає у своїй авторській колонці Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього
Більш детально читайте 👉за посиланням
Поява такого документу означає рух у правильному напрямку, але рух лише на пів кроку.
✍️Чому саме, відповідає у своїй авторській колонці Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього
Більш детально читайте 👉за посиланням
Локальна історія
Пів кроку у правильному напрямку: “Про історично населені українцями території Російської Федерації”
Колонка історика Сергія Громенка про новий указ президента.
🔥📊 Ділимось головними висновками з соціологічного дослідження щодо сприйняття росіянами війни в Україні ⬇️
📌 В листопаді 2023 року рівень підтримки загального напрямку руху країни знизився до серпневих («пригожинських») показників. Але при цьому кількість тих, хто вважає, що
країна рухається не туди, залишився таким як був у 2023 році загалом (за винятком серпня). Тож, зменшення кількості прихильників нинішнього кремлівського курсу зменшилася за рахунок тих, кому важко оцінити правильність вектору розвитку рф.
📌Події, пов’язані з війною в Україні, не потрапили на перші позиції в рейтингу найбільш резонансних подій листопада. Їх затьмарили шторм в південних регіонах, оголошення
про підвищення цін на комунальні послуги та заворушення в Махачкалі. Рух дружин мобілізованих запам’ятався 19% опитаних, хоча їх вимоги і підтримує більша частина
опитаних (56%) проти 22% тих, хто вважає їхні вимоги не обґрунтованими.
Серед проблемних видів товарів виділяються авто та автозапчастини, гаджети та побутова техніка, а також ліки – уряд не може забезпечити ними тих, хто їх потребує.
📌Станом на листопад 2023 за путіна планує віддати свої голоси половина росіян. Рейтинг всіх інших кандидатів знаходиться в межах статистичної похибки. Водночас 8% хочуть
голосувати за якогось іншого кандидата, якого немає в списку, а 16% взагалі не знає за кого. Парадоксальним є те, що збираючись голосувати за кандидата, який вже 24 роки знаходиться при владі, 66% опитаних очікують від виборів змін на краще. Головне відчуття, яке виникає в думках про те, що буде з рф після виборах – це надія, тобто відчуття, яке пов’язане з майбутнім, а не минулим.
Головні цінності, які поділяються опитаними – це персональні цінності, або цінності пов’язані з малою групою – сім’єю (сім’я, здоров’я, добробут). Цінності, пов’язані з державою та суспільством (справедливість, патріотизм) значно поступаються вище
згаданим. При цьому більшість вважає російське суспільство достатньо справедливим і вільним. Серед свобод важко виділити найбільш важливу, але очевидними є найменш значимі для росіян свободи – свобода мітингів та свобода висловлення думки.
📌Щодо корупції, то тут думки опитаних розділилися приблизно навпіл. 42% вважає корупцію головною проблемою суспільства, а 43% вважає, що є проблеми більш серйозні. Парадоксальним є й те, що найбільш розповсюдженою та шкідливою, на думку респондентів, корупцією є корупція на рівні центральної влади, проте відповідальність за корупцію чомусь несуть не президент та уряд, а чиновники та прості люди.
📌Регуляція абортів є доволі помітною темою в рф – про неї чули / знають 61%. При цьому, чверть вважає, що в рф треба впроваджувати нові обмеження для абортів, а 66% проти
обмежень.
📌Хоча 68% опитаних вважає, що всі релігії в рф рівні, привілейованою конфесією в рф 52% респондентів назвали православ’я, а 29% – іслам. При цьому близько третини опитаних (36%) вважають, що іслам в рф може стати домінуючою релігією.
📌70% респондентів не вірять в те, що у путіна є двійники, і навіть якби був, то це нормальна, на думку більшості, практика для політика.
👉Ознайомитись з усіма результатами соціологічного дослідження можна тут.
📌 В листопаді 2023 року рівень підтримки загального напрямку руху країни знизився до серпневих («пригожинських») показників. Але при цьому кількість тих, хто вважає, що
країна рухається не туди, залишився таким як був у 2023 році загалом (за винятком серпня). Тож, зменшення кількості прихильників нинішнього кремлівського курсу зменшилася за рахунок тих, кому важко оцінити правильність вектору розвитку рф.
📌Події, пов’язані з війною в Україні, не потрапили на перші позиції в рейтингу найбільш резонансних подій листопада. Їх затьмарили шторм в південних регіонах, оголошення
про підвищення цін на комунальні послуги та заворушення в Махачкалі. Рух дружин мобілізованих запам’ятався 19% опитаних, хоча їх вимоги і підтримує більша частина
опитаних (56%) проти 22% тих, хто вважає їхні вимоги не обґрунтованими.
Серед проблемних видів товарів виділяються авто та автозапчастини, гаджети та побутова техніка, а також ліки – уряд не може забезпечити ними тих, хто їх потребує.
📌Станом на листопад 2023 за путіна планує віддати свої голоси половина росіян. Рейтинг всіх інших кандидатів знаходиться в межах статистичної похибки. Водночас 8% хочуть
голосувати за якогось іншого кандидата, якого немає в списку, а 16% взагалі не знає за кого. Парадоксальним є те, що збираючись голосувати за кандидата, який вже 24 роки знаходиться при владі, 66% опитаних очікують від виборів змін на краще. Головне відчуття, яке виникає в думках про те, що буде з рф після виборах – це надія, тобто відчуття, яке пов’язане з майбутнім, а не минулим.
Головні цінності, які поділяються опитаними – це персональні цінності, або цінності пов’язані з малою групою – сім’єю (сім’я, здоров’я, добробут). Цінності, пов’язані з державою та суспільством (справедливість, патріотизм) значно поступаються вище
згаданим. При цьому більшість вважає російське суспільство достатньо справедливим і вільним. Серед свобод важко виділити найбільш важливу, але очевидними є найменш значимі для росіян свободи – свобода мітингів та свобода висловлення думки.
📌Щодо корупції, то тут думки опитаних розділилися приблизно навпіл. 42% вважає корупцію головною проблемою суспільства, а 43% вважає, що є проблеми більш серйозні. Парадоксальним є й те, що найбільш розповсюдженою та шкідливою, на думку респондентів, корупцією є корупція на рівні центральної влади, проте відповідальність за корупцію чомусь несуть не президент та уряд, а чиновники та прості люди.
📌Регуляція абортів є доволі помітною темою в рф – про неї чули / знають 61%. При цьому, чверть вважає, що в рф треба впроваджувати нові обмеження для абортів, а 66% проти
обмежень.
📌Хоча 68% опитаних вважає, що всі релігії в рф рівні, привілейованою конфесією в рф 52% респондентів назвали православ’я, а 29% – іслам. При цьому близько третини опитаних (36%) вважають, що іслам в рф може стати домінуючою релігією.
📌70% респондентів не вірять в те, що у путіна є двійники, і навіть якби був, то це нормальна, на думку більшості, практика для політика.
👉Ознайомитись з усіма результатами соціологічного дослідження можна тут.
UIF
Звіт соціологічного дослідження "СПРИЙНЯТТЯ РОСІЯНАМИ ВІЙНИ В УКРАЇНІ" (грудень 2023) - UIF
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Методика: CATI (Computer Assisted Telephone Interview) — телефонне опитування по інтерактивній̆ структурованій̆ анкеті за допомогою спеціального програмного забезпечення для проведення соціологічних опитувань. Lemur CATI — додаток…
💡⚡️Півзими позаду. Що насправді потрібно, щоб уникнути відключень світла.
Україні вдалося уникнути зимової кризи енергосистеми, аналогічної торішній. Ми, безумовно, пройдемо другу половину цієї зими, упевнений Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбтнього. Інше питання: як ми проходитимемо всі наступні?
✍️Відповіді на це та інші питання читайте за 👉 посиланням
Україні вдалося уникнути зимової кризи енергосистеми, аналогічної торішній. Ми, безумовно, пройдемо другу половину цієї зими, упевнений Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбтнього. Інше питання: як ми проходитимемо всі наступні?
✍️Відповіді на це та інші питання читайте за 👉 посиланням
ФОКУС
Половина зимы пройдена, но проблемы, которыми больна украинская энергетика, никуда не делись
Украине удалось избежать зимнего кризиса энергосистемы, аналогичного прошлогоднему. Мы, безусловно, пройдем вторую половину этой зимы. Другой вопрос: как мы будем проходить все последующие?
⚡️У нас знову гарні новини - продовжуємо підсилювати свою аналітичну команду.
👉Отже, раді вітати Сергія Пінькаса, який приєднався до Українського інституту майбутнього як експерт з напрямку інфраструктури.
Сергій працює директором з розвитку національної інвестиційної Групи Компаній «Ефективні Інвестиції». Раніше працював СЕО Групи Компаній ORUM (єдиного в Україні інфраструктурного холдингу «останньої милі»), Першим заступником Генерального Директора Держконцерну УКРОБОРОНПРОМ.
📚Має чотири вищі освіти, економічних наук (напрямок Державного управління), має ступінь Senior Executive MBA (МІМ Київ).
З такими потужними спеціалістами як Сергій Пінькас віримо в успішне втілення нових проектів та досліджень.
Тож, в добру путь! Будьте з нами!
👉Отже, раді вітати Сергія Пінькаса, який приєднався до Українського інституту майбутнього як експерт з напрямку інфраструктури.
Сергій працює директором з розвитку національної інвестиційної Групи Компаній «Ефективні Інвестиції». Раніше працював СЕО Групи Компаній ORUM (єдиного в Україні інфраструктурного холдингу «останньої милі»), Першим заступником Генерального Директора Держконцерну УКРОБОРОНПРОМ.
📚Має чотири вищі освіти, економічних наук (напрямок Державного управління), має ступінь Senior Executive MBA (МІМ Київ).
З такими потужними спеціалістами як Сергій Пінькас віримо в успішне втілення нових проектів та досліджень.
Тож, в добру путь! Будьте з нами!
❓Чому Туреччина розблокувала вступ Швеції до НАТО?
✍️На думку Іллі Куси експерта з міжнародної політики та питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього, для цього є кілька найпростіших причин.
Яких саме, читайте більш детально за 👉посиланням
✍️На думку Іллі Куси експерта з міжнародної політики та питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього, для цього є кілька найпростіших причин.
Яких саме, читайте більш детально за 👉посиланням
Ми Україна
Ілія Куса - Чому Туреччина розблокувала вступ Швеції до НАТО
Ілія Куса блог. Чому Ердоган пішов на поступки Заходу, як саме Туреччина стабілізує відносини з країнами НАТО, та чи виконає Захід обіцянки, які дали Анкарі.
❓🦢«Чорні лебеді» для Путіна? До яких сценаріїв готується Кремль.
Прикро, але Путін, як і раніше, має підтримку свого населення. Його висунення у 2024 зняло основний страх росіян — відхід царя без призначеного наступника. Що ж не так?
Відповіді на це та інші питання знає Ігор Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього.
Детально читайте за 👉посиланням
Прикро, але Путін, як і раніше, має підтримку свого населення. Його висунення у 2024 зняло основний страх росіян — відхід царя без призначеного наступника. Що ж не так?
Відповіді на це та інші питання знає Ігор Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього.
Детально читайте за 👉посиланням
NV
«Чорні лебеді» для Путіна? До яких сценаріїв готується Кремль
Прикро, але Путін, як і раніше, має підтримку свого населення. Його висунення у 2024 зняло основний страх росіян — відхід царя без призначеного наступника. Що ж не так?
💬 Сергій Громенко: США ще на пів кроку ближчі до громадянської війни і, водночас, на крок далі від допомоги Україні
Штат Техас відсторонює федеральних агентів від охорони кордону і покладає це на свою Нацгвардію. Уздовж кордону з Мексикою натягують колючі дроти. Протести Мінюсту ігноруються.
Верховний суд мінімальною більшістю (5-4) постановляє, що федеральні агенти можуть різати дроти.
Техас прокладає нові дроти.
Федеральний уряд зобов'язує до п'ятниці поновити доступ своїх службовців до кордону
25 губернаторів-республіканців підтримують Техас.
Боже, бережи Америку і всіх нас!
Штат Техас відсторонює федеральних агентів від охорони кордону і покладає це на свою Нацгвардію. Уздовж кордону з Мексикою натягують колючі дроти. Протести Мінюсту ігноруються.
Верховний суд мінімальною більшістю (5-4) постановляє, що федеральні агенти можуть різати дроти.
Техас прокладає нові дроти.
Федеральний уряд зобов'язує до п'ятниці поновити доступ своїх службовців до кордону
25 губернаторів-республіканців підтримують Техас.
Боже, бережи Америку і всіх нас!
🇺🇦29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут
Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, боронили українську державність та зупинили нападника.
Трішки історії. У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку і там тримало найбільш боєздатні частини своєї армії. Проте наступ почався з іншого боку – на Чернігівщині. Вранці 29 січня 1918 року більшовики атакували залізничну станцію Крути, оборону якої тримали зовсім юні хлопці: 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців (студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира, гімназисти старших класів).
За різними даними більшовиків було від 4 до 7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: бойові втрати більшовиків склали до 300 убитих, було багато поранених та полонених. Проте сили були надто нерівні. Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення.
Бій під Крутами дехто оцінює як трагічний: загиблі студенти, безладний відступ…
Та варто пам’ятати і цінувати – найголовніше, що зробили Крутяни – це виграли час, який дав змогу укласти Берестейський мир. Тоді УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у подальшій боротьбі з більшовиками.
Пам’ятаємо, шануємо наших героїв! Цінуємо нашу державність та продовжуємо боротись за її збереження!💙💛
Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, боронили українську державність та зупинили нападника.
Трішки історії. У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку і там тримало найбільш боєздатні частини своєї армії. Проте наступ почався з іншого боку – на Чернігівщині. Вранці 29 січня 1918 року більшовики атакували залізничну станцію Крути, оборону якої тримали зовсім юні хлопці: 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців (студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира, гімназисти старших класів).
За різними даними більшовиків було від 4 до 7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: бойові втрати більшовиків склали до 300 убитих, було багато поранених та полонених. Проте сили були надто нерівні. Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення.
Бій під Крутами дехто оцінює як трагічний: загиблі студенти, безладний відступ…
Та варто пам’ятати і цінувати – найголовніше, що зробили Крутяни – це виграли час, який дав змогу укласти Берестейський мир. Тоді УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у подальшій боротьбі з більшовиками.
Пам’ятаємо, шануємо наших героїв! Цінуємо нашу державність та продовжуємо боротись за її збереження!💙💛
❗️Нова реальність для України. До чого нас готують❓
"На жаль (або на щастя, зрозуміємо через пару років) усе йде за сценарієм, який описав іще минулого літа.
1. Нас готують до «заморожування» конфлікту".
✍️Переконаний Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Більш детально читайте за 👉посиланням
"На жаль (або на щастя, зрозуміємо через пару років) усе йде за сценарієм, який описав іще минулого літа.
1. Нас готують до «заморожування» конфлікту".
✍️Переконаний Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Більш детально читайте за 👉посиланням
NV
Нова реальність для України. До чого нас готують
На жаль (або на щастя, зрозуміємо через пару років) усе йде за сценарієм, який описав іще минулого літа
⚡️Проблема (не)визнання сучасних геноцидів -це небезпечна тенденція
«Днями був день пам'яті жертв Голокосту. Побачив у Сергія Кошмана статистику: 20% молодих американців вважають Голокост міфом, ще 30% не мають визначеної думки.
Судячи з тенденцій останніх 50 років в США, як в економіці, так і конкретно в освіті, далі буде лише гірше».
✍️Переконаний Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
Більш детально читайте за 👉посиланням
«Днями був день пам'яті жертв Голокосту. Побачив у Сергія Кошмана статистику: 20% молодих американців вважають Голокост міфом, ще 30% не мають визначеної думки.
Судячи з тенденцій останніх 50 років в США, як в економіці, так і конкретно в освіті, далі буде лише гірше».
✍️Переконаний Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
Більш детально читайте за 👉посиланням
ГЛАВКОМ
Проблема (не)визнання сучасних геноцидів. Це небезпечна тенденція
Судячи з тенденцій останніх 50 років в США, як в економіці, так і конкретно в освіті, далі буде лише гірше
🇺🇦🇺🇸Український тиждень у Вашингтоні: УІМ приєднався до мобілізації світової підтримки для України
На цьому тижні у Вашингтоні стартував український тиждень. Свою роботу розпочала українська делегація, яка вирушила до столиці США, щоб вчергове нагадати про війну, яка триває в Україні.
Український інститут майбутнього став одним з основних учасників, поряд з урядовою делегацією у цій важливій та почесній місії. Зокрема, наш виконавчий директор Марія Чумак зустрілася із представниками консервативного американського think tank Heritage foundation.
«Мали спільну розмову щодо підтримки України. Представники фундації ділилися своїм баченням та проектами підтримки України. Говорили щодо ООН, а саме як має розподілятися гуманітарна допомога країні, – розказує Марія Чумак, – Американський аналітичний центр працює над питаннями відновлення України. Ця зустріч для Інституту майбутнього була важливою у площині встановлення партнерства для обміну аналітичною та дослідницькою інформацією, яку ми напрацювали за попередні роки і можемо спільно напрацьовувати».
Попереду ще ряд важливих зустрічей. Слідкуйте за нашими новинами, якими ми радо з вами будемо ділитись.
Залишайтесь з нами, далі буде!💙💛
На цьому тижні у Вашингтоні стартував український тиждень. Свою роботу розпочала українська делегація, яка вирушила до столиці США, щоб вчергове нагадати про війну, яка триває в Україні.
Український інститут майбутнього став одним з основних учасників, поряд з урядовою делегацією у цій важливій та почесній місії. Зокрема, наш виконавчий директор Марія Чумак зустрілася із представниками консервативного американського think tank Heritage foundation.
«Мали спільну розмову щодо підтримки України. Представники фундації ділилися своїм баченням та проектами підтримки України. Говорили щодо ООН, а саме як має розподілятися гуманітарна допомога країні, – розказує Марія Чумак, – Американський аналітичний центр працює над питаннями відновлення України. Ця зустріч для Інституту майбутнього була важливою у площині встановлення партнерства для обміну аналітичною та дослідницькою інформацією, яку ми напрацювали за попередні роки і можемо спільно напрацьовувати».
Попереду ще ряд важливих зустрічей. Слідкуйте за нашими новинами, якими ми радо з вами будемо ділитись.
Залишайтесь з нами, далі буде!💙💛
⚡️🫰Здорожчання електрики вдвічі? Яким насправді має бути тариф для населення
Українців налякали кратним здорожчанням елекроенергії на фоні скасування мораторію на відключення боржників. Чи є підстави так різко збільшувати тариф?
✍️На ці та інші хвилюючі питання дає відповіді Андріан Прокіп,
експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього у своєму новому блозі.
Детальніше читайте за 👉посиланням
Українців налякали кратним здорожчанням елекроенергії на фоні скасування мораторію на відключення боржників. Чи є підстави так різко збільшувати тариф?
✍️На ці та інші хвилюючі питання дає відповіді Андріан Прокіп,
експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього у своєму новому блозі.
Детальніше читайте за 👉посиланням
dsnews.ua
Здорожчання електрики вдвічі? Яким насправді має бути тариф для населення
Українців налякали кратним здорожчанням елекроенергії на фоні скасування мораторію на відключення боржників. Чи є підстави так різко збільшувати тариф?
🇺🇸🤝🇺🇦Український інститут майбутнього взяв участь у Національному молитовному сніданку у Вашингтоні
У четвер, 1 лютого, у Вашингтоні відбувся Національний молитовний сніданок – щорічна подія, яка збирає високопосадовців з усього світу, включно з президентом та віцепрезидентом США, а також членами Конгресу.
Ця традиція бере свій початок ще з часів Другої світової війни, а перший офіційний сніданок за участі президента відбувся у 1953 році.
🤝Цьогоріч Український інститут майбутнього також взяв участь у цій важливій події. Представники Лівану, Боснії і Герцеговини, Бразилії, Непалу, України, США, Канади, Таджикистану мали можливість сидіти за одним столом і щиро обговорювати теми, які їх об'єднують, турбують, або можуть стати спільними у майбутньому.
🇺🇦Україна на цій події була представлена однією з найчисельніших делегацій. Понад 100 українців приїхали у Вашингтон висловити вдячність країнам, які нас підтримують та прагнуть разом з нами до нашої Перемоги.
«Ми є частиною великого цивілізаційного світу, - ділиться враженнями Марія Чумак, виконавча директорка Українського інституту майбутнього, - У своїй промові пан президент США Джо Байден згадав Газу, Палестину, потім Україну, а потім Африку. Є таке відчуття, що українське питання зникає з актуальної повістки денної. Так не повинно бути. Саме тому ми тут, щоб це змінити, нагадати світові, як важливо підтримати Україну. І важливо це зробити саме зараз».
У своїй промові Джо Байден декілька разів повторив, що ми не вороги, «ми – друзі, ми – сильні». Справді, сила – в єдності.
📝Український тиждень у Вашингтоні триває, важливі зустрічі продовжуються. Чекаємо на результати.
💙💛Залишайтеся з нами!
У четвер, 1 лютого, у Вашингтоні відбувся Національний молитовний сніданок – щорічна подія, яка збирає високопосадовців з усього світу, включно з президентом та віцепрезидентом США, а також членами Конгресу.
Ця традиція бере свій початок ще з часів Другої світової війни, а перший офіційний сніданок за участі президента відбувся у 1953 році.
🤝Цьогоріч Український інститут майбутнього також взяв участь у цій важливій події. Представники Лівану, Боснії і Герцеговини, Бразилії, Непалу, України, США, Канади, Таджикистану мали можливість сидіти за одним столом і щиро обговорювати теми, які їх об'єднують, турбують, або можуть стати спільними у майбутньому.
🇺🇦Україна на цій події була представлена однією з найчисельніших делегацій. Понад 100 українців приїхали у Вашингтон висловити вдячність країнам, які нас підтримують та прагнуть разом з нами до нашої Перемоги.
«Ми є частиною великого цивілізаційного світу, - ділиться враженнями Марія Чумак, виконавча директорка Українського інституту майбутнього, - У своїй промові пан президент США Джо Байден згадав Газу, Палестину, потім Україну, а потім Африку. Є таке відчуття, що українське питання зникає з актуальної повістки денної. Так не повинно бути. Саме тому ми тут, щоб це змінити, нагадати світові, як важливо підтримати Україну. І важливо це зробити саме зараз».
У своїй промові Джо Байден декілька разів повторив, що ми не вороги, «ми – друзі, ми – сильні». Справді, сила – в єдності.
📝Український тиждень у Вашингтоні триває, важливі зустрічі продовжуються. Чекаємо на результати.
💙💛Залишайтеся з нами!
❓Як «вежі Кремля» борються за Африку
✍️ Ігар Тишкевич, головний експерт з вивчення Росії Українського інституту майбутнього, у своїй новій колонці розповідає, як саме РФ реалізує свої інтереси на Африканському континенті через будівництво АЕС у Буркіна-Фасо.
Деталі читайте за посиланням
✍️ Ігар Тишкевич, головний експерт з вивчення Росії Українського інституту майбутнього, у своїй новій колонці розповідає, як саме РФ реалізує свої інтереси на Африканському континенті через будівництво АЕС у Буркіна-Фасо.
Деталі читайте за посиланням
NV
Як «вежі Кремля» борються за Африку
Як Росія реалізує свої інтереси на Африканському континенті через будівництво АЕС у Буркіна-Фасо