Бізнес, що тримає тил: як компанії інвестують у відновлення України

Під час війни український бізнес перестав бути лише донором — сьогодні він стає повноцінним партнером у відновленні країни.

📊 З 2022 року міжнародна допомога Україні перевищила $300–350 млрд, а внесок корпоративного сектору — щонайменше $1 млрд (і це лише публічні дані).

У 2025–2026 роках компанії переходять від разових донатів до системних рішень: інвестують у медицину, освіту, енергетику та інфраструктуру.

👇 Конкретні кейси:

🔹 SCM
• понад ₴11,3 млрд допомоги Україні;
• підтримка ЗСУ, ветеранів і цивільних;
• гуманітарні програми, медицина, інфраструктура;
• ₴73,2 млрд податків лише за 2022 рік.

🔹 Freedom Holding Corp.
• комплексна допомога: медицина, освіта, інфраструктура;
• €3 млн — модернізація укриттів у школах;
• €650 тис. спрямували на Superhumans Center у Львівській області;
• фінансування швидких, лікарень і реабілітаційних центрів;
• допомога 10 тис. сімей та підтримка освітніх просторів.

🔹 EPAM
• понад $100 млн допомоги;
• підтримка співробітників, гуманітарні ініціативи;
• інвестиції в освіту та розвиток IT-спеціалістів;
• програми для дітей та молоді в STEM.

🔹 Onur Group
• понад $16 млн допомоги;
• інвестиції у реабілітацію та протезування;
• житло для переселенців і допомога лікарням;
• розвиток інфраструктури та соціальних проєктів.

📈 Головний тренд: благодійність перетворюється на системну інвестицію. Бізнес бере на себе частину функцій держави — і формує нову економічну реальність. Україну відбудовують не лише уряди. Її відбудовує бізнес.

🇺🇦 УС / Підписатися

Zara, Pull&Bear, Bershka та інші бренди скорочують присутність у регіонах України: магазини закриють у Дніпрі, Одесі та Харкові, — Асоціація ритейлерів України

Іспанська група Inditex (зокрема Massimo Dutti і Stradivarius) розірвала договори оренди з ТРЦ «Мост-Сіті» та «Караван» у Дніпрі, а також залишила площі в Одесі й харківському ТРЦ «Дафі».

Серед причин — безпекові ризики, перебої в роботі торгових центрів і різке падіння відвідуваності, що зробило бізнес у цих містах збитковим.

🇺🇦 УС / Підписатися

Кому незручний мер Харкова? Терехов розповів про безпідставний тиск на нього

Мер Харкова Ігор Терехов ґрунтовно відповів на інформаційні атаки недоброзичливців. У своїй колонці «Чому Харків не грає в політику, а виживає, і хто кому насправді винен» він пояснив реальну природу міських боргів, спричинених недосконалою державною політикою, та розкритикував тих, хто намагається спекулювати на цій темі в очікуванні виборів.

«Суспільству показують лише одну половину рівняння: скільки Харків винен. Але ігнорують іншу — скільки винні Харкову. А сума, між іншим, дуже конкретна. З урахуванням першого кварталу 2026 року йдеться вже приблизно про 17,5 млрд грн. Ці кошти держава мала нам компенсувати, але досі цього не зробила», — наголосив міський голова.

Терехов довів, що накопичення боргів не є «харківською аномалією», надавши загальнонаціональну статистику заборгованості тепловиків за газ, що свідчить про системну кризу галузі. Так, Харківська область має борг у 26,1 млрд грн (23,3% загальноукраїнського показника), столиця винна 19,7 млрд грн (17,6%), Дніпропетровщина — 18,4 млрд грн (16,5%), Донеччина — 10,1 млрд грн (9,1%).

«З подивом відзначив, що цю тему почали «розганяти» по соцмережах з формулюванням, що Терехов, мовляв, — майбутній кандидат від влади. Не хотілось би вірити, що ця важлива проблема була порушена тільки для того, щоб стати предметом для політичних спекуляцій. Моя позиція чітка: для виборів в Україні нам потрібно забезпечити стійкий і гарантований мир. І коли настане цей час, виборці зважать внесок кожного — і «від влади», і «від опозиції» — в те, щоб українські міста жили, щоб країна вистояла і могла розвиватись», — констатував Ігор Терехов.

🇺🇦 УС / Підписатися