Під керівництвом Піта Гегсета в Пентагоні панує хаос – NYT
Колишній ведучий Fox News, а тепер міністр оборони США Піт Гегсет прибув до Пентагону в січні, майже не маючи досвіду роботи в уряді і маючи величезні амбіції змінити спосіб управління збройними силами. Натомість він всього за три місяці на посаді спричинив хаос, який не має аналогів в новітній історії Міністерства оборони. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.
Внутрішнє коло близьких радників Піта Гегсета перебуває в «руїнах», пише видання. Трьох членів команди, яку він привів з собою в Пентагон, минулого тижня звинуватили у витоку несанкціонованої інформації та звільнили.
Четвертий нещодавно звільнений член команди, Джон Улліот, який був його головним речником, звинуватив пана Гегсета у нелояльності і некомпетентності в недільній статті в журналі Politico. Про це раніше повідомляв «Главком».
На додачу до всього, Департамент урядової ефективності Ілона Маска поставив собі за мету скоротити до 200 тис. робочих місць з 750 тис. цивільних працівників Пентагону – рівень скорочень, який, за словами Піта Гегсета, може підірвати деякі важливі функції у міністерстві оборони США.
За словами нинішніх і колишніх посадовців оборонного відомства, суперечки, які розгорталися в кабінеті міністра оборони, часто були зосереджені на дрібних бюрократичних питаннях, проте не на політичних. Співробітники скаржилися на те, що наради, які проводить обраний Пітом Гегсетом керівник апарату Джо Каспер, проходять безглуздо або ж набувають непристойного характеру.
Так одна із зустрічей, яку Каспер провів цього місяця, перетворилася на розповідь про вечір, проведений Каспером і представником спецгрупи у вашингтонському стриптиз-клубі.
Інші чиновники заявили, що Піт Гегсет та Джо Каспер не змогли налагодити процес, який би забезпечив швидке просування базових, але важливих питань через головний офіс міністерства оборони. Наприкінці січня Дональд Трамп видав указ, який закликав до створення та розгортання протиракетного щита для захисту Сполучених Штат
Колишній ведучий Fox News, а тепер міністр оборони США Піт Гегсет прибув до Пентагону в січні, майже не маючи досвіду роботи в уряді і маючи величезні амбіції змінити спосіб управління збройними силами. Натомість він всього за три місяці на посаді спричинив хаос, який не має аналогів в новітній історії Міністерства оборони. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The New York Times.
Внутрішнє коло близьких радників Піта Гегсета перебуває в «руїнах», пише видання. Трьох членів команди, яку він привів з собою в Пентагон, минулого тижня звинуватили у витоку несанкціонованої інформації та звільнили.
Четвертий нещодавно звільнений член команди, Джон Улліот, який був його головним речником, звинуватив пана Гегсета у нелояльності і некомпетентності в недільній статті в журналі Politico. Про це раніше повідомляв «Главком».
На додачу до всього, Департамент урядової ефективності Ілона Маска поставив собі за мету скоротити до 200 тис. робочих місць з 750 тис. цивільних працівників Пентагону – рівень скорочень, який, за словами Піта Гегсета, може підірвати деякі важливі функції у міністерстві оборони США.
За словами нинішніх і колишніх посадовців оборонного відомства, суперечки, які розгорталися в кабінеті міністра оборони, часто були зосереджені на дрібних бюрократичних питаннях, проте не на політичних. Співробітники скаржилися на те, що наради, які проводить обраний Пітом Гегсетом керівник апарату Джо Каспер, проходять безглуздо або ж набувають непристойного характеру.
Так одна із зустрічей, яку Каспер провів цього місяця, перетворилася на розповідь про вечір, проведений Каспером і представником спецгрупи у вашингтонському стриптиз-клубі.
Інші чиновники заявили, що Піт Гегсет та Джо Каспер не змогли налагодити процес, який би забезпечив швидке просування базових, але важливих питань через головний офіс міністерства оборони. Наприкінці січня Дональд Трамп видав указ, який закликав до створення та розгортання протиракетного щита для захисту Сполучених Штат
Путін погодився зупинити бойові дії по лінії фронту, але назвав Трампу умову – FT
Диктатор Росії Володимир Путін заявив про готовність заморозити бойові дії по лінії зіткнення й відмовитися від повного контролю над чотирма прифронтовими українськими областями – Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою. Як передає «Главком», про це повідомила Financial Times із посиланням на джерела.
Зазначається, що ця заява прозвучала на зустрічі зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. Водночас, це буде можливо лише якщо США підуть на ширші геополітичні поступки Москві, наприклад, визнають її контроль над Кримом і заборонять Україні вступати до НАТО, пише FT.
Європейські чиновники вже застерігають американських колег, що Путін може використати цю «очевидну поступку як приманку», щоб змусити очільника США Дональда Трампа прийняти інші вимоги РФ і нав'язати їх Україні.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає видання, пропозиції США, представлені Україні минулого тижня в Парижі, включають формальне визнання Вашингтоном анексованого Криму як російської території та поступове зняття санкцій проти Росії в рамках майбутньої угоди, згідно з трьома джерелами, знайомими з ситуацією. В обмін на це Москва припинить бойові дії в Україні.
Раніше держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США готові відмовитись від зусиль досягти миру в Україні, якщо побачать, що це «недосяжна мета».
Разом з тим, президент США Дональд Трамп стверджує, що найближчими днями Російська Федерація передасть Вашингтону відповідь на пропозицію про припинення вогню.
Диктатор Росії Володимир Путін заявив про готовність заморозити бойові дії по лінії зіткнення й відмовитися від повного контролю над чотирма прифронтовими українськими областями – Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою. Як передає «Главком», про це повідомила Financial Times із посиланням на джерела.
Зазначається, що ця заява прозвучала на зустрічі зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. Водночас, це буде можливо лише якщо США підуть на ширші геополітичні поступки Москві, наприклад, визнають її контроль над Кримом і заборонять Україні вступати до НАТО, пише FT.
Європейські чиновники вже застерігають американських колег, що Путін може використати цю «очевидну поступку як приманку», щоб змусити очільника США Дональда Трампа прийняти інші вимоги РФ і нав'язати їх Україні.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає видання, пропозиції США, представлені Україні минулого тижня в Парижі, включають формальне визнання Вашингтоном анексованого Криму як російської території та поступове зняття санкцій проти Росії в рамках майбутньої угоди, згідно з трьома джерелами, знайомими з ситуацією. В обмін на це Москва припинить бойові дії в Україні.
Раніше держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США готові відмовитись від зусиль досягти миру в Україні, якщо побачать, що це «недосяжна мета».
Разом з тим, президент США Дональд Трамп стверджує, що найближчими днями Російська Федерація передасть Вашингтону відповідь на пропозицію про припинення вогню.
Німецький дипломат назвав умову закінчення війни в цьому році
Зміна у мисленні Москви або певна домовленість між диктатором Росії Володимиром Путіним і очільник США Дональдом Трампом може вплинути на завершення війни. Посол Німеччини в Україні у 2008-2012 роках Ганс-Юрген Гаймзьот наразі не бачить чітких передумов для кінця бойових дій цього року, про що він сказав в інтервʼю «Главкому».
Гаймзьот наголосив, що йому доволі важко робити прогнози про перспективи миру.
«Я не певний, що ця війна завершиться. Якщо не відбудеться зсуву у мисленні Москви, то мені складно уявити, щоб ця війна закінчилася цього року. На даний момент триває війна на виснаження. Я не думаю, що в цей момент Москва готова погодитися на гарантії безпеки, які були б досить прийнятними для України», – пояснив дипломат.
Водночас, на його думку, все може змінитися, якщо відбудеться «якась домовленість» між Путіним і Трампом.
«Утім я є дещо скептичним щодо цього. Я сподіваюсь, що ми знайдемо шляхи для того, щоб покласти край цій війні. Але для цього, щонайменше, має змінитися позиція Москви», – підкреслив посол.
Гаймзьот також зауважує, наскільки багато відбулося змін за останні роки. «Якби мені хтось сказав три-чотири роки тому, що Німеччині доведеться підтримувати Україну, надаючи всілякі озброєння, це було б немислимим», – сказав він.
Гаймзьот додав, що «великою мірою» рішення про припинення війни залежить від Вашингтону. «Європа може допомогти, надаючи підтримку та гарантії безпеки, і сприяючи життєздатному припиненню вогню, яке має бути вигідним Україні. Ми будемо завжди працювати над тим, що потребує Україна, але це має бути прийнятним як основа припинення вогню», – підсумував експерт.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає ви
Зміна у мисленні Москви або певна домовленість між диктатором Росії Володимиром Путіним і очільник США Дональдом Трампом може вплинути на завершення війни. Посол Німеччини в Україні у 2008-2012 роках Ганс-Юрген Гаймзьот наразі не бачить чітких передумов для кінця бойових дій цього року, про що він сказав в інтервʼю «Главкому».
Гаймзьот наголосив, що йому доволі важко робити прогнози про перспективи миру.
«Я не певний, що ця війна завершиться. Якщо не відбудеться зсуву у мисленні Москви, то мені складно уявити, щоб ця війна закінчилася цього року. На даний момент триває війна на виснаження. Я не думаю, що в цей момент Москва готова погодитися на гарантії безпеки, які були б досить прийнятними для України», – пояснив дипломат.
Водночас, на його думку, все може змінитися, якщо відбудеться «якась домовленість» між Путіним і Трампом.
«Утім я є дещо скептичним щодо цього. Я сподіваюсь, що ми знайдемо шляхи для того, щоб покласти край цій війні. Але для цього, щонайменше, має змінитися позиція Москви», – підкреслив посол.
Гаймзьот також зауважує, наскільки багато відбулося змін за останні роки. «Якби мені хтось сказав три-чотири роки тому, що Німеччині доведеться підтримувати Україну, надаючи всілякі озброєння, це було б немислимим», – сказав він.
Гаймзьот додав, що «великою мірою» рішення про припинення війни залежить від Вашингтону. «Європа може допомогти, надаючи підтримку та гарантії безпеки, і сприяючи життєздатному припиненню вогню, яке має бути вигідним Україні. Ми будемо завжди працювати над тим, що потребує Україна, але це має бути прийнятним як основа припинення вогню», – підсумував експерт.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає ви
Переговорный тупик
Если WSJ не ошибается и мирное предложение США – это признание Крыма российским и американский протекторат над ЗАЭС, то никакого мирного соглашения не будет.
Относительно признания Крыма – на это вряд ли пойдет Киев. Если Энергодар – территория под управлением США – на это не пойдет РФ. Это сделка без сделки, где все потом будут виноваты.
А теперь немного о том, что будет потом, если этот сценарий будет реальным:
Для нас крайне важно не разыграть сцену оскорбленного. Обижаться в политике имеет право только очень сильный.
Соглашение о наших недрах придется подписывать, потому что без нее мы 100% не будем иметь поддержки США. С этим соглашением поддержка не 100%, но остается.
Завершение этих переговоров предполагает, что для нас важнейшими становятся переговоры США-ЕС. Я об этом неоднократно писал и сейчас лишь повторю: наша главная задача воздержаться в политическом и периметре безопасности ЕС. Подчеркну отдельно: США вынуждены будут вести эти переговоры (в отличие от нашей войны выйти из этих переговоров США не могут), ведь это ключевая точка противостояния с Китаем.
Что касается войны, то следующее переговорное окно откроется только после окончания летней военной кампании.
Читайте также:
Война в Украине: Трамп умывает руки. Что дальше?
Арсений Свинаренко: Для украинцев в Финляндии есть реальная угроза русификации
Если WSJ не ошибается и мирное предложение США – это признание Крыма российским и американский протекторат над ЗАЭС, то никакого мирного соглашения не будет.
Относительно признания Крыма – на это вряд ли пойдет Киев. Если Энергодар – территория под управлением США – на это не пойдет РФ. Это сделка без сделки, где все потом будут виноваты.
А теперь немного о том, что будет потом, если этот сценарий будет реальным:
Для нас крайне важно не разыграть сцену оскорбленного. Обижаться в политике имеет право только очень сильный.
Соглашение о наших недрах придется подписывать, потому что без нее мы 100% не будем иметь поддержки США. С этим соглашением поддержка не 100%, но остается.
Завершение этих переговоров предполагает, что для нас важнейшими становятся переговоры США-ЕС. Я об этом неоднократно писал и сейчас лишь повторю: наша главная задача воздержаться в политическом и периметре безопасности ЕС. Подчеркну отдельно: США вынуждены будут вести эти переговоры (в отличие от нашей войны выйти из этих переговоров США не могут), ведь это ключевая точка противостояния с Китаем.
Что касается войны, то следующее переговорное окно откроется только после окончания летней военной кампании.
Читайте также:
Война в Украине: Трамп умывает руки. Что дальше?
Арсений Свинаренко: Для украинцев в Финляндии есть реальная угроза русификации
«Бука» повертається до Києва. Театр «Золоті ворота» готує «стендап дипломованої філософині»
3 і 4 травня на сцені київського академічного театру «Золоті ворота» – прем’єра вистави «Бука» за п’єсою Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової. Постановку здійснила режисерка Таня Губрій, художник-постановник – Богдан Поліщук.
Це своєрідний стендап героїні на прізвисько Бука – дипломованої філософині, яка працює аніматоркою дитячих свят. Бука відверто й гостроіронічно (а подекуди саркастично) говорить на різні теми, зокрема на ті, що досі залишаються табуйованими в нашому суспільстві.
Під час вистави Бука замислюється над своїм життям: чого встигла досягти до 35 років. Іронічно оцінюючи себе, героїня перевіряє, наскільки відповідає поширеним уявленням про «щасливу» та «успішну» жінку і розуміє, що зовсім у них не вписується.
«Це історія про те, як усвідомити, що ти – крінж, і при цьому продовжувати ним залишатися», – каже Лєна Лягушонкова, яка подала ідею п’єси.
Натхненням для авторок став комедійно-драматичний британський серіал «Флібег» («Погань») компанії Two Brothers Pictures для BBC Three у співпраці з Amazon Studios та моновистава Fleabag Фібі Воллер-Брідж – але «Бука» звучить по-нашому: і смішно, і боляче, і чесно.
«Вирішили, що хочемо виставу про таку персонажку, але нашу, місцеву», – розповідає Катерина Пенькова. Назву «Бука» трактують як «людина, що рідко посміхається».
У березні 2022 п’єсу планував поставити Максим Голенко у Дикому театрі, але через повномасштабне вторгнення прем’єру скасували. Єдине сценічне втілення відбулося у польському Бидгощі. І от тепер – «Бука» повертається у Київ. У форматі казки, але дорослої.
Режисерка Таня Губрій визначила жанр вистави як «монолог принцеси, якій набридло мовчати».
«Для мене ця вистава – казка про дорослу дівчинку, яка продовжує вірити та шукати любов серед байдужого світу. Це історія про соціальні ролі, які жінки змушені грати, і про нав’язані, несправжні мрії, що здаються недосяжними. Бука, як і кожна з нас, прагне бути почутою, прийнятою та знайти власни
3 і 4 травня на сцені київського академічного театру «Золоті ворота» – прем’єра вистави «Бука» за п’єсою Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової. Постановку здійснила режисерка Таня Губрій, художник-постановник – Богдан Поліщук.
Це своєрідний стендап героїні на прізвисько Бука – дипломованої філософині, яка працює аніматоркою дитячих свят. Бука відверто й гостроіронічно (а подекуди саркастично) говорить на різні теми, зокрема на ті, що досі залишаються табуйованими в нашому суспільстві.
Під час вистави Бука замислюється над своїм життям: чого встигла досягти до 35 років. Іронічно оцінюючи себе, героїня перевіряє, наскільки відповідає поширеним уявленням про «щасливу» та «успішну» жінку і розуміє, що зовсім у них не вписується.
«Це історія про те, як усвідомити, що ти – крінж, і при цьому продовжувати ним залишатися», – каже Лєна Лягушонкова, яка подала ідею п’єси.
Натхненням для авторок став комедійно-драматичний британський серіал «Флібег» («Погань») компанії Two Brothers Pictures для BBC Three у співпраці з Amazon Studios та моновистава Fleabag Фібі Воллер-Брідж – але «Бука» звучить по-нашому: і смішно, і боляче, і чесно.
«Вирішили, що хочемо виставу про таку персонажку, але нашу, місцеву», – розповідає Катерина Пенькова. Назву «Бука» трактують як «людина, що рідко посміхається».
У березні 2022 п’єсу планував поставити Максим Голенко у Дикому театрі, але через повномасштабне вторгнення прем’єру скасували. Єдине сценічне втілення відбулося у польському Бидгощі. І от тепер – «Бука» повертається у Київ. У форматі казки, але дорослої.
Режисерка Таня Губрій визначила жанр вистави як «монолог принцеси, якій набридло мовчати».
«Для мене ця вистава – казка про дорослу дівчинку, яка продовжує вірити та шукати любов серед байдужого світу. Це історія про соціальні ролі, які жінки змушені грати, і про нав’язані, несправжні мрії, що здаються недосяжними. Бука, як і кожна з нас, прагне бути почутою, прийнятою та знайти власни
Трамп раптово змінив склад делегації для перемовин із Україною у Лондоні
Держсекретар США Марко Рубіо не братиме участь у перемовинах у Лондоні стосовно можливої угоди про припинення вогню з РФ. Натомість на зустрічі буде присутній американський спецпредставник Кіт Келлог. Як передає «Главком», про це повідомила речниця Держдепу Теммі Брюс, пише Суспільне.
«Секретар Рубіо зайнята людина, він один із найактивніших, якщо не найактивніший державний секретар, і це, звичайно, впливає на його кожен день... І в цьому конкретному випадку, коли будуть зустрічі в Лондоні, він не буде присутній... Це заява про логістичні проблеми в його розкладі», – розповіла вона.
Брюс додала, що в Лондоні на перемовинах буде спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог.
«Генерал Келлог там (у Лондоні, – ред.), і тому він буде мати ці розмови, тому ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні», – зазначила речниця.
Водночас кореспондент Financial Times Крістофер Міллер заявив, що на перемовини, ймовірно, не полетить також і спецпосланець президента США Стів Віткофф.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає видання, пропозиції США, представлені Україні минулого тижня в Парижі, включають формальне визнання Вашингтоном анексованого Криму як російської території та поступове зняття санкцій проти Росії в рамках майбутньої угоди, згідно з трьома джерелами, знайомими з ситуацією. В обмін на це Москва припинить бойові дії в Україні.
Раніше держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США готові відмовитись від зусиль досягти миру в Україні, якщо побачать, що це «недосяжна мета».
Разом з тим, президент США Дональд Трамп стверджує, що найближчими днями Російська Ф
Держсекретар США Марко Рубіо не братиме участь у перемовинах у Лондоні стосовно можливої угоди про припинення вогню з РФ. Натомість на зустрічі буде присутній американський спецпредставник Кіт Келлог. Як передає «Главком», про це повідомила речниця Держдепу Теммі Брюс, пише Суспільне.
«Секретар Рубіо зайнята людина, він один із найактивніших, якщо не найактивніший державний секретар, і це, звичайно, впливає на його кожен день... І в цьому конкретному випадку, коли будуть зустрічі в Лондоні, він не буде присутній... Це заява про логістичні проблеми в його розкладі», – розповіла вона.
Брюс додала, що в Лондоні на перемовинах буде спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог.
«Генерал Келлог там (у Лондоні, – ред.), і тому він буде мати ці розмови, тому ми з нетерпінням чекаємо почути від нього відповідь про те, чи досягли ми певного успіху в Лондоні», – зазначила речниця.
Водночас кореспондент Financial Times Крістофер Міллер заявив, що на перемовини, ймовірно, не полетить також і спецпосланець президента США Стів Віткофф.
Нагадаємо, українські та європейські чиновники, які зберуться в Лондоні, зіткнуться з швидко розробленою пропозицією США щодо визнання незаконної анексії Криму Росією та замороження лінії фронту як частини мирної угоди. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на кілька джерел, знайомих з внутрішніми обговореннями, пише «Главком».
Як зазначає видання, пропозиції США, представлені Україні минулого тижня в Парижі, включають формальне визнання Вашингтоном анексованого Криму як російської території та поступове зняття санкцій проти Росії в рамках майбутньої угоди, згідно з трьома джерелами, знайомими з ситуацією. В обмін на це Москва припинить бойові дії в Україні.
Раніше держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США готові відмовитись від зусиль досягти миру в Україні, якщо побачать, що це «недосяжна мета».
Разом з тим, президент США Дональд Трамп стверджує, що найближчими днями Російська Ф
Нардепи пропонують штрафувати підлітків за вживання енергетиків
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає регулювання обігу енергетичних напоїв. Ініціаторами стали народні депутатки Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко. Законопроєкт направлений на посилення контролю за продажем і споживанням енергетичних напоїв серед молоді. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на законопроект.
Законопроєктом передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється відповідальність за порушення правил продажу та споживання енергетичних напоїв.
Документ передбачає:
Заборону продажу енергетичних напоїв особам, які не досягли 18 років.
Штрафи для продавців, які порушують цю заборону, у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 – 2,5 тис грн).
Штрафи для підлітків віком від 16 до 18 років за споживання енергетичних напоїв, які складають від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів (340 – 510 грн).
У пояснювальній записці автори зазначили, що аналогічні обмеження вже діють у таких країнах, як Польща, Литва та Латвія. Водночас в Україні останніми роками спостерігається стрімке зростання споживання енергетичних напоїв серед молоді.
«Енергетичні напої містять високий рівень кофеїну, цукру, діоксиду вуглецю, таурину та інших стимулюючих речовин, які можуть негативно впливати на здоров’я підлітків», – йдеться у тексті документу.
Зараз законопроєкт перебуває на розгляді у профільному парламентському комітеті. Його подальша доля залежатиме від результатів обговорення та голосування у Верховній Раді.
Нагадаємо, у 2019 році у Верховній раді України був зареєстрований законопроект №10117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків», яким передбачається заборона продажу енергетичних напоїв особам, які молодші 18 років.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає регулювання обігу енергетичних напоїв. Ініціаторами стали народні депутатки Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко. Законопроєкт направлений на посилення контролю за продажем і споживанням енергетичних напоїв серед молоді. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на законопроект.
Законопроєктом передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється відповідальність за порушення правил продажу та споживання енергетичних напоїв.
Документ передбачає:
Заборону продажу енергетичних напоїв особам, які не досягли 18 років.
Штрафи для продавців, які порушують цю заборону, у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 – 2,5 тис грн).
Штрафи для підлітків віком від 16 до 18 років за споживання енергетичних напоїв, які складають від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів (340 – 510 грн).
У пояснювальній записці автори зазначили, що аналогічні обмеження вже діють у таких країнах, як Польща, Литва та Латвія. Водночас в Україні останніми роками спостерігається стрімке зростання споживання енергетичних напоїв серед молоді.
«Енергетичні напої містять високий рівень кофеїну, цукру, діоксиду вуглецю, таурину та інших стимулюючих речовин, які можуть негативно впливати на здоров’я підлітків», – йдеться у тексті документу.
Зараз законопроєкт перебуває на розгляді у профільному парламентському комітеті. Його подальша доля залежатиме від результатів обговорення та голосування у Верховній Раді.
Нагадаємо, у 2019 році у Верховній раді України був зареєстрований законопроект №10117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків», яким передбачається заборона продажу енергетичних напоїв особам, які молодші 18 років.
Deep State презентував карту історичних перемог армії УНР
Аналітичний OSINT-проєкт Deep State спільно з платформою Культурні Сили презентували інтерактивну мапу, присвячену одному з найвидатніших епізодів Визвольних змагань – звільненню Криму від більшовиків у квітні 1918 року. Ця військова операція була проведена силами армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Deep State.
Як зазначають аналітики, інтерактивна мапа створена для актуалізації героїчних сторінок української боротьби за незалежність, популяризації національної історії та подання її крізь призму перемог, а не лише трагедій.
Співзасновник проєкту Deep State Роман Погорілий зазначає:
«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам'ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії – походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових».
Мапа дозволяє зануритися в події кінця квітня 1918 року, переглядаючи хронологію операції по днях. Користувачі можуть відстежувати маршрут Запорізького корпусу, ознайомлюватися з архівними картами й першоджерелами. Ця можливість відкриває простір для освітніх та наукових ініціатив, додаючи важливий елемент до формування сучасної національної ідентичності.
Учасник Культурних сил Іван Дерейко підкреслив:
«Зараз ми знову на історичному переломі, який вимагає переосмислення історії. Замість жертовної нарації минулого, як шерегу окупацій і геноцидів, культура пам’яті воюючої країни повинна будуватись у форматі історії боротьби. Умовно, ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна – перша радянсько-українська – закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на
Аналітичний OSINT-проєкт Deep State спільно з платформою Культурні Сили презентували інтерактивну мапу, присвячену одному з найвидатніших епізодів Визвольних змагань – звільненню Криму від більшовиків у квітні 1918 року. Ця військова операція була проведена силами армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Deep State.
Як зазначають аналітики, інтерактивна мапа створена для актуалізації героїчних сторінок української боротьби за незалежність, популяризації національної історії та подання її крізь призму перемог, а не лише трагедій.
Співзасновник проєкту Deep State Роман Погорілий зазначає:
«На сторінках української історії є багато видатних подій та людей. Про них необхідно пам'ятати та передавати наступним поколінням, щоб вони зростали на усвідомленні того, ким вони є. В усі часи шукали креативний підхід, щоб показати ці всі події з цікавої сторони та привернути як можна більше уваги, тож сподіваємося, цей проєкт внесе різноманіття та інтерес до однієї з найвидатніших операцій української армії – походу на Крим під керівництвом Петра Болбочана, щоб пишатися і насолоджуватися міццю і силою наших військових».
Мапа дозволяє зануритися в події кінця квітня 1918 року, переглядаючи хронологію операції по днях. Користувачі можуть відстежувати маршрут Запорізького корпусу, ознайомлюватися з архівними картами й першоджерелами. Ця можливість відкриває простір для освітніх та наукових ініціатив, додаючи важливий елемент до формування сучасної національної ідентичності.
Учасник Культурних сил Іван Дерейко підкреслив:
«Зараз ми знову на історичному переломі, який вимагає переосмислення історії. Замість жертовної нарації минулого, як шерегу окупацій і геноцидів, культура пам’яті воюючої країни повинна будуватись у форматі історії боротьби. Умовно, ми маємо пам’ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна – перша радянсько-українська – закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на
Нацбанк оцінив фінансову грамотність українських підлітків: результати невтішні
Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності, це підтвердило дослідження. Про це повідомляє НБУ, передає «Главком».
Дослідження продемонструвало, що середній рівень правильних відповідей на кейсові завдання серед підлітків становить 46,6%, що відповідає 3 балам за 12-бальною шкільною системою оцінювання.
Найкращі результати під час дослідження показали учні з Дніпропетровської (57,4%), Івано-Франківської (53,7%) областей та міста Києва (50,4%). Найгірші – в Кіровоградській (37,4%), Миколаївській (39,7%) та Чернівецькій (41,4%) областях.
Дівчата мають кращі результати (47,4%), порівняно з хлопцями (45,6%). Показники міських та сільських школярів становлять 48% і 40% відповідно.
При цьому, 100% правильні відповіді на всі запитання-кейси, що були представлені в опитуванні, не надав жоден підліток.
Дослідження проводили фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка у квітні 2024 року. Вибірку учасників аналізу формували працівники Державного наукової установи «Інститут освітньої аналітики».
У ході роботи спеціалісти протестували понад 3 тис. учнів віком від 14 до 17 років із 19 областей України та міста Києва.
Раніше український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) представив переклад мінізвіту PISA-2022 «Формування фінансової грамотності учнівства: роль батьківства й соціально-економічних передумов».
Дослідження показало, що 18% підлітків не досягли базового рівня фінансової грамотності, що означає їхню неспроможність застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях. Водночас обговорення економічних новин чи сімейного бюджету залишається рідкісним явищем, що може свідчити про нестачу фінансового виховання у сім’ях.
Водночас у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає регулювання обігу енергетичних напоїв. Ініціаторами стали народні депутатки Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко. Законопроєкт направлений на посилення контролю за продажем і споживанн
Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності, це підтвердило дослідження. Про це повідомляє НБУ, передає «Главком».
Дослідження продемонструвало, що середній рівень правильних відповідей на кейсові завдання серед підлітків становить 46,6%, що відповідає 3 балам за 12-бальною шкільною системою оцінювання.
Найкращі результати під час дослідження показали учні з Дніпропетровської (57,4%), Івано-Франківської (53,7%) областей та міста Києва (50,4%). Найгірші – в Кіровоградській (37,4%), Миколаївській (39,7%) та Чернівецькій (41,4%) областях.
Дівчата мають кращі результати (47,4%), порівняно з хлопцями (45,6%). Показники міських та сільських школярів становлять 48% і 40% відповідно.
При цьому, 100% правильні відповіді на всі запитання-кейси, що були представлені в опитуванні, не надав жоден підліток.
Дослідження проводили фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка у квітні 2024 року. Вибірку учасників аналізу формували працівники Державного наукової установи «Інститут освітньої аналітики».
У ході роботи спеціалісти протестували понад 3 тис. учнів віком від 14 до 17 років із 19 областей України та міста Києва.
Раніше український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) представив переклад мінізвіту PISA-2022 «Формування фінансової грамотності учнівства: роль батьківства й соціально-економічних передумов».
Дослідження показало, що 18% підлітків не досягли базового рівня фінансової грамотності, що означає їхню неспроможність застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях. Водночас обговорення економічних новин чи сімейного бюджету залишається рідкісним явищем, що може свідчити про нестачу фінансового виховання у сім’ях.
Водночас у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає регулювання обігу енергетичних напоїв. Ініціаторами стали народні депутатки Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко. Законопроєкт направлений на посилення контролю за продажем і споживанн
Загадка «нержавіючої сталі». Мовознавиця назвала правильний український відповідник популярного технічного терміну
Під час науково-технічного прогресу ХХ століття Україна перебувала під радянською окупацією. «Титульною» мовою СРСР була російська, якою викладали в університетах майже всі дисципліни, особливо технічні. Ця практика тривала навіть у незалежній Україні аж до початку російсько-української війни. Мовознавиця Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання».
У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.
«Нержавіюча» чи «нержавна»: який варіант правильний?
Важливе питання полягає в тому, чи українська мова взагалі має достатньо ресурсів для створення власних технічних термінів. Вона їх має, і дуже багато, настільки, що іноді важко визначитися з правильним варіантом.
Так, щодо «нержавіючої сталі» філологи пропонують різні варіанти:
Сталь неіржавна
Сталь нержавна
Сталь нержавкá
Сталь нержавійна
Українські словники подають дієслова «ржавіти» і «іржавіти» як дублети, тобто рівноправні варіанти. У розмовній мові найбільш поширеним варіантом залишається «нержавійка», тому «нержавійна» може бути найбільш відповідним прикметником, хоча видатний мовознавець Олександр Пономарів пропонував використовувати саме «нержавна».
Українська мова має не лише багатий словниковий запас, а й ефективні механізми термінотворення. Наприклад, у сучасній будівельній термінології з’явилося слово «тримкість», яке ще в 90-х роках запропонував професор Виталь Моргунюк. У російській мові відповідника немає – там є лише «прочность», а в українській є «міцніст
Під час науково-технічного прогресу ХХ століття Україна перебувала під радянською окупацією. «Титульною» мовою СРСР була російська, якою викладали в університетах майже всі дисципліни, особливо технічні. Ця практика тривала навіть у незалежній Україні аж до початку російсько-української війни. Мовознавиця Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання».
У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.
«Нержавіюча» чи «нержавна»: який варіант правильний?
Важливе питання полягає в тому, чи українська мова взагалі має достатньо ресурсів для створення власних технічних термінів. Вона їх має, і дуже багато, настільки, що іноді важко визначитися з правильним варіантом.
Так, щодо «нержавіючої сталі» філологи пропонують різні варіанти:
Сталь неіржавна
Сталь нержавна
Сталь нержавкá
Сталь нержавійна
Українські словники подають дієслова «ржавіти» і «іржавіти» як дублети, тобто рівноправні варіанти. У розмовній мові найбільш поширеним варіантом залишається «нержавійка», тому «нержавійна» може бути найбільш відповідним прикметником, хоча видатний мовознавець Олександр Пономарів пропонував використовувати саме «нержавна».
Українська мова має не лише багатий словниковий запас, а й ефективні механізми термінотворення. Наприклад, у сучасній будівельній термінології з’явилося слово «тримкість», яке ще в 90-х роках запропонував професор Виталь Моргунюк. У російській мові відповідника немає – там є лише «прочность», а в українській є «міцніст