Щоранку о 9:00 Україна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих у війні

Слава героям!🇺🇦

‼️ “Наразі єдиною перешкодою до припинення вогню є путін”, — спецпредставник Трампа Кіт Келлог

"Єдина людина, яка може принести результат - це президент Трамп, але якщо путін погодиться. Я думаю, прямо зараз, нашою перешкодою на шляху до прогресу є президент росії, який не погоджується", - заявив Келлог.

Які пропозиції?

Пишуть, що вже більше 700)

‼США вважають, що рф хоче на переговорах щодо України занадто багато, — Венс

🤝Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги.

До нього увійшли :

📌66 броньовані автомобілі MRAP;
📌боєприпаси для танків Leopard 2;
📌38 тисяч набоїв для Gepard;
📌ракети для систем протиповітряної оборони IRIS-T SLM;
📌3 гаубиці Zuzana-2 (цей проєкт фінансується спільно з Данією та Норвегією);
📌27 тисяч арт. снарядів 155 мм;
📌1 тисячу арт. снарядів122-мм калібру;
📌Безпілотники різних типів та інше

Щоранку о 9:00 Україна хвилиною мовчання вшановує пам'ять загиблих у війні

Слава героям!🇺🇦

⚡️ ЗБИТО 20 ВОРОЖИХ БПЛА, 6 БЕЗПІЛОТНИКІВ-ІМІТАТОРІВ – НЕ ДОСЯГЛИ ЦІЛЕЙ (ЛОКАЦІЙНО ВТРАЧЕНІ)

День памʼяті та перемоги над нацизмом!

Пам’ятаємо всіх, хто боровся за Свободу тоді. І не забуваємо: сьогодні маємо здолати нове зло.

Світ переміг нацизм.
Ми переможемо раssuзм!

Вітаємо нашого побратима — Василя Абраміва, друга Смереку, начальника Штабу Самохідного Артилерійського дівізіону 47-ОМБр «Магура» з присвоєнням чергового офіцерського звання Майор!

Радник командувача УДА з інформаційних питань Вадим Денисенко:
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової?

Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. І для нас, це одна з найбільших гуманітарних битв майбутнього

1. Останні два десятиліття ми пишемо амбівалентну історію України. Історію в якій ми пробуємо примирити непримиренні наративи. Найкращий приклад Хмельницький. Він герой і зрадник. Спроба відійти від чорно-білої концепції - це крамола і маргінес для науковця. В кращому випадку ми дозволяємо собі маленькі реверанси. Це не проблема. Це хвороба росту і дорослішання. Головне цю фазу пройти.

2. Друга світова і її історія мислиться в цій же пастці- парадигмі. Ми або за глорифікацію бандерівців або за продовження радянського наративу про те, який вклад зробили українці в другій світовій війні.

3. Але зараз, як би це дивно не звучало, нам, можливо, не так важливий єдиний наратив. Справа в тому, що нам катастрофічно не вистачає правдивого фактажу. Саме об цей фактаж розібʼються з часом обидві нинішні концепції. Точніше, не розібʼються, а перетворяться на щось нове.

4. Чому я говорю про правдивий фактаж? Справа в тому, що ми знаходимося під тиском радянсько- російської міфологеми про народну війну підкріплену десятиліттями пошуків науковців, сотнями книг і фільмів. У нас, умовно кажучи, на сотню російських документальних і не дуже сторінок є пʼять-шість наших. Плюс є амбівалентний наратив в суспільстві, яке тільки завдяки нинішній війні почало толерувати червоно-чорні прапори на південному сході.Але ще раз повторюся: нам катастрофічно не вистачає фактажу і узагальнень. Ми 40 років говоримо про сталінізм, але у нас досі немає жодної вагомої монографії «Україна і Сталін». І це лише один із прикладів.

5. Вище, я вже говорив про амбівалентність нашого історичного наративу. Але є ще одна проблема: ми пишемо не українську історію з її плюсами і мінусами, а переважно (повторюся, переважно) пробуємо писати наратив, який спростовує російську версію подій. Простіше кажучи, ми самі себе заганяємо в прокрустове ложе, замість того, щоб ширше подивитися на процеси. Якщо ми пишемо про Хмельницького, то за малими винятками ми боїмося говорити про те, що посювстання було вигідне, а може й інспіроване Портою. Якщо ми говоримо про модних нині 60-ків, то нам потрібен італійський автор, щоб вказати на банальний факт: частина цього руху виросла з Комсомолу. І в цьому немає нічого поганого. Це не принижує ні Хмельницького, ні Чорновола. І, більше, того, це не ламає національний міф. Це робить цей самий міф сильнішим. Бо він перестає бути пласким. І він не розбивається об правду, як міф про 28 памфілівців.

6. Головна проблема в тому, що на державному рівні немає замовлення (боюся розуміння) важливості цієї роботи. На рівні університетів, боюся, є страх братися за цю тему. Без держзамовлення це не полетить.

7. А тепер про майбутнє. Нинішня війна, крім всього іншого, має «потопити» велику масу радянсько-російських наративів Другої світової. В той же час, росіяни будуть пробувати потопити нинішню війну в наративах Другої світової. Вони докладуть масу зусиль для того, щоб це потоплення відбулося і в нас. Коли ми нарешті задумаємося про нашу історію Другої світової, її не можна розглядати у відриві від визвольних змагань початку 20 століття (починаючи з революції 1905 року, яка у нас незаслужено забута) і від нинішньої війни.

Дуже сподіваюся, що хтось захоче це почути