Євгенія Кузнєцова «Центральний водогін російської мови»
Мова ставала квестом на виживання серед замінованих полів — треба було ходити стежками, якими хтось ходив до тебе і вижив
Після Революції гідності, анексії Криму та російського вторгнення на схід України своїх доводилося впізнавати не стільки за мовою спілкування, скільки за формулюваннями. Гібридна війна вимагала гібридних формулювань, які оберемками народжувала як російська офіційна пропаганда, так і російська «опозиція»: «зеленые человечки», «вежливые люди», «ополченцы», «народные республики», «столкновение», «гражданский конфликт»… І водночас для цього періоду було характерне уникання військової термінології, бо ж не війна відбувається, а просто щось — абстрактна українська криза.
«Предпринять попытки нормализовать ситуацию» або «начать решать эту проблему и что-то думать о ней» — так говорив Алєксєй Навальний про свій майбутній план дій щодо повернення анексованого Криму. Власне, йому не довелось перейматися цією «проблемою» і «ситуацією», у нього самого в житті виникли деякі обстоятєльства, які врешті не вдалося рєшить і нормалізовать.
Ці всі мовні новоутворення безбарʼєрно проникали в наш дискурс, навіть не вимагаючи перекладу чи адаптації. Свідомо чи несвідомо, російськомовна частина України активно переймала цей розмитий словничок, а тому ледь не найпопулярнішою дефініцією анексії Криму та російського вторгнення на схід була не російська агресія, не війна, не напад, не вторгнення, а «еті собитія», або ж просто «всьо». «Когда всьо ето началось…»
Началось, завєртєлось, закрутілось, завіхрілось — само по сєбє, просто так сложилісь обстоятєльства, всє ми жертви історії.
У нову інформаційну добу мова не зважає на візи, кордони й повітряні коридори — вона, ніби газ у дослідах, заповнює собою весь доступний простір. Щоби простір був недоступний, треба ставити барʼєри. Ці барʼєри у нас зʼявились, коли російська в публічній площині нарешті стала моветоном.
Мова не існує у вакуумі, вона завжди несе із собою свою лексику, формулювання і звички. Політичний режим змінює мову. І йдеться не тільки про те, що авторитаризм змінює одну мову на іншу, а про зміну самої суті мови.
Понад сім десятиліть українська і російська змінювались разом під авторитарною владою. Українській пощастило бути не на самому дні піраміди етнолінгвістичних привілеїв, вона все ж мала республіканський статус, а тому збереглась, але — «тюрма змінила тебе, Миколо».
Українська змінювалась через російську, калькуючи її звороти, шаблони й канцеляризми. «Прохання до всіх власників автомобілів здійснювати паркування на спеціально відведених місцях» — це прямий переклад із радянської російської, хоча люди, які це написали, можуть бути ровесниками української відновленої незалежності і взагалі не знати російської. Але ж, бач, слухняно відтворюють радянську російську, бо українській не пощастило бути російській родичкою. Спорідненість мов дозволяла легко переносити те, що робили з російською, на українську. Вже навіть не треба було тренувати редакторів, які всі тексти зробили би схожими. Бо над усіма, хто писав що завгодно — від романів до записок на парканах, — стояв один універсальний редактор — Страх.
Мова ставала квестом на виживання серед замінованих полів — треба було ходити стежками, якими хтось ходив до тебе і вижив.
Не варто навіть на мить ступати на узбіччя, не кажучи вже про мандрівки до пишного яру.
І от, після десятиліть обережного непереступання за червоні прапорці і кроків ходженими стежками вервечкою (російська попереду, звісно), головного редактора звільнили і стало можна майже все. У Росії, як виявилося, редактор просто ходив у коротку відпустку. Тепер можна спостерігати, як найпопулярніші практики радянського часу повертаються у російську оновленими й удосконаленими. Ще десять років тому, коли мені випало аналізувати медіа на окупованих українських територіях, я помітила, що тексти, які там друкують на віджатих сайтах місцевих газет, якимось чином радянськіші за формою та змістом за газету «Правда», скажімо, у шістдесятих.
Мова ставала квестом на виживання серед замінованих полів — треба було ходити стежками, якими хтось ходив до тебе і вижив
Після Революції гідності, анексії Криму та російського вторгнення на схід України своїх доводилося впізнавати не стільки за мовою спілкування, скільки за формулюваннями. Гібридна війна вимагала гібридних формулювань, які оберемками народжувала як російська офіційна пропаганда, так і російська «опозиція»: «зеленые человечки», «вежливые люди», «ополченцы», «народные республики», «столкновение», «гражданский конфликт»… І водночас для цього періоду було характерне уникання військової термінології, бо ж не війна відбувається, а просто щось — абстрактна українська криза.
«Предпринять попытки нормализовать ситуацию» або «начать решать эту проблему и что-то думать о ней» — так говорив Алєксєй Навальний про свій майбутній план дій щодо повернення анексованого Криму. Власне, йому не довелось перейматися цією «проблемою» і «ситуацією», у нього самого в житті виникли деякі обстоятєльства, які врешті не вдалося рєшить і нормалізовать.
Ці всі мовні новоутворення безбарʼєрно проникали в наш дискурс, навіть не вимагаючи перекладу чи адаптації. Свідомо чи несвідомо, російськомовна частина України активно переймала цей розмитий словничок, а тому ледь не найпопулярнішою дефініцією анексії Криму та російського вторгнення на схід була не російська агресія, не війна, не напад, не вторгнення, а «еті собитія», або ж просто «всьо». «Когда всьо ето началось…»
Началось, завєртєлось, закрутілось, завіхрілось — само по сєбє, просто так сложилісь обстоятєльства, всє ми жертви історії.
У нову інформаційну добу мова не зважає на візи, кордони й повітряні коридори — вона, ніби газ у дослідах, заповнює собою весь доступний простір. Щоби простір був недоступний, треба ставити барʼєри. Ці барʼєри у нас зʼявились, коли російська в публічній площині нарешті стала моветоном.
Мова не існує у вакуумі, вона завжди несе із собою свою лексику, формулювання і звички. Політичний режим змінює мову. І йдеться не тільки про те, що авторитаризм змінює одну мову на іншу, а про зміну самої суті мови.
Понад сім десятиліть українська і російська змінювались разом під авторитарною владою. Українській пощастило бути не на самому дні піраміди етнолінгвістичних привілеїв, вона все ж мала республіканський статус, а тому збереглась, але — «тюрма змінила тебе, Миколо».
Українська змінювалась через російську, калькуючи її звороти, шаблони й канцеляризми. «Прохання до всіх власників автомобілів здійснювати паркування на спеціально відведених місцях» — це прямий переклад із радянської російської, хоча люди, які це написали, можуть бути ровесниками української відновленої незалежності і взагалі не знати російської. Але ж, бач, слухняно відтворюють радянську російську, бо українській не пощастило бути російській родичкою. Спорідненість мов дозволяла легко переносити те, що робили з російською, на українську. Вже навіть не треба було тренувати редакторів, які всі тексти зробили би схожими. Бо над усіма, хто писав що завгодно — від романів до записок на парканах, — стояв один універсальний редактор — Страх.
Мова ставала квестом на виживання серед замінованих полів — треба було ходити стежками, якими хтось ходив до тебе і вижив.
Не варто навіть на мить ступати на узбіччя, не кажучи вже про мандрівки до пишного яру.
І от, після десятиліть обережного непереступання за червоні прапорці і кроків ходженими стежками вервечкою (російська попереду, звісно), головного редактора звільнили і стало можна майже все. У Росії, як виявилося, редактор просто ходив у коротку відпустку. Тепер можна спостерігати, як найпопулярніші практики радянського часу повертаються у російську оновленими й удосконаленими. Ще десять років тому, коли мені випало аналізувати медіа на окупованих українських територіях, я помітила, що тексти, які там друкують на віджатих сайтах місцевих газет, якимось чином радянськіші за формою та змістом за газету «Правда», скажімо, у шістдесятих.
Для прикладу свіжа новина видання «Горловка сегодня» в окупованій Горлівці: «В 2026 году Кемеровская область — Кузбасс организует летний оздоровительный отдых для 1400 детей из городского округа Горловка. Каждая смена продлится 21 день, а всего за лето состоится четыре заезда по 350 человек. Местом отдыха станет детский оздоровительный комплекс на побережье Азовского моря — с тёплым солнцем, морским воздухом и насыщенной программой для ребят. Такая поездка подарит детям не только новые впечатления и друзей, но и возможность набраться сил перед новым учебным годом».
Чи можливо уявити цих дітей без піонєрских галстуков? А чи можна написати наступну новину ще радянськіше? «…в результате утреннего обстрела, осуществленного Вооруженными силами Украины (ВСУ), 11 мирных жителей города стали жертвами насилия. Корреспондент издания “Горловка.Сегодня”, присутствовавший на месте событий, запечатлел последствия этого ужасного инцидента. Удары пришлись (…) в том числе по автобусу маршрутного такси № 100, который использовался для перевозки граждан».
Приблизно так мова й передає атмосферу страху і зарегульованості, де маршрутка — це «автобус маршрутного такси», де не їздять люди, а осуществляєтся «перевозка граждан», які стають «жертвами насилия». Та взагалі людей в авторитарних умовах практично немає. Навіть коли товаріщі відійшли, то лишилися ліца і гражданє.
Тепер між Росією та Україною таки є барʼєр — лінія фронту, що тягнеться через всю країну і через голову кожного з нас.
Цей барʼєр для більшості робить російську неприйнятною принаймні для публічних висловлювань. За таких (насправді дуже нових для нас) умов цікаво спостерігати, наскільки різними стежками йдуть тепер українська і російська, фіксуючи реальність. Українська стає дедалі пряміша, уникаючи завуальованих конструкцій. Пригадую, як у перші дні повномасштабного вторгнення кореспонденти на місцях масово казали «москалі» і «кацапи» — настільки жорсткою була потреба називати речі своїми іменами. Зараз цей тренд триває, але став спокійнішим: переважно «росіян» тепер цілком достатньо. В Україні дедалі рідше пишуть, що військовий «поліг за Батьківщину», а частіше — «загинув на війні», «росіяни вбили». Прості слова без закручувань, охудожнень та евфемізмів стають найкращим, найнадійнішим інструментом для опису реальності навколо.
У російській тимчасом евфемізація мови набирає обертів: не лише в державних медіа, а й у ліберальних колах. Ті ж самі сорти бавовни і отріцатєльного роста: не аварія, а «инцидент», не пожежа, а «незначительное задымление», врешті — не війна, а СВО и «конфликт на Украине». А «лица чувствительной категории» при обмінах — це не люди з інвалідністю, жінки чи діти, як можна було би подумати, а працівники спецслужб.
Прикметно, що ліберальна російська подекуди ще більш евфемізована, ніж офіційна: щосили уникає військової термінології, а у фактажі покладається на офіційні джерела. Наприклад, «Дождь» після атак українських дронів пише о «звуках взрывов», а також цитує в лапках місцеву владу про «ликвидацию последствий попытки атаки». «Попытка атаки». Красиво.
Що змушує видання, які виїхали за межі Росії, слухатись давнього редактора?
Чи це свідоме рішення, чи радше ситуація, в якій і ми були ще зовсім недавно, а дехто залишається й досі?
Врешті російська єдина — її джерело бʼє у Москві й реалії сучасного інформаційного простору не лишають нікому вибору, окрім як пити з центрального водогону, навіть пишучи антивоєнні вірші.
Такою ситуація була не завжди, і це дозволяє маніпулювати застарілими твердженнями, що мова може бути нейтральною, без жодного політичного забарвлення. Колись це твердження могло бути правдою: це можна помітити з того, як сильно раніше відрізнялись мови емігрантських спільнот від мови країни походження. Умовно кажучи, можна було виростити російськомовних дітей за кордоном, які б не знали російських реалій, підсовуючи їм правильні книжки і контакти.
Чи можливо уявити цих дітей без піонєрских галстуков? А чи можна написати наступну новину ще радянськіше? «…в результате утреннего обстрела, осуществленного Вооруженными силами Украины (ВСУ), 11 мирных жителей города стали жертвами насилия. Корреспондент издания “Горловка.Сегодня”, присутствовавший на месте событий, запечатлел последствия этого ужасного инцидента. Удары пришлись (…) в том числе по автобусу маршрутного такси № 100, который использовался для перевозки граждан».
Приблизно так мова й передає атмосферу страху і зарегульованості, де маршрутка — це «автобус маршрутного такси», де не їздять люди, а осуществляєтся «перевозка граждан», які стають «жертвами насилия». Та взагалі людей в авторитарних умовах практично немає. Навіть коли товаріщі відійшли, то лишилися ліца і гражданє.
Тепер між Росією та Україною таки є барʼєр — лінія фронту, що тягнеться через всю країну і через голову кожного з нас.
Цей барʼєр для більшості робить російську неприйнятною принаймні для публічних висловлювань. За таких (насправді дуже нових для нас) умов цікаво спостерігати, наскільки різними стежками йдуть тепер українська і російська, фіксуючи реальність. Українська стає дедалі пряміша, уникаючи завуальованих конструкцій. Пригадую, як у перші дні повномасштабного вторгнення кореспонденти на місцях масово казали «москалі» і «кацапи» — настільки жорсткою була потреба називати речі своїми іменами. Зараз цей тренд триває, але став спокійнішим: переважно «росіян» тепер цілком достатньо. В Україні дедалі рідше пишуть, що військовий «поліг за Батьківщину», а частіше — «загинув на війні», «росіяни вбили». Прості слова без закручувань, охудожнень та евфемізмів стають найкращим, найнадійнішим інструментом для опису реальності навколо.
У російській тимчасом евфемізація мови набирає обертів: не лише в державних медіа, а й у ліберальних колах. Ті ж самі сорти бавовни і отріцатєльного роста: не аварія, а «инцидент», не пожежа, а «незначительное задымление», врешті — не війна, а СВО и «конфликт на Украине». А «лица чувствительной категории» при обмінах — це не люди з інвалідністю, жінки чи діти, як можна було би подумати, а працівники спецслужб.
Прикметно, що ліберальна російська подекуди ще більш евфемізована, ніж офіційна: щосили уникає військової термінології, а у фактажі покладається на офіційні джерела. Наприклад, «Дождь» після атак українських дронів пише о «звуках взрывов», а також цитує в лапках місцеву владу про «ликвидацию последствий попытки атаки». «Попытка атаки». Красиво.
Що змушує видання, які виїхали за межі Росії, слухатись давнього редактора?
Чи це свідоме рішення, чи радше ситуація, в якій і ми були ще зовсім недавно, а дехто залишається й досі?
Врешті російська єдина — її джерело бʼє у Москві й реалії сучасного інформаційного простору не лишають нікому вибору, окрім як пити з центрального водогону, навіть пишучи антивоєнні вірші.
Такою ситуація була не завжди, і це дозволяє маніпулювати застарілими твердженнями, що мова може бути нейтральною, без жодного політичного забарвлення. Колись це твердження могло бути правдою: це можна помітити з того, як сильно раніше відрізнялись мови емігрантських спільнот від мови країни походження. Умовно кажучи, можна було виростити російськомовних дітей за кордоном, які б не знали російських реалій, підсовуючи їм правильні книжки і контакти.
Початок вище
Зараз можна виростити за кордоном ментальних громадян будь-якої країни, бо контекст завжди доступний. Тікток, рілзи, сервери на діскорді — і ось ваша дитина вже скаже «поедем к бабушке, когда закончится СВО». Або ж раптом виявиться активним прихильником Трампа, ніколи не бувавши у Вайомінґу, але це вже інший рівень цієї небезпечної гри. https://theukrainians.org/tsentralnyi-vodohin/?fbclid=IwY2xjawQamMJleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeNMTMGnKL8ofKF-dThVc_T8q4jGK8rRXRmyZQITeCHTxcYTukk5nHxX0ivOc_aem_AdkPX-n0TEIsU-yK7brh5Q
Зараз можна виростити за кордоном ментальних громадян будь-якої країни, бо контекст завжди доступний. Тікток, рілзи, сервери на діскорді — і ось ваша дитина вже скаже «поедем к бабушке, когда закончится СВО». Або ж раптом виявиться активним прихильником Трампа, ніколи не бувавши у Вайомінґу, але це вже інший рівень цієї небезпечної гри. https://theukrainians.org/tsentralnyi-vodohin/?fbclid=IwY2xjawQamMJleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeNMTMGnKL8ofKF-dThVc_T8q4jGK8rRXRmyZQITeCHTxcYTukk5nHxX0ivOc_aem_AdkPX-n0TEIsU-yK7brh5Q
The Ukrainians
Центральний водогін російської мови
Після Революції гідності, анексії Криму та російського вторгнення на схід України своїх доводилося впізнавати не стільки за мовою спілкування, скільки за формулюваннями
Forwarded from Денис Казанський
Из-за отсутствия побед и очевидного тупика на фронте, в России стали говорить о новой волне мобилизации.
Но военблогер Подоляка заявил, что не поможет даже мобилизация, так как у России не хватает офицеров и нечем снабжать даже тех военных, что на фронте сейчас. Не хватает техники и вооружения.
https://youtu.be/fTAwUUCfLso?si=2o0GBJeroovgJ3VB
Но военблогер Подоляка заявил, что не поможет даже мобилизация, так как у России не хватает офицеров и нечем снабжать даже тех военных, что на фронте сейчас. Не хватает техники и вооружения.
https://youtu.be/fTAwUUCfLso?si=2o0GBJeroovgJ3VB
YouTube
«Мобилизация нам не поможет, не хватает техники, в армии ничего нет!» Военблогер о тупике СВО
Поддержите информационную борьбу с агрессором:
🤝 Патреон https://www.patreon.com/den_kazanskyi
💳 Монобанк 4441 1144 4779 4262
💳 PayPal: denkazan1984@gmail.com
Больше видео и информации про войну в моем телеграм-канале:
https://t.me/kazansky2017
И подпишитесь…
🤝 Патреон https://www.patreon.com/den_kazanskyi
💳 Монобанк 4441 1144 4779 4262
💳 PayPal: denkazan1984@gmail.com
Больше видео и информации про войну в моем телеграм-канале:
https://t.me/kazansky2017
И подпишитесь…
Forwarded from Оперативний ЗСУ
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🔥 Мінус три «Панцирі», десантний катер та база БпЛА «Оріон»: ВМС та ССО завдали потужного удару по об'єктах ворога у Криму
У Новоозерному було успішно уражено російський швидкісний десантний катер проєкту 02510 «БК-16».
Удару зазнала й військова інфраструктура окупантів на аеродромі Кіровське. Там наші воїни влучили у місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотних літальних апаратів «Оріон» та повністю знищили чотири станції управління цими дронами.
🫡 https://t.me/operativnoZSU/
У Новоозерному було успішно уражено російський швидкісний десантний катер проєкту 02510 «БК-16».
Удару зазнала й військова інфраструктура окупантів на аеродромі Кіровське. Там наші воїни влучили у місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотних літальних апаратів «Оріон» та повністю знищили чотири станції управління цими дронами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from For Freedom
россия становится токсичным партнером: Китай сворачивает проекты в Арктике, — СВР
Пекин постепенно снижает активность в арктических проектах, поскольку сотрудничество с рф не стало полноценной альтернативой Западу и несет серьезные санкционные риски.
По данным Службы внешней разведки Украины, большинство совместных инициатив были согласованы еще до 2022 года. При этом новых крупных проектов сейчас нет, а один из действующих уже закрыли из-за проблем с реализацией.
Главной преградой для китайских инвестиций остаются международные санкции против россии, которые ограничивают доступ к финансированию, технологиям и международному страхованию.
В результате россия все больше превращается в «токсичного» партнера и теряет инвестиционные возможности даже в стратегически важной Арктике.
#ForFreedom | Подписаться✌️
Пекин постепенно снижает активность в арктических проектах, поскольку сотрудничество с рф не стало полноценной альтернативой Западу и несет серьезные санкционные риски.
По данным Службы внешней разведки Украины, большинство совместных инициатив были согласованы еще до 2022 года. При этом новых крупных проектов сейчас нет, а один из действующих уже закрыли из-за проблем с реализацией.
Главной преградой для китайских инвестиций остаются международные санкции против россии, которые ограничивают доступ к финансированию, технологиям и международному страхованию.
В результате россия все больше превращается в «токсичного» партнера и теряет инвестиционные возможности даже в стратегически важной Арктике.
#ForFreedom | Подписаться✌️
Forwarded from Александр Коваленко
Отключение Starlink это пол дела… как быть с мессенджерами?
Отключение Starlink российским оккупантам дало свой эффект и хотя они попытались выйти из ситуации традиционными и кустарными методами, но вернуть качество и возможности спутникового интернета они не смогут. С другой стороны, в вопросах коммуникации РОВ присутствуют и многие другие западные пользовательские продукты, которые так же было бы важно ограничить.
После того как для РОВ был отключён Starlink Роскмонадзор стал замедлять Telegram. И как бы это странным не звучало, но коммуникация между подразделениями, командованием, пунктами управления и штабами осуществляется у оккупантов по Telegram!
Степень кретинизма, исполняемого Роскмонадзором, уверен, должны по достоинству оценить в СБУ и ГУР МО и выписать им “Подяку”. Но, возникает другой вопрос, возможно ли технически ограничить российских пользователей Telegram, находящихся на территории Украины, а именно на её временно оккупированной части?🤔
Задача, решаемая или вызов?
Но, Telegram – это верхушка айсберга.
РОВ активно применяет для коммуникации на всех уровнях Discord для видеосвязи, проведения конференций, а так же практически все трансляции видео с разведывательных и ударных дронов ведутся именно через эту программу. Активно РОВ применяют и AlpineQuest, упрощающую ориентирование на местности и оценку рельефно-ландшафтных особенностей участка ведения БД.
Практически вся современная коммуникация РОВ построена на иностранном программном обеспечении и иностранном пользовательском продукте. Лишись хотя бы части из них, РОВ окажутся глухи и слепы, что чревато катастрофой для врага на фронте.
Со Starlink был показательный пример коммуникации и эффекта. Велись ли подобные разговоры с Telegram, Discord, AlpineQuest и прочими – мне неизвестно, но даже если в прошлом и были неудачные попытки, то по принципу “Вода камень точит” добиваться этого следует.
Отключение Starlink российским оккупантам дало свой эффект и хотя они попытались выйти из ситуации традиционными и кустарными методами, но вернуть качество и возможности спутникового интернета они не смогут. С другой стороны, в вопросах коммуникации РОВ присутствуют и многие другие западные пользовательские продукты, которые так же было бы важно ограничить.
После того как для РОВ был отключён Starlink Роскмонадзор стал замедлять Telegram. И как бы это странным не звучало, но коммуникация между подразделениями, командованием, пунктами управления и штабами осуществляется у оккупантов по Telegram!
Степень кретинизма, исполняемого Роскмонадзором, уверен, должны по достоинству оценить в СБУ и ГУР МО и выписать им “Подяку”. Но, возникает другой вопрос, возможно ли технически ограничить российских пользователей Telegram, находящихся на территории Украины, а именно на её временно оккупированной части?🤔
Задача, решаемая или вызов?
Но, Telegram – это верхушка айсберга.
РОВ активно применяет для коммуникации на всех уровнях Discord для видеосвязи, проведения конференций, а так же практически все трансляции видео с разведывательных и ударных дронов ведутся именно через эту программу. Активно РОВ применяют и AlpineQuest, упрощающую ориентирование на местности и оценку рельефно-ландшафтных особенностей участка ведения БД.
Практически вся современная коммуникация РОВ построена на иностранном программном обеспечении и иностранном пользовательском продукте. Лишись хотя бы части из них, РОВ окажутся глухи и слепы, что чревато катастрофой для врага на фронте.
Со Starlink был показательный пример коммуникации и эффекта. Велись ли подобные разговоры с Telegram, Discord, AlpineQuest и прочими – мне неизвестно, но даже если в прошлом и были неудачные попытки, то по принципу “Вода камень точит” добиваться этого следует.
Forwarded from Денис Казанський
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
До 70% росіян виступають за завершення війни в Україні, такі дані соцопитувань публікує BILD.
Вони досягли рекордних значень з початку повномасштабної агресії.
А в якості ілюстрації сьогоднішній удар по хімічному підприємству в росії, - один з тих моментів, які змушують росіян передивитись свої погляди на вторгнення до сусідньої країни.
Вони досягли рекордних значень з початку повномасштабної агресії.
А в якості ілюстрації сьогоднішній удар по хімічному підприємству в росії, - один з тих моментів, які змушують росіян передивитись свої погляди на вторгнення до сусідньої країни.
За останні п'ять днів Космічні сили США не фіксували постачання вантажів з Ірану до рф повітряним чи морським шляхом сполучення, натомість зафіксували постачання Каспійським морем двох вантажів з рф до Ірану, вочевидь, військового призначення. На думку Директора ЦРУ це може свідчити про те, що рф згодом може зіштовхнутися з відчутним браком комплектуючих для виготовлення БПЛА. Джерело: https://t.me/Mccartneyser68
Telegram
ПАВЛЮЧЕНКО - БАНДЕРІВЕЦЬ З ПУЩІ
Українська та євроатлантична аналітика доступною мовою. Інсайд - інформація з США. Жодних кумирів для мене не існує, фанатичних прихильників будь якого українського політика прохання проходити повз.
https://telegra.ph/Pro-vlasnika-kanalu-01-05
https://sen
https://telegra.ph/Pro-vlasnika-kanalu-01-05
https://sen
«Не їли 3 тижні»: окупанти через голод готові здатись в полон
На Лиманському напрямку логістичні проблеми російської окупаційної армії лише ускладнюються.
Про це повідомили на сторінці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
«Доходить до того, що через відсутність забезпечення окупанти шукають всі можливі шляхи, щоб здатися в полон воїнам 66 ОМБр ім. князя М. Хороброго», — повідомили захисники.
Саме таку чергову спробу під час ведення розвідки виявили оператори мотопіхотного батальйону «Сталеві вершники». У своєму посланні росіяни буквально благають про полон
«Готові здатися в полон. Нема сил, не їли 3 тижні. Потрібна їжа та зв’язок», — написали окупанти.
Зазначено, що проблеми з забезпеченням у противника зовсім не нові.
«Так, протягом 2025 року через фактично відсутню евакуацію поранених смертність внаслідок уражень серед росіян становила понад 55%! Вже цієї зими цей показник перевищив 65%!» — повідомили в 66-й ОМБр. https://armyinform.com.ua/2026/03/09/ne-yily-3-tyzhni-okupanty-cherez-golod-gotovi-zdatys-v-polon/
На Лиманському напрямку логістичні проблеми російської окупаційної армії лише ускладнюються.
Про це повідомили на сторінці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.
«Доходить до того, що через відсутність забезпечення окупанти шукають всі можливі шляхи, щоб здатися в полон воїнам 66 ОМБр ім. князя М. Хороброго», — повідомили захисники.
Саме таку чергову спробу під час ведення розвідки виявили оператори мотопіхотного батальйону «Сталеві вершники». У своєму посланні росіяни буквально благають про полон
«Готові здатися в полон. Нема сил, не їли 3 тижні. Потрібна їжа та зв’язок», — написали окупанти.
Зазначено, що проблеми з забезпеченням у противника зовсім не нові.
«Так, протягом 2025 року через фактично відсутню евакуацію поранених смертність внаслідок уражень серед росіян становила понад 55%! Вже цієї зими цей показник перевищив 65%!» — повідомили в 66-й ОМБр. https://armyinform.com.ua/2026/03/09/ne-yily-3-tyzhni-okupanty-cherez-golod-gotovi-zdatys-v-polon/
АрміяInform
«Не їли 3 тижні»: окупанти через голод готові здатись в полон
На Лиманському напрямку логістичні проблеми російської окупаційної армії лише ускладнюються.
Forwarded from Цензор.НЕТ | Новини України та світу, війна та аналітика
🤔YouTube через скаргу видалив матеріал журналіста Ткача про діяльність Єрмака після звільнення
Головна редакторка УП Севгіль Мусаєва заявила, що видання вважає видалення актом цензури.
«У матеріалі не міститься жодної інформації, яка становить таємницю приватного життя. Усі зафіксовані особи є колишніми або чинними державними діячами, тобто публічними фігурами, діяльність яких становить безпосередній суспільний інтерес», - заявила вона.
@censor_net І Ми у Facebook, Instagram, Twitter, Tik-Tok, SL8
Головна редакторка УП Севгіль Мусаєва заявила, що видання вважає видалення актом цензури.
«У матеріалі не міститься жодної інформації, яка становить таємницю приватного життя. Усі зафіксовані особи є колишніми або чинними державними діячами, тобто публічними фігурами, діяльність яких становить безпосередній суспільний інтерес», - заявила вона.
@censor_net І Ми у Facebook, Instagram, Twitter, Tik-Tok, SL8
Forwarded from ЦАПЛІЄНКО_UKRAINE FIGHTS
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«А украинцев всех, до младенцев, всех уничтожить», - мила тиха російська бабулька, яка виросла на великій російській культурі Пушкіна, Толстого, Єсеніна.
Невзоров, який першим опублікував це в себе, задає питання, а як же за кілька років, в XXI столітті, можна перетворити мільйони людей на канібалів.
Відповідь насправді ще жахливіша, ніж запитання: ніхто нікого не перетворював, вони і були такими, інакше б головний канібал не став би президентом.
Невзоров, який першим опублікував це в себе, задає питання, а як же за кілька років, в XXI столітті, можна перетворити мільйони людей на канібалів.
Відповідь насправді ще жахливіша, ніж запитання: ніхто нікого не перетворював, вони і були такими, інакше б головний канібал не став би президентом.