Трамп всіх переграв

В обложку TIME

За 25 років населення України зменшилось на 33%, а в росіян всього на 1% — Visual Capitalist.

Слава Nашому Вождю! 🇦🇴🇦🇴🇦🇴

Традиційно перед Великоднем мережею ширяться оповіді про те що паска – давній фалічний символ, глазур на ній – еякулят, а яйця поруч ніщо інше як причандали для доповнення образу…
Якщо у вас фалос і справді нагадує паску – відкладіть смартфон і негайно до уролога! Коли ж у пасці вбачаєте фалос – мерщій до сексопатолога!
Чому "фалічні паски" є не більше ніж фантазія окремих збоченців?
1) Паска – не давній язичницький витвір. В язичницьких землеробських культах фалічна символіка справді присутня, однак паски до них не мають жодного відношення. Паска є народним відтворенням артосу – ритуального хлібу, який в православних і греко-католицьких храмах освячують після великодньої літургії (на фото). Велика-велика проскурка. Артос, в свою чергу, є відлунням опрісноків (маци) – ритуального іудейського хліба. Паска нагадує артос формою, а артос нагадує опрісноки рецептом. Зв'язок між ними можна дослідити, але це окремий довгий допис. У даному випадку головне, що паска не пов'язана із язичницькими землеробськими культами.
2) Глазур виготовляють із цукру і яєчних білків. Сьогодні це дешеві інгредієнти, в минулому були дорогими (особливо цукор). Вперше рецепт поєднання цукру та білків для виготовлення глазурі записано в шотландській кулінарній книзі місіс Мак Лінток у 1736 році. Давно, але не сива дохристиянська давнина. Тай регіон далекий від України.
___
Фото артоса із сайту Церкви Воскресіння Господнього Золочівського благочиння Львівсько-Сокальської єпархії (https://voskresinnia.org.ua/yak-zberihaty-i-spozhyvaty-artos/)
Історія глазурі наведена в книзі Simon Charsley "Wedding Cakes and Cultural History"

12 квітня - День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики. Цей допис ініційований не стільки ностальгією за радянським днем космонавтики, скільки бажанням розповісти про цікаві сторінки в історії відділу тропічних та субтропічних рослин.

На фото, зробленому в кабінеті Тетяни Михайлівни Черевченко, присутня сама Тетяна Михайлівна, співробітники відділу к.б.н. Сніжко Валерій Володимирович і к.бн. Віктор Борисович Богатир. Прізвища ще двох панів нам не відомі (очевидно, із столиці СРСР).

Суть дійства - демонстрація мікрооранжереї «Малахіт», яка потім перебувала з орхідеями на орбітальній станції «Салют-6» для дослідження впливу умов космічного польоту на розвиток вищих рослин. Про сам дизайн експерименту та його суть детально описано в книзі Т.М. Черевченко, Г.П. Кушнир «Орхидеи в культуре» (1986).

Пізніше, вже у 2003 р., в оглядовій статті Porterfield D.M., Neichitailo G.S., Mashinski A.L. «Spaceflight hardware for conducting plant growth experiments in space: the early years 1960-2000», опублікованій в Advances in Space Researches. (http://dx.doi.org/10.1016/S0273-1177(02)00752-4)
автори статті напишуть, що ця система була створена лише для того, щоб декоративні рослини (то були орхідеї з НБС) забезпечили психологічний комфорт всередині космічної станції. На наш погляд, це надто скромна оцінка великої роботи українських вчених, інноваційної за суттю не лише для середини 80-их, але й для теперішнього часу.

Для довідки: серед розробників авторського свідоцтва на мікрооранжерею «Малахіт» - академік Андрій Михайлович Гродзінський і чл.-кор. Тетяна Михайлівна Черевченко.

Після повернення рослин на Землю, було досліджено різноманітні аспекти впливу умов космічного польоту на біологію орхідей.

ФУРСОВ-ГЕЙТ І Додивимся ГУБАнова

https://www.twitch.tv/bazalevich

Вадім, тебе не забанили

Супер-Лайк

Дом Харконинов сказал свое слово

База

Вот бы им Революцию в Омэрике